Ухвала

від 23.12.2024 по справі 279/5102/24

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 279/5102/24

Провадження №1-кп/283/227/2024

У Х В А Л А

23 грудня 2024 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , провівши у режимі відеоконференції судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 14.05.2024 за №12024060490000296, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024060490000296 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України.

Ухвалою від 29.10.2024 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 днів, до 27.12.2024 (включно).

Прокурором ОСОБА_7 23.12.2024 подано клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: ризик ухилення обвинуваченого від суду; ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовження вчинення кримінальних правопорушень. Запобігти вказаним ризикам, на думку прокурора, застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила задовольнити.

Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечили щодо клопотання, вважають, що прокурором не обґрунтована необхідність продовження обвинуваченому строку найбільш суворого запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю.

Обвинувачений зауважив, що клопотання прокурора обґрунтоване тими ж доводами, що й попереднє, хоча суд вже дослідив письмові докази і встановив обставини, що характеризують його спосіб життя.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти статевої недоторканості, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років.

Обвинувачений ОСОБА_5 зареєстрований в м. Києві, достовірних даних, чи проживає він за місцем реєстрації у суду нема, у м. Коростень приїздив на короткий проміжок часу, проживав в будинку ОСОБА_8 з дозволу останнього. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, утримував себе за рахунок соціальної допомоги та підробітків. У обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, немає близьких родичів. Зазначені обставини у сукупності з тяжкістю інкримінованого злочину та у взаємозв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, підтверджують, що продовжує існувати ризик ухилення обвинуваченого від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Судовий розгляд кримінального провадження триває, однак ще не допитані всі свідки, потерпіла, а також сам обвинувачений, що підтверджує наявність ризиків впливу на свідків та потерпілу, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Доводи обвинуваченого про те, що відсутні докази його винуватості, суд не приймає до уваги, оскільки такі доводи можуть бути перевірені судом лише за наслідками повного судового розгляду, після дослідження всієї сукупності доказів.

На зауваження обвинуваченого суд звертає увагу, що під час вирішення даного клопотання суд досліджує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та продовження їх існування. При цьому існування ризиків слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим зазначених дій, а КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Запобіжний захід застосовується саме з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Доводи сторони захисту про застосування до обвинуваченого цілодобового домашнього арешту є необґрунтованими, а вид запобіжного заходу таким, який не може бути виконаний обвинуваченим, оскільки такий вид запобіжного заходу передбачає цілодобове перебування в житлі, визначеному судом як місце виконання запобіжного заходу; відсутність у обвинуваченого сім`ї та близьких родичів, які б могли під час перебування ОСОБА_5 під дією вказаного запобіжного заходу забезпечити закриття потреб життєдіяльності поза межами місця проживання, автоматично поставить обвинуваченого у стан порушення запобіжного заходу.

Доводи захисника та обвинуваченого щодо необґрунтованості клопотання не спростовують висновків суду та не дають підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, запропонований стороною захисту.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на потерпілу та свідків, які ще не були допитані у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших кримінальних правопорушень продовжують існувати, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, суд приймає до уваги, що своїм процесуальним рішенням суд має не лише забезпечити права обвинуваченого, а й охорону суспільних інтересів, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципами поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Керуючись п.1ч.4ст.183КПК України,враховуючи,що ОСОБА_5 обвинувачується увчиненні тяжкогозлочину протистатевої недоторканості,суд невбачає підставдля визначеннязастави.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024060490000296 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на 50 днів, до 10 лютого 2025 року включно.

Копію ухвали направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення для виконання та вручення обвинуваченому під розписку.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту її вручення.

Суддя ОСОБА_1