Ухвала

від 19.12.2024 по справі 461/6679/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/6679/23

Провадження № 1-кс/461/7781/24

УХВАЛА

19.12.2024 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Крукеничі, Мостиського району, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000450 від 21.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст.367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що ОСОБА_4 , працюючи в період часу з 22.02.2021 до 03.05.2023 на посаді заступника начальника МКП «Житловик», постійно обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України являвся службовою особою.

Так, ОСОБА_4 заступник директора МКП «Житловик», будучи відповідальним за полігон твердих побутових відходів та його експлуатацію, з дотриманням норм чинного законодавства, не забезпечивши належну виробничо-господарську діяльність полігону твердих побутових відходів, його екологічний та санітарний стан, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 05.01.2023, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді створення загрози довкіллю, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, внаслідок порушення спеціальних правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, допустив неодноразове розміщення працівниками МКП «Житловик» твердих побутових відходів (сміття) на суміжних земельних ділянках, що знаходяться поруч з полігоном ТПВ, розташованим на земельних ділянках з кадастровими номерами № 4622410100:02:000:0005 та №4622410100:02:000:0037, що на території Мостиської міської ради Яворівського району, Львівської області з цільовим призначенням: для розміщення полігону твердих і побутових відходів, постійним користувачем яких, відповідно до рішення Мостиської міської ради є МКП «Житловик», що призвело до їх накопичення, засмічення забруднення суміжних земельних ділянок (завищеного вмісту фосфору, заліза, свинцю, марганцю, цинку, міді), які мають спільну межу із вказаними земельними ділянками.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи встановлено, що внаслідок порушення правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами № 4622410100:02:000:0005 та №4622410100:02:000:0037 на території Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області відбулося забруднення та засмічення суміжних земельних ділянок. Загальний розмір шкоди, завданої внаслідок порушення правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований на землях Мостиської міської ради (забрудненням суміжних земельних ділянок) становить 8346, 43 грн.

Загальний розмір шкоди, завданої внаслідок порушення правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований на землях Мостиської міської ради (засміченням суміжних земельних ділянок) становить 150482, 25 грн.

Крім того, ОСОБА_4 заступник директора МКП «Житловик», будучи відповідальним за полігон твердих побутових відходів та його експлуатацію, з дотриманням норм чинного законодавства, не забезпечивши належну виробничо-господарську діяльність полігону твердих побутових відходів, його екологічний та санітарний стан, в невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 05.01.2023, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді створення загрози довкіллю, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, внаслідок порушення спеціальних правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, допустив неодноразове розміщення працівниками МКП «Житловик» твердих побутових відходів (сміття) на суміжних земельних ділянках, що знаходяться поруч з полігоном ТПВ, розташованим на земельних ділянках з кадастровими номерами № 4622410100:02:000:0005 та №4622410100:02:000:0037, що на території Мостиської міської ради Яворівського району, Львівської області з цільовим призначенням: для розміщення полігону твердих і побутових відходів, постійним користувачем яких, відповідно до рішення Мостиської міської ради є МКП «Житловик», що призвело до їх накопичення, засмічення забруднення суміжних земельних ділянок (завищеного вмісту фосфору, заліза, свинцю, марганцю, цинку, міді), які мають спільну межу із вказаними земельними ділянками.

Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи встановлено, що внаслідок порушення правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами № 4622410100:02:000:0005 та №4622410100:02:000:0037 на території Мостиської міської ради Яворівського району Львівської області відбулося забруднення та засмічення суміжних земельних ділянок. Загальний розмір шкоди, завданої внаслідок порушення правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований на землях Мостиської міської ради (забрудненням суміжних земельних ділянок) становить 8346, 43 грн.

Загальний розмір шкоди, завданої внаслідок порушення правил експлуатації полігону твердих побутових відходів, що розташований на землях Мостиської міської ради (засміченням суміжних земельних ділянок) становить 150482, 25 грн.

Загальний розмір шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам становить 158828, 68 грн., що згідно з ч. 3 примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

18 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 239, ч.1 ст. 367 КК України.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків як підозрюваного, слідчий просить застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без застосування аудіо та відео фіксації. Клопотання підтримав та просив задовольнити повністю.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явились, подали до суду заяви про слухання клопотання без їхньої участі. Проти задоволення клопотання не заперечували.

Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, з урахуванням позиції підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає таке підставним, з огляду на наступне.

Слідчим управліннямГУ НПу Львівськійобласті здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023140000000450 відомості про яке 21.03.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236, ч. 1 ст. 239, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст.367 КК України.

18 грудня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 239, ч.1 ст. 367 КК України.

Згідно з ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри і вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Особисте зобов`язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є найбільш м`яким із існуючих запобіжних заходів.

Згідно ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже,при вирішенніпитання щодообґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальньниз правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно здоводами,викладеними уклопотанні,та документами,наданими напідтвердження цихдоводів,обґрунтованість підозрищодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:

-протоколом огляду земельної ділянки (полігону твердих побутових відходів м. Мостиська від 27.04.2023;

-листом ДЕІ у Львівській області від 26.06.2024 про результати залучення спеціалістів;

-протоколом вимірювань показників та складу властивостей грунтів № (51-54)/23 від 23.05.2023, складеним ДЕІ у Львівській області;

-висновком експерта за результатами проведення судово інженерно-екологічної експертизи №1185/23-22 від 24.07.2024;

-протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 26.10.2023;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 08.11.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.11.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.11.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.11.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 08.11.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 18.12.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 18.12.2024;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 18.12.2024;

-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності і взаємозв`язку.

Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях підозрюваного. вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:

-ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що - у разі визнання винним, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

-ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Обираючи запобіжний захід у відношенні підозрюваного, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушень, дані про особу підозрюваного.

З урахуванням викладеного та обставин справи, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 372, 376КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого,- задовольнити.

Застосувати відноснопідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядіособистого зобов`язання з покладенням на нього строком на 60 діб, тобто до 17 лютого 2025 року включно, наступних обов`язків:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утриматися від спілкування з потерпілим, представником потерпілого та свідками у даному кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1