Постанова

від 19.12.2024 по справі 260/4927/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4927/24 пров. № А/857/33104/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачаКарповича А.П.,

представника відповідачаГончарова В.В.,

представника третьої особиКудінової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року про застосування заходів процесуального примусу у справі № 260/4927/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними (ухвала суду першої інстанції постановлена суддею Скраль Т.В. у м. Ужгороді 27 листопада 2024 року у відкритому судовому засіданні, справа за апеляційною скаргою сформована в апеляційному суді у змішаній (електронній та письмовій) формі), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач), в інтересах якої діє представник Карпович Андрій Петрович (далі також Карпович А.П., представник позивача), звернулася з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі також - КДКА Закарпатської області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 31.07.2024 року, яким порушено дисциплінарну справу щодо адвоката Криворучко Л.С.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року до представника позивача застосовано захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини другої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Стягнуто в дохід Державного бюджету України з ОСОБА_2 штраф у розмірі 3 028,00 гривень на рахунок Державної судової адміністрації України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права та неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Апелянт вважає, що з його боку відсутні дії, що підпадають під визначення зловживання процесуальними правами, тому накладення штрафу є протиправним.

У відповідь третя особа подала письмовий відзиви, в якому заперечує проти вимог скарги, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта.

В судовому засіданні апелянт та позивач наполягали на задоволенні апеляційної скарги, представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 листопада 2024 року судом оголошено перерву у судовому засіданні у зв`язку із усною заявою позивача про відвід судді Скраль Т.В.. Про підстави відводу, як ствердила заявник ОСОБА_1 , їй стало відомо в даному судовому засіданні.

07 листопада 2024 року позивачем надіслано до суду через систему «Електронний суд» заяву про відвід судді, однак таку зареєстровано та передано на розгляд судді 08 листопада 2024 року (вх. № 28891/24) у зв`язку з невідкладними роботами на БД АСДС з залученням фахівців з ДП «Інформаційні судові системи».

08 листопада 2024 року ухвалою суду визнано необґрунтованою заяву позивача від 07 листопада 2024 року (вх. № 28891/24 від 08 листопада 2024 року) про відвід судді від розгляду справи № 260/4927/24. Передано адміністративну справу до відділу документообігу та забезпечення судового процесу Закарпатського окружного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви про відвід.

11 листопада 2024 року ухвалою суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Скраль Т.В. відмовлено.

21 листопада 2024 року ухвалою суду застосовано захід процесуального примусу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 146 КАС України до представника позивача у виді попередження у справі № 260/4927/24. У задоволенні заяви представника позивача від 21.11.2024 про відвід судді Скраль Т.В. - відмовлено.

21 листопада 2024 року ухвалою суду визнано необґрунтованою заяву представника позивача від 21 листопада 2024 року (вх № 30592/24) про відвід судді від розгляду справи № 260/4927/24. Передано адміністративну справу № 260/4927/24 до відділу документообігу та забезпечення судового процесу Закарпатського окружного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви про відвід.

25 листопада 2024 року ухвалою суду у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Скраль Т.В. в адміністративній справі № 260/4927/24 - відмовлено.

26 листопада 2024 року позивачем подано до суду заяву, в якій просить суд: « 1) Позивач адвокат Криворучко Л.С. вимагає приєднати до матеріалів справи подану 24.11.2024 до Вищої ради правосуддя скаргу про дисциплінарний проступок судді, і висловлює свою категоричну недовіру судді Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Тетяні Василівні під час розгляду судової справи; 2) вимагає відвести суддю Скраль Т.В. від розгляду судової справи; 3) розгляд заяви про відвід здійснювати в іншому складі суду».

26 листопада 2024 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви позивача від 26 листопада 2024 року (вх. №30998/24) про відвід судді Скраль Т.В.

27 листопада 2024 року ухвалою, занесеною до протоколу судових засідань, застосовано до Карповича А.П. попередження у зв`язку з неналежною поведінкою.

За наслідками таких дій, повторного порушення порядку під час судового засідання, 27 листопада 2024 року в судовому засіданні о 09.17 год судом застосовано заходи процесуального примусу у виді видалення із залу судового засідання представника позивача Карпович А.П., про що постановлена судом письмова ухвала.

Крім того, до суду через підсистему «Електронний Суд» надійшли від представника позивача Карпович А.П. заяви про відвід судді: від 27.11.2024 року о 09.25 год. (вх. № 31113/24) та після видалення із залу судового засідання від представника надійшла заява про відвід від 27.11.2024 року о 10:43 год. (вх. № 31182/24), заява про відвід судді від 27.11.2024 року о 11:26 год вх. № 31190/24, заява про відвід від 27.11.2024 року о 12.07 год вх. № 31199/24.

Застосовуючи приписи частини другої статті 149 КАС України суд першої інстанції виходив з того, що представник позивача Карпович А.П. неодноразово зловживав процесуальними правами, подаючи завідомо безпідставні заяви про відвід судді 27 листопада 2024 року.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частини другої статті 45 КАС України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 45 КАС України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Отже, сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання справи.

Відповідно до положень статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних,

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Разом із тим, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що вищенаведені дії представника позивача були спрямовані на досягнення певного процесуального результату у вигляді вирішення питання про відвід головуючої судді.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За положеннями статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. theUnitedKingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Кваліфікація тих чи інших дій як зловживання правами здійснюється судом з огляду на обставини справи та, з урахуванням мети, яку переслідував учасник справи.

У розрізі викладеного, колегія суддів вважає, що подання позивачем відповідних відводів є реалізацією ним свого права з метою об`єктивного та неупередженого розгляду даної справи, а не безпідставного затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Отже, відсутні ознаки зловживання процесуальними правами представником позивача, тому відсутні підстави для накладення на нього штрафу у відповідності до статті 149 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року про застосування заходів процесуального примусу у справі № 260/4927/24 скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 19.12.24