Рішення

від 05.12.2024 по справі 910/11583/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2024Справа № 910/11583/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» (вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113; ідентифікаційний код 21673832)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Оптик» (вул. Салютна, буд. 17, кв. 39, м. Київ, 04111; ідентифікаційний код 39207426)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромонтажзахід» (вул. Поліщука, буд. 1А, м. Рівне, Рівненська область; ідентифікаційний код 40244953).

про стягнення 537 912, 99 грн

Представник сторін: не викликались

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі за текстом - ПрАТ «Київстар», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Оптик» (далі за текстом - ТОВ «Техно-Оптик», Відповідач) про стягнення штрафу в розмірі 537 912, 99 грн за неналежне виконання договору на будівництво місцевих ліній зв`язку № 407775 від 05.01.2021 (далі за текстом - Договір).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, шо Відповідачем роботи за Договором, а саме додатковою угодою від 11.10.2021 № 407775-129 до Договору виконані з простроченням, що стало підставою для нарахування Позивачем штрафу на підставі пункту 7.5 Договору в розмірі 50 % вартості від невчасно виконаних робіт.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого відзиву вбачається, що Відповідач заперечує щодо заявлених вимог та зазначає, що Позивачем неправомірно застосовано положення пункту 7.5. Договору, оскільки останній може застосовуватися лише за умови розірвання Договору.

Крім того, Відповідач зазначає, що штраф нараховано на загальну вартість робіт за додатковою угодою від 11.10.2021 до Договору та не враховано Позивачем ті, роботи, які фактично були виконані вчасно.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 позовну заяву ПрАТ «Київстар» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку листом з описом вкладення.

01.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

16.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача, в якому сторона просить суд:

- продовжити строк на надання суду заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до 15.10.2024 включно;

- здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження;

- залучити до участі у розгляді справи ТОВ «Євромонтажзахід»;

- продовжити строк для надання суду відзиву на позовну заяву до 28.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 залишено без розгляду клопотання ТОВ «Техно-Оптик» в частині продовження строку на подання суду заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Техно-Оптик» в частині здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження та залучення до участі у розгляді справи третьої особи.

Водночас, вказаною ухвалою за ініціативою суду залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромонтажзахід», задоволено клопотання ТОВ «Техно-Оптик» про продовження процесуального строку на подання відзиву та продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву до 28.10.2024.

28.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

05.11.2024 через загальний відділ діловодства (подано 04.11.2024 через систему Електронний суд) до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 08.11.2024.

06.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення Відповідача щодо продовження Позивачу процесуального строку на подання відповіді на відзив та клопотання про продовження строку на подання заперечень на відповідь на відзив до 19.11.2024 (у випадку задоволення клопотання Позивача).

11.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва (подано 08.11.2024 через систему Електронний суд) надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 клопотання ПрАТ «Київстар» про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив задоволено, продовжено процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 08.11.2024.

Також даною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Техно-Оптик» про продовження процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.

18.11.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.01.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Підрядник зобов`язується на свій ризик, від імені та за дорученням Замовника, отримати будь які погодження, що необхідні для проектування та будівництва МЛЗ та на підставі погоджень виконати роботи, а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити їх належним чином.

Згідно пунктом 4.1 Договору склад, загальні вимог та строки виконання робіт наведені у Додатку № 8 до цього Договору.

Перед початком виконання будь-яких робіт сторони складають і підписують відповідну Додаткову угоду до Договору, в якій обумовлюють обсяги, строки, порядок виконання і вартість робіт (пункт 4.2. Договору).

Згідно з пунктом 4.7 Договору завершенням виконання робіт на Об`єкті є момент виконання Підрядником всіх передбачених умовами Договору та відповідної додаткової угоди робіт та підписання Замовником Акту Ф.3 і Акту Ф.4/Ф.5.

Пунктом 7.4 Договору передбачено право Замовника нараховувати Підряднику штраф у разі порушення строків виконання робіт:

- в розмірі 1 % від вартості невиконаних або неналежно виконаних робіт, за кожний день прострочення належного виконання, якщо строки порушення терміну виконання робіт не перевищують 15 робочих днів;

- в розмірі 2 % від вартості невиконаних або неналежно виконаних робіт, за кожний день прострочення їх належного виконання, починаючи з 16-го робочого дня затримки виконання але загальний строк затримки не перевищує 30 робочих днів.

Крім того, пунктом 7.5 Договору закріплено, що у разі порушення строків виконання робіт за відповідною Додатковою угодою більше ніж на 30 робочих днів, Замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку відповідну Додаткову угоду, направивши Підряднику повідомлення про розірвання та право вимагати від Підрядника, сплати штрафу за прострочення виконання Робіт на 30 робочих днів в розмірі 50 % від вартості невиконаних або неналежно виконаних робіт.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що останній набуває чинності з дати його укладання і діє до 30.11.2022 (включно).

Судом встановлено, що між сторонами укладено додаткову угоду № 407775-129 від 11.10.2021 (далі за текстом - Додаткова угода), якою сторонами погоджено перелік найменування робіт, які Підрядник має виконати у строк до 01.12.2021 на загальну суму 909 065, 12 грн з ПДВ.

Згідно Акту приймання -передачі виконаних робіт від 07.06.2023 роботи за Додатковою угодою на суму 1 075 825, 97 грн, тобто з простроченням визначених сторонами строків (01.12.2021).

Суд зазначає, що вказаний акт підписано сторонами 12.06.2023 шляхом накладення електронно-цифрового підпису.

Звертаючись до суду з даним позовом Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф в розмірі 50 % (на підставі пункту 7.5 Договору) від розміру невчасно виконаних робіт за Додатковою угодою.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача з претензією № 3895, докази направлення якої в матеріалах справи відсутні.

Із наданих Відповідачем заперечень вбачається, що Позивачем безпідставно застосовано положення пункту 7.5 Договору та здійснено нарахування штрафу без розірвання Договору.

Крім того, Відповідач звертає увагу суду, що нарахування штрафу здійснено від всієї суми за Додатковою угодою та без врахування частини робіт, які виконувалися Відповідачем вчасно та про що повідомлявся Позивач.

Так, Відповідач зазначає, що в електронному повідомленні від 24.11.2021 він просив перенести термін завершення виконання робіт до 30.12.2021 з незалежних від нього причин, а листом № 518 від 14.12.2021 Відповідач повідомляв Позивача про відсутність у постачальника необхідного кабелю.

При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів погодження між сторонами строків на виконання робіт за Додатковою угодою.

Однак, Відповідач зазначає, що всупереч вказаним обставинам Позивач не звертався до нього із розірванням Договору з причин порушення строків виконання, що на переконання сторони свідчить про відсутність у Позивача порушеного права та є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

У відповіді на відзив Позивач зазначає, що ним при поданні позову застосовано пункт 7.5. Договору з огляду на порушення зі сторони Підрядника строків виконання робіт.

Однак, зазначене Відповідачем у відзиві, на переконання Позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що в силу частини 2 статті 883 ЦК України та у зв`язку із допущенням порушення договірного зобов`язання нарахування Відповідачу штрафу, в тому числі на підставі пункту 7.5 Договору, є правомірним.

Позивач наполягає, що нарахування штрафу на підставі пункту 7.5 Договору можливо не лише внаслідок його розірвання, а пункти 7.4. та 7.5 Договору послідовно визначають відповідальність у вигляді штрафу за прострочення виконання робіт, зокрема, і понад 30 днів, а право розірвати додаткову угоду є ще одним потенційно можливими наслідком найбільш суттєвого прострочення при виконання робіт, тобто як окремий негативний наслідок для підрядника - порушника.

Трактування Відповідачем положень пункту 7.5. Договору на переконання Позивача є втручанням у права Позивача, а із наданих Відповідачем доказів не вбачається встановити, які роботи за спірний період по Додатковій угоди виконані до 01.12.2021.

Крім того, доводи Відповідача в частині посилань на те, що прострочення виконання робіт зумовлено неналежними діями Позивача також не є підтвердженими належними доказами.

Заперечення Відповідача, викладені у запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, є аналогічні викладеному у відзиві.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як встановлено судом вище, строки виконання робіт за Додатковою угодою сторонами визначено: до 01.12.2021.

Оскільки матеріали справи не містять доказів продовження строків виконання робіт за Додатковою угодою, Відповідачем такі роботи виконано 12.06.2022 (з дати підписання Замовником згідно пункту 4.7. Договору), а відтак з простроченням.

Суд зазначає, що частиною 7 статті 179 Господарський кодекс України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу сторін, що вони шляхом прояву вільного волевиявлення уклали Договір у наданій до суду редакції, зокрема і в частині закріплення відповідальності сторін щодо порушення договірного зобов`язання, тому числі пунктами 7.4 та 7.5 Договору.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).

Дослідивши положення пунктів 7.4 та 7.5 Договору, суд дійшов висновку щодо необхідності погодитися з підходом Відповідача в частині неможливості застосування до спірних правовідносин пункту 7.5 Договору та нарахування штрафу в розмірі 50 %.

Суд зазначає, що дійсно на його переконання положення пункту 7.5 Договору можуть бути застосовані до Підрядника лише внаслідок та за умови одностороннього розірвання Договору, оскільки сполучник «та» (з огляду на відсутність інших альтернатив на кшталт застосування сполучника «або», «та/або» та інших), в даному випадку вказує на пов`язаність визначених пунктом дій.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 910/4490/22.

Докази розірвання між сторонами Договору чи Додаткової угоди матеріали справи не містять.

Зазначене не спростовує факту допущення Відповідачем прострочення виконання договірного зобов`язання, що ним і не заперечується, однак нівелює необхідність суду встановлювати поважність причин такого порушення, наявність форс-мажорних обставин та інше, оскільки Позивачем, як таке право на стягнення штрафу на підставі пункту 7.5 Договору заявлено неправомірно, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд не вбачає підстав здійснювати самостійних розрахунок штрафу у відповідності до пункту 7.4 Договору оскільки таке право належить виключно Позивачу та розцінюється судом як порушення принципу диспозитивності.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Тобто вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З огляду на викладене, враховуючи обґрунтування Позивача, не виходячи за межі позовних вимог, судом не вбачається підстав для задоволення позову.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині строків виконання робіт, однак враховуючи наведені Позивачем обґрунтування підстави для стягнення з Відповідача штрафу на підставі пункту 7.5 Договору відсутні.

Судові витрати Позивача відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на нього та не відшкодовуються.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Київстар» - відмовити.

2. Судові витрати Приватному акціонерному товариству «Київстар» - не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 05.12.2024

Суддя Антон ПУКАС