Постанова

від 11.12.2024 по справі 911/3890/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Київ

Справа № 911/3890/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 (колегія суддів: Мальченко А. О., Козир Т. П., Кравчук Г. А.) та рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 (суддя Колесник Р. М.) у справі

за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріта Істейт"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голдана Плюс", про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,

за участю представника Офісу Генерального прокурора - Валевач М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У грудні 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - КОДА) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веріта Істейт"</a> (далі - ТОВ "Веріта Істейт") про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення: площею 1,3535 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0054, площею 0,0526 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0050, площею 0,1339 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0051, площею 0,2064 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0052, площею 0,2536 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0053, площею 0,1124 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0055, площею 0,0946 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0056, площею 0,0933 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0057, площею 0,1687 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0058, площею 0,1303 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0059, площею 0,1309 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0060, площею 1,2698 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0061, площею 1,2 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0039, шляхом їх повернення від ТОВ "Веріта Істейт" на користь КОДА.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 25.11.2015 № 10-7695/36-15-СГ, № 10-7694/36-15-СГ та від 14.08.2017 № 10-15159/15-17-сг всупереч вимог статей 19, 55, 56, 57, 84, 116, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статей 1, 2, 5, 8, 12, 16, 17, 18, 57 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) спірні земельні ділянки відведено у приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства, тому подальше перебування земельних ділянок у володінні відповідача є незаконним.

3. Прокурор вважає, що належним способом захисту у даному випадку є усунення перешкод у користуванні та розпорядженні спірними земельними ділянками (негаторний позов), а не їх витребування (віндикаційний позов), оскільки у відповідача не могло виникнути права власності на них.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

4. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації від 14.07.2006 № 702 "Про погодження надання дозволу Державному підприємству "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" на вибір земельних ділянок для заліснення в рамках програми "Біокарбонового фонду", малопродуктивних земель резерву та запасу, інших не розпайованих земель, де проходить природне відновлення лісу, створення клонової насіннєвої плантації та оформлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування земель лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств" погоджено:

1) надання дозволу Державному підприємству "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" на вибір земельних ділянок під заліснення в рамках програми "Біокарбонового фонду", малопродуктивних земель запасу, інших нерозпайованих земель, де проходить природне відновлення лісу, на території Дружнянської, Озерської, Загальцівської, Качанівської, Майданівської, Мигалківської, Новокорогодської, Шибенської сільських рад Бородянського району і Пісківської селищної ради (пункт 1 розпорядження);

2) надання дозволу Державному підприємству "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" на оформлення технічної документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування земель лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств на території Дружнянської, Озерської, Загальцівської, Качалівської, Майданівської, Мигалківської, Новокорогодської, Шибенської сільських рад Бородянського району і Пісківської селищної ради (пункт 2 розпорядження);

3) надання дозволу Державному підприємству "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" на вибір земельної ділянки площею 20 га для створення клонової насіннєвої плантації за рахунок земель запасу Мигалківської сільської ради (пункт 3 розпорядження).

5. На підставі акта від 05.12.2006, підписаного головою Бородянської районної державної адміністрації Петрушенком Д. М., начальником відділу земельних ресурсів Бульбанюком О. С., головою Мигалківської сільської ради Олексієнком Г. О. і директором ДП "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" Колодієм Ю. О. , в постійне користування ДП "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" передано 287,5 га малопродуктивних земель запасу Мигалківської сільської ради для заліснення.

6. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що компетентним органом рішення про надання вищезазначених земельних ділянок у постійне користування ДП "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" в порядку частини шостої статті 123 ЗК України не приймалося.

7. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 25.11.2015 № 10-7695/36-15-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0040 для ведення особистого селянського господарства на території Мигалківської сільської ради Бородянського району Київської області.

8. На підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2015 ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0040 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворфей" (далі - ТОВ "Ворфей").

9. Розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації від 02.06.2017 № 168 змінено цільове призначення земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0040 із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для індивідуального садівництва на території Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади Бородянського району Київської області (за межами населеного пункту).

10. На підставі заяви ТОВ "Ворфей" від 24.05.2018 № 1575 здійснено поділ земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 221085000:04:002:0040, внаслідок чого утворилося п`ять земельних ділянок:

1) площею 1,3535 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0054, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2021 № 4408 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

2) площею 0,0526 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0050, яка на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2021 № 6009 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

3) площею 0,1339 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0051, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2021 № 4407 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

4) площею 0,2064 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0052, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2021 № 2592 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

5) площею 0,2536 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0053, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2021 № 2594 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт".

11. Також, наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 25.11.2015 № 10-7694/36-15-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0041 для ведення особистого селянського господарства на території Мигалківської сільської ради Бородянського району Київської області.

12. На підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2015 ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0041 на користь ТОВ "Ворфей".

13. Розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації від 02.06.2017 № 169 змінено цільове призначення земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0041 із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для індивідуального садівництва на території Пісківської селищної об`єднаної територіальної громади Бородянського району Київської області (за межами населеного пункту).

14. На підставі заяви ТОВ "Ворфей" від 24.05.2018 № 1575 здійснено поділ земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0041, внаслідок чого утворились сім земельних ділянок:

1) площею 0,1124 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0055, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2021 №4409 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

2) площею 0,0946 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0056, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2021 №4410 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

3) площею 0,0933 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0057, яка на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2021 №6010 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

4) площею 0,1687 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0058, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2021 №2593 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

5) площею 0,1303 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0059, яка на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2021 №6011 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

6) площею 0,1309 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0060, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2021 №4411 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт";

7) площею 1,2698 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0061, яка на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.2021 №4412 відчужена ТОВ "Ворфей" на користь ТОВ "Веріта Істейт".

15. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 14.08.2017 № 10-15159/15-17-сг "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,2000 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0039 для ведення особистого селянського господарства на території Мигалківської сільської ради Бородянського району.

16. Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 28.01.2020 № 33 відчужив земельну ділянку площею 1,2 га з кадастровим номером 3221085000:04:002:0039 на користь ТОВ "Ворфей", яке у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2021 № 6188, відчужило її на користь ТОВ "Веріта Істейт".

17. Станом на момент вирішення спору ТОВ "Веріта Істейт" є власником 13 спірних земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221085000:04:002:0054, 3221085000:04:002:0050, 3221085000:04:002:0051, 3221085000:04:002:0052, 3221085000:04:002:0053, 3221085000:04:002:0055, 3221085000:04:002:0056, 3221085000:04:002:0057, 3221085000:04:002:0058, 3221085000:04:002:0059, 3221085000:04:002:0060, 3221085000:04:002:0061, 3221085000:04:002:0039, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на майно.

18. До того ж, на трьох земельних ділянках побудовані садові будинки та відповідно до договорів купівлі-продажу, укладених із ТОВ "Ворфей" від 30.06.2021 реєстрові номери 2583, 2590, 2591, ТОВ "Веріта Істейт" набуло у власність садовий будинок площею 189,3 кв. м, розташований на земельній ділянці 3221085000:04:002:0058, садовий будинок площею 293,9 кв. м на земельній ділянці 3221085000:04:002:0053 та садовий будинок площею 107,5 кв. м на земельній ділянці 3221085000:04:002:0052. Право власності на садові будинки також зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Веріта Істейт".

19. 03.06.2021 між ТОВ "ФК "Голдана Плюс" та ТОВ "Веріта Істейт" було укладено договір про надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту № ГП-03/06-01-к в розмірі 55 000 000,00 грн, а 02.07.2021 між вказаними особами укладено договір іпотеки, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов`язання щодо погашення боргу, ТОВ "Веріта Істейт" передало в іпотеку земельну ділянку з кадастровим номером 3221085000:04:002:0052, садовий будинок літера "А", загальною площею 107,5 кв. м, розташований на вказаній земельній ділянці; земельну ділянку з кадастровим номером 3221085000:04:002:0053, садовий будинок літера "А", загальною площею 293,9 кв. м, розташований на вказаній земельній ділянці; земельну ділянку з кадастровим номером 3221085000:04:002:0058, садовий будинок літера "А", загальною площею 189,3 кв. м, розташований на вказаній земельній ділянці.

20. 18.01.2022 між вказаними юридичними особами укладено ще один договір іпотеки, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов`язання щодо погашення боргу ТОВ "Веріта Істейт" передало в іпотеку: 9 земельних ділянок (з кадастровими номерами 3221085000:04:002:0050; 3221085000:04:002:0051; 3221085000:04:002:0055; 3221085000:04:002:0056; 3221085000:04:002:0054; 3221085000:04:002:0057; 3221085000:04:002:0059; 3221085000:04:002:0060; 3221085000:04:002:0061), тобто всі спірні земельні ділянки, окрім 3221085000:04:002:0039.

21. У зв`язку з тим, що тринадцять вищезазначених земельних ділянок всупереч вимог ЗК України і ЛК України відведено у приватну власність за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства, Прокурор звернувся з даним позовом до суду із вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядження вказаними земельними ділянками лісогосподарського призначення, шляхом їх повернення від ТОВ "Веріта Істейт" на користь КОДА.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

22. Рішенням Господарського суду Київської області від 17.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, у задоволенні позову Прокурора відмовлено повністю.

23. Ухвалюючи вказані рішення, суди виходили з того, що обраний Прокурором спосіб захисту порушеного права (негаторний позов) не є ефективним (належним) у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для відмови у позові.

24. Окрім цього, суди, відмовили у позові Прокурора у зв`язку з недоведенням факту приналежності спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення та передання їх у постійне користування спеціалізованому державному підприємству, оскільки 1) на момент передачі спірних земельних ділянок у приватну власність останні не відносились до категорії земель лісогосподарського призначення відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування; 2) розпорядженням Бородянської районної державної адміністрації від 14.07.2006 № 702 "Про погодження надання дозволу Державному підприємству "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" не вирішувалося питання передання земельних ділянок у постійне користування, а лише надавався дозвіл на попередній вибір земельної ділянки, що не могло призвести до виникнення у ДП "Тетерівське досвідно-виробниче лісове господарство" права постійного користування земельною ділянкою; 3) складений акт від 05.12.2006 не може підміняти собою документ, що засвідчує виникнення права постійного користування земельною ділянкою за відсутності відповідного рішення, прийнятого органом, уповноваженим на передання земельної ділянки у постійне користування.

Короткий зміст касаційної скарги

25. Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить постановлені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

26. Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з недотриманням норм процесуального права (статті 2, 7, 11, 73- 79, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та з порушенням норм матеріального права (статті 20, 55, 56, 57, 116, 122, 141, 142, 149 ЗК України, статті 5, 8, 12, 16, 17, 18, 57 ЛК України).

27. Касаційна скарга подана з підстави, яка передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на неврахування висновків Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах:

- від 13.08.2024 у справі № 910/9909/23, відповідно до якої спеціалізоване лісогосподарське підприємство є носієм права постійного користування землями лісогосподарського призначення при наявності виготовлених матеріалів лісовпорядкування та відповідного рішення органу державної чи виконавчої влади, яке хоча і не є документом, що посвідчує наявність права постійного користування, разом з тим воно є підставою для набуття такого права постійного землекористування земельними ділянками лісового фонду;

- від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, відповідно до якої, право постійного користування зберігається і є чинним до приведення прав та обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства й переоформлення права постійного користування у право власності чи оренду;

- від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 25.01.2015 у справі № 6-224цс14, від 27.01.2015 у справі № 21-570а14, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 31.05.20.23 у справі № 681/804/20, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 20.12.2023 у справі № 619/77/15, від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі № 278/1735/15-ц, від 24.05.2023 у справі № 367/3254/15-ц, від 16.08.2023 у справі № 676/4200/21, від 01.11.2023 у справі № 676/5079/21, від 22.11.2023 у справі № 911/2523/20 і від 30.05.2023 у справі № 488/2807/17, відповідно до яких наявність розроблених планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування згідно з нормами пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України підтверджує наявність у спеціалізованого, державного лісогосподарського підприємства права постійного користування землями лісогосподарського призначення;

- від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, відповідно до яких право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам;

- від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 07.04.2020 № 372/1684/14, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, відповідно до яких заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісового та водного фонду (перехід до них володіння цими землями), стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, зміну цільового призначення та надання у користування, є неможливим;

- від 15.11.2023 у справі № 911/351/22, від 04.02.2020 у справі № 911/3311/17, № 911/3574/17, від 03.09,2020 у справі № 911/3449/17, від 08.06.2022, у справі № 307/3155/19, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 22.06.2022 у справі № 367/4140/16-ц, від 07.09.2022 у справі № 697/2434/16-ц, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, відповідно до яких протиправне зайняття земельної ділянки державного лісового фонду або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та клопотань

28. 11.11.2024 від ТОВ "Веріта Істейт" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

29. Відповідач зазначає, що у касаційній скарзі заступник прокурора посилається здебільшого на нерелевантну судову практику, яка не спростовує висновків суду першої та другої інстанцій, зокрема, на постанову Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 910/9909/23, яка була прийнята за іншого нормативно-правового регулювання та інших фактичних обставин.

30. Крім того, прокурор фактично в своїй касаційній скарзі намагається переоцінити докази, яким була надана належна оцінка судом першої та апеляційної інстанцій.

31. 11.12.2024 представником відповідача через підсистему "Електронний суд" було подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із неможливістю його прибуття в судове засідання у призначені дату та час за станом здоров`я.

32. Згідно з частинами першою-другою статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

33. Із зазначеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними.

34. При цьому, відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

35. Враховуючи наведені представником відповідача підстави для відкладення, а також додану до клопотання про відкладення розгляду справи довідку (консультативне заключення), а також те, що участь представників учасників справи у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов`язковою, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась, при цьому адвокатом Титикалом Р. С. 11.11.2024 було подано відзив на касаційну скаргу, а в судовому засіданні 20.11.2024 ним були надані пояснення, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та можливість здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Позиція Верховного Суду

36. Відповідно до частин першої та другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

37. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

38. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

39. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

40. Відповідно до усталеної позиції Великої Палати Верховного Суду застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

41. Таким чином, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

42. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

43. Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України (далі - ЦК України) виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (негаторний позов).

44. У пункті 72 постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння.

45. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

46. Тобто негаторним позовом є позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

47. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

48. Тобто предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) з чужого незаконного володіння.

49. У справі, що розглядається, Прокурор звернувся до суду із негаторним позовом, обравши спосіб захисту порушеного права у вигляді усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення від ТОВ "Веріта Істейт" на користь КОДА. У той же час судами попередніх інстанцій встановлено, що право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за ТОВ "Веріта Істейт" в Державному реєстрі речових прав на майно. Наведене дає підстави для висновку, що відповідач є володільцем спірних земельних ділянок.

50. Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку про те, що оскільки право власності на спірні земельні ділянки зареєстроване за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та який здійснює фактичне володіння спірними земельними ділянками, Прокурор мав звернутися до суду не з негаторним позовом, заявляючи про усунення перешкод у користуванні майном, а із віндикаційним позовом, згідно приписів статей 387, 388 ЦК України.

51. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, підтверджено висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає також з постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), постанов Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18) та від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, розділ 1.5.4).

52. Таким чином, виходячи із обставин цієї справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обрання Прокурором неналежного способу захисту та вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом їх повернення від ТОВ "Веріта Істейт" на користь КОДА за встановлених обставин даної справи є неналежним (неефективним).

53. Разом з тим, обґрунтовуючи відмову в задоволенні позовних вимог Прокурора, суди одночасно послалися як на неефективність обраного способу захисту, так і на недоведеність позову в частині віднесення спірних земельних ділянок до категорії земель лісогосподарського призначення.

54. Колегія суддів зазначає, що встановлення тієї обставини, що Прокурором було обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту саме по собі виключає необхідність додаткового встановлення судами обґрунтованості та доведеності позовних вимог, адже обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Вказане узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 92.5/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.

55. Оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судами обставин, Верховний Суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги, враховуючи, що вони переважно стосуються питань, пов`язаних із доведеністю позовних вимог.

56. Верховний Суд зауважує, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення від ТОВ "Веріта Істейт" на користь КОДА. Однак, відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог, суди одночасно мотивували оскаржувані рішення також недоведеністю позовних вимог, що суперечить правовим позиціям Верховного Суду щодо неналежності способу захисту як самостійної підстави для відмови у задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

57. Відповідно до частин першої, четвертої статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

58. Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3890/23 необхідно змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Судові витрати

59. З огляду на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини оскаржуваних судових рішень і залишення без змін їх резолютивної частини, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 та рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2024 у справі № 911/3890/23 змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач