Ухвала

від 17.12.2024 по справі 910/9669/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9669/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 (колегія суддів у складі: головуючий - Євсіков О.О., Адланова С.О., Корсак В.А.)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 (суддя Мельник В.І.)

у справі № 910/9669/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНСО КОМПАНІ"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"; 2) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича

про витребування майна та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 у справі №910/9669/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та постановою Верховного Суду від 21.09.2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАНСО КОМПАНІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича про витребування майна та скасування рішення задоволено в повному обсязі. На його виконання 12.10.2022 Господарським судом міста Києва видано накази.

23.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" подано скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2024 залишено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" без розгляду.

02.04.2024 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пилипчук В.Г. звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" 15000,00 грн витрат на правничу допомогу (далі - заява).

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024, задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пилипчука В.Г., стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на користь виконавця Пилипчука В.Г. витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024, справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА".

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2024 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.01.2025 на 11.15.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" у касаційній скарзі наводить підстави касаційного оскарження, які передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" вказує, що суди попередніх інстанцій при розгляді справи застосували норми ст.ст.129, 221 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства без врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справі № 289/718/18, від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 29.08.2022 у справі № 910/10877/17, від 27.04.2022 у справі № 27/104б у подібних правовідносинах.

Верховний Суд зауважує, що із аналізу змісту ст. 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акту (ухвали, рішення, постанови), є його невід`ємною складовою та а ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.

Отже, оскільки первісний судовий акт, це ухвала Господарського суду міста Києва від 29.03.2024, якою залишено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" без розгляду, то Верховний Суд розглядає оскаржуване судове рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 саме як додаткову ухвалу.

Під час підготовки справи до розгляду Верховний Суд з`ясував, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.08.2024 передав справу № 921/357/20 за касаційною скаргою ПрАТ "Тернопільміськгаз" на додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.

Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що предметом касаційного оскарження є додаткова ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у справі № 921/357/20, згідно з якими частково задоволено заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених приватним виконавцем під час розгляду судом скарги на дії приватного виконавця, а саме витрат на професійну правничу допомогу, ухвалені на підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України. Одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Стаття 129 ГПК України регламентує правила розподілу судових витрат, але виключно пов`язаних з розглядом справи. Водночас стадія виконання судового рішення перебуває поза межами розгляду справи по суті, а отже, витрати виконавчого провадження не є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи в контексті приписів ст.ст. 124, 126, 129, 130 ГПК України.

На думку Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, в цьому випадку правовідносини з розподілу витрат, пов`язаних з розглядом скарги, є врегульованими спеціальними нормами, які містяться у розділі VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» (статті 343-344 ГПК України) з, огляду на спеціальну правосуб`єктність приватного (державного) виконавця у сфері суспільних відносин, пов`язаних із оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності. Покладення судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги на заявника, є можливим виключно у разі постановлення рішення про відмову в задоволенні його скарги (у разі встановлення судом необґрунтованості скарги згідно з приписами ст. 343 ГПК України).

Водночас можливість застосування судом аналогії закону та аналогії права допускається у випадку неврегульованості спірних правовідносин; подібності таких неврегульованих правовідносин до інших правовідносин, які мають законодавче врегулювання; з урахуванням припису щодо недопущення відмови у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає наявними підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 17.02.2021 у справі № 308/9100/19-ц, стосовно застосування загальних положень процесуального законодавства до правовідносин щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом скарги на дії / бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 25.09.2024 прийнято до розгляду справу № 921/357/20 за заявою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення 169131649,69 грн за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 та додаткову ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2023.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2024 справу № 921/357/20 призначено до розгляду на 18.12.2024 на 12.00.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень у справі, що розглядається, врахувавши вимоги та доводи касаційної скарги, Верховний Суд вбачає, що предметом касаційного розгляду, зокрема, є питання стосовно застосування загальних положень процесуального законодавства до правовідносин щодо розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом скарги на дії / бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, тобто питання, яке розглядається Великою Палатою Верховного Суду в межах справи №910/9669/21 та становить виключну правову проблему.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 910/9669/21до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №921/357/20, адже висновки у зазначеній справі щодо застосування норм права до відповідних правовідносин є необхідними для правильного вирішення справи № 910/9669/21 із забезпеченням сталості та єдності судової практики, дотриманням принципу правової визначеності як одного із аспектів верховенства права, віднесеного до основних засад господарського судочинства.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 910/9669/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №921/357/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Погребняк