Рішення

від 18.12.2024 по справі 201/15091/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/15091/23

Провадження № 2/201/839/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18грудня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Дейнега А.М.,

розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 07.12.2023 надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що о між ТОВ «Затишок сервіс» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання житлово-експлуаційних послуг з утримання будинку та прибудинкової території №1 від 25 грудня 2016 року стосовно квартири АДРЕСА_1 . В період з 01.02.2020 по 27.11.2023 відповідачем було частково сплачено за надані житлово-комунальні послуги позивачу за договором №1 від 25.12.2016 у розмірі 9400 грн. Відтак за період з 01.02.2020 по 26.10.2023 заборгованість відповідача складає 3595,30 грн. У зв`язку з чим позивач був змушений звернутись до суду для захисту свого порушеного права, а саме: стягнути з відповідача прострочену суму заборгованості за договором та штрафні санкції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.12.2023 указана позовна заява передана для розгляду судді Батмановій В.В.

Ухвалою судді від 08 грудня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надав заяву про розгляд справи в його відсутності. Відзиву, в розумінні ЦПК України, суду не надав, разом з тим в судових засіданнях надавав пояснення, в яких позовні вимоги не визнав, наголосив на тому, що йому від держави передбачені пільги за сплату житлово-комунальних послуг. Зазначив, що саме позивачем не було виконані півні умови щодо повідомлення відповідних органів про наявність пільговика, а отже саме за вини позивача виникла заборгованість, яка, враховуючи викладене, не підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідност. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1ст. 322 ЦК Українивстановлено тягар утримання майна - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до пункту 6 частини першоїстатті 1 Закону №2189-VІІІ: індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 10 ч. 1ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»передбачено: обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі - своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною 2статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»передбачено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Пунктом 5 тієї ж статі встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами тощо.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у певному обсязі (Постанова ВСУ від 30.10.2013 по справі №6-59цс13).

Верховний Суд України у правовій позиції, яка висловлена в постанові від 20.04.2016 по справі №6-2951цс15 роз`яснив, що, хоч у ч. 1ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі». Отже, відсутність договору у разі фактичного користування послугою не дає підстав не оплачувати її або оплачувати лише частково.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Затишок сервіс» та відповідачем встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно Договору №1 від 25 грудня 2016 року про надання житлово-експлуатаційних послуг з утримання будинку та прибудинкової території квартири АДРЕСА_1 . Відповідач є власником вказаної квартири.

Відповідач здійснював часткову оплату за отримані житлово-комунальні послуги з 01.02.2020 по 27.11.2023 в розмірі 9400,00 грн. Проте у повному обсязі відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість (сума основного боргу) перед позивачем, за період з 01.02.2020 по 26.10.2023 у розмірі 3595,30 грн.

Як вбачається з відповідей Мінсоцполітики, Пенсійного фонду України, Управління соціального захисту населення повідомлення про наявність пільговика з боку позивача, нарахування та перерахування коштів здійснювалось відповідно до вимог діючого законодавства.

Як вбачається з відповіді АТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів, які були перераховані з боку Мінсоцполітики на пільговика ОСОБА_1 було недостатньо для перерахування на рахунок ТОВ «Затишок Сервіс»…

У відповідності до ч. 1 ст.9та ч. 5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина першастатті 509 ЦК України).

Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема,Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон).

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник (частина друга статті 19 Закону). ВласникомЗаконвизначає фізичну або юридичну особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленомузакономпорядку (абзац сьомий частини першої статті 1 Закону). А споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, хоч у частині першійстатті 19 Законуй передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 20 цього Законуспоживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

За приписами ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК Українипередбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною третьоюстатті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючі до уваги вищезазначене, та враховуючи, що відповідачу позивачем надавалися певні послуги, за які ОСОБА_1 частково сплачував, а тому дійсно відповідач у встановленийзакономстрок не виконав перед позивачем своїх зобов`язань за спожиті житлово-комунальні послуги, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані послуги за період з 01.02.2020 по 26.10.2023 у розмірі 3595,30 грн.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.11,267,526,530,610,612,625 ЦК України, ст.20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.12,13,76,89,141,263-266,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» (код ЄДРПОУ 40869660) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 3595 (три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишок Сервіс» (код ЄДРПОУ 40869660) судові витрати зі сплати судового збору розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Батманова