Ухвала

від 19.12.2024 по справі 580/3804/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

Київ

справа № 580/3804/23

адміністративне провадження № К/990/47528/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 580/3804/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМІЛА-РАЙАГРОПОСТАЧ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 06.12.2024.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій щодо податкового повідомлення-рішення № 1417/23000901 не дослідили акцизні накладні: в судових рішеннях не зазначено про такі докази і не надано їм правової оцінки.

Однак, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним.

Тобто, у випадку посилання у касаційній скарзі на відповідний пункт частини другої статті 353 КАС України скаржник поряд із доводами про порушення судами норм процесуального права має навести обґрунтування, що таке порушення зумовило неправильне застосування норм матеріального права. Частина друга статті 353 КАС України стосується порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно, скаржник повинен зазначити, які саме фактичні обставини у цій справі мають істотне значення для правильного вирішення справи, впливають на умови застосування норм права, але залишилися невстановленими.

Обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка судом встановленого факту, у зв`язку з чим доводи про надання неправильної оцінки доказам, що наявні у матеріалах справи, не можуть розцінюватися як неповне з`ясування судом обставин у справі.

У касаційній скарзі поряд із посиланням на пункт 4 не наведено обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження судових рішень в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №1417/23000901 відповідно до пункту 1, 2 та/або 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди попередніх інстанцій, застосовуючи вимоги статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» і ДСТУ 4303:2004, зазначили, що ГУ ДПС не надало доказів, що реалізація позивачем пального суб`єктам господарювання відбулась для особистого некомерційного використання останніми. Це і зумовило висновок про відсутність підстав вважати, що позивач здійснював саме роздрібну торгівлю пальним.

Однак, касаційна скарга не містить обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права в межах висновків, що стали підставою для задоволення цієї частини позовних вимог. Яким чином на цей висновок впливають відомості акцизних накладних, про які зазначає ГУ ДПС, у касаційній скарзі не обґрунтовано.

Також предметом спору у цій справі було податкове повідомлення-рішення №1414/23000901. Суди задовольнили позовні вимоги в цій частині, скасувавши зазначене податкове повідомлення-рішення.

У касаційній скарзі ГУ ДПС просить скасувати судові рішення в повному обсязі, однак, не наводить обґрунтування незгоди з висновками судів в іншій частині задоволених позовних вимог у взаємозв`язку із посиланням на відповідну підставу для касаційного оскарження судових рішень, що свідчить про відсутність взаємозв`язку між доводами касаційної скарги і її вимогами.

Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024.

Додатково, враховуючи висновки об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, суд вважає за необхідне звернути увагу, що до поданої касаційної скарги не долучено документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 580/3804/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМІЛА-РАЙАГРОПОСТАЧ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон