Постанова

від 24.12.2007 по справі 10/448-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/448-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2007 р.                                                           Справа № 10/448-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Барбашова С.В. , Бухан А.І.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Сай С.В. (дов. № б/н від 16.05.07р.)

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (вх. № 3446 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 25.10.07р. по справі № 10/448-07

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське", с. Рясне, Краснопільський район, Сумська область

про стягнення 12000,00 грн., -     

встановила:

У серпні 2007 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ряснянське" (с. Рясне, Краснопільський район, Сумська область) про стягнення в порядку регресу 12000,00 грн. по відшкодуванню моральної шкоди Гаванко Вірі Валентинівні.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.10.07р. по справі № 10/448-07 (суддя І.В. Малафеєва) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав, його уповноважений представник в судове засідання 18.12.07р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки свого представника відповідач суд апеляційної інстанції не повідомив.

Колегія суддів перевірила матеріали справи та вважає можливим розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника відповідача, з огляду на те, що він був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, а явку представників сторін у судове засідання не є обов'язковою.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника позивача, який підтримав свою позицію у справі, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, рішенням місцевого суду Зарічного району м. Суми від 17.10.06р. частково задоволені позовні вимоги Гавенко Віри Валентинівни до Відділення ВД ФСНВ в м. Суми та стягнуто в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я 12000,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 26.12.2006 року рішення місцевого суду Зарічного району м. Суми від 17.10.2006 року залишено без змін.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на виконання до судових рішень платіжним дорученням №184 від 27.02.07р. сплатило на користь Гавенко В.В. 12000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Верховний Суд України 23.05.07р. за результатами розгляду касаційної скарги Відділення Фонду скасував рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 26 грудня 2006 року, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою місцевого суду Зарічного району м. Суми від 02.08.2007 року по справі № 2/2560-2007 рік позовну заяву Гавенко В.В. залишено без розгляду на підставі поданої позивачкою заяви, мотивуючи свої висновки тим, що судами належним чином не встановлено час виникнення у позивачки права на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я в результаті трудового каліцтва, втрати працездатності, за яким вперше встановлена їй висновком МСЕК від 11 вересня 1996 року.

В обґрунтування позовних вимог у даній справі позивач посилається на те, що відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Приймаючи оскаржене рішення, господарський суд Сумської області виходив з того, що оскільки рішення місцевого суду, яким з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми і на користь постраждалої громадянки стягнуто моральну шкоду, було скасовано, тому визначився про відсутність правових підстав, за якими позивачем було сплачено гр. Гавенко В.В. 12000,00 грн., в зв'язку з чим посилання позивача на ст. 1191 Цивільного кодексу України визнані судом необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, господарський суд зазначив, що з урахуванням п. З Прикінцевих положень до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок по відшкодуванню завданої шкоди може бути покладено на відповідача у справі лише у випадку встановлення факту того, що дане підприємство є правонаступником КСП ім. Леніна, проте дані обставини позивачем не доведені.

Оцінивши доводи позивача та відповідача у справі, а також те, що розмір відшкодування моральної шкоди позивачем не доведений, господарський суд дійшов висновку про неправомірність та необґрунтованість позовних вимог, а тому відмовив в їх задоволенні.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що приймаючи оскаржене рішення господарським судом не враховано факт сплати позивачем на користь Гавенко В.В. 12000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою винними особами ТОВ "Ряснянське", в зв'язку з чим позивач вважає вимоги даного позову обґрунтованими.

Проте колегія суддів вважає такі твердження позивача безпідставними, оскільки за результатами розгляду касаційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 жовтня 2006 року за позовом Гавенко В.В. до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про відшкодування моральної шкоди та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 26 грудня 2006 року, якими позовні вимоги були задоволені, ухвалою Верховного суду України від 23.05.07р. скасовано та справу передано на новий розгляд.

Ухвалою місцевого суду Зарічного району м. Суми від 02.08.2007 року по справі № 2/2560-2007 рік позовну заяву Гавенко В.В. залишено без розгляду, тобто сума, визначена до відшкодування з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми, не підтверджена судом після нового розгляду справи.

Згідно з частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, колегія суддів визначає відсутність правових підстав для повернення позивачу в порядку регресу суми моральної шкоди в розмірі 12000,00 грн., сплаченої останнім Гавенко В.В. Інших підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди позивачем не наведено.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіюванні.

Однак, звертаючись до господарського суду з вимогами про стягнення з ТОВ "Ряснянське" в порядку регресу відшкодованої на користь Гавенко В.В. моральної шкоди в сумі 12000,00 грн., позивач не надав належних доказів в обґрунтування даного розміру моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського  суду, а прийняте у справі господарським судом рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 25.10.07р. по справі № 10/448-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,  -

постановила:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 25.10.07р. по справі                           № 10/448-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Бухан А.І.