Ухвала

від 19.12.2024 по справі 922/2178/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

19 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/2178/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Плахова О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м.Харків, (вх. №3000 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2178/24 (суддя Ємельянова О.О., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту 26.11.2024)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Агрінол", м. Запоріжжя,

до відповідача: Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м.Харків,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства Завод Електроважмаш, м. Харків,

про стягнення 1275065,60грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Агрінол звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства Українські енергетичні машини про стягнення 882753,05грн. суми заборгованості, 44137,65грн. - пені, 22931,99грн. - 1 % річних, 325246,96грн. - інфляційні.

03.07.2024 позивачем подано до господарського суду заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Завод Електроважмаш.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2024, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Завод Електроважмаш.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2178/24 в позові відмовлено частково; задоволено частково клопотання відповідача викладене у відзиві на позовну заяву (вх. № 22858/24 від 11.09.2024) щодо зменшення штрафних санкцій; стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Агрінол" суму основного боргу у розмірі 882735,05грн., пеню в сумі 17655,06грн., інфляційні у розмірі 325242,96грн., 1 % річних у розмірі 22920,97грн. та 19125,88грн. судового збору; відмовлено в частині стягнення 1 % річних у розмірі 11,02грн. та пені в сумі 26482,59грн.

Акціонерне товариства Українські енергетичні машини з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд врахувати, що в період з 24.02.2022 по теперішній час у відповідача діють форс-мажорні обставини (докази надані до суду першої інстанції), тому стягнення пені, інфляційних збитків та 3 % річних за цей період є незаконним; скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі №922/2178/24 в частині стягнення пені в сумі 17655,06грн., 1% річних в сумі 22920,97грн. та інфляційних в розмірі 325242,96грн., та прийняти нове рішення, яким перевірити правильність нарахування, розрахунку та правові підстави нарахування пені, 1 % річних та інфляційних втрат.

Зокрема, здійснити перевірку розрахунків пені, інфляційних втрат і відсотків річних та зменшити їх розмір, оскільки з боку відповідача відсутня вина, яка є необхідною умовою для їх застосування; визнати наявними форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у господарській діяльності відповідача в період з 24.02.2022 по теперішній час та у відповідності до ч. 1 ст. 2 ГПК України застосувати принципи справедливості і збалансованості інтересів сторін при вирішенні питання застосування штрафних санкцій, у зв`язку із чим звільнити скаржника від цивільно-господарської відповідальності (з оплати пені, інфляційних та 1 % відсотків річних у період з 22.02.2022 по цей час), оскільки з боку відповідача відсутня вина, яка є необхідною умовою для їх застосування або застосувати принцип справедливості, у зв`язку із чим, якщо не відмовити позивачу у стягненні з відповідача на користь позивача пені, 1 % річних та інфляційних, то принаймні зменшити розмір їх стягнення на 99 %.

Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2178/24, а також про відстрочення сплати судового збору до перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 задоволено заяву судді Терещенко О.І. про самовідвід у справі №922/2178/24; матеріали апеляційної скарги у справі №922/2178/24 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду у зв`язку із задоволенням заяви про самовідвід судді Терещенко О.І., для розгляду справи №922/2178/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 4 Закону України Про судовий збір зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги ставка судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022р. у справі № 916/228/22.

Суддя - доповідач враховує, що апеляційну скаргу у справі подано апелянтом через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", а тому судовий збір обраховується з понижуючим коефіцієнтом 0,8.

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 6584,74грн.

Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Разом з тим, апелянтом заявлено клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору до перегляду справи в апеляційному порядку, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Суддя доповідач зазначає, що порядок справляння та розміри судового збору, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема у разі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

У статті 8 Закону України "Про судовий збір" наведено вичерпний перелік умов, за наявності яких ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору буде законним за наявності підстав, вказаних у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору за клопотанням сторони є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Підставою для відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію (за попередній календарний рік), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.

Аналогічна правова позиція викладена у ухвалі Верховного Суду від 08.09.2021р. у справі № 221/6875/19.

Проте, наведені апелянтом обставини не можуть бути підставою для відстрочення йому сплати судового збору, оскільки скаржником не було надано належних доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, а його майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкодив йому сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до статті 129 Конституції України господарські суди, здійснюючи свої конституційні обов`язки, повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення статті 129 Конституції України та статті 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України.

Таким чином, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору окрім випадків встановлених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" призведене до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Враховуючи вищенаведене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за відсутності відповідних доказів.

Крім того, суддя доповідач зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів на підтвердження направлення копій апеляційної скарги третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства Завод Електроважмаш, що не відповідає вимогам пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

З врахуванням викладеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пунктів 2 та 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Щодо клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2178/24, суддя -доповідач зазначає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 115 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, перебіг строку на апеляційне оскарження починається з наступного дня після настання події, яким зокрема є день вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2178/24 було складено 26.11.2024, отже строк на апеляційне оскарження розпочався 27.11.2024 та закінчився 16.12.2024.

Апеляційну скаргу у справі подано апелянтом через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" 16.12.2024, тобто в строк, встановлений господарським процесуальним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що Акціонерне товариства Українські енергетичні машини звернулось з апеляційною скаргою у строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України, що свідчить про передчасність клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, з урахуванням, тих обставин, що апелянтом до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не надано доказів направлення копії апеляційної скарги третій особі, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.

Керуючись ст. 174, ст. 234, п. 2 ч.3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі № 922/2178/24 залишити без руху.

2.Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя О.В. Плахов