ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/3275/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Бакуліної С. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Радіонової О. О., Істоміної О. А., Попкова Д. О.
від 16 жовтня 2024 року (повний текст складений 21 жовтня 2024 року)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"
до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня"
про стягнення 697 802,11 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 697 802,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив вартість спожитої протягом січня - лютого 2023 року електричної енергії, що постачалась йому позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-10242622 від 08 грудня 2022 року.
Господарський суд Харківської області ухвалою від 24 липня 2023 року прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" до розгляду, відкрив провадження у справі № 922/3275/23, визнав справу малозначною та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
2. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду, мотиви його ухвалення.
Господарський суд Харківської області рішенням від 31 серпня 2023 року у справі №922/3275/23 позов задовольнив повністю: стягнув з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» 697 802,11 грн основного боргу та 10 467,03 грн судового збору.
3. Короткий зміст апеляційної скарги.
29 серпня 2024 року до Східного апеляційного господарського суду звернувся Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у справі № 922/3275/23, в якій просив:
- залучити до участі у справі Харківську обласну раду як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, -Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня».
- поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи № 922/3275/23 як докази документи, додані до апеляційної скарги.
- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у справі № 922/3275/23 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
- допустити поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у справі № 922/3275/23 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня" грошові кошти у розмірі 697 802,11 грн.
Прокурор зазначив про те, що предметом спору у цій справі є стягнення бюджетних коштів у значному розмірі на користь позивача, до якого застосовані санкції у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель, оскільки кінцевий бенефіціарний власник позивача належить до переліку осіб, до яких застосовані санкції. За твердженням прокурора, у спірних правовідносинах наявне порушення інтересів держави, оскільки стягнення коштів у цій справі на користь позивача порушує чинне законодавство про санкції, апеляційна скарга подається ним в інтересах держави в особі Харківської обласної ради, яка є засновником відповідача, здійснює управління закріпленим за відповідачем майном, затверджує обласний бюджет, з якого фінансується відповідач і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету.
4. Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду, мотиви її постановлення.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 16 жовтня 2024 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у справі № 922/3275/23 на підставі пункту 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підстави для представництва інтересів держави на стадії апеляційного провадження за апеляційною скаргою Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова на рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у справі №922/3275/23 відсутні.
При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що
- правові підстави для залучення до участі у справі Харківської обласної ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відсутні, оскільки Харківська обласна рада не є стороною договору про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-10242622 від 08 грудня 2022 року та додаткової угоди до зазначеного договору від 29 грудня 2022 року, не має правовідносин з позивачем, в тому числі і тих, які б могли досліджуватися в межах розгляду цієї справи, а рішення місцевого господарського суду у цій справі не містить висновків про права та обов`язки Харківської обласної ради;
- прокурор не довів неналежного здійснення уповноваженим державою органом захисту інтересів держави та обставин порушення інтересів територіальної громади ухваленням оскаржуваного рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у цій справі, яким вирішено спір між двома самостійними господарюючими суб`єктами;
- прокурор не довів та матеріалами справи не підтверджено, що позивач, як учасник процедури закупівлі, є особою, до якої застосована санкція у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», не довів наявність умислу, спрямованого на порушення публічного порядку через обізнаність позивача про застосування до його кінцевого бенефіціарного власника персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі Заступник прокурора Харківської обласної прокуратури просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 922/3275/23, а справу направити для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду.
6. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали
- неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 2, 167, 170, 172, 203, 216, 228 Цивільного кодексу України, статті 10, 18-1, 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 1, 3, 5 Закону України «Про санкції», статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- неправильно застосував норми процесуального права, а саме: статті 11, 50, 53, 73, 76 - 79, 86, 236, 264, 267 - 270, 275 Господарського процесуального кодексу України;
- не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 та від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18 (пункт 140), з огляду на що дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської обласної ради у спірних правовідносинах та про відсутність підстав для залучення Харківської обласної ради до участі у справі в якості третьої особи на сторона відповідача;
- вийшов за межі розгляду процесуального питання закриття апеляційного провадження, оскільки надав оцінку законності договору про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-10242622 від 08 грудня 2022 року, зокрема в частині його відповідності Закону України «Про санкції», фактично перейшов до апеляційного розгляду справи по суті.
7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду - без змін, посилаючись на те, що
- прокурор безпідставно посилається на положення частини п`ятої статті 112 Цивільного кодексу України, які не стосуються спірних правовідносин, оскільки регулюють наслідків незадоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичної особи, а не її реорганізації;
- у спірних правовідносинах Харківська обласна рада не є стороною договору про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-10242622 від 08 грудня 2022 року, а відповідач у спірних правовідносинах діє, як самостійна юридична особа;
- рішенням Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у цій справі питання про права та обов`язки Харківської обласної ради не вирішувалося, це судове рішення не створює для Харківської обласної ради жодних правових наслідків;
- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що прокурор не довів підстав для представництва інтересів держави в особі Харківської обласної ради на стадії апеляційного провадження.
Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному перегляду судового рішення.
Позиція Верховного Суду.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглянувши касаційну скаргу, дослідивши наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та підстави касаційного оскарження судових рішень, доводи позивача, наведені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування та дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом частин третьої та четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру"
За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини шостої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.
Отже, аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" свідчить про те, що законом передбачене право прокурора вступати у справу, порушену за позовом іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження, а також подавати апеляційну скаргу з метою перегляду судового рішення у справі, порушеній за позовом іншої особи.
Також системний аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах, а також у разі відсутності такого органу.
У розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з метою здійснення представництва інтересів держави повинен:
- довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, зазначити, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді,
- визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду,
- надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
Для встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді застосовується процедура, передбачена частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи предметом спору у цій справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» заборгованості за спожиту протягом січня - лютого 2023 року електричну енергію в сумі 697 802,11 грн, що постачалася позивачем відповідачу за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-10242622 від 08 грудня 2022 року.
Господарський суд Харківської області рішенням від 31 серпня 2023 року у цій справі № 922/3275/23 позов задовольнив повністю: стягнув з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» 697 802,11 грн основного боргу та 10 467,03 грн судового збору.
Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова, керуючись правом, передбаченим пунктами 2, 3 частини шостої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України, оскаржив зазначене рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у цій справі № 922/3275/23 до суду апеляційної інстанції, подавши відповідну апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Харківської обласної ради.
В обґрунтування існування у спірних правовідносинах порушення інтересів держави Прокурор послався про те, що кінцевий бенефіціарний власник Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (відповідач) належить до переліку осіб, до яких застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, з огляду на що відповідач також є особою, до якої застосована санкція у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про публічні закупівлі». Однак, відповідач, подаючи тендерну пропозицію, зазначив про те, що він не є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», чим фактично ввів в оману замовника. За твердженням прокурора подання ним апеляційної скарги в особі Харківської обласної ради зумовлено порушенням інтересів держави, оскільки стягнення коштів на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» порушує чинне законодавство про санкції, а Харківська обласна рада, як засновник відповідача та орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, не здійснює захист цих порушених інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про санкції» підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
За змістом частини третьої статті 5 Закону України «Про санкції» рішення щодо застосування санкцій передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.
Указом Президента України № 266/2021 від 2021 року було уведене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі по тексту - РНБО України) від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно з яким були застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.
У додатку 1 до рішення РНБО України від 18 червня 2021 року до переліку фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), включений ОСОБА_1.
У додатку 2 до рішення РНБО України від 18 червня 2021 року, в якому наведений перелік юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» не зазначене. Тобто, зазначене товариство не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
Верховний Суд зазначає про те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов`язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин. Такі висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у cправі № 922/1589/22.
З огляду на викладене, враховуючи те, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО України від 18 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, Верховний Суд зазначає про те, що застосування персонально санкції до фізичної особи - ОСОБА_1 не означає те, що такі санкції є такими, що застосовані до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», кінцевим бенефіціарним власником якої є ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до частин першої та третьої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.
Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
За змістом статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном та не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.
Як встановив суд апеляційної інстанції єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» є ЄГАЗ Холдінг ГмбХ, яка належним чином створена та існує згідно з законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер FN 528708 m, зареєстрований офіс розташований: Швіндгассе 5/1/4, 1040 Відень, Республіка Австрія (пункт 1.3.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»).
Відповідно до пункту 1.4. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» Товариство є юридичною особою, яке створене відповідно до чинного законодавства України на невизначений строк, має найменування, самостійний баланс, круглу печатку та штампи із своїм найменуванням, фірмові бланки, має право на знаки для товарів та послуг; промислові зразки та інші об`єкти інтелектуальної власності, має право відкривати (закривати) поточні, валютні, депозитні та інші рахунки в банківських установах.
За змістом пункту 1.17. статуту Товариство не відповідає по зобов`язаннях Учасника, а Учасник відповідає по зобов`язаннях Товариства тільки в межах належного йому вкладу до Статутного капіталу Товариства.
До Товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення Учасниками Товариства протиправних дій. До Учасників Товариства не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій Товариством або іншими Учасниками Товариства.
Верховний Суд зазначає про те, що наведеним вище додатково підтверджується висновок про те, що санкції, застосовані персонально до фізичної особи, не можуть бути застосовані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» є самостійною юридичною особою та не відповідає по зобов`язаннях свого учасника.
З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова при поданні апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у цій справі не довів обставин застосування до позивача у цій справі санкцій згідно із Законом України «Про санкції» та не довів наявності у спірних правовідносинах порушених інтересів держави внаслідок порушення чинного законодавства про санкції, зокрема не довів порушення інтересів держави оспорюваним ним рішенням Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у цій справі.
Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, надавши оцінку законності договору про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-10242622 від 08 грудня 2022 року, зокрема в частині його відповідності Закону України «Про санкції», фактично перейшов до апеляційного розгляду справи по суті та вийшов за межі розгляду процесуального питання закриття апеляційного провадження, оскільки, як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції не надавав оцінку відповідності договору про постачання електричної енергії споживачу № 60АВ200-10242622 від 08 грудня 2022 року жодним вимогам чинного законодавства, а лише зробив висновки про те, що прокурор при поданні апеляційної скарги не довів обставин застосування до позивача у цій справі санкцій згідно із Законом України «Про санкції» і ці висновки були зроблені судом апеляційної інстанції в контексті розгляду доводів прокурора про існування обставин порушення інтересів держави.
Враховуючи те, що Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова при поданні апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду у цій справі не довів наявності у спірних правовідносинах порушених інтересів держави, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що прокурор також не довів наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Харківської обласної ради, не довів необхідності здійснення захисту інтересів держави, які не порушені.
З огляду на викладене, враховуючи недоведення прокурором у цій справі наявності порушених інтересів держави, Верховний Суд не бере до уваги посилання Харківської обласної прокуратури у касаційній скарзі на висновки Верховного Суду, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 та від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18 (пункт 140), про те, що Харківська обласна рада є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах.
Крім того, Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, встановивши те, що Господарський суд Харківської області рішенням від 31 серпня 2023 року у цій справі вирішив спір між двома самостійними господарюючими суб`єктами, а Харківська обласна рада не є стороною спірних правовідносин, не має правовідносин з позивачем, зокрема і тих, які б могли досліджуватися в межах цієї справи, а також те, що рішення місцевого господарського суду у цій справі не містить висновків про права та обов`язки Харківської обласної ради, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для залучення Харківської обласної ради до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати (пункт 2 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України).
Врахувавши наведені норми процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради на рішення Господарського суду Харківської області від 31 серпня 2023 року у справі № 922/3275/23.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що ця ухала постановлена судом апеляційної інстанції з додержанням та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для її зміни чи скасування з підстав, викладених у касаційній скарзі, відсутні.
10. Судові витрати.
З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 922/3275/23 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
С. Бакуліна
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 23.12.2024 |
Номер документу | 123928122 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні