Ухвала

від 19.12.2024 по справі 205/7921/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10339/24 Справа № 205/7921/19 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

19 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого- судді Халаджи О. В.,

суддів: Косачевської Т.В., Максюти Ж.І.,

розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Державний реєстратор Дніпровської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Чернецький Михайло Андрійович, ОСОБА_1 , про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним і скасування запису, визнання недійсним договору іпотеки і скасування державної реєстрації іпотеки та обтяження нерухомого майна, витребування майна та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Державний реєстратор Дніпровської філії Комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Чернецький Михайло Андрійович, ОСОБА_1 , про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним і скасування запису, визнання недійсним договору іпотеки і скасування державної реєстрації іпотеки та обтяження нерухомого майна, витребування майна та визнання права власності задоволено частково.

Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач, та подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року апеляційна скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 » була залишенабез рухудля подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано початок.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_2 , отримав 14.11.2024 року о 18:10:20 що підтверджується довідкою про отримання листа в електронному кабінеті. Так, останнім днем на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року,було 25 листопада 2024 року.

Станом на 19 грудня 2024 року, вимоги ухвали суду не виконано, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подано.

При цьому апеляційний суд виходить із того, якщо учасники надали суду електронну адресу, зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Указане узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Згідност. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства.

Також, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати передбачені процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S. A. v. Spain», заява № 11681/85).

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Данні положення кореспондуються з положеннями ч.1ст. 44 ЦПК України, в якій зазначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року,має розумітисяу світліпреамбули Конвенції,у відповіднійчастині якоїзазначено,що верховенствоправа єспільною спадщиноюВисоких ДоговірнихСторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

Європейський суд з прав людини зазначає, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року заява №236/03).

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (п. п. 33, 34 рішення ЄСПЛ від 20 червня 2011 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України»).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимогстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Такі ж висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі №201/11460/19 та від 26 квітня 2021 року у справі №753/7619/19.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛу справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня1989 року).

Відповідно до частини 4 ст. 357, пункту 4 частини 1 ст. 358 ЦПК України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки, у визначений судом строк ухвалу суду не виконано, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2024 року має бути відмовлено.

Керуючись ст. 358 ЦПК України апеляційний суд.

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2024 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.

Судді: О.В. Халаджи

Т.В. Космачевська

Ж.І. Максюта