Постанова

від 11.12.2024 по справі 761/642/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/642/24

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/15650/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,

при секретарі Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту газу Національної академії наук України про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника Інституту газу Національної академії наук України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Мальцева Д.О.,-

встановив:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із названим позовом.

Позивач просила:визнати незаконним та скасувати наказ Інституту газу Національної академії наук № 69 від 24 листопада 2023 року про звільнення ОСОБА_1 ;поновити ОСОБА_1 на посаді сторожа в Інституті газу Національної академії наук України; стягнути з Інституту газу Національної академії наук України середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 листопада 2023 року по дату ухвалення рішення суду та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Інституту газу Національної академії наук України № 48-к від 30 липня 2004 року ОСОБА_1 зараховано у відділ охорони та пожежної безпеки на посаду сторожа.

Наказом № 69-к від 24 листопада 2023 року позивача звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 вважає наказ Інституту газу Національної академії наук України № 69-к від 24 листопада 2023 року незаконним, просить його скасувати та поновити на посаді сторожа.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Інституту газу Національної академії наук № 69 від 24 листопада 2023 року про звільнення ОСОБА_1 .

ПоновленоОСОБА_1 на посаді сторожа в Інституті газу Національної академії наук України з 27 листопада 2023 року.

Стягнутоз Інституту газу Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 листопада 2023 року по 26 червня 2024 року включно у розмірі 51 721 грн 50 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник Інституту газу Національної академії наук України просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначив, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, просив рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні представник Інституту газу Національної академії наук України вимоги апеляційної скарги підтримала.

ОСОБА_1 та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачем правомірності звільнення ОСОБА_1 .

Враховуючи обставини справи, суд вважав обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 5 000 грн 00 коп., суд першої інстанції виходив із критерію розумності та конкретних обставин справи.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що ОСОБА_1 працювал на посаді сторожа в Інституті Газу НАН України з 30 липня 2004 року по 27 листопада 2023 року.

19 липня 2023 року наказом № 23 «Про реорганізацію системи охорони в Інституті газу НАІІ України» затверджено «План реорганізації системи охорони Інституту газу НАН України», виведено зі штатного розпису Інституту газу НАН України структурний підрозділ сторожова охорона та 16 одиниць посади сторожа. Вирішено затвердити штатний розпис зі змінами та ввести його в дію з 01 січня 2024 року.

Відповідно до п. п. 4, 5 вказаного наказу, у зв`язку з обмеженим фінансуванням, вивільнення працівників проводити поетапно, відповідно до ст. 42 КЗпП та п. п. 3, 4 «Плану реорганізації системи охорони Інституту газу НАН України».

Наказом № 23 від 19 липня 2023 року передбачено: «Відповідно до ст. ст. 36, 40 та 49-2 КЗпП, підготувати відповідну документацію та попередити працівників структурного підрозділу «Сторожова охорона» про заплановане вивільнення: - працівників «Сторожової охорони» ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ».

Згідно до п. 4.4 Плану реорганізації системи охорони Інституту газу НАН України передбачено: «Вивільнити працівників «Сторожової охорони», відповідно до ст. 40 КЗпП: - працівників «Сторожової охорони» ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ».

26 вересня 2023 року ОСОБА_1 вручено повідомлення «Про заплановане вивільнення та пропозицію щодо переведення на іншу посаду» від 26 вересня 2023 року.

Зазначено про здійснення реорганізації підрозділу сторожової охорони зі скороченням штату працівників.

До повідомлення додано список вакантних посад в Інституті газу НАН України станом на 26 вересня 2023 року, а саме: посади токара, слюсара сантехніка, слюсара з експлуатації та ремонту газового обладнання, тощо.

26 вересня 2023 року складено акт про відмову ОСОБА_1 від підпису на підтвердження отримання повідомлення від 26 вересня 2023 року № 97/011-292 про звільнення у зв`язку із скороченням чисельності штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України та наказу Інституту № 50-к від 26 вересня 2023 року.

Наказом № 69-к від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України, «в зв`язку із скороченням чисельності штату, із відповідною зміною у штатному розписі Інституту, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку та виплатою компенсації за невикористану відпустку у кількості 32 календарних дня».

Обгрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 зазначила, що наказ Інституту газу Національної академії наук України № 69-к від 24 листопада 2023 року про звільнення незаконний та підлягає скасуванню. Відповідач не запропонував ОСОБА_1 ввесь перелік наявних вакантних посад. Ліквідація структурного підрозділу «Сторожова охорона» та виведення зі штатного розпису посади сторожа відбулись незаконно. Відтак, звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП є незаконним.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За ч. 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у п. п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (частина перша статті 42 КЗпП України).

Тлумачення статті 42 КЗпП України дає підстави для висновку, що переважне право на залишення на роботі при скороченні однорідних професій та посад визначається кваліфікацією і продуктивністю праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України, а також якщо це передбачено законодавством України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19 вказано, що «визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо. Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України. Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Судом встановлено, що в ТОВ «Стоматологія» посаду касира-реєстратора займали два працівники: позивачка та ОСОБА_3 . Разом із тим, питання щодо переважного права на залишення на роботі відповідачем взагалі не розглядалося, що є порушенням статті 42 КЗпП України».

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Так, за п.п. 2.13 колективного договору зобов`язує адміністрацію узгоджувати з профспілковим комітетом, зокрема, рішення, що стосуються звільнення з роботи у зв`язку із змінами в організації праці.

Згідно до п 2.16 колективного договору, передбачено звільнення адміністрацією працівника з підстави, передбаченої п. 1 ст. 40 КЗпП України, лише за попередньою згодою з профспілковим комітетом.

Відповідно до п. 2.18 колективного договору, передбачено обов`язок адміністрації не пізніше ніж за три місяці інформувати ПК про очікувані істотні зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності і штату, що планується у зв`язку з цим.

Пункт 2.20 колективного договору зобов`язує адміністрацію надавати працівникам, які отримали попередження про звільнення за скороченням штату (ст. 40 п. 1 КЗпП України), час для працевлаштування - вісім годин на тиждень, зберігаючи за ним заробіток.

За пп. 2.2.16 Статуту Інституту газу НАН України, Інститут відповідно до основних завдань: розробляє структуру і штатний розпис у межах наявних коштів і затверджує його в установленому в НАН України порядку.

Такий порядок затвердження штатних розписів у НАН України передбачений розпорядженням Президії НАН України «Про затвердження штатних розписів» № 167 від 20 березня 2006 року.

Відповідно до п. 1 розпорядження затверджено типову форму штатного розпису установи, пп. 2.2 п. 2 доручено затвердження штатного розпису Академікам-секретарям відділень НАН України - установ, що входять до складу відповідних відділень НАН України.

За п. 3 розпорядження Президії НАН України № 167 від 20 березня 2006 року передбачено, що зміни до штатного розпису установи вносити в порядку, встановленому для його затвердження, за формою, що відповідає штатному розпису.

Відтак, штатний розпис Інституту газу НАН України має бути затверджено в установленому НАН України порядку.

Відповідно до копії наказу № 23 від 19 липня 2023 року «Про реорганізацію системи охорони в Інституті газу НАІІ України», вирішено вивести зі штатного розпису Інституту газу НАН України структурний підрозділ сторожова охорона та 16 одиниць посади сторожа, а також затвердити штатний розпис зі змінами та ввести його в дію з 01 січня 2024 року.

Вказаний наказ підписано директором інституту Жук Г.

В матеріалах справи відсутні докази затвердження штатного розпису Інституту газу як установи НАН України, чи внесення змін до нього, відповідним Академіком-секретарем певного відділення НАН України.

Відтак, директор інститут не мав повноважень реорганізовувати систему охорони Інституту газу НАН України та виводити із штатного розпису посади сторожа.

Враховуючи вимоги порядку затвердження штатних розписів у НАН України та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу Інституту газу Національної академії наук № 69 про звільнення ОСОБА_1 та поновлення на посаді сторожа.

Так, колегія суддів вважає, що наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Встановлено, що позивача звільнено з роботи з 27 листопада 2023 року.

День звільнення не враховується для розрахунку середнього заробітку, а тому правильним є період з 28 листопада 2023 року по дату ухвалення рішення суду першої інстанції.

Останні два календарні місяці роботи: жовтень 2023 року та вересень 2023 року.

Відповідно до довідки про доходи від 21 грудня 2023 року за № 97/13-423, заробітна плата за жовтень 2023 року склала 7 686 грн 04 коп., заробітна плата за вереснь 2023 року склала 7 656 грн 16 коп.

Робочі дні у жовтні 2023 року - 22 ; робочі дні у вересні 2023 року - 21.

Середньоденна заробітна плата складає ((7 686 грн 04 коп. + 7 656 грн 16 коп.) : 43 робочий день) 356 грн 70 коп.

Кількість днів (період) - 145 днів.

Середній заробіток становить 51 721 грн 50 коп. (356 грн 70 коп. х 145).

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 235 КЗпП України з Інституту газу Національної академії наук Українина користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 51 721 грн 50 коп.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала ОСОБА_1 внаслідок протиправних дій відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення із Інституту газу Національної академії наук України на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства під час звільнення ОСОБА_1 , колегія суддів оцінює критично, оскільки вони суперечать положенням розпорядження Президії НАН України «Про затвердження штатних розписів» № 167 від 20 березня 2006 року.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 26 червня 2024 року ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника Інституту газу Національної академії наук України залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 20 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

В.І. Олійник