Ухвала

від 23.01.2025 по справі 260/4927/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

справа №260/4927/24

адміністративне провадження №Зі/990/17/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Білак М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. у розгляді справи № 260/4927/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання дії та бездіяльності протиправними,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - КДКА Закарпатської області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 31 липня 2024 року, яким порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі № 260/4927/24 та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 31 липня 2024 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

03 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга КДКА Закарпатської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 260/4927/24.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 січня 2025 року визначено колегію суддів у складі: Жука А.В. (головуючий суддя), суддів: Мартинюк Н.М., Мацедонська В.Е.

15 січня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. у розгляді справи № 260/4927/24.

Вказану заяву ОСОБА_1 , з посиланням на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України, відповідно до якого суддя не може брати участі у розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу) - за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, обґрунтовує тим, що у позивача і у стороннього розсудливого спостерігача, виникають обґрунтовані побоювання з приводу чесності і непідкупності судді Мацедонської В.Е .

Заявниця зазначає, що чоловік судді є власником ТОВ «Адвокатська компанія «Правочин»», яке є фігурантом в кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державної авіаційної служби України. З огляду на зазначене, та враховуючи, що ОСОБА_1 , як голова ГО «Антикорупційний фронт ОСОБА_1» веде активну боротьбу із проявами корупції на всіх рівнях державної влади України, позивачка не довіряє судді Мацедонській В.Е.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року заяву про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Мацедонської В.Е. визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. у розгляді справи № 260/4927/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2025 року для розгляду вказаної заяви визначено суддю Верховного Суду Білак М.В.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е., Суд виходить з такого.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені у статтях 36 КАС України.

Положення частини першої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, визначених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Верховний Суд зазначає, що метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У зв`язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

1) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

2) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

У заяві про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. вказано, що вона подана на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді). У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що для відведення суддів з цієї підстави необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.

Проаналізувавши всі доводи та аргументи, що містяться в заяві про відвід, суд дійшов висновку, що вони не містять обставин, визначених статтею 36 КАС України, за наявності яких суддя підлягає відводу. Наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення судді, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу.

Суд вважає, що вказані заявницею доводи самі по собі є суб`єктивними без доведення причинно-наслідкового зв`язку між ними (доводами) та процесуальною діяльністю судді Мацедонської В.Е. на посаді судді Верховного Суду та конкретно при розгляді цієї справи.

Отже, обставини, зазначені ОСОБА_1 у заяві про відвід, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи. Заява не містить посилання на конкретні факти прояву суддею Мацедонською В.Е. поведінки, яка б свідчила про її небезсторонність чи заінтересованість в результаті розгляду цієї справи.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. в результаті розгляду справи № 260/4927/24, або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості, з доводів заяви про відвід не вбачається.

Інші підстави, передбачені статтею 36 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. і викликали необхідність її відводу, відсутні.

У зв`язку з цим у задоволенні поданої заяви про відвід судді слід відмовити.

Керуючись статтями 40, 243, 248, 256 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. у розгляді справи № 260/4927/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Білак