Постанова від 14.05.2025 по справі 638/4653/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

14 травня 2025 року

м. Харків

Справа № 638/4653/22

Провадження № 22-ц/818/1829/25

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2024 року, постановлену суддею Яковлевою В.М., -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовче судове засідання.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 травня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав частини 1 статті 257 ЦПК України у зв?язку із повторною неявкою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд проявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та постановленою метою, наслідком чого стало порушення прав особи на судовий захист.

Висновки суду про те, що позивач будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи є безпідставними, оскільки за офіційними даними позивач зник безвісті при виконанні бойового завдання в Бахмутському районі Донецької області, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зник безвісті за особливих обставин. Також, звернув увагу на те, що він не претендував на статус представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з?явився в судове засідання, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Матеріали справи не містять документів, що позивач має представника.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 3 статті 128ЦПК України встановлено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є, в тому числі, день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (п.п.1, 2 ч.8 ст.128 ЦПК України).

Частинами 1, 2, 5 статті 130ЦПКУкраїни передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки або повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказані висновки неодноразово підтверджені Верховним Судом, зокрема у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 759/28627/21, від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц, від 01 квітня 2021 року у справі № 2-1676/11, від 05 квітня 2021 року у справі № 524/3347/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому слід зазначити, що повторною неявка в судове засідання вважається у разі якщо такі факти мали місце поспіль.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.

Матеріали справи свідчать, що у серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису щодо реєстрації, витребування майна, визнання договору удаваним та недійсним.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовче судове засідання на 15 серпня 2023 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 травня 2024 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог залучено ОСОБА_4 .

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних обставин.

Щодо останніх двох судових засідань призначених на 14 листопада 2024 року та на 19 грудня 2024 року, то колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи в судове засідання призначене на 14 листопада 2024 року позивач ОСОБА_1 не з?явився. 05 листопада 2024 року позивачу направлялася судова повістка про виклик його в судове засідання призначене на 14 листопада 2024 року. Разом з тим, доказів її отримання матеріали справи не місять, як і не містять поштового конверта, який було повернуто без вручення із відповідною відміткою пошти. Крім того, як вбачається із довідки суду в період з 13 листопада 2024 року по 21 листопада 2024 року суддя перебувала у нарадчій кімнаті.

Розгляд справи було відклалено на 19 грудня 2024 року.

В судове засідання призначене на 19 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 знову не з?явився. 19 грудня 2024 року позивачу направлялася судова повістка про виклик його в судове засідання призначене на 19 грудня 2024 року. Разом з тим, доказів її отримання матеріали справи не місять, як і не містять поштового конверта, який було повернуто без вручення із відповідною відміткою пошти.

Таким чином, що про судові засідання призначені на 14 листопада 2024 року та на 19 грудня 2024 року позивач належним чином повідомлений не був.

Більш того, як свідчать матеріали справи позивача відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 15 листопада 2023 року №327 визнано зниклим безвісті, що підтверджується відповідю заступника командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 07 травня 2024 року за доповіддю посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 .

Згідно з листа начальника СУ Головного Управління Національної поліції України в Харківській області полковника поліції Сергія Болвінова, № 30983/119-02/24-2024 від 02.12.2024 на № 638/4653/22 від 25 листопада 2024 року повідомлено, що 13 грудня 2023 року слідчим відділом Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області розпочате досудове розслідування у кримінальному провадження №12023221430002647 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 115 КК України, за фактом зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згіжно пояснень Головного сержанта 1 штурмового взводу 12 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону ВЧ НОМЕР_1 майстер сержант ОСОБА_6 від 11 лютого 2024 року молодрний сержант ОСОБА_1 15 листопрада 2023 року знаходився на передовій позиції та спостерігав за рухом ворога. Останньому поступив наказ переміститися в укриття. Після закінчення обстрілу стало відомо, що в місці, де знаходився молодний сердант ОСОБА_1 , відбувся підрив невідомого вибухового пристрою, при огляді місця тіло військовослужбовця не знайдено, з?ясувати місце знаходження та спроби встановити радіозв?язок з ним, позитивних результатів не дали.

Отже, з викладеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на службі у військовій частині НОМЕР_1 .

За таких обставин, суд першої інстанції повинен був перевірити обставини не предмет необхідності зупинення провадження у справі з підстав п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, у суду першої інстанції не було правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку із його повторною неявкою в судові засідання.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України).

З урахування викладеного, ухвала суду першої інстанції від 19 грудня 2024 року підлягає скасуванню з поверненням справи до того ж суду для продовження розгляду.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2024 року, скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова