Рішення

від 20.12.2024 по справі 142/395/23

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 142/395/23

Номер провадження 2/142/30/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 грудня 2024 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А,

з участю

секретаря судового засідання Курасевич В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Піщанка Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , до ОСОБА_3 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель і споруд дійсним, та додані до неї матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2023 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель і споруд дійсним, в якій позивач просить визнати договір купівлі-продажу, який було укладено між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці, наданій для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0403 га та із кадастровим номером 0523255100:03:001:0695, а саме житлового будинку загальною площею 97,4 кв.м, житловою площею 52,1 кв.м.,означеного в плані під літерою А; ганок, означеного в плані під літерою а; ганок, означеного в плані під літерою а-1, дійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08 серпня 2023 року, зазначену справу було передано на розгляд судді Гринишиній А.А.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 09 серпня 2023 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_3

14 серпня 2023 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вихідним номером1268від 11серпня 2023року, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі територіальної громади, зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 15 серпня 2023 року в даній справі було відкрите провадження та призначено підготовче засідання на 12 вересня 2023 року на 10 годину 00 хвилин. Постановлено учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України. 12 вересня 2023 року підготовче засідання за клопотанням позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю укладення угоди із адвокатом для надання її правничої допомоги у даній справі, відкладене до 10 годину 00 хвили 03 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року постановлено продовжити строк підготовчого провадження в даній цивільній справі. Відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Куцяка Ф.Г. про здійснення виклику відповідача ОСОБА_3 шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційній сторінці Піщанського районного суду на веб-порталі "Судова влада України" в мережі "Інтернет". Відкладено підготовче засідання в даній цивільній справі до 11 години 00 хвилин 31 жовтня 2023 року. 31 жовтня 2023 року вказану справу, у зв`язку з відпусткою головуючого по справі судді, було знято з розгляду до о 10 години 30 хвилин 17 листопада 2023 року.

В судовому засіданні 17 листопада 2023 року суд відповідною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Куцяка Ф.Г. про витребування інформації щодо перетинання громадянкою російської федерації ОСОБА_3 державного кордону України при виїзді із України до російської федерації за період з 30.12.2021 року та витребував з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601 м. Київ, вул. Вододимирська, 26) інформацію щодо перетинання громадянкою російської федерації ОСОБА_3 , місцем реєстрації якої в Україні є АДРЕСА_2 , державного кордону України при виїзді із України до російської федерації за період з 30.12.2021 року по день надання відповіді; в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 18 грудня 2023 року.

18 грудня 2023 року позивач ОСОБА_1 надала суду клопотання про відкладення розгляду справи в підготовчому засіданні на іншу дату із-за ненадходження до суду запитуваної інформації про перетинання відповідачем по справі ОСОБА_3 державного кордону України та зайнятістю її представника в іншій справі. Дане клопотання позивача судом задоволено, розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 17 січня 2024 року.

21 грудня 2023 року суд отримав з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України листа про неможливість надання інформації про перетинання громадянкою російської федерації ОСОБА_3 , місцем реєстрації якої в Україні є АДРЕСА_2 , державного кордону України при виїзді із України до російської федерації за період з 30.12.2021 року, оскільки в ухвалі не вказано латинськими літерами" Прізвище, власне ім`я особи" та не зазначено дату народження (число, місяць та рік), що унеможливлює проведення однозначної ідентифікації запитуваної особи.

Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року в судовому засіданні в даній цивільній справі, оголошено перерву до 13 години 00 хвилин 04 березня 2024 року. Постановлено витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601 м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію щодо перетинання громадянкою російської федерації ОСОБА_3 (прізвище та ім`я запитуваної латинськими літерами ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем реєстрації якої в Україні є АДРЕСА_2 , державного кордону України при виїзді із України до російської федерації за період з 30.12.2021 року по день надання відповіді.

22 лютого 2024 року на електронну адресу суду Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду від 13 лютого 2024 року, надано витяг з наявною у цій Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України в період з 30.12.2021 по 21.02.2024 (станом на 14:20, теперішній час) громадянином російської федерації ОСОБА_5 , відповідно до якого 01-02-2022 13:20, здійснила виїзд з території України в пункті пропуску Гоптівка.

Ухвалою суду від 04 березня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель і споруд дійсним оголошено перерву в судовому засіданні до 10 години 00 хвилин 03 квітня 2024 року. Відповідача ОСОБА_3 в судове засідання постановлено викликати шляхом розміщення оголошення про виклику до суду на офіційній сторінці Піщанського районного суду на веб-порталі судової влади в мережі Інтернет. 03 квітня 2024 року підготовче засідання, у зв`язку з неявкою відповідача, було відкладене до 09 години 30 хвилин 29 квітня 2024 року та в подальшому відкладено до 01 травня 2024 року.

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року постановлено закрити підготовче провадження по даній цивільній справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, відповідача ОСОБА_3 в судове засідання постановлено викликати шляхом розміщення оголошення про виклику до суду на офіційній сторінці Піщанського районного суду на веб-порталі судової влади в мережі Інтернет.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Куцяк Ф.Г. та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, не заперечили проти заочного розгляду справи.

Згідно із ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленою про дату,час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, оскільки викликалась до суду шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційній сторінці Піщанського районного суду Вінницької області на веб-порталі "Судова влада України" в мережі "Інтернет". Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Суд, оглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, враховуючи те, що спір між сторонами не врегульований, виходячи з предмету спору, змісту позовної заяви, доданих до неї матеріалів, приходить до наступного висновку.

Згідно п.1. ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов, зокрема відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно положень ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

При цьому суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішеннях у справі "Пономарьов проти України", та "Трух проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження .

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодоюпозивача,вважає заможливе проводитизаочний розглядсправи таухвалити заочнерішення, напідставі наявниху справідоказів,відповідно доположень ч.1ст.280,ч.4ст.223ЦПК України.

В справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача та ухвалою суду від 30 вересня 2024 року постановив провести заочний розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель і споруд дійсним.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, заслухавши свідків, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі наданих суду доказів було встановлено, що 30 грудня 2021 року позивач уклала договір купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд із ОСОБА_3 , який знаходиться в АДРЕСА_2 . До складу житлового будинку, господарських будівель та споруд входить житловий будинок загальною площею 97,4 кв.м., житловою площею 52,1 кв.м., означений в плані під літерою "А"; ганок "а", ганок "а-1" із земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, господарських будівель га споруд площею 0,0403 га з кадастровим номером 0523255 100:03:001:0695.

На підтвердження договору купівлі-продажу житлового будинку позивач ОСОБА_1 передала відповідачеві по справі ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 462400 грн. (чотириста шістдесят дві тисячі 400 гривень), остання відповідно надала ОСОБА_1 розписку про отримання коштів за проданий будинок. Вартість будинку сторонами було оцінено в 462400 грн. (чотириста шістдесят дві тисячі 400 грн.), що становило 17000 тис. дол. США по курсу 27,20 грн. за долар. Позивач передала в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за придбаний житловий будинок ОСОБА_3 вищезазначену суму коштів.

Зразу ж після укладення договору, відповідач по справі ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 пакет документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, а саме: технічний паспорт на житловий будинок, свідоцтво про право власності, витяг про державну реєстрацію права власності па житловий будинок та господарські будівлі і споруди та інші документи.

Сторонами також було домовлено, що нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд вони повинні здійснити протягом двох місяців, а саме до кінця лютого 2022 року.

31 грудня 2021 року, після того як сторони напередодні уклали в усній формі договір купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд, відповідач ОСОБА_3 поїхала до своїх дітей в російську федерацію, пообіцявши незадовго приїхати, а після приїзду вони мали нотаріально посвідчити договір купівлі-продажі.

Разом з тим, в звязку із військовою агресією російської федерації проти України, яка розпочалась 24.02.2022 року, відповідачка по справі в Україну не приїхала. Після початку військової агресії російської федерації проти України вона відмовляється приїхати в Україну для того, щоб сторони нотаріально посвідчили договір купівлі-иродажу житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Після укладення договору купівлі-продажу 30.12.2021 року, позивач разом з членами своєї сім`ї розпочала проживати у даному будинку і проживає в ньому по даний час. З грудня 2021 року позивач підтримує житловий будинок, господарські будівлі та споруди в належному стані, проводить необхідний ремонт, сплочує необхідні комунальні платежі і т.п.

За цей час ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача по справі з приводу того, щоб належним чином узаконити и договір купівлі-продажу житлового будинку. Разом з тим, відповідачка по справі завжди пояснювала ОСОБА_1 , що вона не може приїхати в Україну і щоб питання щодо оформлення житлового будинку вона вирішувала сама особисто.

Таким чином, позивач безповоротно втратила можливість нотаріально посвідчити правочин в частині договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд, які купила згідно договору купівлі-продажу 30.12.2021 року, що знаходиться в АДРЕСА_2 , однак ставши його фактичним власником.

Всі вищезазначені дії свідчать про те, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, вчинили взаємні дії для настання юридично значимих наслідків та виконали умови договору купівлі-продажу.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України.

Разом з тим, на даний час оформити нотаріально укладений між ними договір не представляється можливим, оскільки власник житлового будинку-відповідач по справі ОСОБА_3 відмовляється приїхати в Україну.

Факт укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель та споруд в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які суду пояснили, що в грудні 2021 року були присутні при тому, що ОСОБА_1 передала кошти ОСОБА_3 за придбаний житловий будинок та господарські споруди, при цьому ОСОБА_3 сказала, що розрахунок проведено та претензій до ОСОБА_1 вона не має, передала ОСОБА_1 документи на будинок та пообіцяла навесні 2022 року, повернувшись з росії до України, піти до нотаріуса для оформлення договору. З того часу ОСОБА_3 до України не приїхала, а ОСОБА_1 з родиною проживає в придбаному у ОСОБА_3 будинку.

Зазначені обставини доводяться також дослідженими судом письмовими доказами по справі : договором купівлі-продажу житлового будинку та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на а.с.11, 12, за якими ОСОБА_3 набула права власності на житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_2 ; технічним паспортом житлового будинку на а.с.13-21, домовою книгою на а.с.22-27, платіжними документами на сплату комунальних послуг на а.с.29-34, оригіналом розписки про передачу коштів, дослідженим в судовому засіданні, копія розписки на а.с.35.

Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 657 ЦК України договір купівлі продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.1 ст.629, ч.1 ст.638, ч.4 ст.639 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, але даний вид договору підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).

Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов`язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК).

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК (в редакції Закону від 11 лютого 2010 р. N 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України») права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дати такої реєстрації відповідно до закону. Державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013 року зазначеним законом скасована.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК).

Згідно зі ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов застосування частини другоїстатті 220 ЦК Українита визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

1 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року». 22 грудня 2022 року Закон опубліковано у газеті «Голос України» та 23 грудня 2022 року Закон набрав чинності. За повідомленням Міністерства закордонних справ України дію Мінської конвенції у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь зупинено з 27.12.2022 року. Відтак спілкування з відповідачем, яка вибула до російської федерації в лютому 2022 року та до України не повернулась, по справі в правовому полі неможливе.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другоїстатті 220 ЦК України.

Позивачем доведено існування таких обставин, тому що перебування відповідача ОСОБА_3 на території російської федерації, наявність громадянства російської федерації ОСОБА_3 , створює неможливість здійснити будь - які дії з оформлення договору купівлі-продажу будинку, а саме нотаріального посвідчити договір, що виключає будь-яку можливість такого посвідчення. Враховуючи, що відповідач отримала кошти за продаж будику, передала позивачеві правовстановлюючі документи на будинок та здійснила фактичне передання будинку та господарських споруд позивачеві у володіння та користування, однак не встигла переоформити належним чином документи, а також зважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, суд вважає, що відповідач ухиляється він нотаріального посвідчення договору та іншим чином неможливо захистити порушене право позивача.

Пунктом 9 частини першої статті 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, те, що фактично між продавцем та покупцем укладено договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд, де сторони досягли всіх істотних умов і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, шляхом прийняття виконання, а саме продавець отримала грошові кошти за продаж майна, а позивач в свою чергу, повністю розрахувався з відповідачем та прийняв нерухоме майно, але нотаріальне засвідчення договору не відбулось, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до п. 13 Постанови ПВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 при розгляді таких справ суди повинні з`ясувати чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухиляється від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №754/2339/16-ц зроблено висновок, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 04 березня 2019 року у справі № 665/2266/16-ц вказав, що відповідно до ч. 2ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення не вимагається. Обов`язковими умовами для визнання такого договору дійсним є: встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину; втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Вказаний договір є чинним, ніким не оспорюваний та був реальним.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, хоча сторони у відповідності до вимог законодавства, не посвідчили нотаріально договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд, але домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, право власності позивача (покупця за вищезгаданим договором) підлягає судовому захисту, оскільки вона позбавлена можливості захистити відповідні права у позасудовому порядку. На підставі рішення суду про визнання договору купівлі-продажу дійсним позивач буде мати змогу належно зареєструвати своє право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відтак, з огляду на встановлені судом обставини справи, а також норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог позивача про визнання договору купівлі-продажу дійсним, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат:в силу дії 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Однак, враховуючи прохання позивача, суд залишає судові витрати у даній справі за позивачем.

Керуючись ст. ст. 141, 223, 258, 259, 263, 264, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , до ОСОБА_3 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 , про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку, господарських будівель і споруд дійсним, - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , який розташований на земельній ділянці, наданій для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0403 га та із кадастровим номером 0523255100:03:001:0695, а саме житлового будинку загальною площею 97,4 кв.м, житловою площею 52,1 кв.м., означеного в плані під літерою А; ганок, означений в плані під літерою а; ганок, означений в плані під літерою а-1, - дійсним.

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання копія заочного рішення направити в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач - ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач - ОСОБА_3 ,остання відомаадреса проживання:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: