Ухвала

від 18.12.2007 по справі 20-5/322

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/322

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

06 грудня 2007 року   Справа № 20-5/322

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

секретар судового засідання                                        Рєвєнко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Лисенко Роман Володимирович, довіреність  б/н   від 08.05.07,  Кредитна спілка "Егіда";

відповідача: Форостян Ірина Вікторівна, довіреність №  284/10-004   від 05.11.07, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя;

Ткаченко Наталія Миколаївна, довіреність №  250/10-004   від 28.08.07,  Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Євдокімов І.В.) від 20 вересня 2007 року по справі № 20-5/322

за позовом           Кредитної спілки "Егіда" (вул. Гоголя, 27-6,Севастополь,99011)

до           Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37,м.Севастополь,99011)

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Севастополя від 20 вересня 2007 року у справі № 20-5/322 позов Кредитної спілки „Егіда” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.

Постановлено визнати недійсним податкове повідомлення-рішення відповідача № 000402172/0 від 20.04.2007 в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 334051,14 грн., з яких: 111350,38 грн. –основний платіж, 222700,76 грн. –штрафні фінансові санкції.

Стягнуто з  Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. державного мита.

Не погодившись з постановою суду, відповідач  звернувся до  Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій росить постанову господарського суду міста Севастополя скасувати.

У судовому засіданні, призначено на 06 грудня 2007 року,  представник позивача  заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість постанови господарського суду. Представники відповідача підтримали свою апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,  обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що відповідачем по справі проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.12.2006.

В результаті перевірки було складено акт № 646/10/22009/25150723 від 10.04.2007.

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

1. підпункту  4.2.12 пункту  4.2 статті  4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в частині оподаткування доходів членів кредитної спилки за результатами фінансового 2004 року на суму 261,08 грн.

2. вимог підпункту 4.2.2 пункту  4.2 статті  4, підпункту  9.2.3, пункту  9.2 статті  9, статті  8 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб”, що виразилися в тому, що  не включались  в оприбуткований дохід та не оподатковувалися податком з доходів фізичних осіб в вигляді відсотків, сплачених (нарахованих) на пайові внески членам кредитної спилки на суму 111350,38 грн.

3. підпункту 4.1.3 пункту  4.1 статті  4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” –в частині не включення у склад доходів, які підлягають оподаткуванню суми зайво сплачених відсотків членами  кредитної спилки, за використання коштів, отриманих у кредит, в результаті чого, занижений податок на прибуток від іншої діяльності за 2005 рік в сумі 921,58 грн., за  1 квартал 2006 року в сумі 76,69 грн., за перше півріччя 2006 в сумі 166,09 грн., за 9 місяців 2006 року в сумі 166,09 грн., за 2006 рік в сумі 197,33 грн.

В результаті перевірки та на підставі акту про її результати відповідачем 20.04.2007 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00402172/0 про визнання суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 334834,38 грн., з яких: 111611,46 грн. –основний платіж, 223222,92 грн. –штрафні санкції.

Позивач не скористався правом апеляційного оскарження податкових повідомлень-рішень, та звернувся до господарського суду міста Севастополя з позов на визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішенням в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 334051,14 грн., з яких: 111350,38 грн. –основний платіж, 222700,76 грн. –штрафні санкції, за порушення вимог підпункту  4.2.2 пункту  4.2 статті 4, підпункту  9.2.3, пункту  9.2 статті  9, статті 8 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб” -   не включення  в оприбуткований дохід та не оподатковувалися податком з доходів фізичних осіб в вигляді відсотків, сплачених (нарахованих) на пайові внески членам кредитної спилки на суму 111350,38 грн., позивач звернувся до суду із позовом про визнання його недійсним.

Колегія суддів, вважає, що постанова господарського суду міста Севастополя є обґрунтованою та законною, виходячи  з наступного.

Відповідно до  статті 1 Закону України “Про кредитні спілки” кредитна спілка –це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є небанківською фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті  23 Закону України “Про кредитні спилки” внески (внески) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі засоби і пайові внески платня (відсотки), належать членам кредитного союзу на праві приватної власності.

Абзацом 1 частини 2 статті  21 вищевказаного Закону передбачено право кредитної спілки самостійно встановлювати розмір платні (відсотків), який розподіляється на пайові членські внески і нараховується на внески (внески), які знаходяться на депозитних рахівницях членів кредитного союзу.

Відповідно до частини 3  статті  21 Закону України “Про кредитні спилки”, нерозподілений дохід, який залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загального збору, у тому числі між членами кредитного союзу, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків.

Колегія суддів зазначає, що Законом України “Про кредитні спилки” визначено поняття відсотків, як платні, що нарахована кредитною спілкою на пайові внески.

Пайовий внесок –це кошти, які  передаються для діяльності кредитної спілки, а нарахування відсотків на нього здійснюється відповідно до частини 3 статті 21 Закону України “Про кредитні спілки”.

В податковому повідомленні-рішенні, винесеному  відповідачем на підставі  акту перевірки, контролюючий орган прямо вказує на порушення Кредитної спілки підпункту  9.2.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

В підпункті 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 “Оподаткування відсотків” вищезгаданого Закону свідчить, що оподаткування відсотків (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) по іншим підставам, ніж вказані в підпункті 9.2.1 цього пункту здійснюється в загальному порядку, встановленому справжнім Законом для доходів, які остаточно оподатковуються при їх виплаті, по ставці, визначеній в пункті 7.1 (15%) статті 7 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”.

Ставка податку, відповідно  пункту  7.2 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”, складає 5% від об'єкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як відсоток на внесок (внесок) в кредитний союз, створений відповідно до Закону.

Отже, колегія суддів наголошує, що  правильність нарахування прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) для такого виду податкового агента як Кредитна спілка регламентується нормою 9.2.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”,  а не положеннями підпункту 9.2.3, яким керувався відповідач при прийнятті  податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Заключних і перехідних положень Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, підпункту  4.2.12 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону  в частині включення в загальний місячний дохід, підлягаючий оподаткуванню -  доходів у вигляді відсотків на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок) внесок до небанківських фінансових установ згідно Закону, або відсотків (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат і підпунктів 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті  9 справжнього Закону в частині оподаткування відсотків вступають  в законну силу з 01.01.2010.

Отже, норма вказаної статті передбачає, що відсотки на внесок до небанківських фінансових установ (кредитні спілки) підлягають оподаткуванню з 01.01.2010.

До моменту набрання законної сили пункту 4.3.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме до 01.01.2005 –виплата відсотків на пайові внески членам Кредитних спілок не підлягає оподаткуванню, як це і витікало з попереднього формулювання Закону. З 01.01.2005 оподаткування виплат відсотків на пайові внески,  а також на внески (внески) членів Кредитних спілок на депозитні рахунки, регулюються пунктом 7.2. вищезгаданого Враховуючи, що призупинення Законом України від 21.12.2004 № 2273-IV дії підпункту 4.212 пункту 4.2 статті 4 та підпунктів 9.2.1, 9.2.2, статті  9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” в  частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу стосується виключно доходів у вигляді процентів на поточний (депозитний) рахунок та процентів на вклад до небанківських установ, тобто які були нараховані на підставі цивільно-правових договорів, оподаткування доходів у вигляді  розподіленої частини доходу кредитної спілки, що залишається у її розпорядженні за підсумками фінансового року між членами кредитної спілки пропорційно їх пайових внесків (у тому числі додаткові пайові внески), як відсотків (процентів) відповідно до підпункту 9.2.3 пункту  9.2 статті 9 Закону оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом  7.1 статті  7 на загальних підставах.

Правомірність застосування підпункту  7.2 статті  7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” щодо оподаткування процентів на пайові внески членів кредитної спилки підтверджено також висновками науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН  України, виконаної на замовлення Національної асоціації кредитних спилок України щодо діяльності кредитних спилок.

Також, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість доводів позивача, також постанови господарського суду міста Севастополя підтверджується листом Державної податкової адміністрації України № 12393/7/17-0517 „Про прибутковий податок”, відповідно до якого за висновками Національного банку України і Міністерства фінансів України та висновками, одержаними на запит Національної асоціації кредитних спілок України від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України  та Юридичного управління Секретаріату Верховної Ради України, доходи, що виплачуються кредитними спілками на вклади її членів, слід віднести до процентів на грошові вклади, сума яких не повинна включатися до сукупного оподатковуваного доходу члена кредитної спілки згідно з підпунктом "з" пункту 1 статті 5 Декрету, згідно з яким до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються, зокрема, проценти, дисконтні доходи і виграші по облігаціях державних позик, грошових вкладах, іменних ощадних сертифікатах, виграші за державними лотереями та державними казначейськими зобов'язаннями.

          Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 20 вересня 2007 року у справі № 20-5/322 залишити без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

    Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий суддя                                        К.В. Волков

Судді                                                                      О.А. Щепанська

                                                                      Н.П. Горошко