Ухвала

від 20.12.2024 по справі 916/3954/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3954/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 (суддя С.В. Нікітенко, м.Одеса, повний текст складено 15.02.2024)

у справі №916/3954/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ»

про стягнення 140228,91 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» про стягнення заборгованості за невиконання грошового зобов`язання у розмірі основної суми боргу 316650,37 грн, суми пені у розмірі 63339,62 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 63994,47 грн, суми процентів за користування коштами у розмірі 12894,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3954/23; справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

17.01.2024 до суду від позивача надійшла заява про прийняття відмови від позову в частині погашення заборгованості за основним зобов`язанням та закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 316650,37 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 закрито провадження у справі №916/3954/23 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 316650,37 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» суму пені у розмірі 63339,62 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 63994,47 грн, суму процентів за користування коштами у розмірі 12894,82 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2103,43 грн.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга подана представником скаржника через систему «Електронний суд» 22.11.2024.

Апеляційна скарга зареєстрована судом 25.11.2024 за вх.№4416/24.

Одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено наступні клопотання:

-про поновлення строку на подання апеляційної скарги (вх.№4433/24 від 25.11.2024);

-про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№4434/24 від 25.11.2024).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги та клопотань визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/3954/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/3954/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

04.12.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/3954/23 залишено без руху.

Південно-західний апеляційний господарський суд залишив вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути недоліки поданої апеляційної скарги, а саме:

-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/3954/23, в якій вказати інші поважні причини пропуску строку на подання апеляційної скарги;

-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3220,80 грн (при цьому апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№4434/24 від 25.11.2024 з огляду на відсутність для цього правових підстав).

Також вказаною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

В межах встановленого ухвалою суду від 09.12.2024 строку від скаржника надійшла заява (вх.№4778/24 від 17.12.2024), в якій заявник просив: 1)поновити строк на подання апеляційної скарги та доказів; 2) звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» від сплати судового збору; 3) у випадку неможливості звільнення від сплати судового збору - зменшити суму судового збору до 32,28 гривень, а також відстрочити сплату судового збору на строк, який наступає через місяць з настання Перемоги над рф, або припинення бойових дій, або визначити строк сплати судового збору після закінчення першого робочого літнього сезону, якщо Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» буде наданий дозвіл на здійснення господарської діяльності, яка є сезонною з червня по серпень щорічно; змінити рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/3954/23 в частині зменшення суми стягнення, а саме, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КІМ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго Збут Транс» суму пені у розмірі 633,62 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 639,47грн, суму процентів за користування коштами у розмірі 1289,82 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2103,43 грн.

Щодо виконання скаржником ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 в частині сплати судового збору колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» в цій частині ухвалу суду не виконало, не погодившись з висновком апеляційного суду, що оскільки скаржник не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити/звільнити від сплати судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, відсутні правові підстави для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№4434/24 від 25.11.2024). Крім того, апелянт долучив довідку АТ КБ «Приватбанк» від 16.12.2024 про те, що станом на 15.12.2024 залишок коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» становить 0,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Так, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до осіб, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір» та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Південно-західний апеляційний суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів на рахунку не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу про залишення скарги без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

Скаржник скористався правом на усунення недоліків апеляційної скарги, однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, не надав, що свідчить про невиконання апелянтом вимог ухвали апеляційного суду в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Щодо виконання скаржником ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 в частині наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду колегія суддів зазначає наступне.

Скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою, заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Південно-західний апеляційний господарський суд, розглядаючи вказане клопотання в ухвалі від 09.12.2024, виходив з того, що 06.03.2024 є кінцевим строком для подання апеляційної скарги на вказане судове рішення, між тим скаржник подав апеляційну скаргу 22.11.2024, тобто зі значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження.

В якості причин пропуску строку на подання апеляційної скарги скаржник зазначив, що з початку військової агресії останнє не може проводити господарську діяльність, оскільки не має можливості використовувати для господарської діяльності земельну ділянку та нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: 67772 , Одеська обл., м.Бiлгород-Днiстровський, смт Затока, вул. Лазурна, 9, зазнало пошкоджень майна через ракетний обстріл, не має працюючих працівників, у зв`язку з чим розгляд справи проведений за відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ».

Визнаючи наведені скаржником підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними, колегія суддів, приймаючи ухвалу від 09.12.2024, виходила з того, що:

-Господарський суд Одеської області вжив належних та необхідних заходів для повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» про дату, час та місце проведення судових засідань, направляючи рекомендованою кореспонденцією відповідні ухвали за адресою, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (67772, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 9), у тому числі копії рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у даній справі, які поверталися до Господарського суду Одеської області з причин відсутності адресата за вказаною адресою;

-враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, в силу приписів пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у даній справі вважається врученим Товариству з обмеженою відповідальністю «КІМ» 24.02.2024 (дата проставлення оператором поштового зв`язку у довідці про причини повернення відмітки про відсутність адресата);

-враховуючи імперативні приписи частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ», як юридична особа, повинно в обов`язкову порядку зареєструвати свій Електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) з 04.11.2023, однак зареєструвало його лише 14.11.2024, у зв`язку з чим понесло негативні наслідки у вигляді невчасної обізнаності про наявне судове провадження у цій справі щодо нього;

-з урахуванням наведеного, ознайомлення представника апелянта з матеріалами справи та з судовим рішенням лише 14.11.2024 не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги;

-посилання апелянта на те, що з початку військової агресії Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» не може проводити господарську діяльність, оскільки не має можливості використовувати для господарської діяльності земельну ділянку та нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: 67772, Одеська обл., м.Бiлгород-Днiстровський, смт Затока, вул. Лазурна, 9, зазнало пошкоджень майна через ракетний обстріл, не має працюючих працівників, у зв`язку з чим розгляд справи проведений за відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ», не є поважними причинами чи непереборними обставинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника та його взаємовідносин з його працівниками (представниками).

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на що апеляційний суд визнав наведені скаржником підстави для поновлення такого строку неповажними.

Апелянт, звертаючись із заявою на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024, зазначив, що:

-Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» немає законних підстав утримувати працівників та змушувати їх виконувати свої обов`язки без сплати їм заробітної плати, яку підприємство не може сплатити з причини заборони господарської діяльності та відсутності доходу більше двох з половиною років;

-в свою чергу, відсутність працівників у Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» є перешкодою в реалізації прав та виконанні обов`язків у даній судовій справі, отже, може бути підставою для поновлення строку на оскарження;

-оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» у зв`язку із військовою агресією» через заборону не може проводити господарську діяльність і не має працюючих працівників, заявник просив визнати вказані причини та обставини поважними та поновити строк на подання скарги.

Отже, скаржником повторно вказано практично ті самі причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже були визнані апеляційним судом неповажними в ухвалі від 09.12.2024.

Колегія суддів повторно зазначає, що посилання апелянта на те, що з початку військової агресії Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ» не може проводити господарську діяльність, оскільки не має можливості використовувати для господарської діяльності земельну ділянку та нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: 67772, Одеська обл., м.Бiлгород-Днiстровський, смт Затока, вул. Лазурна, 9, зазнало пошкоджень майна через ракетний обстріл, не має працюючих працівників, у зв`язку з чим розгляд справи проведений за відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ», не є поважними причинами чи непереборними обставинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи зводяться до внутрішньої організації роботи самого скаржника та його взаємовідносин з його працівниками (представниками).

При цьому колегія суддів зауважує на тому, що, виходячи із долучених апелянтом до апеляційної скарги доказів, заборона проведення господарської діяльності, а також заборона знаходження людей на території пляжної зони у межах прибережної захисної смуги Чорного моря мають місце щонайменше з травня 2022 року, однак скаржник не вважає за необхідне здійснити перереєстрацію свого місцезнаходження.

Стосовно доводів скаржника про відсутність працюючих працівників, що стало перепоною для реалізації своїх прав у господарському процесі, колегія суддів зазначає, що згідно із наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» від 25.02.2022 №2 надано відпустки без збереження заробітної плати працівникам, які займали посади бухгалтера, прибиральника виробничих приміщень, адміністратора, завідувача виробництва, менеджера по бронюванню, електрика, сантехника, кондитера, які в силу займаних посад не можуть здійснювати представництво інтересів в суді. Водночас, як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» є ОСОБА_1 , який в силу своєї посади без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, і саме на нього покладено вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства.

Скаржник може на власний розсуд організовувати свою внутрішню діяльність, однак несвоєчасне звернення із апеляційною скаргою внаслідок наведених причин не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об`єктивний, істотний характер.

Крім того, колегія суддів повторює, що в умовах воєнного стану багато юридичних осіб не знаходяться за своїми офіційними адресами (зазначеними у реєстрі, статуті, укладених договорах). У такому разі саме реєстрація електронного кабінету надає можливість особі бути обізнаною про наявні судові справи, швидко та своєчасно отримувати інформацію про подані до неї позови та ухвалені судові рішення, ефективно користуватися своїми процесуальними правами, незалежно від свого реального місцезнаходження, що сприяє виконанню завдання господарського судочинства - а саме, справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляду інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, враховуючи імперативні приписи частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІМ», як юридична особа, повинно в обов`язкову порядку зареєструвати свій Електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) з 04.11.2023, однак зареєструвало його лише 14.11.2024, у зв`язку з чим понесло негативні наслідки у вигляді невчасної обізнаності про наявне судове провадження у цій справі щодо нього.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не встановив наявності об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, які можуть бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Крім того, апеляційний суд вважає за доцільне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06).

Відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КІМ» не усунуто недоліки апеляційної скарги (не зазначено інших поважних підстав для поновлення строку), колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Вказані приписи Господарського процесуального кодексу України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 232-235, 256, 258, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КІМ» на рішення Господарського суду Одеської області від 06.02.2024 у справі №916/3954/23.

Апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «КІМ».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран