Ухвала

від 11.06.2012 по справі 20-5/322

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2012 р. м. Київ К-167/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участі секретаря Корженкової І.О.

представника відповідача Гінтєр К.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

на постанову Господарського суду м.Севастополя від 20.09.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007

у справі №20-5/322

за позовом Кредитної спілки «Егіда»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Севастополя від 20.09.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя №000402172/0 від 20.04.2007 в частині визначення КС «Егіда»суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 334051,14 грн., у т.ч. основний платіж 111350,38 грн. та 222700,76 грн. штрафні санкції, стягнуто з держбюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 31.12.2006, на наслідками якої складено акт №646/10/22009/25150723 від 10.04.2007.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00402172/0 від 20.04.2007 про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 334834,38 грн., у т.ч. 11611,46 грн. основного платежу та 223222,92 грн. штрафних санкцій.

Прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині нарахування основної суми податкового зобов'язання в розмірі 111350,38 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 222700,76 грн.

Підставою прийняття відповідачем спірного повідомлення-рішення стали висновки акта перевірки про порушення позивачем пп.4.2.12 п.4.2 ст.4, пп.9.2.3 п.9.2 ст.9, ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»при оподаткуванні доходів у вигляді відсотків (процентів), нарахованих на пайові внески членам кредитної спілки.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що згідно п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок); процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до Закону.

З вищезазначеного випливає, що термін "вклад (внесок)"використовується як щодо вкладу/внеску на депозит кредитної спілки, так і вкладу/внеску на пайові внески членів кредитної спілки.

При застосуванні цієї норми слід враховувати, що згідно пп.22.1.4, п.22.1 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб2, пп.4.2.12 п.4.2 ст.4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп.9.2.1 і 9.2.2. п.9.2 ст. 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010.

Враховуючи, що законодавець використовує терміни «процент на вклад/внесок»як щодо виплат на депозитні рахунки, так і щодо доходів на вклади/внески до кредитної спілки, з норми пп.22.1.4 випливає, що застосування положення п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»призупинено і не застосовується.

Зазначену позицію можна простежити і у інших положеннях Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», зокрема, пп.4.2.12. п.4.2 ст.4 встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у п.4.3 цієї статті, однак, дію цієї норми зупинено у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із Законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 року № 2285-ІV.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 01.07.2004 року № 1958-ІV були внесені зміни до пп.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме пп. «в» після слів «неприбутковими організаціями» доповнено словами «(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)», які набувають чинності з 01.01.2005.

З 01.01.2005 оподаткування такої плати (процентів) на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитних спілок здійснюється на підставі спеціальної норми, що міститься у абзаці 4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Стаття 9 цього Закону визначає оподаткування процентів, згідно якої, податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у п.7.2 ст.7, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Враховуючи положення пп.22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в редакції Закону № 1958 від 01.07.2004, пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп. 9.2.1 і пп. 9.2.2 п.9.2 ст.9 цього Закону у частині оподаткування процентів, набирають чинності з 01.01.2010.

Таким чином, до 01.01.2005 виплата процентів на пайові членські внески (вклади) та на внески (вклади) не оподатковувалися у зв'язку з тим, що кредитна спілка була нарівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків; з 01.01.2005 року таку привілею виключено, проте цим же законом запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень (п.7.2), що у правозастосуванні пов'язаний з п.9.2, який відповідно до пп.22.1.4 в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2010.

Аналогічна позиція викладена у листі Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України від 08.06.2005 № 06-10/10-672.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податкових зобов'язань з прибуткового податку у розмірі 111350,38 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 223700,76 грн. за операціями з виплати доходів у вигляді процентів, сплачених (нарахованих) на пайові внески членам кредитної спілки у періоді, що перевірявся.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Севастополя від 20.09.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко