Ухвала

від 16.01.2025 по справі 580/3804/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2025 року

Київ

справа №580/3804/23

адміністративне провадження №К/990/546/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 580/3804/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМІЛА-РАЙАГРОПОСТАЧ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 03.01.2025.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що у ній міститься посилання на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС звертає увагу суду, що суди зробили помилковий висновок, що матеріали податкової перевірки не містять жодного належного та достовірного доказу щодо факту роздрібної торгівлі пальним, а оптова торгівля, на здійснення якої позивач мав ліцензію, підтверджується великим і обсягами придбання, а також умовами договорів з контрагентами. На переконання ГУ ДПС, суди не надали правової оцінки долученим до матеріалів справи та наданим до перевірки акцизним накладним, що є доказами саме роздрібного продажу пального платником. При цьому визначальною ознакою роздрібної торгівлі, яка відрізняє ї від оптової, є реалізація пального саме з акцизного складу, незалежно від обсягу товару. Реалізації пального ТОВ «Сміла-Райагропостач» здійснювалась із зареєстрованих акцизних складів, а договори купівлі продажу, які були надані позивачем в ході судового розгляду, свідчать про можливу системність поставок у постачанні пального, але не свідчать про спосіб наповнення резервуарів транспортних засобів, однак, у деяких договорах зазначений спосіб їх поставки, а саме зі складу, названого постачальником, що підтверджує факт роздрібної торгівлі. Щодо податкового повідомлення-рішення від 17.02.2023 №1414/23000901 ГУ ДПС звертає увагу, що суди зробили помилковий висновок, що фактична наявність витратомірів-лічильників «Шельф-100» на паливно-роздавальних колонках є підставою для звільнення платника від відповідальності за відсутність їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Більш того, на письмове звернення ГУ ДПС позивач не надав до перевірки документи на дві паливороздавальні колонки (витратоміри-лічильники) та документи, що підтверджують позитивні результати їх повірки.

Однак, Верховний Суд в ухвалі від 19.12.2024 вже звертав увагу скаржника, що підставою для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №1417/23000901 став висновок судів, зроблений за результатом оцінки наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі договорів поставки, відповідно до якого позивач здійснював саме оптову торгівлю пальним, оскільки відсутні докази того, що позивач реалізовував пальне кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного призначення, що притаманне роздрібній торгівлі пальним. Підставою для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення №1414/23000901 став висновок судів, зроблений за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до якого усі витратоміри-лічильники зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а помилкове відображення рівнемірів-лічильників у «Довідці про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри» в якості «витратомірів-лічильників», не є порушенням вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України та не може мати наслідком притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що, фактично, у касаційній скарзі наводиться обґрунтування безвідносно до висновків судів у цій справі. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС не наводить обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на цій підставі. Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України і пункт 1 частини четвертої статті 353 КАС України, ГУ ДПС не зазначає, який саме доказ, який наявний в матеріалах справах, вплинув на умови застосування відповідних норм матеріального права і призвів до неправильного вирішення справи.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, у якій викласти підстави для касаційного оскарження судових рішень з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на відповідній підставі.

2. Відповідно до статті 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалила постанову від 11.09.2024 у справі № 440/14831/23, у якій підтримала висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, відповідно до яких для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Адміністративний суд для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Проте суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи.

Натомість, до касаційної скарги не додано документів, передбачених статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2024 у справі № 580/3804/23 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати уточнену касаційну скаргу, у якій викласти підстави для касаційного оскарження судових рішень з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених у випадку оскарження судових рішень на відповідній підставі;

- надати документи, передбачені статтею 55 КАС України, на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, діяти від імені скаржника в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко