Ухвала

від 17.12.2024 по справі 927/1546/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/1546/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Пономаренка В. І. (адвокат), Загоруйка В. В. (у порядку самопредставництва),

відповідача - Коваленка О. Ю. (адвокат),

третьої особи - Тінюкова С. В. (у порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Сухополов`янської сільської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 (головуючий - Яковлєв М. Л., судді Гончаров С. А. Шаптала Є. Ю.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Укрзалізбуд"

до Сухополов`янської сільської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - Комунального підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Сухополов`янське",

про визнання укладеними додаткових угод.

ВСТАНОВИВ:

08.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок-Укрзалізбуд" (далі - ТОВ "Крок-Укрзалізбуд", Товариство, Орендар, позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Сухополов`янської сільської ради (далі - Сухополов`янська сільрада, Сільрада, Орендодавець, відповідач) про визнання укладеними між сторонами 8 (восьми) додаткових угод від 13.06.2023:

1) про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 49 від 05.08.2016, кадастровий номер 7424185100:05:000:0046 в редакції, викладеній позивачем за змістом проєкту додаткової угоди;

2) про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 107 від 05.08.2016, кадастровий номер 7424185100:05:000:0858 в редакції, викладеній позивачем за змістом проєкту додаткової угоди;

3) про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 143 від 05.08.2016, кадастровий номер 7424185100:05:000:0859 в редакції, викладеній позивачем за змістом проєкту додаткової угоди;

4) про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 162 від 05.08.2016, кадастровий номер 7424185100:05:000:0864 в редакції, викладеній позивачем за змістом проєкту додаткової угоди;

5) про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 163 від 05.08.2016, кадастровий номер 7424185100:05:000:0865 в редакції, викладеній позивачем за змістом проєкту додаткової угоди;

6) про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 164 від 05.08.2016, кадастровий номер 7424185100:05:000:0866 в редакції, викладеній позивачем за змістом проєкту додаткової угоди;

7) про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 260 від 05.08.2016, кадастровий номер 7424185100:05:000:0857 в редакції, викладеній позивачем за змістом проєкту додаткової угоди;

8) про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 261 від 05.08.2016, кадастровий номер 7424185100:05:000:0091 в редакції, викладеній позивачем за змістом проєкту додаткової угоди, посилаючись на положення статей 3, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) та абзацу 4 Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній з 16.07.2020).

Позовна заява обґрунтовується тим, що Товариство дотримало всі передбачені статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) вимоги для поновлення орендних правовідносин, а саме: 1) позивач належним чином виконував і виконує свої обов`язки за 8 (вісьмома) договорами оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки від 05.08.2016, зокрема сплачує орендну плату, тобто продовжує користуватися вісьмома орендованими земельними ділянками (далі - спірні земельні ділянки); 2) 13.06.2023 Орендар повідомив Орендодавця про намір поновити договірні відносини на той самий строк (на 7 років), тобто більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії зазначених договорів оренди, додавши до вказаного повідомлення проєкти відповідних додаткових угод, проте Сільрада хоча й не підписала такі угоди, однак і проти поновлення договорів у встановлений законом не заперечила, що є підставою для поновлення договорів оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки відповідач порушив переважне право позивача на поновлення договорів оренди.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 (суддя Ноувен М. П.) у задоволенні позову відмовлено повністю з тих мотивів, що:

1) виходячи зі змісту положень чинного законодавства, якщо на дату закінчення строку дії договору оренди та протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. При цьому чинне законодавство не містить заборони на повідомлення орендодавцем орендаря про закінчення договірних відносин після визначеного строку дії договору ще під час його дії, як і не містить спеціальних вимог до форми такого повідомлення, та не зобов`язує колегіальні органи надсилати орендарю таке заперечення виключно у формі рішення. У протоколі № 35 засідання постійної комісії з питань земельних відносин та природокористування Сухополов`янської сільради, яке відбулося 04.08.2023, зазначено, що представники ТОВ "Крок-Укрзалізбуд" приймали участь в засіданні, за результатами якого прийнято рішення про винесення на розгляд сесії Сільради питання про припинення права оренди земельних ділянок та відмову позивачу в продовженні договірних відносин;

2) позивач не довів користування ним вісьмома земельними ділянками, а наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що орендарем спірних земельних ділянок згідно з договорами оренди від 25.08.2023 є Комунальне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Сухополов`янське" (далі - КП "СГП "Сухополов`янське", третя особа), тоді як матеріали справи не містять доказів щодо розірвання або визнання недійсними договорів оренди від 25.08.2023;

3) ураховуючи те, що право оренди спірних земельних ділянок зареєстровано за іншою особою, обраний Товариством спосіб захисту не призведе до відновлення його порушеного права без необхідності повторного звернення до суду, а відтак позивачем обрано неефективний спосіб захисту;

4) зі змісту проєктів додаткових угод від 13.06.2023 убачається, що вони передбачають зміну істотних умов, а саме строк дії договорів оренди від 05.08.2016 збільшився з 7 до 14 років (позивачем було долучено додаткові угоди зі зміною пункту 7 договорів у новій редакції зі зміною істотних умов), проте відповідно до частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а в разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Натомість матеріали справи не містять доказів на підтвердження досягнення сторонами домовленості щодо такої істотної умови договорів, як строк їх дії (пункт 7 договорів).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано укладеними між Товариством і Сільрадою 8 (вісім) додаткових угод від 13.06.2023 до договорів оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки №№ 49, 107, 143, 162, 163, 164, 260, 261 від 05.08.2016 у редакції, запропонованій позивачем, за винятком пункту 2 зазначених додаткових угод.

Постанова аргументована посиланням на положення частин 1- 6, 8, 9, 11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020), абзацу 4 Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній з 16.07.2020), статей 269, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що Товариством дотримано всі передбачені законодавством умови для визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди від 05.08.2016 в порядку, визначеному частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020), а саме: Орендар належним чином виконує свої обов`язки за договорами оренди; позивач не пізніше ніж за 30 днів до спливу строку договорів оренди від 05.08.2016 повідомив відповідача про намір продовжити їх дію та додав до вказаного листа-повідомлення проєкти додаткових угод про поновлення договорів оренди землі; Товариство продовжує користуватися спірними земельними ділянками; Сільрада впродовж місяця після закінчення строку договорів оренди від 05.08.2016 (тобто до 05.09.2023) письмово не повідомила Орендаря про заперечення у поновленні договорів оренди.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що оскільки договори оренди спірних земельних ділянок укладено 05.08.2016, то до спірних правовідносин положення статті 1261 ЗК України не застосовуються, а поновлення договорів оренди має здійснюватися на умовах, визначених цим договором, за правилами, чинними на момент його укладення (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 906/400/21).

Водночас, спростовуючи доводи відповідача та висновок суду першої інстанції про своєчасне повідомлення позивача після закінчення строку восьми договорів оренди від 05.08.2016 про заперечення Орендодавця проти поновлення таких договорів, яке повідомлення нібито оформлювалося листами від 28.06.2023 та від 23.08.2023 № 04-14/2935, суд апеляційної інстанції достовірно встановив, що: 1) на підтвердження направлення листа від 28.06.2023 відповідачем до матеріалів справи долучено копію одного аркушу з невідомого журналу/реєстру, зміст якої власне унеможливлює встановити, копію з якого саме журналу/реєстру відповідачем надано. При цьому навіть якщо припустити, що вказана копія є копією аркушу з журналу відправки вихідної кореспонденції Сільради, то вказаний документ не може бути доказом саме направлення Орендодавцем листа від 28.06.2023, оскільки свідчить про реєстрацію вихідної кореспонденції, проте не може вважатися доказом її направлення Орендарю; 2) матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів щодо направлення Сільрадою листа від 23.08.2023 № 04-14/2935; 3) недоведеною є присутність представників позивача на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин та природокористування Сухополов`янської сільради, яке відбулося 04.08.2023, оскільки протокол засідання постійної комісії з питань земельних відносин та природокористування від 04.08.2023 № 35 не містить відомостей про конкретних осіб, які були представниками позивача (прізвище, ім`я та по-батькові, посада), а матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження у певних осіб повноважень на участь від імені позивача на вказаному засіданні; 4) матеріалами справи підтверджується лише направлення відповідачу листа від 23.10.2023 № 04.14/3903, зокрема поштове відправлення № 1750706698151 надіслано на адресу Товариства 27.10.2023 та згідно з трекінгом відстеження поштового відправлення 03.11.2023 було вручено адресату за довіреністю), проте зазначений лист направлено більш ніж через місяць після закінчення строку договорів оренди від 05.08.2016, тобто з порушенням строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020); 5) рішення Сухополов`янської сільради від 16.08.2023 "Про відмову у поновленні договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок ТОВ "КрокУкрЗалізБуд" розміщено на офіційному сайті відповідача, проте наявні на вказаному сайті відомості унеможливлюють встановлення дати оприлюднення вказаного рішення Сільради.

Отже, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується здійснення Орендодавцем письмового повідомлення Орендаря про заперечення у поновленні договорів оренди від 05.08.2016 в установлений строк - упродовж місяця після закінчення строку дії договорів оренди.

Разом з тим апеляційний суд зазначив про те, що визнання укладеним положення пункту 2 додаткових угод такого змісту: "Пункт 7 Договору викласти в такій редакції: "7. Договір укладено строком на 14 (чотирнадцять) років, що діє до 05.08.2030 року з урахуванням ротації культур. Після закінчення строку договору "Орендар" має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі "Орендар" повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово "Орендодавця" про намір продовжити його дію", може викликати суперечності в його трактуванні при подальших (ймовірних) продовженнях строку дії договорів оренди, в зв`язку з чим відмовив у задоволенні позову в частині визнання такої умови укладеною.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Сухополов`янська сільрада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Сухополов`янської сільради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 927/1546/23 та призначено її до розгляду на 10.12.2024.

На обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18 висновку щодо застосування норм частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020), а саме про те, що за умови незгоди орендодавця в поновленні договору оренди на момент закінчення строку його дії та протягом місяця після закінчення цього строку, направленої орендарю в установлений місячний строк, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, так як переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо добросовісного користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд касаційної скарги Сухополов`янської сільради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 927/1546/23 відкладено на 17.12.2024.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини:

- 05.08.2016 між Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області (орендодавець) та ТОВ "Крок-Укрзалізбуд" (Орендар) було укладено договори оренди стосовно таких нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок:

- № 49, кадастрові номери 7424185100:05:000:0046 та 7424185100:05:000:0497;

- № 107, кадастрові номери 7424185100:05:000:0858 та 7424185100:05:000:0850;

- № 143, кадастрові номери 7424185100:05:000:0859 та 7424185100:05:000:0851;

- № 162, кадастрові номери 7424185100:05:000:0864, 7424185100:06:000:0101, 7424185100:06:000:0146;

- № 163, кадастрові номери 7424185100:05:000:0865, 7424185100:06:000:0147;

- № 164, кадастрові номери 7424185100:05:000:0866, 7424185100:06:000:0148;

- № 260, кадастрові номери 7424185100:05:000:0857, 7424185100:06:000:0142;

- № 261, кадастрові номери 7424185100:05:000:0091, 7424185100:05:000:0619;

- згідно з пунктом 7 договорів оренди від 05.08.2016 ці договори укладено строком на 7 (сім) років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

- у зв`язку з набранням з 27.05.2021 чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" спірні земельні ділянки перейшли у комунальну власність Сухополов`янської сільради, яка стала орендодавцем переданих Товариству в оренду земельних ділянок;

- на підтвердження звернення ТОВ "Крок-Укрзалізбуд" до Сухополов`янської сільради з відповідним повідомленням позивачем долучено клопотання від 13.06.2023 № 13/06 з пропозицією про укладення восьми додаткових угод до договорів оренди від 05.08.2016, в яких пропонувалося викласти пункт 7 зазначених договорів у новій редакції, а саме вважати, що договори оренди укладено строком на 14 років до 05.08.2030, із зазначенням переважного права Орендаря на поновлення його на новий строк та обов`язком не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію;

- до вказаного клопотання додано проєкти додаткових угод від 13.06.2023 до договорів оренди від 05.08.2016;

- отримання клопотання від 13.06.2023 № 13/06 з відповідними додатковими угодами Сільрадою підтверджено;

- 04.08.2023 відбулося засідання постійної комісії з питань земельних відносин та природокористування Сухополов`янської сільради, на якому були присутні і представники позивача, рішенням якої (комісії) передбачено винести питання щодо внесеного Орендарем клопотання на сесію Сільради з рекомендацією припинити право оренди земельних ділянок позивача та відмовити в продовженні договірних відносин;

- рішенням Сухополов`янської сільради від "Про відмову у поновленні договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок ТОВ "КрокУкрЗалізБуд" відмовлено позивачу в поновленні восьми договорів оренди від 05.08.2016. Крім того, цього ж дня (16.08.2023) Орендодавцем прийнято рішення про надання спірних земельних ділянок в оренду третій особі;

- 25.08.2023 між Сухополов`янською сільрадою та КП "СГП "Сухополов`янське" було укладено договори оренди спірних земельних ділянок, а 18.09.2023 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за третьою особою право оренди земельних ділянок;

- 04.10.2023 за вх. № 4316/04.14 Сільрада отримала лист ТОВ "Крок-Укрзалізбуд" від 25.09.2023 "Щодо поновлення договорів оренди", в якому Орендарем повторно висловлено клопотання про поновлення договорів оренди від 05.08.2016, а також міститься посилання на відсутність реагування Орендодавця на звернення Товариства від 13.06.2023 № 13/06;

- у відповідь Сухополов`янська сільрада листом від 23.10.2023 № 04.14/3903 повідомила Орендаря про те, що його клопотання розглянуто на тридцять шостій (позачерговій) сесії восьмого скликання Сільради з надсиланням позивачу копії рішення від 16.08.2023 "Про відмову у поновленні договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок ТОВ "КрокУкрЗалізБуд". Згідно з квитанцією від 27.10.2023 зазначений лист (поштове відправлення № 1750706698151) надіслано на адресу позивача та вручено адресату за довіреністю 03.11.2023, що вбачається з трекінгу відстеження поштового відправлення № 1750706698151.

Спір між сторонами виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, ним дотримано встановлену частинами 1- 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) процедуру поновлення восьми договорів оренди від 05.08.2016, однак відповідач безпідставно ухиляється від укладення додаткових угод про поновлення зазначених договорів на той самий строк і на тих самих умовах за правилами, чинними на момент їх укладення, як це передбачено абзацом 4 Перехідних положень цього Закону (в редакції, чинній з 16.07.2020).

Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі № 927/1546/23 з огляду на таке.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

За змістом положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Судом апеляційної інстанції достеменно встановлено та скаржником не спростовано той факт, що Товариство завчасно (більш як за місяць до закінчення 7-річного строку дії договорів оренди від 05.08.2016 звернулося до Сільради з клопотанням № 13/06 про їх поновлення на той самий (7-річний) строк і на тих самих умовах, додавши до вказаного клопотання проєкти відповідних додаткових угод, натомість Орендодавець письмово не повідомив Орендаря про заперечення щодо поновлення договорів оренди в установлений частинами 5 і 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) місячний строк, а саме як до 13.07.2023, так і до 05.09.2023 не сповістив позивача про відмову в поновленні зазначених договорів, що підтверджується листом-повідомленням Сухополов`янської сільради від 23.10.2023 № 04.14/3903, реально надісланим на адресу Товариства лише 27.10.2023 (тобто зі значним пропуском встановленого строку), а оскільки Орендар належним чином виконує свої обов`язки за договорами оренди, зокрема, сплачуючи орендну плату після 05.08.2016, та продовжує користуватися спірними земельними ділянками, то в підсумку апеляційний суд дійшов правильного висновку про дотримання Товариством усіх передбачених законодавством умов для визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди від 05.08.2016 на той самий строк і на тих самих умовах, позаяк усупереч вимогам частин 8, 9 статті 33 цього Закону відповідач безпідставно відмовляється від їх укладення та порушує переважне право позивача на поновлення договорів оренди.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норм частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) (у контексті того, що за умови незгоди орендодавця у поновленні договору оренди на момент закінчення строку його дії і протягом місяця після закінчення цього строку, направленої орендарю в установлений місячний строк, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, так як переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо добросовісного користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі), викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18, оскільки за змістовим, суб`єктним і об`єктним критеріями спірні правовідносини в справах № 927/1546/23 і № 272/440/18 не є подібними з огляду на істотні відмінності в фактичних обставинах таких спорів, пов`язаних з правами та обов`язками їх сторін, що зумовлює різний зміст спірних правовідносин і виключає застосування вказаної правової позиції під час вирішення цього спору.

Так, на відміну від цієї господарської справи, під час розгляду якої апеляційний суд, керуючись положеннями частин 1- 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020), достовірно встановив факт порушення права позивача на поновлення договорів оренди від 05.08.2016 на той самий строк і на тих самих умовах з огляду на відсутність своєчасного (у встановлений законом місячний термін) направлення Орендарю повідомлення Орендодавця про заперечення в поновленні зазначених договорів, ухвалюючи постанову від 28.09.2020 у справі № 272/440/18 (предмет позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі - СТОВ "Хлібороб") до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (далі - ТОВ "Жива Нива") - визнання недійсним договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання укладеною додаткової угоди), якою (постановою) було залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову СТОВ "Хлібороб" про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 15.06.2007 на той самий строк (десять років) і на тих самих умовах, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду виходив передусім із встановлених судами попередніх інстанцій протилежних обставин - наявності завчасного направлення орендодавцем орендарю письмової незгоди з поновленням договору оренди, оформленої заявою-листом ОСОБА_1 від 15.09.2017, а саме в місячний строк до закінчення строку дії договору оренди, внаслідок чого переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося.

При цьому безпідставне твердження скаржника про зворотне ґрунтується на вибірковому звуженому тлумаченні змісту зазначеної постанови Верховного Суду, зокрема, шляхом виключення з відповідного правового висновку словосполучення про необхідність направлення орендодавцем заперечень щодо поновлення договору оренди не пізніше як протягом місяця після закінчення строку дії договору.

Адже таке помилкове тлумачення скаржника не відповідало би диспозитивним положенням частин 5, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020), зі змісту яких убачається, що заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі оформляється листом-повідомленням про прийняте орендодавцем рішення, який (лист) має направлятися орендарю або в місячний термін після надходження клопотання орендаря про поновлення договору оренди на інших (змінених) умовах (з доданим до нього проєктом додаткової угоди), або впродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі - в разі незгоди орендодавця на поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

Отже, в цій господарській справі та в цивільній справі, на постанову Верховного Суду в якій посилається скаржник, суди виходили із різних фактичних обставин, встановлених у кожній справі окремо на підставі доказів, наданих учасниками справ на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким була надана оцінка згідно з вимогами процесуального закону.

У контексті наведеного відсутні підстави для висновку про подібність спірних правовідносин у справі, що наразі розглядається, та в цивільній справі № 272/440/18, на постанову Верховного Суду в якій посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження ухвалених судових рішень.

Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-які інші підстави касаційного оскарження відповідачем не зазначалися та не обґрунтовувалися в поданій касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Сухополов`янської сільради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 927/1546/23 на підставі пункту 5 статті 296 цього Кодексу.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Сухополов`янської сільської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 927/1546/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай