Ухвала

від 09.12.2024 по справі 459/2312/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.12.2024 Справа № 459/2312/23

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства «Червоноградський ринок», м. Червоноград Львівської обл., до відповідача:ОСОБА_1 , с. Борове Червоноградського р-ну Львівської обл.,про:-стягнення 9'709,75 грн основного боргу, 760,79 грн пені, 659,88 грн трьох відсотків річних, 3'974,82 грн інфляційних втрат та 17'870,64 грн неустойки; -зобов`язання звільнити торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди.За участю:позивача:не з`явився,відповідача:не з`явився.Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області за підсудністю з Львівського апеляційного суду передано справу № 459/2312/23 за позовом Комунального підприємства «Червоноградський ринок» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 9'709,75 грн основного боргу, 760,79 грн пені, 659,88 грн трьох відсотків річних, 3'974,82 грн інфляційних втрат, 17'870,64 грн неустойки та зобов`язання звільнити торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди.

Детальний рух справи відображено у попередніх ухвалах та протоколах суду.

Ухвалою суду від 29.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2024.

Судове засідання 14.11.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. Ухвалою суду від 25.11.2024 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 09.12.2024.

09 грудня 2024 року адвокатом позивача подано:

-додаткові пояснення, де викладено відмова позивача від вимоги про зобов`язання звільнити торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди (вх. № 29724/24);

-клопотання про розгляд справи без його участі (вх. № 29728/24).

У судове засідання 09.12.2024 представники сторін не з`явились.

Щодо відмови позивача від вимоги про зобов`язання звільнити торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди, що викладена у додаткових поясненнях (вх. № 29724/24 від 09.12.2024).

Адвокат позивача зазначає, що ним заявлено вимогу про зобов?язання ОСОБА_1 звільнити торговельне місце площею 4,32 м. кв., яке відображено на Схемі розташування торговельних місць на ринку за № НОМЕР_1 шляхом демонтажу тимчасово споруди некапітальної забудови контейнера, що використовується в торговельній діяльності.

Обґрунтовуючи вказану вимогу позивач посилався на те, що Договором оренди торговельного місця на території КГ «Червоноградський ринок» № 973 від 28.12.2018 передбачено, що торговельне місце за № 922, яке надано відповідачці в оренду, облаштоване належним орендарю контейнером. Договір оренди припинив свою дію 31.12.2021, а відтак, згідно з п. 3.2.10 цього Договору орендар зобов?язаний звільнити торговельне місце шляхом демонтажу належного їй контейнеру.

Однак, станом на момент подання даного позову до суду відповідачка не виконала своїх зобов?язань щодо звільнення торговельного місця за № 922. Разом з тим, під час розгляду справи, а саме 14.12.2023 між КП «Червоноградський ринок» та ФОП ОСОБА_2 укладено Договір оренди торговельного місця на території КП «Червоноградський ринок» № 4786, відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 надано в оренду торговельне місце № 922 площею 4,32 м. кв. Отже, станом на сьогодні торговельне місце № 922, вимога про звільнення якого заявлена до відповідачки, передано в оренду іншій особі. Відтак, позивач вважає за необхідне відмовитись від такої вимоги.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відтак, розглянувши подану позивачем відмову від позову, встановивши, що така підписана його адвокатом Сергієм Бердаром, тобто повноважним представником, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні за змістом норми закріплено у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд роз`яснює, що оскільки до початку розгляду справи по суті позивач відмови від однієї немайнової позовної вимоги, у нього виникло право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за таку вимогу при поданні позову.

За вимогу про зобов`язання звільнити торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди, з урахуванням подання позовної заяви в електронному вигляді, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн. Відтак, за клопотанням позивача йому може бути повернуто з державного бюджету України 1073,60 грн.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Судом при підготовці справи до розгляду встановлена необхідність надання позивачем деталізованого розрахунку розміру основної заборгованості, заявленої до стягнення з відповідачки. Як вбачається з обставин справи, у зв`язку із впровадженням під час дії Договору, стягнення за яким є предметом даного спору, карантину КП «Червоноградський ринок» неодноразово здійснювалась зміна тарифу за користування торговельним місцем.

У позовній заяві позивач зазначив, що періодом, за яким виникла заборгованість є 01.01.2020-16.05.2023, натомість у додаткових поясненнях позивач зазначено про те, що така заборгованість фактично виникла за період квітень 2020 року грудень 2021 року.

На підтвердження зміни тарифу у періоди: 01.04.2020-15.05.2020; 01.10.2020; 08.01.2021-25.01.2021; 25.03.2021-26.04.2021 суду надано відповідні накази директора ринку. Водночас, не надано наказів, якими змінювався тариф у періоди:

- 16.05.2020-30.06.2020;

- 31.06.2020-30.09.2020;

- 01.01.2021-07.01.2021;

- 26.01.2021-31.01.2021;

- 01.02.2021-28.02.2021;

- 01.03.2021-24.03.2021;

- 27.01.2021-30.06.2021.

Також, позивачем не надано інформації про те, який тариф діяв у період з 01.07.2021 до 31.12.2021 та чим це підтверджується.

Відтак, суд звертає увагу позивача на необхідності надання письмових нормативно обґрунтованих пояснень розрахунку розміру основної заборгованості із зазначення конкретного періоду, тарифу який діяв у такий період з посиланням на наказ директора ринку, яким він встановлювався, а також розміру боргу, що виник у той чи інший конкретний період.

Для забезпечення принципів законності, справедливості та верховенства права, враховуючи неявку сторін, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання з розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 13, 42, 46, 130, 191, 216, 231, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмову Комунального підприємства «Червоноградський ринок» від позову в частині вимоги про зобов`язання звільнити торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди, що викладена у додаткових поясненнях (вх. № 29724/24 від 09.12.2024) - прийняти.

2. Провадження у справі № 459/2312/23 в частині вимоги про зобов`язання звільнити торговельне місце шляхом демонтажу тимчасової споруди закрити.

3. Відкласти судове засідання з розгляду справи по суті на 10.01.2025 о 09:30 год., яке проводити у приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).

4. Явку представників сторін визнати необов`язковою.

5. Позивачу до 07.01.2025 надати суду нормативно обґрунтованих пояснень розрахунку розміру основної заборгованості із зазначення конкретного періоду, тарифу який діяв у такий період з посиланням на наказ директора ринку, яким він встановлювався, а також загального розміру боргу у той чи інший період.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.12.2024.

Суддя Трускавецький В.П.