Ухвала

від 16.12.2024 по справі 359/4176/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

359/4176/23

1кп/359/745/2024

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

16 грудня 2024 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12023111100000475 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в :

1. Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьоїстатті 314 КПК України, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. В порядкустатті 315 КПК Українисудом проведено підготовку до судового розгляду.

2. У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового провадження прокурор у клопотанні зазначив про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема про ризики переховування від суду, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення. Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованого злочину, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України. ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та просила суд його задовольнити.

У свою чергу, обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, вважають що ним не доведено існування усіх ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Крім того, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід, зокрема цілодобовий домашній арешт.

Розглянувши клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23.10.2024 р. до обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з 23 жовтня 2024 року по 21 грудня 2024 року включно. Крім того, визначено розмір застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 116800 грн.

Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Така позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України" вказав, що судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження (пункт 36). При цьому, висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 183 КПК Українизапобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч. 4ст. 185 КК Українипередбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд звертає увагу на те, що оцінка обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку. Станом на 16.12.2024 року стадія досудового розслідування завершена та зібрано усі докази, які прокурор вважав достатніми для складення обвинувального акту. Із змісту обвинувального акту, який надійшов до суду, вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 357 КК України. В обвинувальному акті зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичні обставини правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 357 КК України. Санкція ч. 4ст.185КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення злочинів проти власності. Твердження про наявність у нього роботи чи міцних соціальних зв`язків відхиляються, тому що належних підтверджень цьому не надано. Ці обставини у сукупності свідчать про схильність обвинуваченого до переховування як способу поведінки, до якого він може вдатися у випадку загрози його інтересам. Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Також, суд погоджується із доводами прокурора щодо наявності ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності, не працює, не має постійного джерела доходу, а тому він для задоволення своїх мінімальних соціальних потреб може продовжити вчиняти нові злочини. Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження, у тому числі щодо належного виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків. На думку суду, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні обвинуваченому цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду, вчинити кримінальне правопорушення. Про обрання відносно нього особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до ОСОБА_4 особистого зобов`язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слід визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн. На думку суду, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим КПК України. У разі внесення застави, на обвинуваченого покладаються наступні обов`язки, що діють з моменту внесення застави, а саме: прибувати на першу вимогу до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи; не відлучатися із Київської області без дозволу суду.

3. Крім того, цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні слід прийняти до розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 314, 315 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 357 КК України.

Судовий розгляд буде проведено23.01.2025р.об 14.00год. у відкритому судовому засіданні одноособово суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 у приміщенні суду за адресою м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 8.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12.02.2025 року включно.

Утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою у Державній установі «Київській слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити обвинуваченого ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; рахунок отримувача UА768201720355259001000018661; призначення застава) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

У разі внесення застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов`язки, що діють з моменту внесення застави, а саме: прибувати на першу вимогу до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи; не відлучатися із Київської області без дозволу суду. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 12.02.2025 року.

Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Копію ухвали про призначення судового розгляду видати учасникам судового провадження.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 17.12.2024 об 08.30 год.

Суддя ОСОБА_1