Рішення

від 23.12.2024 по справі 910/11583/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2024Справа № 910/11583/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Оптик» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11583/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» (вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113; ідентифікаційний код 21673832)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Оптик» (вул. Салютна, буд. 17, кв. 39, м. Київ, 04111; ідентифікаційний код 39207426)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромонтажзахід» (вул. Поліщука, буд. 1А, м. Рівне, Рівненська область; ідентифікаційний код 40244953).

про стягнення 537 912, 99 грн

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі за текстом - ПрАТ «Київстар», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Оптик» (далі за текстом - ТОВ «Техно-Оптик», Відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 537 912, 99 грн за неналежне виконання договору на будівництво місцевих ліній зв`язку № 407775 від 05.01.2021 (далі за текстом - Договір).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.

10.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ «Техно-Оптик про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

12.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ПрАТ «Київстар» на подану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

16.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення на заперечення ПрАТ «Київстар».

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано наступні копії доказів:

- договір про надання правової допомоги № ЮО/2-13.10.2024 від 13.10.2024;

- додаток до договору про надання правової допомоги № ЮО/2-13.10.2024 від 13.10.2024, яким сторонами погоджено розмір гонорару у фіксованому розмірі - по 20 000 грн у Господарському суді міста Києва, Північному апеляційному господарському суді та Верховному суді у складі Касаційного господарського суду;

- ордер серії АА № 1496815 від 16.10.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000845 від 10.02.2020.

- Акт наданих послуг до договору про надання правової допомоги № ЮО/2-13.10.2024 від 13.10.2024, яким сторонами (адвокатом та клієнтом) погоджено та підтверджено факт надання адвокатом послуг у справі № 910/11583/24 у Господарському суді міста Києва в повному обсязі і відсутність будь-яких претензій, зауважень.

Так, Відповідач зазначає, що з огляду на відмову у задоволенні позову в силу зазначених доказів стягненню з Позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.

Заперечуючи щодо стягнення з Позивача витрат в розмірі 20 000 грн останній зазначає наступне:

- Відповідачем не зазначено у відзиві попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона очікує понести у зв`язку із розгляду справи, що в силу частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) є процесуальним порушенням та підставою для відмови Відповідачу у їх відшкодуванні;

- Відповідачем не надано розрахунку заявлених витрат на професійну правничу допомогу;

- Відповідачем не здійснено заяву згідно положень пункту 8 статті 129 ГПК України про подання додаткових доказів у визначеному вказаною нормою порядку у зв`язку з чим подані докази разом із заявою про ухвалення додаткового рішення мають бути залишені судом без розгляду;

- Відповідачем заявлено витрати в розмірі 20 000 грн за судовий супровід у трьох інстанціях;

- виконаний Відповідачем обсяг робіт, затрачений час за супровід справи в суді першої інстанції не є спірмірним розміру заявлених витрат, при тому що справа є малозначною та розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, що згідно позиції Позивача є підставою для зменшення їх розміру до суми 1 000 грн.

Дослідивши подану Відповідачем заяву та заперечення Позивача, суд зазначає наступне.

Так, згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.

Зі змісту частини другої статті 124 ГПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 911/174/22.

В силу зазначеного, враховуючи надання Позивачем заперечень по суті заявлених Відповідачем витрат, а відтак дотримання в даному випадку принципу змагальності та процесуальної рівності учасників судового процесу, наявність позиції Позивача в даному процесуальному питання, мета подання стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи дотримано та забезпечено, що на переконання суду не може бути підставою для відмови у відшкодуванні заявлених Відповідачем витрат на підставі частини 2 статті 124 ГПК України.

Що стосується строків подання Відповідачем додаткових доказів суд зазначає, що частиною 8 статті 129 ГПК передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №910/3055/20, від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

Суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву Відповідачем зазначено: «Акт наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 13.10.2024 № ЮО/2-13.10.2024 буде надано протягом строку, встановленого ГПК України».

Крім того, разом із клопотанням 16.10.2024 Відповідачем подано додаткові докази залучення до участі у розгляді справи адвоката.

З огляду на зазначене вище, керуючись принципом jura novit curia («суд знає закони»), суд дійшов висновку, що Відповідачем належним та достатнім способом повідомлено суд про наміри заявити витрати на професійну правничу допомогу та необхідність подання додаткових доказів в частині понесення таких витрат у порядку закріпленого частиною 8 статті 129 ГПК України у зв`язку з чим відсутні підстави для залишення такої заяви та доказів без розгляду, яку суд натомість вважає за необхідне розглянути по суті.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вказує, що з аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та/або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зазначає, що Відповідачем та адвокатом погоджено гонорар за оплату послуг адвоката у фіксованому розмірі.

Крім того, зі змісту додатку до договору про надання правової допомоги № ЮО/2-13.10.2024 від 13.10.2024 вбачається, що вартість професійної правничої допомогм в розмірі 20 000 грн сторонами погоджено окремо по кожній інстанції, що спростовує заперечення Позивача в цій частині.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Дослідивши надані Відповідачем докази та заперечення Позивача щодо заявленого до стягнення розміру витрат, суд зазначає, що останні відповідають критеріям, визначених частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, тобто є пов`язані з розглядом справи, обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та виконаних адвокатом робіт в межах розгляду даної справи, що свідчить про наявність підстав для їх повного відшкодування стороні Відповідача в силу того, що у задоволенні позову судом відмовлено.

Наведені Позивачем заперечення, на переконання суду, є формальними та не конкретизованими, при тому, що саме дії Позивача шляхом подання даного позову призвели до виникнення даного спору.

Сума до якої Позивач просить суд зменшити заявлені до відшкодування (1000 грн) не є обґрунтованою, а відтак відповідне клопотання сторони не є обґрунтованим.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Оптик» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11583/24 - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар» (вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113; ідентифікаційний код 21673832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Оптик» (вул. Салютна, буд. 17, кв. 39, м. Київ, 04111; ідентифікаційний код 39207426) витрати на професійну правничу допомогу - 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 23.12.2024

Суддя Антон ПУКАС