Постанова

від 06.12.2024 по справі 367/1959/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 року м. Київ

Справа № 367/1959/21

Провадження № 22-ц/824/14850/2024

Резолютивна частина постанови оголошена 06 грудня 2024 року

Повний текст постанови складено 10 грудня 2024 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.

секретаря: Желепи В.В.

сторони: позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс» Рі Груп»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс» Рі Груп» подані адвокатом Лященко Аліною Михайлівною, на ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс» Рі Груп», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Легал Форс» Рі Груп», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення,

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області 10 квітня 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Д`яконової К.І. про закриття провадження у справі задоволено.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс» Рі Груп», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

15 квітня 2024 року Лященко А.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 та ТОВ «Легал Форс» Рі Груп» з клопотанням про стягнення судових витрат у цивільній справі 367/1959/21.

Ухвалами Ірпінського міського суду Київської області 23 травня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Лященко А.М. про стягнення судових витрат по справі № 367/1959/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Легал Форс» Рі Груп», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення.

Не погоджуючись з постановленми ухваами суду, представник ОСОБА_2 та ТОВ «Легал Форс» Рі Груп»- адвокат Лященко А.М. подала апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвали суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 та ТОВ «Легал Форс» Рі Груп» в інтересах яких діє адвокат Лященко А.М. та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Вказує, що суд не дослідив жоден аргумент заявників, а натомість описав в ухвалі лише позицію представника ОСОБА_1 . Відповідно, судом не було здійснено аналіз тих норм матеріального права, на які посилаються заявники та які прямо стосуються правовідносин між сторонами.

В оскаржуваній ухвалі, судом першої інстанції також зазначено, що відповідач у справі не довів належними доказами, що дії позивача при зверненні до суду були недобросовісними, а звернення позивача до суду із даним з позовом - необґрунтованим. Разом з тим, позивач зловживала своїми процесуальними правами, подавши до суду завідомо безпідставний позов, оскільки остання не є власником житлового будинку для того аби заявляти негаторний позов, а тому позовна вимога на вселення могла бути пред`явлена лише власником, а саме ОСОБА_2 .

Окрім того, в оскаржуваних ухвалах зазначено: «Доводи представника відповідача ОСОБА_2 та ТОВ «Легал Форс» Рі Груп» - адвоката Лященко А.М. викладені у клопотанні про стягнення судових витрат про те, що позивач зловживав своїми процесуальними правами, є безпідставними, не доведеними, а також не обґрунтованими».

Утім, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва було видано обмежувальний припис за заявою ОСОБА_2 заінтересована особа - ОСОБА_1 судом першої інстанції не досліджено доказів того, що ОСОБА_1 вчиняла дії, які були спрямовані на протиправне заволодіння спільною сумісною власністю та фактичне викрадення майна, яке належить подружжю для уникнення його поділу, зокрема продаж рухомого майна третім особам.

Крім того, суд першої внстнції не врахував позиції Верховного Суду у спірних правовідносинах викладених у постановах від 05.09.2022 у справі № 755/3436/, від 03.08.2022 у справі № 522/13071/19.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до наступного.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області 10 квітня 2024 року заяву клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Д`яконової К.І. про закриття провадження у справі задоволено.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс» Рі Груп», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення - закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

15 квітня 2024 року Лященко А.М. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_2 з клопотанням про стягнення судових витрат у цивільній справі 367/1959/21.

Заяви обґрунтована тим, що 10 квітня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області постановив ухвалу про закриття провадження по справі №367/1959/21 за відповідною заявою ОСОБА_1 (Позивача). Тобто, ОСОБА_1 особисто визнала відсутність предмета спору, про що ТОВ «Легал Форс» РІ Груп» було зазначено у відзиві на позовну заяву, а також у своїй заяві про відсутність предмету позовних вимог від 11 грудня 2023 року, оскільки в матеріалах справи №367/1959/21 відсутні будь-які докази, які б доводили факт існування перешкод у користуванні житловим будинком, причетності до створення таких «перешкод», а також відсутністю жодних доказів, що такі «перешкоди» створенні саме протиправними, винними діями ТОВ «Легал Форс» РІ Груп». Враховуючи необґрунтовані дії Позивача, а саме зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 , які були здійснені в ході розгляду справи, тому у відповідачів наявні підстави для стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу. Також, зазначає, що враховуючи необґрунтовані дії Позивача, а саме зловживання процесуальними правами ОСОБА_1 , які були здійснені в ході розгляду справи, тому у відповідачів наявні підстави для стягнення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 зазначав про те, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які поніс Відповідач та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 50 000 грн., докази витрат буде подано в строки в порядку передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України після ухвалення рішення суду. Перебіг строку для подання доказів понесення витрат на правову допомогу почався з 11.04.2024 і закінчується 15.04.2024. У зв`язку із розглядом справи №367/1959/21 в Ірпінському міському суді Київської області, ОСОБА_2 поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн. На підтвердження вказаного надає належним чином завірені копії таких документів: 1. Договір №11/02/21-1 про надання правової допомоги від 11.02.2021 року; 2. Додаткова угода від 03.06.2021 року до договору № 11/02/21-1 про надання правової допомоги від 11.02.2021 року; 3. Акт №6 приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024 року. 4. Рахунок на оплату №164 від 03.04.2021 року. 5. Квитанції до прибуткових касових ордерів №70 та №71, Сторонами (Відповідачем/Клієнтом та Адвокатським об`єднанням) Додатковою угодою від 03.06.2021 року до договору №11/02/21-1 про надання правової допомоги від 11.02.2021 було погоджено здійснити необхідні процесуальні дії для представництва та захисту прав і інтересів Клієнта у справі №367/1959/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Легал Форс» РІ Груп», 3 особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення в суді першої інстанції становить адвокатський гонорар у фіксованому ро розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. Відповідно до рахунку №164 від 03.06.2021 та квитанцій про оплату ОСОБА_2 було сплачено 50 000,00 грн. Згідно з п. 1 Акта №6 приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024 Адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва, захисту прав та інтересів у судовій справі №367/1959/21, яка розглядалася в Ірпінському міському суді Київської області за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс» РІ Груп», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком.

У відзиві на позовну заяву відзиві на позовну заяву ТОВ «Легал Форс» РІ Груп» зазначало про те, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які поніс Відповідач та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи складає 50 000 грн., докази витрат буде подано в строки в порядку передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України після ухвалення рішення суду. Перебіг строку для подання доказів понесення витрат на правову допомогу почався з 11.04.2024 і закінчується 15.04.2024. У зв`язку із розглядом справи №367/1959/21 в Ірпінському міському суді Київської області, ТОВ «Легал Форс» РІ Груп» понесло витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн. Відповідно до платіжної інструкції №47 від 12.04.2024 року ТОВ «Легал Форс» РІ Груп» було сплачено 50 000 грн. На підтвердження вказаного надає належним чином завірені копії таких документів: 1. Договір №13/04/2021-1 про надання правової допомоги від 13.04.2021 року; 2. Додаткова угода від 01.06.2021 року до договору № 13/04/2021-1 про надання правової допомоги від 13.04.2021 року; Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.04.2024 4 3. Акт №4 приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024 року. 4. Платіжна інструкція №47 від 12.04.2024 року. Сторонами (Відповідачем/Клієнтом та Адвокатським об`єднанням) Додатковою угодою від 01.06.2021 року до договору №13/04/2021-1 про надання правової допомоги від 13.04.2021 року було погоджено здійснити необхідні процесуальні дії для представництва та захисту прав і інтересів Клієнта у справі №367/1959/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Легал Форс» РІ Груп», 3 особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення в суді першої інстанції становить адвокатський гонорар у фіксованому ро розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. Відповідно до платіжної інструкції №47 від 12.04.2024 року ТОВ «Легал Форс» РІ Груп» було сплачено 50 000,00 грн. Згідно з п. 1 Акта №4 приймання-передачі наданих послуг від 12.04.2024 року Адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва, захисту прав та інтересів у судовій справі №367/1959/21.

Ухвалами Ірпінського міського суду Київської області 23 травня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 та ТОВ «Легал Форс» Рі Груп» - адвоката Лященко А.М. про стягнення судових витрат по справі № 367/1959/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Легал Форс» Рі Груп», третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення.

Постановляючи ухвали про відмову в задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність обставин справи свідчить про те, що позивачем у даній справі жодних дій, які б свідчили про зловживання своїми процесуальними правами не вчинено. Доводи представника відповідачів - адвоката Лященко А.М. викладені у клопотанні про стягнення судових витрат про те, що позивач зловживав своїми процесуальними правами, є безпідставними, не доведеними, а також не обґрунтованими. Також і відсутні підстави вважати, що поданий позов про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення є явно необґрунтованим, оскільки з документів вбачається, що у позивача були наявні перешкоди в користуванні житловим будинком, проте, в подальшому доступ позивача ОСОБА_1 до будинку АДРЕСА_1 , було відновлено. А отже дійшов висновку, що представником відповідача не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання його процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи, а тому відсутні підстави для стягнення з позивача витрат відповідача на правову допомогу, оскільки звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 по справі № 638/3792/20 зазначено наступне: «Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань».

Таким чином, відсутність предмету спору між сторонами зумовлює закриття провадження у справі незалежно від обґрунтованості позову та без вирішення справи по суті спору, оскільки спірні питання відносно предмета позову станом на момент вирішення справи є врегульованими у позасудовому порядку.

Одночасно, закриття судом провадження через відсутність предмету спору не свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог, або ж про наявність факту зловживання процесуальними правами при зверненні до суду із таким позовом, оскільки: - факт зловживання процесуальними правами встановлюється судом та до особи, яка здійснює зловживання - може бути застосовано заходи впливу, передбачені ЦПК України.

Зловживання процесуальним правом - є процесуальним правопорушенням, яке, відповідно, підлягає доказуванню (постанова Верховного Суду від 23.11.2022 № 759/2532/22); - факт закриття судом провадження не свідчить про безпідставність позовних вимог.

Послання представника відповідачів на наявність у даному випадку факту зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами при зверненні до Ірпінського міського суду Київської області із даним позовом не заслуговують на увагу, оскільки заявником не доведено, а також не надано відповідних доказів, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 зловживала своїми процесуальними правами, а є суб`єктивним переконанням представника відповідачів.

Так, відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України встановлено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Користуючись встановленим діючим процесуальним законодавством право на звернення до суду, у березні 2021 ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, оскільки на момент звернення до суду між сторонами існував спір через відсутність у ОСОБА_1 доступу до житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому вона зареєстрована - через перешкоди, які чинились зі сторони відповідачів - ОСОБА_2 та ТОВ «Легал Форс» Рі Груп».

З огляду на викладене безпідставними є твердження апеляційної скарги про наявність факту зловживання процесуальними правами зі сторони позивача при зверненні до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом вселення, оскільки вказані посилання не доведено жодними доказами, а за наявності предмету спору та порушення, на думку позивача, прав, ОСОБА_1 мала необхідність звернення до суду із позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Легал Форс «Рі Груп».

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Статтею 141 ЦПК України врегульовано питання розподілу судових витрат для випадків задоволення, часткового задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог.

Статтею 142 ЦПК України врегульовано питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у разі укладення мирової угоди, визнання позову, відмови від позову.

Згідно із ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18 для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Як вже зазначалось вище, у даному випадку позивачем у справі - ОСОБА_1 - жодних дій, які б свідчили про зловживання нею своїми процесуальними правами не вчинено та відповідачем такого факту не доведено.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Схожий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі № 148/312/16-ц, у постанові від 12.11.2020 у справі № 359/9512/17, у постанові від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18.

При цьому, у своєму позові ОСОБА_1 не посилалась на наявне у неї право власності на спірний будинок, оскільки даний будинок на праві власності належав ОСОБА_3 , а підставою звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом про вселення - був факт постійного проживання ОСОБА_1 за спірною адресою та реєстрація місця проживання позивача за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до вимог ст. 9 ЖК України.

З огляду на викладене, є необґрунтованими посилання, викладені у апеляційних скаргах щодо безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні будинком, з огляду на те, що вона не є власником спірного будинку.

Право на звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні вселення має не тільки власник такого житла, а й особа, яка на належних правових підставах користується таким житлом та постійне проживає у ньому.

З доданих до позовної заяви ОСОБА_1 документів вбачається, що між сторонами дійсно мав місце спір через перешкоди зі сторони ОСОБА_2 , ТОВ «Легал Форс» Рі Груп» у користуванні ОСОБА_1 житловим будинком АДРЕСА_1 , де вона постійно проживала, у зв`язку з чим, зокрема ОСОБА_1 зверталась до правоохоронних органів (том 1 а.с.93).

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає, що апелянтом не доведена наявність підстав для висновку щодо необґрунтованості та незаконності ухвали суду першої інстанції, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвали суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368,374,379, 381-382, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Легал Форс`Рі Груп», подані адвокатом Лященко Аліною Михайлівною, залишити без задоволення.

Ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 23 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна