Ухвала

від 19.12.2024 по справі 911/3017/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3017/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя Колесник Р. М.)

від 24.07.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Гаврилюк О. М., судді - Ткаченко Б. О., Демидова А. М.)

від 22.10.2024

у справі за позовом ОСОБА_1

до Релігійної організації "Релігійна громада Борисо-Глібська парафія Київської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Вишгород Київської області"

про визнання недійсним рішення загальних зборів та нову редакцію статуту.

ВСТАНОВИВ:

1. 29.09.2023 ОСОБА_1 подав до Господарського суду Київської області позов до Релігійної організації "Релігійна громада Борисо-Глібська парафія Київської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Вишгород Київської області" про:

- визнання недійсним рішень, оформлених протоколом № 1 загальних зборів релігійної громади Української православної церкви Борисо-Глібської парафії Київської єпархії м. Вишгород Київської області від 17.06.2023;

- визнання недійсним статуту Релігійної організації "Релігійна громада Борисо-Глібська парафія Київської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Вишгород Київської області" у новій редакції, зареєстрований розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 28.07.2023 № 716 "Про реєстрацію статутів релігійних організацій".

2. Позов обґрунтований порушенням прав позивача на свободу совісті та віросповідання, а також тим, що рішення загальних зборів релігійної організації та нова редакція статуту останньої була прийнята за відсутності реального волевиявлення членів релігійної громади.

3. 24.07.2024 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. 29.11.2024 позивач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

5. Скаржник у касаційній скарзі також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

6. Суд залишає клопотання без розгляду, оскільки строк на касаційне оскарження не пропущений. Касаційна скарга подана 29.11.2024 протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (11.11.2024), що передбачено абзацом 2 частини першої статті 288 ГПК України.

7. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та установив наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

8. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

9. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

10. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

11. У касаційній скарзі скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень визначає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм частин третьої, четвертої статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації").

12. У касаційній скарзі скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій дослідили доказ протокол від 19.08.2023, проте в судових рішеннях не зазначили жодних мотивів, з яких цей доказ не був взятий до уваги; заяві свідка і DVD-диску з відеозаписом загальних зборів релігійної громади, які відбулися 19.08.2023, суди не надали жодної оцінки; суди, застосовуючи стандарт доказування "вірогідність доказів" мали б констатувати, що 17.06.2023 збори релігійної громади були скликані не її членом, однак суд першої інстанції не надав жодної оцінки відео зверненням ОСОБА_2 ; в апеляційній скарзі позивач клопотав про повторне дослідження доказів, однак суд апеляційної інстанції ці докази не дослідила і не надала їм належної оцінки. Водночас скаржник підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України, в цій частині, не визначає.

13. Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачених вимогами статті 300 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.

14. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

15. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

16. При цьому, Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

17. У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

18. Частиною третьою статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

19. У касаційній скарзі скаржник не визначає підставу касаційного оскарження з огляду на допущені процесуальні порушення, що є наслідком для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.

20. Отже описова частина касаційної скарги містить протиріччя з її прохальною частиною, тому скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень та/або вимоги касаційної скарги.

21. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржнику строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

22. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

23. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 24.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 911/3017/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова