Ухвала

від 19.12.2024 по справі 295/9998/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/9998/23

1-в/295/1060/24

УХВАЛА

19.12.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання та звільнення від відбуття покарання,

В С Т А Н О В И В :

Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про застосування до нього ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» (№838-VIII від 26.11.2015), зокрема за період перебування під вартою з 11.04.2019р по 04.10.2022р. та звільнення його від відбуття покарання у зв`язку з закінченням строку, визначеному вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2018. Обґрунтовуючи клопотання тим, що відповідно до ухвали Одеського апеляційного суду від 15.03.2023 він перебував в умовах попереднього ув`язнення в період часу з 11.04.2019 по 04.10.2022, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. Закону України №838-VIII).

Засуджений ОСОБА_5 у судове засідання не прибув. Про дату та час засідання повідомлявся належним чином, але не виявив бажання бути присутнім в засіданні та не направив будь-яких заяв про відкладення. Зважаючи на неодноразове неприбуття заявника в судове засідання, а також враховуючи положення ч.5 ст.539 КПК України, суд доходить висновку про те, що неприбуття в судове засідання ОСОБА_5 , який був належним чином повідомлений про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Захисник ОСОБА_4 підтримав заяву ОСОБА_5 та просив задовольнити викладені в ній вимоги.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання засудженого у зв`язку з відсутністю підстав та наявністю ухвали апеляційного суду, який вже відмовив у задоволенні аналогічного клопотання засудженого.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали особової справи, суд вважає, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув`язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; г) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно ст.1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2017 засудженого ОСОБА_5 затримано та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2018 ОСОБА_5 , визнано винним, у кримінальному провадженні №12015220470002711, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, зарахувавши до покарання строк тримання під вартою з 03.04.2017 по 20.06.2017, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06.11.2018 вирок Московського районного суду м. Харкова залишено без змін, та відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України (в ред. від 26.11.2015) зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 03.04.2017 по 06.11.2018.

Згідно розпорядження Московського районного суду м. Харкова вирок від 17.04.2018 набрав законної сили 06.11.2018 та звернутий до виконання.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.02.2019 засудженого ОСОБА_5 переведено до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у зв`язку з розглядом справи в суді.

Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.02.2022 ОСОБА_5 визнано винним у кримінальному провадженні №12016160470000645, у скоєнні кримінально правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно визнано винним шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2018 у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, з 11.04.2019 по набрання вироком законної сили.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.03.2023 вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 02.02.2022 скасовано. ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 та ч.2 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, з не реабілітуючих підстав.

Крім того ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.06.2023 розглянуто та задоволено заяву начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)», якою роз`яснено, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.03.2023 вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 02.02.2022 скасовано повністю на підставі чого вирок Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2018, яким ОСОБА_5 , визнано винним, у кримінальному провадженні №12015220470002711 підлягає самостійному виконанню.

На даний час засуджений ОСОБА_5 звільнений з місць позбавлення волі.

Враховуючи наведене, відсутні законні підстави для зарахування строку попереднього ув`язнення за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.02.2022 року, так як ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.03.2023 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, в межах якого останній просить зарахувати йому строк попереднього ув`язнення у строк покарання, а саме з 11.04.2019 по 04.10.2022, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в ред. Закону України №838-УІІІ) було закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а вирок Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2018 стосовно ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України постановлено виконувати самостійно, та відповідно до нього в межах даного кримінального провадження останньому увесь період попереднього ув`язнення (03.04.2017 по 06.11.2018) був зарахований, відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015).

Тобто за єдиним кримінальним провадженням, яке було завершено винесенням вироку Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2018 р., та за яким він відбував покарання, попереднього ув`язнення до ОСОБА_6 в спірний період з 11.04.2019 по 04.10.2022р., застосовано не було.

Відповідно до ч.5 ст.72 (в редакції ЗУ від 26 листопада 2015 року№838-VIII), зарахування судом строку попереднього ув`язнення допускається лише в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення.

Таким чином, зарахування попереднього ув`язнення за іншим кримінальним провадженням, яке було закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК, є недопустимим, оскільки суперечить вимогам КК України.

Отже, не будь-який час перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув`язнення може бути зараховано відповідно до ч. 5 ст. 72 КК. Такий строк тримання може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення.

Аналізуючи вищенаведене, перебування засудженого в установі попереднього ув`язнення в іншомукримінальному провадженні,не є підставою для зарахування йому зазначеного строку як попереднього ув`язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК у межах кримінального провадження, що розглядається та за яким ОСОБА_5 остаточно вже відбув покарання.

Подібна правова позиція також висловлена в Постанові Верховного Суду №487/5073/18 від 25.05.2022.

Отже, суд вважає, що строк, який просить зарахувати засуджений ОСОБА_5 в строк відбування остаточного покарання строк його попереднього ув`язнення за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 02.02.2022 з 11.04.2019 по 04.10.2022, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838 VIII, де одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі, є безпідставними, оскільки в межах даного кримінального провадження до ОСОБА_5 попереднє ув`язнення не застосовувалось.

Більше того, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 17.10.2024р. (по справі №295/9562/23) вже було остаточно розглянуто ідентичне клопотання ОСОБА_5 щодо зарахування йому спірного періоду попереднього ув`язнення з 11.04.2019 по 04.10.2022 у строк відбуття покарання та відмовлено у задоволені такого клопотання засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 533 КПК України, вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

За таких підстав, з урахуванням того, що відносно ОСОБА_5 вже було прийнято рішення щодо відсутності підстав для зарахування строку попереднього ув`язнення з 11.04.2019 по 04.10.2022 рік у строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в ред.Закону від 26.11.2015 № 838-VIII)з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, тому відсутні підстави для повторного позитивного перегляду цього клопотання та у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенніклопотаннязасудженого ОСОБА_5 про застосування до нього ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» (№838-VIII від 26.11.2015) та звільнення його від відбуття покарання у зв`язку з закінченням строку, визначеному вироком Московського районного суду м. Харкова від 17.04.2018 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, на протязі того ж строку з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1