Ухвала

від 18.12.2024 по справі 641/6121/2021

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/233/2024 Справа № 641/6121/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши узакритому судовомузасіданні вм.Харкові клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні заобвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Волгоград, Російської Федерації, особи без громадянства, без зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться вказанекримінальне провадження.

02.06.2021 року близько 16 год. 49 хв. ОСОБА_6 перебував поблизу гаражу № НОМЕР_1 , який розташований за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 8, де побачив, що двері гаражу № НОМЕР_1 відчинені та всередині приміщення нікого не має, в цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до приміщення вказаного гаражу.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення майна, яке перебуває в гаражі № НОМЕР_1 , розташованому за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 , діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність свого діяння, скориставшись тим, що власник гаражу ОСОБА_8 , не зачинивши двері гаражу вийшов з приміщення гаражу, та за його злочинними діями ніхто не спостерігає, увійшов до гаражу № НОМЕР_1 , таким чином незаконно проник до вказаного приміщення.

Перебуваючи в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 , неповнолітній ОСОБА_6 побачив належні ОСОБА_8 штани та продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, неповнолітній ОСОБА_6 , заліз до кишені вказаних штанів, з яких таємно викрав належні ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 1900 грн.

Після чого, ОСОБА_6 місце вчинення злочину покинув, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 1900 грн.

Дії ОСОБА_6 за епізодом від 02.06.2021 року кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.3ст.185КК України, за епізодом таємного викрадення майна ОСОБА_8 на загальну суму 1900 грн.

Обвинуваченому ОСОБА_6 , судом було роз`яснено суть обвинувачення, підстави для закриття кримінального провадження відносно нього, право заперечувати проти закриття кримінального провадження, а також наслідки закриття провадження у справі, та останній підтримав клопотання свого захисника та просив закрити провадження у справі.

У судовому засіданні прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за епізодом від 02.06.2021 року, який кваліфікований за ч. 3 ст. 185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 25.04.2021 року він заїхав в гараж та залишив велосипед біля входу в гараж. Потім на декілька хвилин він спустився до погребу, а коли повернувся, то побачив, велосипед відсутній.

В подальшому потерпілий ОСОБА_8 до судового засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та надав до суду заяву про проведення судового розгляду зазначеного кримінального провадження за його відсутності, вказав, що цивілний позов до суду подавати не буде. Та зазначив, що не бажає притягати до відповідальності ОСОБА_6 за ст. 162 КК України.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, зазначає наступне.

09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та дрібним вважається викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Щодо зворотної дії змін до статей 185, 190, 191 КК внаслідок набрання чинності Законом № 3886-IX Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 року по справі № 278/1566/21 зазначила наступне: «Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння».

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.

У 2021 році сума одного неоподаткованого мінімуму для адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень становила 1135 грн.

Відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» вбачається, що у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з січня по червень 2021 року на рівні 2270 грн.

Таким чином внесені Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX зміни призвели до часткової декриміналізації діяння і Закон має зворотну дію у часі.

Вартість викраденого майна зазначеного у обвинувальному акті на момент вчинення кримінального правопорушення за епізодом від 02.06.2021 року становила 1900 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимогами п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Зважаючи на те, що обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження відносно нього, розуміє наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити.

Крім того суд зауважує, що питання щодо притягнення ОСОБА_6 за ст. 162 КК України судом не вирішувалось, оскільки потерпілим ОСОБА_8 подано заяву, в якій він зазначив, що не бажає притягати обвинуваченого до відповідальності за ст. 162 КК України, що у відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України є провадженням, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст. 5 КК України, п.4-1 ч.1 ст. 284, ст. 479-2 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити.

Кримінальне провадження № 12021226180000080від 26.04.2021року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодом від 02.06.2021 року), на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України закрити, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речовий доказ - компакт-дискформату DVD-R4.7GBсірого кольору,на якомумаються відеозаписиз камерзовнішнього відеоспостереженнягаражного приміщенняза адресою:м.Харків,вул.Танкопія,8 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію ухвали про закриття кримінального провадження № 12021226180000080від 26.04.2021року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодом від 02.06.2021 року), направити до ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Cуддя- ОСОБА_1