Ухвала

від 19.12.2024 по справі 638/4653/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року

м. Харків

Справа № 638/4653/22

Провадження № 2/638/1221/24

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, Старостенка М.Д., ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним повернуто позивачеві.

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 червня 2023 року апеляційну скаргу задоволено. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 грудня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції щодо вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, Старостенка М.Д., ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним, за правилами загального позовного провадження.

До суду від ОСОБА_4 надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 травня 2023 року заяву ОСОБА_4 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено.

Залучено ОСОБА_4 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Копію ухвали направлен третій особі - ОСОБА_4 .

Надіслано ОСОБА_4 позовну заяву з додатками, а докази такого надіслання надати суду.

Роз`ясно залученій третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, її право на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву, викладення своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з дотриманням вимог, встановлених частинами 3-6 статті 178 ЦПК України.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 повідомив суду обставини про те, що його син, позивач ОСОБА_1 , є зник безвісти при виконання бойового завдання в Бахмутському районі Донецької області, про що надав витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, на підтвердження чого, надав відповідні документи.

19 грудня 2024 року судове засідання учасники справи не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Про час, дату, місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності суду не подали.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23.

Таким чином, позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Як свідчать матеріали справи, позивачем є ОСОБА_1 .

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 Цивільна процесуальна правоздатність ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (стаття 47 Цивільна процесуальна дієздатність ЦПК України).

Так, відповідно до ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно зі ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

При цьому цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу (ЦК України).

Окрім того, інститут представництва у цивільному судочинстві регулюється нормами Цивільного кодексу та Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої, другої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Частинами першою, другою статті 60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини другої-шостої статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, в порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вищезазначеними вимогами.

Предметом даного спору є визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним.

Враховуючи положення частини четвертої статті 274 ЦПК України, зважаючи на предмет позову, характер спірних правовідносин та обсяг доказів у справі, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження за правилами, передбаченими главою 3, 6 розділу ІІІ ЦПК України.

Статтею 131-2 Конституції України, визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Частиною 2 ст.15 ЦПК України, передбачено, що представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, установлених законом.

Згідно приписів ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам.

Такі випадки визначені, зокрема, ч.2 ст.60 ЦПК України якою визначено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність.

Проте дана справа не є малозначною та розглядається в загальному порядку.

Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.

Таким чином, виходячи з положень ст. 60 ЦПК України, ст. 131-2 Конституції України представником по даній справі може бути лише адвокат.

Відповідно до ч.2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

За ч. 1, ч. 2, ч. 4 ч. 6 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи;

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно 12.3. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого Ради адвокатів України від «12» квітня 2019 року № 41 ордер повинен містити, в тому числі посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

Таким чином, відповідно до приписів цивільного процесуального законодавства, дана розглядається в порядку загального позовного провадження. Не є спором з трудових відносин чи малозначною справою, в якій представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, діюче цивільне процесуальне законодавство передбачає залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.

Також пунктом 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З системного аналізу вказаних норм процесуального права слідує, що повідомлення учасника справи не обмежується лише надісланням судових викликів чи повісток виключно на адресу зазначену, зокрема, в позовній заяві. З метою належного повідомлення учасників процесу та забезпечення судового захисту, суд може повідомляти їх за контактними номерами телефонів, електронними адресами, за місцем роботи, за зареєстрованим місцем проживання/перебування та на всі інші наявні в матеріалах справи адреси.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов`язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов`язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.

Добросовісність учасників судового процесу зокрема полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов`язками, правилами поведінки, виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов`язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.

Такі висновки також викладено Верховним Судом у постанові від 31 січня 2019 року в справі № 753/21967/15-ц.

Позивач ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 15.08.2023 року, 09.10.2023 року, 28.11.2023 року, 30.01.2024 року, 18.03.2024 року, 23.05.2024 року, 08.07.2024 року, 24.09.2024 року, 14.11.2024 року, 19.12.2024 року, позивач не з`явився.

Про час, дату, місце судового засідання позивач повідомлявся своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не подав.

Також, матеріали справи не містять жодних документів, що позивач має представника.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини першої статті 200 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявка представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилась особа, яку він представляє, або її представник; 4) неявки в судове учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Частиною першою, другою статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Третя особа - ОСОБА_4 повідомив суду інформацію про те, що позивач ОСОБА_1 зник безвісти при виконання бойового завдання в Бахмутському районі Донецької області, про що надав витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, на підтвердження чого надав відповідні документи.

Просив провести підготовче судове засідання без його участі та призначити справу до розгляду по суті.

У зв`язку із процесуальною необхідністю, з метою прийняття правильного процесуального судового рішення у справі, судом надіслано запит щодо надання інформації про те, чи вносились відомості стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань та належним чином засвідчених відповідних документи (витяг з ЄРДР та інші) на підтвердження цього факту, в строк до 13 грудня 2024 року.

Згідно з листом начальника СУ Головного Управління Національної поліції України в Харківській області полковника поліції Сергія Болвінова, № 30983/119-02/24-2024 від 02.12.2024 на № 638/4653/22 від 25.11.2024, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській в межах компетенції розглянуто запит від 25.11.2024 щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зникнення безвісти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та пов`язаних із цим питань.

Повідомлено, що 13.12.2023 слідчим відділом Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадження № 12023221430002647 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.01.2024 прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова у вказаному кримінальному провадженні визначена підслідність в порядку ст. 218 КПК України за Бахмутським районним відділом поліції ГУНП в Донецькій області.

За таких обставин, оскільки позивач у судові засідання не з`явився, зник безвісти, 13.12.2023 слідчим відділом Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадження № 12023221430002647 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позов слід залишити без розгляду на підставі ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ч.1 ст.257 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.М. Яковлева