Постанова

від 16.12.2024 по справі 915/481/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/481/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання (за доручення головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське»

на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 (повний текст складено 02.09.2024)

по справі №915/481/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор»

про повернення попередньої оплати в розмірі 27 887 896, 18 грн,

(суддя першої інстанції: Семенчук Н.О., дата та місце ухвалення рішення: 22.08.2024, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №24/04/24-1 від 24.04.2024 (вх.№5213/24 від 01.05.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» заборгованості в розмірі 27 887 896,18 грн., яка складається з:

- 16 358 530,40 грн. попередньої оплати;

- 8 426 654,40 грн. пені;

- 2 270 443,13 грн. інфляційних втрат;

- 832 268,25 грн. 3% річних та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» 16 358 530,40 грн попередньої оплати, 3 370 324,77 грн пені, 377 175,45 грн інфляційних втрат, 349 160,76 грн 3% річних та 382 677,71 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Преображенське» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою №25/07/24-1 від 25.07.2024 (вх.№9095/24 від 29.07.2024) в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №915/481/24 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» судові витрати у розмірі 226 051,91 грн, які складаються з наданої позивачу правничої допомоги у розмірі 21 500,00 грн та гонорару успіху у розмірі 204 551,91 грн.

Додатковим рішенням заяву №25/07/24-1 від 25.07.2024 (вх.№9095/24 від 29.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» (вул. Айвазовського, буд.19/1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54052, код ЄДРПОУ 36622831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» (вул.Зоряна, 1, с.Червона Криниця, Пологівський р-н, Запорізька область, 70545; адреса для листування: вул. Спартаківська, 92, м. Гуляйполе, Пологівський р-н, Запорізська область, 70202, код ЄДРПОУ 30338510) витрат на правничу допомогу у розмірі 19 668,20 грн., в іншій частині заяви відмовлено.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що зважаючи на положення законодавства, враховуючи принципи пропорційності та розумності, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 19 668,20 грн. (21 500,00 грн. х 91,48%).

Господарський суд виходив з того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того господарський суд зазначив, що гонорар успіху визначено саме як додаткова оплата, яка не включається у вартість надання правничої допомоги та виплачується адвокату при позитивному для клієнта рішенні після ухвалення судового рішення у даній справі,

Таким чином, проаналізувавши наданий представником позивача обсяг послуг, врахувавши складність справи, ціну позову, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги, у зв`язку з чим дійшов висновку про стягнення на користь позивача 19 668,20 грн. витрат на правову допомогу, без покладення на відповідача додаткових витрат шляхом стягнення гонорару успіху у розмірі 204 551,91 грн.

18.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 по справі №915/481/24.

Позивач категорично не погоджується з додатковим рішенням суду від 22.08.2024 у справі № 915/481/24 (в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення гонорару успіху), вважає його незаконним, необґрунтованим, а відтак таким, що підлягає скасуванню з огляду на прийняття його судом внаслідок нез`ясування обставин, що мають значення для справи, а також внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які Суд визнав встановленими.

Апелянт вказує, що вартість послуг з надання правничої допомоги за Договором складає 226 051, 91 грн (двісті двадцять шість тисяч п`ятдесят одна грн 91 коп). 24.07.2024 позивачем було здійснено оплату послуг з надання правової (правничої) допомоги, наданої Адвокатом, в сумі 226 051, 91 грн (двісті двадцять шість тисяч п`ятдесят одна грн 91 коп) без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцію кредитового переказу коштів № 248 від 24.07.2024 (копія якої наявна в матеріалах справи).

В свою чергу, звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 915/481/24, позивач вказує, що мав на меті отримати саме компенсацію (відшкодування) фактично понесених ним витрат на правову допомогу, а не отримати додатковий прибуток і, відповідно, збагатитись за рахунок його стягнення з відповідача. У той же час, приймаючи оскаржуване додаткове рішення суд не з`ясував усіх обставин, що мають значення для справи, дійшов помилкового висновку (щодо мети позивача збагатитись а рахунок стягнення з відповідача витрат на правову допомогу). Крім цього, відмовляючи у стягненні з відповідача на користь позивача гонорару успіху, судом не враховано обсяг наданих адвокатом позивачу послуг, а також складність справи.

На переконання апелянта, висновки суду є безпідставними, оскільки визначення позивачем та адвокатом у договорі про надання правової допомоги порядку обчислення гонорару у відсотковому відношенні до певної грошової суми (яка залежить від розміру суми, яка буде стягнута судом з відповідача на користь позивача, тобто від розміру досягнутого адвокатом результату наданих послуг у справі з майновими вимогами) пов`язане з настанням певної події, є обґрунтованою та логічною в силу самої суті гонорару успіху, можливість обчислення якого залежить виключно від певних подій - досягнутих адвокатом та обумовлених в Договорі про надання правової допомоги результатів при наданні послуг правової допомоги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Преображенське на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 по справі №915/481/24; витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/481/24.

02.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/481/24.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Преображенське на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 по справі №915/481/24 призначено на 16.12.2024 року.

Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Колоколова С.І., розпорядженням керівника апарату суду №473 від 16.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/481/24.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 16.12.2024 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 прийнято справу №915/481/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Преображенське на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 до свого провадження колегією суддів у новому складі.

16.12.2024 у судове засідання представники учасники справи не з`явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Разом із тим, 16.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника апелянта, яке було задоволено колегією суддів протокольною ухвалою.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18).

Судова колегія зазначає, що заявником було надано до суду першої інстанції докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Так, позивачем зазначено, що ним понесено судові витрати у розмірі 226 051,91 грн., які складаються з правничої допомоги у розмірі 21 500,00 грн. та гонорару успіху у розмірі 204 551,91 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано:

- копію Договору №07/08/23-1 від 07.08.2023 про надання правової (правничої) допомоги (а.с.209-211);

- копію Додатку №1 до Договору №07/08/23-1 від 07.08.2023 про надання правової (правничої) допомоги (а.с.212);

- копію Акта наданих правових (юридичних) послуг з правової (правничої) допомоги (а.с.213);

- копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 24.07.2024 на суму 226 051,91 грн. (а.с.214).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2023 між адвокатом Рощупкіним Сергієм Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Преображенське було укладено Договір №07/08/23-1 про надання правової (правничої) допомоги (далі Договір №07/08/23-1), у відповідності до п.1.1 якого, адвокат за завданням клієнта зобов`язується надати йому правову (правничу) допомогу, пов`язану з забезпеченням юридичного супроводу, захисту прав та інтересів клієнта, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору. (а.с.209-211).

Згідно з п.1.2 Договору №07/08/23-1 завдання клієнта та винагорода (гонорар) адвоката узгоджується сторонами в додатках до Договору, які є його невід`ємними частинами.

У розділі 2 Договору №07/08/23-1 визначено права та обов`язки сторін.

Відповідно до п.3.1 Договору №07/08/23-1, розмір винагороди (гонорару) за надання адвокатом правової (правничої) допомоги за Договором (ціна Договору) узгоджуються сторонами в додатках до Договору, які є його невід`ємними частинами.

У відповідності до п.3.2 Договору №07/08/23-1, винагорода (гонорар) за надання адвокатом правової (правничої) допомоги за Договором сплачується клієнтом протягом 3 календарних днів з дня оформлення (підписання) Акту наданих правових (юридичних) послуг у визначеному пунктом 3.3 Договору порядку. Сплата винагороди (гонорару)за Договором здійснюється клієнтом шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвоката.

Пунктом 3.3 Договору №07/08/23-1 визначено, що сторони оформлюють (підписують) Акти наданих правових (юридичних) послуг з правової (правничої) допомоги по мірі її надання клієнту. Клієнт протягом 5 робочих днів, наступних за днем отримання акта наданих правових (юридичних) послуг з правової (правничої) допомоги повинен розглянути його та підписати або у разі наявності зауважень надати адвокату свої вмотивовані заперечення щодо Акта наданих правових (юридичних) послуг з правової (правничої) допомоги. Адвокат повинен протягом 3 календарних днів, наступних за днем отримання заперечень клієнта, розглянути ці заперечення та надати письмову відповідь клієнту.

Відповідно до п.3.4 Договору №07/08/23-1 клієнт зобов`язаний відшкодувати адвокату його фактичні витрати, здійснені у зв`язку з виконанням Договору, зокрема, суми зборів, платежів, судових витрат тощо. Відшкодування фактичних витрат здійснюється клієнтом на підставі рахунку адвоката протягом 15 календарних днів, наступних за датою його отримання.

У відповідності до п.7.1 Договору №07/08/23-1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Згідно п.7.2 Договору №07/08/23-1 всі додаткові угоди до Договору мають юридичну силу лише у разі, якщо вони складені в письмовому вигляді та підписані сторонами. Такі додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору.

Також, 07.08.2023 між адвокатом Рощупкіним Сергієм Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Преображенське було укладено Додаток №1 до Договору №07/08/23-1 (далі Додаток №1) (а.с.212), згідно з п.1 якого клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується представляти Клієнта при розгляді господарськими судами справи про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Югелеватор» (код за ЄДРПОУ 36622831), надалі - ТОВ «ТД «Югелеватор», грошових коштів (повернення попередньої оплати).

Правова допомога, що надається за Договором, включає в себе:

- підготовка Адвокатом позовної заяви про стягнення з ТОВ «ТД «Югелеватор» грошових коштів (повернення попередньої оплати), а також її подання до Господарського суду Миколаївської області;

- аналіз (вивчення) відзиву ТОВ «ТД «Югелеватор» на позовну заяву, заперечень ТОВ «ТД «Югелеватор», ознайомлення з доказами, наданими ТОВ «ТД «Югелеватор» та їх аналіз;

- складання відповіді на відзив ТОВ «ТД «Югелеватор» на позов, складання заяв з процесуальних питань;

- участь Адвоката у судових засіданнях Господарського суду Миколаївської області при розгляді справи за цією позовною заявою Клієнта про стягнення з ТОВ «ТД «Югелеватор» грошових коштів (повернення попередньої оплати).

У відповідності до п.2 Додатку №1 вартість надання Адвокатом правової (правничої) допомоги за Договором (ціна Договору) складає 1 500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень 00 копійок) без ПДВ за 1 (одну) годину (60 хвилин) роботи Адвоката, за виключенням надання правової (правничої1) допомоги, що зазначена в підпунктах 2.2. та 2.3. пункту 2 Додатку.

Згідно п.2.2 Додатку №1 винагорода (гонорар) за участь Адвоката при представництві інтересів Клієнта в судових засіданнях Господарського суду Миколаївської області при розгляді справи за позовом Клієнта до ТОВ «ТД «Югелеватор» про стягнення збитків становить 3 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) без ПДВ за участь в 1 (одному) судовому засіданні.

Відповідно до п.2.3 Додатку №1 у разі повного чи часткового задоволення позовної заяви Позивача про стягнення з ТОВ «ТД «Югелеватор» збитків, Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар успіху у розмірі 1% (один відсоток) від суми, яка буде стягнута на користь Клієнта. Гонорар перераховується Клієнтом на поточний рахунок Адвоката у порядку, строки та за реквізитами, що зазначені у розділі 8 Договору (п.3 Додатку №1).

24 липня 2024 року між адвокатом та клієнтом складно акт наданих правових (юридичних) послуг з правової (правничої) допомоги (далі Акт) (а.с.213).

Відповідно до п.1 Акта адвокат надав Клієнту правову (правничу) допомогу, пов`язану з розглядом Господарським судом Миколаївської області справи № 915/841/24 за позовом Клієнта до ТОВ «Торговий дом «Югелеватор» про стягнення грошових коштів (повернення попередньої оплати, стягнення неустойки, інфляційних втрат та трьох процентів річних).

Згідно з п.2 Акта, правова (правнича) допомога включає в себе:

- складання позовної заяви (вартість послуги складає 7 500, 00 грн.);

- участь Адвоката у 4 (чотирьох) судових засіданнях (28.05.2024, 25.06.2024, 04.07.2024 та 22.07.2024) в Господарському суді Миколаївської області при розгляді справи № 915/481/24 (вартість послуг складає 14 000, 00 грн.).

Крім цього, у зв`язку з частковим задоволенням позовної заяви Клієнта про стягнення з ТОВ «ТД «Югелеватор» грошових коштів у загальній сумі 20 455 191, 38 грн., Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар успіху у розмірі 1 % (один відсоток) від цієї суми, що становить 204 551, 91 грн.

Пунктом 4 Акта визначено, що вартість наданої правової (правничої) допомоги складає 226 051, 91 грн. (двісті двадцять шість тисяч п`ятдесят одна гривня 91 копійка) без ПДВ.

У п.4 Акта сторони зазначили, що підписанням цього Акту Сторони підтверджують, що зазначення у пунктах 2.1. - 2.3. Додатку №1 до Договору словосполучення «стягнення збитків» замість «стягнення грошових коштів (повернення попередньої оплати)» є опискою, що не впливає на якість та обсяг наданої Адвокатом Клієнту правової (правничої) допомоги. Клієнт не має до Адвоката претензій щодо якості та обсягу наданої правової (правничої) допомоги.

Правничу допомогу ТОВ «Преображенське» у Господарському суді Миколаївської області при розгляді справи №915/481/24 надавав адвокат Рощупкін С.В., повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АР№1096225 від 07.08.2023 (а.с.48), яким підписано позовну заява №24/04/24-1 від 24.04.2024, та який приймав участь у судових засіданнях 28.05.2024, 25.06.2024, 04.07.2024 та 22.07.2024, про що свідчать протоколи судових засідань (а.с.171, 184,185, 187,188, 190-192).

Як вбачається з наданої до заяви про ухвалення додаткового рішення платіжної інструкції №248 від 24/07/2024, яка містить відмітку банка, позивачем було здійснено оплату за надані адвокатом послуги у сумі 226 051,91 грн. (а.с.214).

Таким чином, відповідачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми встановлені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються, виходячи з конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу, і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та усіх обставин, що мають значення (пункт 43 постанови Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

З оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі вбачається, що місцевий господарський суд детально проаналізував надані позивачем докази на обґрунтування суми понесених витрат на професійну правничу допомогу. З урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 19 668,20 грн. (21 500,00 грн. х 91,48%).

Щодо додаткового гонорару «гонорару успіху» в розмірі 204 551,91 грн. (1% від задоволених позовних вимог), господарський суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі № 904/4507/18 зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Господарський суд виходить з того, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З огляду на вищевикладене, щодо гонорару успіху колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена до стягнення сума гонорару в розмірі 204 551,91 грн. не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що оцінка обґрунтованості та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженості таких витрат вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що доводи за апеляційною скаргою не спростовують висновків суду першої інстанції здійснених під час прийняття оскаржуваного додаткового рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції, не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 по справі №915/481/24 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.

Керуючись ст. 129, 126, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 по справі №915/481/24 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 по справі №915/481/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.12.2024 року.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош