Постанова

від 11.12.2024 по справі 644/5852/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 644/5852/24

провадження № 22ц/818/3626/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря Львової С.А.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс»,

відповідачі - Приватне акціонерне товариство «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи»,

треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хаві продукт», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Палєва О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року в складі судді Черняка В.Г. в с т а н о в и в:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект», ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хаві продукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Палєва Олена Миколаївна про визнання договорів недійсними та відновлення становища, яке існувало до порушення права.

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, яке мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року у справі № 917/322/23 та від 18 грудня 2023 року у справі № 917/805/23, з Приватного акціонерного товариства «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об?єднання «Хорс» стягнуто грошові кошти на загальну суму 115 064 189,22 грн.

Зазначив, що 03 травня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. розпочаті виконавчі провадження стосовно Приватного акціонерного товариства «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект», які об`єднані в одне зведене виконавче провадження під №74917913 щодо стягнення боргу на загальну суму 126 564 728,51 грн (з урахуванням винагороди виконавця).

Після відкриття виконавчих проваджень та перевірки майнового стану Приватного акціонерного товариства «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» встановлено, що усі майнові активи у виді грошових коштів, нерухомості та виробничого обладнання, виведені з рахунків та балансу підприємства ще під час судового розгляду вказаних справ шляхом укладення фраудаторних правочинів. Наразі у боржника відсутні грошові кошти на рахунках, а також інше майно, за рахунок якого може бути здійснене погашення заборгованості.

В ході перевірки майнового стану боржника встановлено, що йому на праві приватної власності належали:

- нежитлова будівля літ. «Б-1», загальною площею 1659,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на орендованій земельній ділянці кадастровий номер 6310138500:12:002:0505 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2813024963120);

- нежитлові приміщення першого поверху №№ 1-:-9, частка приміщення №№ НОМЕР_1 , 11,12 в нежитловій будівлі літ. «В-3», загальною площею 371,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806002963120);

- нежитлові приміщення першого поверху №№ 55-:-57 в нежитловій будівлі літ. «В- 3», загальною площею 645,6 кв.м та нежитлова будівля літ. «Д-2» загальною площею 156,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806037163120).

Однак, після винесення Господарським судом Полтавської області ухвали від 29 травня 2023 року у справі № 917/805/23, якою прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «Об`єднання «Хорс» до Приватного акціонерного товариства «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» про стягнення грошових коштів у розмірі 111 879 742,40 грн та визнання договору розірваним і відкрито провадження у справі, боржник відчужив належне йому на праві приватної власності вищезазначене нерухоме майно на користь ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 02 жовтня 2023 року та від 13 жовтня 2023 року.

В подальшому, ОСОБА_1 здійснює відчуження набутого нею нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаві продукт» на підставі договорів купівлі-продажу від 08 грудня 2023 року. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хаві продукт» на виконання протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» від 11 січня 2024 року у зв`язку з внесенням до статутного капіталу передало все вищезазначене нерухоме майно у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» останнього на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 07 травня 2024 року.

Вказав, що метою забезпечення позову у даному випадку є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та забезпечення можливості реального виконання рішення суду про відновлення становища, що існувало до укладення оспорюваних правочинів, що в свою чергу можливо виключно шляхом накладення арешту на майно, правомірність відчуження якого є предметом судового розгляду по даній справі. У свою чергу, у разі невжиття заходів забезпечення позову та допущення повторного відчуження нерухомого майна до розгляду справи по суті, поновлення порушеного права позивача у такому випадку буде неможливим без нових звернень до суду.

Вважав, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом оспорюваних правочинів, останнє може в подальшому бути відчужене іншим особам, в результаті чого буде знівельоване значення судового рішення у даній цивільній справі, що у випадку задоволення позову зумовить необхідність повторного звернення до суду з метою повернення такого майна.

Просив накласти арешт на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 1659,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2813024963120), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» (номер відомостей про речове право: 52118947) та заборонити його відчуження;

накласти арешт на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху №№ 1-:-9, частка приміщення №№ 10, 11,12 в нежитловій будівлі літ. «В-3», загальною площею 371,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806002963120), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» (номер відомостей про речове право: 51953067) та заборонити його відчуження;

накласти арешт на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху №№ 55-:-57 в нежитловій будівлі літ. «В-3», загальною площею 645,6 кв.м та нежитлова будівля літ. «Д-2» загальною площею 156,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806037163120), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» (номер відомостей про речове право: 51953863) та заборонити його відчуження.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 1659,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2813024963120), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» (номер відомостей про речове право: 52118947), шляхом заборони його відчуження;

накладено арешт на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху №№ 1-:-9, частка приміщення №№ 10, 11,12 в нежитловій будівлі літ. «В-3», загальною площею 371,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806002963120), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» (номер відомостей про речове право: 51953067), шляхом заборони його відчуження;

накладено арешт на нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху №№ 55-:-57 в нежитловій будівлі літ.«В-3», загальною площею 645,6кв.м та нежитлова будівля літ.«Д-2» загальною площею 156,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806037163120), що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» (номер відомостей про речове право: 51953863), шляхом заборони його відчуження.

Не погоджуючись з ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вимоги заяви про забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки позивачем заявлено вимоги немайнового характеру. Зазначив, що накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи», яке є третьою особою у справі, суперечить вимогам процесуального закону, оскільки позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачу. Посилався на те, що формулювання прохальної частини заяви про забезпечення позову не є процесуально правильним, оскільки позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти або забезпечується забороною вчиняти певні дії, тобто передбачено дві окремих види забезпечення позову.

25 жовтня 2024 року за допомогою системи «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» до суду апеляційної інстанції подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав ухвалу суду законною, а апеляційну скаргу необґрунтованою. При цьому посилався на те, що за клопотанням позивача ухвалою суду від 29 серпня 2024 року ТОВ «ЕЕС» залучено до участі у вказаній справі у якості співвідповідача, тому зауваження адвоката Приблуди Є.В., що його клієнт перебуває не в тому статусі, в якому йому б хотілось, не відповідає дійсності.

Відзивів на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали оскарження ухвали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» необхідно задовольнити частково, ухвалу суду змінити.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Матеріали оскарження ухвали свідчать про те, що в провадженні суду першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» до Приватного акціонерного товариства «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект», ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хаві продукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Палєва Олена Миколаївна про визнання договорів недійсними та відновлення становища, яке існувало до порушення права, в якому просив

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02 жовтня 2023 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Палєвою О.М. за реєстр. № 606 та на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право 51953863);

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02 жовтня 2023 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Палєвою О.М. за реєстр. № 605 та на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право 51953067);

визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13 жовтня 2023 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» та ОСОБА_1 , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Палєвою О.М. за реєстр. № 673 та на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право 52118947);

відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення (реєстрації) Приватному акціонерному товариству «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» права власності на нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 1659,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6310138500:12:002:0505 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2813024963120);

відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення (реєстрації) Приватному акціонерному товариству «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» права власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 1-:-9, частка приміщення №№ 10, 11,12 в нежитловій будівлі літ. «В-3», загальною площею 371,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806002963120);

відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення (реєстрації) Приватному акціонерному товариству «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» права власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 55-:-57 в нежитловій будівлі літ.«В-3», загальною площею 645,6кв.м та нежитлова будівля літ.«Д-2» загальною площею 156,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2806037163120).

Звертаючись до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» посилався на те, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року у справі № 917/322/23 та від 18 грудня 2023 року у справі № 917/805/23, з Приватного акціонерного товариства «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» стягнуто грошові кошти на загальну суму 115 064 189,22 грн.

Однак, після винесення Господарським судом Полтавської області ухвали від 29 травня 2023 року у справі № 917/805/23, якою прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ «Об`єднання «Хорс» до Приватного акціонерного товариства «Харківське котлобудівельне підприємство «Котлоенергопроект» про стягнення грошових коштів у розмірі 111 879 742,40 грн та визнання договору розірваним і відкрито провадження у справі, боржник відчужив належне йому на праві приватної власності вищезазначене нерухоме майно на користь ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 02 жовтня 2023 року та від 13 жовтня 2023 року.

В подальшому, ОСОБА_1 здійснює відчуження набутого нею нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хаві продукт» на підставі договорів купівлі-продажу від 08 грудня 2023 року. В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хаві продукт» на виконання протоколу № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» від 11 січня 2024 року у зв`язку з внесенням до статутного капіталу передало все вищезазначене нерухоме майно у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» останнього на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 07 травня 2024 року.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно допунктів 1та 2частини 1статті 150ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 рокуу справі № 295/5244/22, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18 (провадження № 61-15167св21).

У постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред`явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Матеріали оскарження ухвали свідчать про те, що предметом спору у справі, що розглядається, є визнання договорів недійсними та відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом повернення права власності на нерухоме майно, тобто у даній справі вимога майнового характеру.

В заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» просив накласти арешт та заборонити їх відчуження на: нежитлову будівлю літ. «Б-1», загальною площею 1659,1 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення першого поверху №№ 1-:-9, частка приміщення №№ НОМЕР_1 , 11,12 в нежитловій будівлі літ. «В-3», загальною площею 371,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлові приміщення першого поверху №№ 55-:-57 в нежитловій будівлі літ. «В-3», загальною площею 645,6 кв.м та нежитлова будівля літ. «Д-2» загальною площею 156,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Матеріали оскарження ухвали свідчать та не заперечується сторонами, що вказане майно належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи».

В свою чергу ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» в даній справі залучено в якості співвідповідача. Враховуючи те, що забезпечення позову допускається до пред`явлення позову, посилання апелянта на те, що товариство у справі на час постановлення оскаржуваної ухвали було третьою особою, тому відсутні підстави для забезпечення позову, є безпідставними.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднання «Хорс» заперечує законність підстав набуття відповідачами у власність належного йому вищевказаного нерухомого майна.

В постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19 (провадження № 61-21685св19) викладено наступний висновок: арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Також, Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Верховний Суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Суд першої інстанції встановив, що заявником наведені як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтованонеобхідність їх вжиття, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Однак, судом першої інстанції помилково застосовано одночасно два види забезпечення позову, які за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна буде достатнім для забезпечення виконання можливого рішення суду у даній справі, а тому підстав для застосування інших вказаних у заяві засобів забезпечення позову апеляційний суд не вбачає.

Крім того, забезпечення позову у виді заборони відчуження нерухомого майна не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи», прав та інтересів інших учасників справи, оскільки майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Такі заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.

Враховуючи зазначене, з огляду на наявність у нового власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» реальної можливості до ухвалення рішення у справі розпорядитися спірним майном на власний розсуд, колегія суддів вважає доведеною доцільність застосування заходу забезпечення позову шляхом заборонити відчуження нерухомого майна, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених правзаявника (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Доводи апелянта на правильність висновків суду не впливають, оскільки метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, тому, врахувавши, що зазначений спосіб забезпечення є адекватним захистом для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Також колегія суддів наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі№ 910/1040/18.

Аналізуючи наведені норми права та обставини справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив і не надав належної оцінки поданим позивачем доказам, тому дійшов помилкового висновку щодо застосування двох однакових за правовою

сутністю заходів забезпечення позову, тобто щодо обмеження права відповідача розпоряджатися спірним майном.

За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.

Керуючись ст. ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні та енергозберігаючі системи» - задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року змінити.

За текстом абзацу другого резолютивної частини ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року слова «накласти арешт на нерухоме майно» замінити словами «заборонити відчуження нерухомого майна».

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 20 грудня 2024 року.