Постанова

від 20.12.2024 по справі 320/39441/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 320/39441/23

адміністративне провадження № К/990/22210/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Берегівської окружної прокуратури

до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-9"

про визнання протиправним та скасування наказів та спеціального дозволу,

за касаційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року (прийняту суддею-доповідачем Жуком Р.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року (прийняту колегією суддів у складі: головуючого судді Грибан І.О., судді: Ключкович В.Ю., Кузьмишина О.М.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2023 року Берегівська окружна прокуратура (далі - позивач) звернулася до суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-9" (далі - відповідачі, Держгеонадра, ТОВ «Антарес-9»), в якій просила:

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27 грудня 2018 року №521, пунктом 1 якого надано спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема ТОВ «Антарес-9» (далі - наказ № 521);

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 27 червня 2019 року №206, пунктом 1 якого внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами, наданому, зокрема ТОВ «Антарес-9» (далі - наказ № 206);

визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 12 квітня 2019 року №4987, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Антарес-9" (далі - спеціальний дозвіл № 4987).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 КАС України.

3. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Суди вказали, що Офісу Генерального прокурора, як і підпорядкованому підрозділу - Берегівській окружній прокуратурі, було відомо про існування наказу Державної служби геології та надр України від 27 грудня 2018 року №521, наказу Державної служби геології та надр України від 27 червня 2019 року №206 та дозволу ТОВ «Антарес-9» на користування надрами від 12 квітня 2019 року №4987, ще у 2020 році. При цьому суд апеляційної інстанції наголосив, що будь-яких пояснень щодо обставин, які об`єктивно заважали позивачеві звернутись до суду у визначений законодавством строк, не встановлено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року і направити справу № 320/39441/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що ухвалюючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви, суди першої та апеляційної інстанцій неправильного застосували положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та статей 122, 123 КАС України, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку щодо пропуску позивачем процесуального строку.

6. На думку скаржника, процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин, оскільки факт порушення інтересів держави Берегівською окружною прокуратурою був встановлений 08 вересня 2023 року, а саме з моменту винесення прокурором Київської міської прокуратури постанови про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування.

7. Також скаржник вважає, що судами першої і апеляційної інстанцій не враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, у якому зазначено, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень.

8. Скаржник зазначає, що у Берегівської окружної прокуратури не було підстав у 2019 році для скерування запитів в порядку, визначеному частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII, з метою отримання інформації щодо здійснення Державною службою геології та надр України державної реєстрації робіт з геологічного вивчення нафтогазових надр та підстав надання ТОВ «Антарес-9» оскаржуваного спеціального дозволу та, оскільки в розпорядженні прокуратури були відсутні відомості та інформація про недотримання відповідачами вимог законодавства та відповідно порушення інтересів держави.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

9. Касаційна скарга надійшла до суду 10 червня 2024 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 320/39441/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

11. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом учасників справи колегією у складі трьох суддів на 29 жовтня 2024 року о 14:30 год.

12. Протокольною ухвалою, постановленою у судовому засіданні 29 жовтня 2024 року, Суд, з урахуванням позиції учасників справи, вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позиція інших учасників справи

13. 25 червня 2024 року від Держгеонадра надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими, винесеними з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а їх висновки відповідають обставинам справи. Відповідач наголошує, що при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, необхідно з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

14. На цій підставі зазначає, що з оскаржуваними наказами № 521, № 206 можна ознайомитися на сайті Держгеонадра у розділі архів, а з спеціальним дозволом № 4987 - у реєстрі спеціальних дозволів на користування надрами, який був відкритий до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, тобто позивач міг ознайомитися з їх змістом з моменту оприлюднення, а тому, на думку відповідача, можна вважати, що підстави, які дають позивачу право на пред`явлення позовних вимог у цій справі виникли з дати прийняття оскаржуваних наказів та спеціального дозволу.

15. Крім того, також вказує, що введеним в дію Указом Президента України від 25 березня 2021 року № 122/2021 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року (далі - Рішення РНБОУ) було рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом із іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Дата вказаного Рішення РНБОУ, на думку Держгеонадра, також може вважатися початком відліку строку на звернення до суду із вказаним позовом.

16. 25 червня 2024 року від представника ТОВ «Антарес-9» також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній зазначає про її необґрунтованість і мотивує це тим, що позивачем не наведено жодних обставин, які об`єктивно заважали останньому звернутися із позовною заявою у встановлений процесуальним законом строк. ТОВ «Антарес-9» наголошує, що оспорюваний спеціальний дозвіл було видано у квітні 2019 року і саме з цієї дати необхідно здійснювати відлік трьохмісячного строку на звернення до суду із відповідним позовом.

17. Крім того, ТОВ «Антарес-9» також стверджує про наявність підстав для закриття касаційного провадження і, керуючись положеннями статті 339 КАС України, і зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та Верховний Суд у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 380/15396/22 вже викладали висновок щодо питання правильного застосування норм права у подібних правовідносинах.

18. 29 жовтня 2024 року від ТОВ «Антарес-9» надійшли додаткові пояснення до відзиву, де відповідач просить Суд врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 вересня 2024 року у справі № 560/22266/23 та від 08 жовтня 2024 року у справі № 340/8667/23.

19. 01 листопада 2024 року від Держгеонадра надійшли додаткові пояснення у справі. Відповідач, аналогічно до мотивів поданого 25 червня 2024 року відзиву, акцентує увагу на тому, що підстави, які дають позивачу право на пред`явлення позовних вимог у цій справі виникли з дати прийняття оскаржуваних наказів та спеціального дозволу.

20. 05 листопада 2024 року від ТОВ «Антарес-9» надійшли додаткові пояснення до відзиву на касаційну скаргу, де зазначено, що Держгеонадра було дотримано всіх вимог законодавства у сфері надрокористування щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами, в тому числі Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, та не було підстав для відмови в наданні спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Антарес-9».

21. 07 листопада 2024 року від заступника Генерального прокурора надійшли пояснення, відповідно до змісту яких строк звернення до суду із цим позовом розпочався з дати надання процесуальним керівником - прокурором Київської міської прокуратури - дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655, тобто з 08 вересня 2023 року, оскільки раніше цієї дати доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження був відсутній.

22. Крім того, щодо доводів відповідачів про те, що підстави, які дають позивачу право на пред`явлення позовних вимог у цій справі, виникли з дати прийняття оскаржуваних наказів та спеціального дозволу, скаржник вказує, що на органи прокуратури не покладено обов?язку відслідковувати ухвалені органами державної влади рішення, накази, надані спеціальні дозволи тощо.

23. Щодо доводів відповідачів стосовно нереагування органами прокуратури на рішення РНБОУ від 19 березня 2021 року, скаржник зазначив, що Офісом Генерального прокурора 01 червня 2021 року до Держгеонадр направлено лист Nє 12/2-35вих-21 про надання інформації, зокрема, щодо суб?єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на геологічне вивчення. У відповідь Держгеонадра листом від 17 червня 2021 року № 9897/01/02-21 надало перелік, який містив 117 суб`єктів господарювання, однак і такий не міг стати підставою для звернення до суду із цим позовом , оскільки з нього неможливо було встановити наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави, а інформація, яка у ньому містилася, потребувала доопрацювання.

Позиція Верховного Суду

24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

28. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.

29. Враховуючи мотиви оскаржуваних судових рішень, а також доводи касаційної скарги, Суд зауважує, що ключовим правовим питанням, яке виникло у цій справі, є питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом про визнання протиправними та скасування наказів Державної служби геології та надр України від 27 грудня 2018 року №521; від 27 червня 2019 року №206 та спеціального дозволу на користування надрами від 12 квітня 2019 року №4987, виданого ТОВ «Антарес-9».

30. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України.

33. Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161 КАС України, а також дотриманні строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

34. Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, зокрема, щодо необхідності дотримання суб`єктом, який звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків.

35. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

36. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

37. Правові висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.

38. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

39. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

40. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

41. Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

42. За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

43. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

44. Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 квітня 2019 року ТОВ "Антарес-9" видано спецдозвіл на користування надрами №4987.

46. Водночас з цим позовом Берегівська окружна прокуратура звернулася до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку у жовтні 2023 року, зазначаючи, що підстави для звернення до суду з позовом про оскарження наказів Держгеонадра №521 та №206, а також спецдозволу №4987 виникли лише після отримання дозволу на розголошення відомостей кримінального провадження № 62019100000001655 від 07 листопада 2019 року.

47. Колегія суддів враховує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

48. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

49. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

50. Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

51. Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду 13 листопада 2024 року у справі № 560/22224/23.

52. У справі, що розглядається судами встановлено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року у справі № 752/166/20 задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури, про строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому особі не повідомлено про підозру № 62019100000001655 від 07 листопада 2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.

53. З вказаної ухвали вбачається, що «В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що службові особи Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) та інших державних установ, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та за попередньою змовою із останніми, зловживають своїм службовим становищем та наданими їм повноваженнями, шляхом незаконного сприяння у наданні спеціальних дозволів на розробку та користування надрами ряду підконтрольних їм юридичних осіб.».

«Встановлено, що такі дії здійснювались службовими особами в інтересах наступних суб`єктів господарювання: Встановлено, що такі дії спеціальні дозволи було видано наступним підприємствам: … ТОВ «АНТАРЕС-9» (ЄДРПОУ 38664868) …».

54. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані рішення вказали, що відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Вказана ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року у справі № 752/166/20 зареєстрована - 25 червня 2021 року та оприлюднена 29 червня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

55. На цій підставі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що органам прокуратури було відомо про наявність відкритого кримінального провадження №62019100000001655.

56. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що пунктами 1, 2 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року, введеного у дію Указом Президента України від 25 березня 2021 року №122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

57. Крім того, як вбачаєтся з пояснень, наданих скаржником у ході касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, Офіс Генерального прокурора просив у строк до 17 червня 2021 року надати перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

58. Листом Держгеонадр від 17 червня 2021 року №9897/01/02-21 за наслідками опрацювання листа Офісу Генерального прокурора повідомлено, що відповідно до наказу Держгеонадр від 25 травня 2021 року №399 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у червні-серпні 2021 року» проведення позапланових перевірок заплановано з 01 червня 2021 року. Відповідно узагальнені звіти про результати проведення позапланових перевірок не готувались. На виконання підпункту 2 пункту 1 рішення РНБО з метою отримання та опрацювання інформації про ймовірні факти незаконного видобування корисних копалин разом із правоохоронними органами, Держгеонадрами направлено лист від 26 квітня 2021 року №6469/01/07-21 до голів Київської та обласних адміністрацій з проханням щодо надання щокварталу відповідної інформації за встановленою формою. Станом на 15 червня 2021 року отримано інформацію від 10 ОДА про 41 факт ймовірного незаконного користування надрами, серед яких за результатами проведеного Держгеонадрами аналізу відомості про встановлені 39 фактів незаконного користування надрами направлені до правоохоронних органів. Додатково надано витребувані Офісом Генерального прокурора переліки, серед яких у переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки значиться (під порядковим номером 27) ТОВ "Антарес-9".

59. Тобто вказаним листом Держгеонадра повідомило прокуратуру про те, що ТОВ "Антарес-9" є суб`єктом господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, яке поза аукціоном отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

60. На підставі вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Офіс Генерального прокурора, як і підпорядкований підрозділ - Берегівської окружної прокуратури були повідомлені про існування наказів Держгеонадра №521, №206 та спецдозволу №4987, виданого ТОВ "Антарес-9" та щодо їх, на думку прокуратури, протиправності, ще у 2021 році.

61. Суд зауважує, що володіючи інформацією щодо отримання ТОВ "Антарес-9" спецдозволу на користування надрами №4987 без проведення аукціону. позивач не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра, у тому числі щодо оскаржуваних наказів та спецдозволу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк визначений приписами КАС України.

62. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2024 року у справі № 320/5641/24.

63. Крім того, у цій справі Суд також зауважив, що посилання у касаційній скарзі на неправильне розуміння судами попередніх інстанцій приписів частини 1, 2 статті 222 КПК України щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування є необґрунтованими, зважаючи на те, що пунктом 12 наказу Офісу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 № 389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" (у редакції до 22 червня 2023 року) регламентовано, що керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів, зокрема тим, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування та дізнання, у тому числі у формі процесуального керівництва ним, за наявності підстав для захисту інтересів держави поза межами кримінального провадження шляхом підготовки та звернення до суду з позовом, заявою, вступу у справу, оскарження рішення невідкладно за погодженням із першим заступником або заступником Генерального прокурора, в обласних прокуратурах - з першим заступником або заступником керівника цієї прокуратури передавати до підрозділів представництва або інших підрозділів згідно з їхньою компетенцією відповідні матеріали з мотивованим висновком щодо необхідності застосування представницьких повноважень разом з документами, оформленими та засвідченими відповідно до вимог законодавства, що подаються до суду як докази.

64. Таким чином, посилання скаржника на дату отримання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 (08 вересня 2023 року, не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.

65. Суд також відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, з огляду на їх нерелевантність до обставин справи, рішення у якій оскаржується. Суд зазначає, що у справі № 320/39441/23 відсутні докази того, що саме позивач здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що у кожній конкретній справі необхідно враховувати фактичні обставини справи для прийняття законного і обґрунтованого рішення щодо поновлення (або відмови у поновленні) строку на звернення до суду.

66. Суд також критично оцінює доводи ТОВ «Антарес-9» про наявність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі відповідно до норм пункту 4 частини першої статті 339 КАС України у зв`язку з наявністю, на думку відповідача, висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та Верховним Судом у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 380/15396/22.

67. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

68. Аналіз цієї норми процесуального закону дає підстави дійти висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю у випадку, якщо суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до викладеного Верховним Судом висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.

69. Водночас, з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що останні ухвалені з урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 380/15396/22 (у цих справах Суд задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував оскаржувані судові рішення та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції).

70. Крім того, у постанові від 22 листопада 2022 року у справі № 140/2531/21 Верховний Суд вказав, що передбаченій пунктом 4 частини першої статті 339 КАС України підставі закриття касаційного провадження кореспондує підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

71. Таким чином, враховуючи, що підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 320/39441/23, згідно положень частини другої статті 328 КАС України, є виключно перевірка правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також те, що висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 та Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 380/15396/22, суперечать позиції, висловленій в оскаржуваних судових рішеннях, Суд вважає, що підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України відсутні.

72. Стосовно тверджень ТОВ «Антарес-9» про необхідність врахування під час розгляду вказаної справи висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 11 вересня 2024 року у справі № 560/22266/23 та від 08 жовтня 2024 року у справі № 340/8667/23, Суд зазначає, що зазначені висновки не є релевантними до обставин справи, що розглядається. Залишаючи без змін оскаржувані судові рішення у справі № 560/22266/23 Верховний Суд виходив з того, що прокурор був повідомлений листом селищної ради про незаконність виданого суб`єкту господарювання спеціального дозволу на користування надрами. Так само і у справі № 340/8667/23, Суд зауважив, що встановлений факт направлення прокуратурою до обласної ради запиту з метою надання інформації щодо підстав отримання суб`єктом господарювання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону за результатами апробації запасів корисних копалин, свідчить про обізнаність прокуратури про порушення інтересів держави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

73. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

74. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір з дотриманням норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

75. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ТОВ «Антарес-9» про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін