Ухвала

від 07.08.2024 по справі 927/1546/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"07" серпня 2024 р. Справа№ 927/1546/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 07.08.2024 у справі №927/1546/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд»

про ухвалення додаткового рішення

подану за наслідками розгляду

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024, повний текст якого складений 22.04.2024,

у справі № 927/1546/23 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд»

до Сухополов`янської сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Комунальне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Сухополовянське»

про визнання укладеними додаткових угод

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про визнання укладеними між позивачем та відповідачем додаткових угод від 13.06.2023:

- про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 49, кадастровий номер 7424185100:05:000:0046 в редакції, викладеній позивачем за змістом проекту додаткової угоди.

- про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 107, кадастровий номер 7424185100:05:000:0858 в редакції, викладеній позивачем за змістом проекту додаткової угоди.

- про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 143, кадастровий номер 7424185100:05:000:0859 в редакції, викладеній позивачем за змістом проекту додаткової угоди.

- про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 162, кадастровий номер 7424185100:05:000:0864 в редакції, викладеній позивачем за змістом проекту додаткової угоди.

- про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 163, кадастровий номер 7424185100:05:000:0865 в редакції, викладеній позивачем за змістом проекту додаткової угоди.

- про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 164, кадастровий номер 7424185100:05:000:0866 в редакції, викладеній позивачем за змістом проекту додаткової угоди.

- про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 260, кадастровий номер 7424185100:05:000:0857 в редакції, викладеній позивачем за змістом проекту додаткової угоди.

- про поновлення договору оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 261, кадастровий номер 7424185100:05:000:0091 в редакції, викладеній позивачем за змістом проекту додаткової угоди.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 у справі № 927/1546/23 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 у справі № 927/1546/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду про виправлення описки від 30.07.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 у справі № 927/1546/23 задоволено частково, рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 у справі № 927/1546/23 скасовано з прийняттям нового рішення, яким позов задоволено частково, визнано укладеними додаткові угоди до договорів оренди нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки № 49, № 107, № 143, № 162, № 163, № 164, № 260, № 261 від 05.08.2016 в редакціях, викладених в резолютивній частині постанови.

30.07.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі № 927/1546/23 щодо розподілу судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 57 000,00 грн. До вказаної заяви додані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.07.2024, вказану заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд» про ухвалення додаткового рішення у справі № 927/1546/23 призначено до розгляду на 07.08.2024 о 15:15 год.

05.07.2024 до суду від відповідача надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

07.08.2024 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій заявник просив розглянути подану ним заяву без його присутності та підтримав вказану заяву повністю.

В судове засідання учасники справи представників не направили.

Стаття 221 ГПК України встановлює, що:

- якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1);

- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);

- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ГПК України в суді першої інстанції є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а в суді апеляційної та касаційної інстанції є апеляційна та касаційна скарга, а також відзиви на апеляційну та касаційну скаргу,а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи слідує, що:

- у позові позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зазначивши розмір витрат на правничу допомогу за попереднім розрахунком складає 60 000,00 грн., зазначивши про те, що точний розрахунок суми витрат позивача на правничу допомогу буде надано суду в порядку, встановленому ГПК України. При цьому як у позовній заяві, так і у інших наданих в суді першої інстанції письмових поясненнях по справі позивач не просив стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі і витрати на правову допомогу, та не зазначав про те, що докази понесення ним витрат на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- у апеляційній скарзі та в інших письмових поясненнях поданих до суду апеляційної інстанції позивачем не було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції;

- під час судових засідань 02.07.2024 та 23.07.2024 до закінчення судових дебатів позивачем не було заявлено ані клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, ані клопотання про те, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови.

Вказане свідчить про те, що позивачем дотримано строки подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат в суді першої інстанції, проте не дотримано строки на подання доказів понесення таких витрат в суді першої інстанції, а також строки подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та строки на подання доказів понесення таких витрат в суді апеляційної інстанції.

Слід окремо зауважити і на наступному.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22) стосовно застосування норм ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні за змістом положення містять ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

У постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 160/16902/20 зазначено, що за загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів. Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Колегія суддів звертається до правових висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 07.07.2023 у справі №340/2823/21, де об`єднана палата Касаційного адміністративного суду сформувала загальні підходи до стягнення витрат у суді касаційної інстанції (в тому числі в порядку письмового провадження) аналізуючи статті 139, 143, 252 КАС України. Зазначені статті КАС України відповідають статтями 129, 221, 244 ГПК України. Зокрема об`єднана палата відзначила таке:

«З уваги на визначені процесуальними нормами закону порядок звернення до суду касаційної інстанції і процедуру розгляду касаційної скарги, положення частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України треба розуміти так, що сторона має заявити суду касаційної інстанції про необхідність розподілу витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, до ухвалення цим судом остаточного судового рішення за касаційною скаргою. У такому випадку докази, які підтверджують ці витрати (які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи), можуть бути надані суду касаційної інстанції - для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, докази понесення яких не могли бути надані суду до ухвалення постанови - протягом п`яти днів після ухвалення постанови за касаційною скаргою.

Якщо докази на підтвердження розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката, - за умови, що прохання про розподіл цих витрат буде заявлене суду касаційної інстанції до завершення розгляду справи - будуть надані по спливу п`яти днів після ухвалення судового рішення за касаційною скаргою - заява про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги [в суді касаційної інстанції] залишається без розгляду.

Так само - у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України - залишається без розгляду і заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані), якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу.

Якщо до завершення розгляду касаційної скарги сторона, зокрема касатор, не заявила суду касаційної інстанції про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, й відповідно не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд касаційної інстанції - при ухваленні постанови - не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу (понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції), як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду касаційної інстанції вже після того, як цей суд розгляне касаційну скаргу й ухвалить відповідну постанову.

Іншими словами, підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення».

Колегія суддів зазначає про те, що в ухвалі Верховного Суду від 14.09.2023 у справі № 902/1144/22 вказаний правовий висновок підтримано та зазначено про те, що підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового судового рішення в цій частині.

При розгляді заяви про прийняття додаткової постанови у справі № 902/1144/22 Верховний Суд, встановивши, що, оскільки ТОВ «Адама Україна» у цій справі своєчасно не подало заяву (не заявило прохання, намір, не подало заяву, клопотання), тобто не дотрималося вище вказаних процесуальних норм ГПК України, у суду касаційної інстанції відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про розподіл витрат відповідно до статей 221, 244 ГПК України.

Як встановлено вище позивач у апеляційній скарзі та інших письмових поясненнях наданих суду апеляційної інстанції не визначив суму судових витрат та не просив стягнути їх з іншої сторони, а також не звертався з відповідним клопотанням/заявою усно в судових засіданнях.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що:

- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1);

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З огляду на пропущення позивачем процесуальних строків на подання заяви про понесення судових витрат та доказів їх понесення, заява позивача про стягнення судових витрат залишається без розгляду в порядку приписів ч. 2 ст. 118 ГПК України.

Враховуючи залишення без розгляду заяви позивача про стягнення судових витрат, аргументи відповідача щодо зменшення розміру таких витрат колегією суддів не розглядаються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 118, 123, 124, 129, 234, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Укрзалізбуд» про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

2. Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Є.Ю. Шаптала

С.А. Гончаров