Рішення

від 09.12.2024 по справі 461/10077/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10077/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючогосудді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Назаркевича С.М.,

позивача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )

до

Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг»

(79007, м. Львів, пр. Свободи, 39; ЄДРПОУ: 20772578)

про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,

встановив:

I.Позиції сторінта учасниківсправ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивачі просять суд:

- стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» моральну шкоду у розмірі 500000 гривень, розділивши суму порівно на користь кожного, за отриманні на протязі дванадцяти років моральні та фізичні страждання;

- визнати незаконними та протиправними дії Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» щодо нарахування вигаданих боргів з водопостачання та водовідведення, чим порушено права споживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і є заподіяння моральної шкоди останнім і є заподіяння моральної шкоди, що є порушенням законних прав громадян, осіб з інвалідністю і споживачів; відповідно до ст. 1164 ЦК України;

- зобов`язати Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборонити діяльність, яка завдає шкоду як майну, так і здоров`ю позивачів, проводити будь-які нарахування без передбаченого відповідно до норм законодавства України договору.

В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покликаються на те, що є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . Починаючи з 2011 року, вони постійно потерпають від неправомірних дій відповідача, які полягають у нарахуванні заборгованості за неіснуючими послугами, без будь-яких правових підстав. Позивачі стверджують, що упродовж двадцяти років відбувається залякування їх сім`ї та чиниться на них психологічний тиск. Зокрема, стверджують, що працівниками Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» щомісячно упродовж дванадцяти років здійснювались нарахування вигаданої заборгованості, така інформація умисно тиражувалась останніми та використовувалася для залякування позивачів, чим завдавала шкоди їх економічному добробуту. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що для припинення неправомірних дій, вони неодноразово звертались до Галицької районної адміністрації, Львівської міської ради та Національної поліції України, однак замість відповідей отримували лише погрози та залякування. Позивачі вказують, що їм неправомірними діями відповідача було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у великих хвилюваннях, душевних стражданнях, перебуванні у стані постійного стресу, порушенні звичних комфортних умов проживання членів сім`ї . Останні втратили віру у виконання рішення судів, вони були змушені звертатись постійно до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, що негативно вплинуло на стан здоров`я позивачів, які є особами з інвалідністю та людьми похилого віку. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зауважують, що на момент звернення до суду з даним позовом, продовжується порушення їх прав та таке має стійкий характер, розмір завданої їм моральної шкоди оцінюють у 500000 гривень, тобто по 250000 гривень на користь кожного.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

28.12.2023 позивачами подано письмові доповнення до позовної заяви щодо персональних даних людини і порушення прав останніх відповідачем. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» здійснює незаконне збирання їх персональних даних та розповсюджує їх невизначеному колу осіб. За твердженнями позивачів, вони своєї згоди у вигляді укладення договору не надавали, а відтак, на їх думку, у діях відповідача є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 182 КК України.

01.01.2024 від директора ЛКП «Айсберг» ? Р. Горошко надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, через їх необґрунтованість, а також відсутності порушеного права або законних інтересів позивачів. Стверджує, що позивачі вказуючи на факт їх залякування та здійснення відносно них психологічного тиску не долучають жодного доказу, який би підтверджував вчинення таких дій. Пояснює, що співвласники будинку не подавали претензій чи скарг пов`язаних з невиконанням своїх зобов`язань ЛКП «Айсберг», натомість сплачують за надані послуги, що є визнанням якості наданих послуг. Позивачі зацікавленні у задоволенні позову щодо нібито протиправних дій, оскільки відносно останніх ухваленні судові рішення за позовом про стягнення з них заборгованості, які були не були скасовані судом апеляційної інстанції, зокрема постанова Львівського апеляційного суду у справі № 461/12597/15 від 18.02.2019, постанова Львівського апеляційного суду у справі № 461/4124/22 від 06.03.2022. Представник відповідача стверджує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконують свої обов`язки добросовісно, на відміну від більшості інших співвласників будинку. Наголошує, що постановою суду касаційної інстанції у справі № 461/12597/15, на яку посилаються позивачі, змінено попередні судові рішення лише в частині судових витрат, а в частині позовних вимог залишено без змін. ОСОБА_3 , який діє в інтересах Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», стверджує, що жодних актів-претензій протягом усього часу надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від позивачів не надходило, що також є доказом належного виконання відповідачем свої обов`язків. Окрім того, представник відповідача зауважує, що діяльність, якою займається Львівське міське комунальне підприємство по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» не підлягає ліцензуванню, а розмір заявленої позивачами моральної шкоди є необґрунтований та явно неспівмірний із негативними наслідками про наявність яких заявляють останні.

03.01.2024 від позивачів надійшло клопотання про доручення документальних доказів на підтвердження відсутності будь-яких боргів за водопостачання та водовідведення у період з 2010 по 2023.

29.01.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано відповідь на відзив. Позивачі вважають, що відзив подано представником відповідача з порушенням норм ст. 178 та 179 ЦПК України, оскільки надані додатки не є засвідчені директором ЛМКП «Айсберг», суду не надано належні документи на представництво, текст відзиву порушує права людини та базується на нелогічних висновках. Вказують, що предметом позову є розповсюдження недостовірної інформації про вигаданий відповідачем борг за водопостачання та водовідведення і невиконання рішень судів. Протягом значного часу відповідач у будь-який спосіб, через бездіяльність створює фізичні тортури, які полягають у неналежному утриманні будинку. Вважають, що відповідач розповсюджує неправдиву інформацію та оперує неправдивими фактами, зокрема останньому було достеменно відомо, що позивачі сплачують усі платежі за водопостачання та водовідведення до ЛКП «Львівводоканал» та про наявність у належній їм квартирі лічильників. Однак, відповідач продовжував розповсюджувати інформацію про наявність заборгованості за вигадані послуги, чим позивачам було завдано моральної шкоди. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснюють, що розмір заявленої ними моральної шкоди є обґрунтованим, оскільки загальний розмір завданих неправомірними діями відповідача страждань в рази перевищує таку, а ця сума зможе покрити лише частину витрат на лікування та відновлення після отриманих стресів.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.01.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді, відмовлено.

02.02.2024 представником відповідача ОСОБА_4 подано письмові заперечення на відповідь на відзив. Останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Стверджує, що інформація, яка викладена у тексті відповіді на відзив не відповідає дійсності, є неґрунтовною і не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Вказує, що відзив з додатками був підписаний за допомогою кваліфікаційного електронного підпису директора ЛМКП «Айсберг» ОСОБА_5 , а тому твердження позивачів щодо незасвідчених додатків є безпідставними. Також вказує, що оскільки відзив підписаний директором відповідача у поданні документів на представництво немає необхідності.

23.02.2024 директор ЛМКП «Айсберг» Романом Горошко звернувся до суду з письмовими запереченнями на клопотання позивачів про доручення доказів. Останній вказує, що позивачі повинні були долучити вказані докази під час подання позовної заяви. Стверджує, що вказані докази не спростовують предмету спору, оскільки наявність чи відсутність будь-якої заборгованості сама по собі не спричиняє та не завдає позивачам жодного болю, фізичних, моральних чи будь-яких інших негативних наслідків. Окрім того, зауважує, що згадані позивачами нарахування було припинено ще у 2016, а заборгованість відповідачів по оплаті за водопостачання та водовідведення була анульована ще у березні 2023.

26.02.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з клопотанням про призначення у справі судової психологічної та медичної експертизи, мотивуючи необхідністю визначення ступеня ушкодження здоров`я останніх, завданого неправомірними діями відповідача упродовж десяти років.

04.03.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з клопотанням про їх допит у якості свідків.

07.03.2024 ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.03.2024, заяву ОСОБА_2 про відвід судді з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, передано до канцелярії суду для визначення судді, уповноваженого на її розгляд, відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 08.03.2024, у задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про відвід судді, відмовлено.

12.03.2024 позивачі звернулись до суду із заявою, у якій просили не брати до уваги заперечення представника відповідача щодо приєднання до матеріалів справи їх клопотання про доручення доказів. Вказали, що подане ними клопотання є законним та поданим у строк, передбачений нормами процесуального законодавства.

08.04.2024, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», представник відповідача звернувся до суду із заявою про здійснення розгляду справи за його відсутності. У задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

07.05.2024, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокатом Коблик М.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано клопотання про доручення до матеріалів справи копії заяви до ЛМКП «Айсберг» про скасування заборгованості за водопостачання та водовідведення від 21.03.2023 та копію листа-відповіді на таку.

08.05.2024, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокатом Коблик М.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано клопотання про призначення судової психологічної експертизи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

04.06.2024, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокатом Коблик М.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано заяву про залишення без розгляду вищенаведеного клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 06.06.2024, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, клопотання позивачів про призначення у справі судової психологічної експертизи, залишено без розгляду.

01.07.2024, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокатом Коблик М.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано клопотання про зміну первісного відповідача належним відповідачем.

02.07.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяву про уточнення позовних вимог у відповідності до поданого клопотання про зміну первісного відповідача належним відповідачам.

Ухвалою суду від 03.07.2024, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, Львівське міське комунальне підприємство «Айсберг» замінено на Львівське міське комунальне підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг».

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.07.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

10.10.2024 представником відповідача подано додаткові письмові пояснення у справі. Останній вказує, що тягар доказування завданої моральної шкоди та її розміру покладається на позивачів, однак останніми не було доведено факту спричинення такої, як і не долучено до матеріалів справи належного обґрунтування її розміру. У задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

11.11.2024 ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2024, заяву ОСОБА_2 про відвід судді з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, передано до канцелярії суду для визначення судді, уповноваженого на її розгляд, відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою судді Галицького районного суду м. Львова від 15.11.2024, у задоволенні заяви позивача ОСОБА_2 про відвід судді, відмовлено.

22.11.2024 позивачі звернулись до суду з клопотанням про виклик у справі в якості свідка ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 26.11.2024, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, клопотання про виклик в якості свідка ОСОБА_6 залишено без задоволення.

09.12.2024, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокатом Назаркевичем С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано письмові заперечення на додаткові пояснення представника відповідача. Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вказує, що відповідачем було завдано позивачам моральну шкоду, яку останні оцінили у розмірі 500000 гривень. Вказаний розмір є розумним, обґрунтованим та справедливим, зважаючи на те, що дії з боку відповідача були системного характеру та довготривалими понад тринадцять років. Стверджує, що матеріали справи містять усі належні та допустимі докази наявності моральної шкоди, протиправності дій відповідача, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями.

09.12.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю ознайомлення із запереченнями адвоката Назаркевича С.М. та формування позиції відповідача.

09.12.2024 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли судові доповіді (пояснення) у яких останні просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити. У задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи просила відмовити, вказала, що зважаючи на тривалість провадження у справі, останній мав достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав.

Адвокат Назаркевич С.М. підтримав доводи своєї довірительки та просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, з огляду на належне оповіщення останнього про дату, час та місце розгляду справи. Водночас, вказав, що подані ним заперечення лише вкотре підтримали позицію позивачів відображену у позовній заяві, тобто фактично є поясненнями поданими в межах повноважень визначених ст. 43 ЦПК України, а тому у формуванні додаткової позиції представником відповідача немає необхідності.

ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Вказав, що у відкладенні розгляду справи не вбачає необхідності, а тому просить здійснювати її розгляд за відсутності представника відповідача, представник якого жодного разу не з`явився у судове засідання.

Оцінюючи питання можливості розгляду справи за відсутності представника відповідача, який подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, суд враховує також наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З аналізу вищенаведеної норми права вбачається, що законодавець передбачив, що явка до суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Суд може розглянути справу за відсутності її учасників або відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані судом поважними. Отже, надаючи оцінку у кожній конкретній ситуації, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень суду.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги наведене вище, з урахуванням встановлених процесуальним законодавством строків розгляду справи, дотримуючись розумного балансу інтересів учасників справи під час її розгляду, зокрема з врахуванням неодноразового відкладення розгляду справи як за клопотанням позивачів, представника позивача, так і представника відповідача, усвідомленість учасників справи про її розгляд, забезпечення судом під час провадження належних умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який не з`явився в судове засідання. Суд не вбачає підстав для визнання аргументів представника відповідача наведених для відкладення розгляду справи поважними, оскільки судом не встановлено об`єктивної неможливості відповідача прибути у судове засідання, де останній зміг би висловити свою позицію відносно поданих адвокатом Назаркевичем С.М. заперечень. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, отже подання відповідачем правової позиції, тобто пояснень стосовно заперечень представника позивача, жодним чином не свідчить про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

II.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Відповідно дост.15ЦК України,кожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено та стверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покликаються на те, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , та співвласниками вказаного багатоквартирного будинку.

Відповідно положень частини 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, з наявних у матеріалах судових рішень судів, встановлено, що балансоутримувачем багатоквартирного будинку, де знаходиться квартира позивачів є Львівське міське комунальне підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг».

Постановою Апеляційного суду Львівської області 18.04.2018 у справі № 461/12597/15 за позовом Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , третя особа Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Львівська міська рада про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, було встановлено факт безпідставності нарахування заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення, наявність у квартирі АДРЕСА_2 квартирних приладів обліку споживання води, наявність у співвласників квартири фактичних договірних стосунків з надання послуг з водопостачання та водовідведення, безпосередньо з виробником ЛМКП «Львівводоканал», а також здійснення останніми оплати таких послуг.

Вказану постанову апеляційного суду Львівської області від 18.04.2018, постановою Верховного Суду від 14.11.2018, залишено без змін. В частині вирішення позовних вимог Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи позивачів щодо неправомірності здійснення відповідачем нарахування заборгованості за послуги, які фактично відсутні упродовж періоду з липня 2010 по серпень 2015, знайшли своє підтвердження у зазначених судових рішеннях. Окрім того, даний факт не заперечуєтьмя також представником відповідача, що підтверджується змістом заперечень поданих останнім 23.02.2024.

Також, судом встановлено, що нарахування Львівським міським комунальним підприємством по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення було припинено у 2016, однак заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично анульована у березні 2023. При цьому, рішення суду, яким було встановлено факт відсутності надання відповідачем таких послуг набрало законної сили 18.04.2018. Наведене свідчить, що понад дванадцять років, відповідач вказував про наявність заборгованості, яка фактично відсутня, що також підтверджується долученими до матеріалів справи відомостями про нарахування та оплату за централізоване постачання холодної води та водовідведення, рахунками-квитанціями, повідомленнями на оплату житлово-комунальних послуг, повідомленнями АТ «Ощадбанк». /т. 1, а.с. 10-17; а.с.138-140; а.с. 221/.

Відповідно дост. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 76 ЦПК України,доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннямист. 89 ЦПК України,визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачі звертаючись до суду вказують, що завдана відповідачем моральна шкода полягає у душевних стражданнях, спричинених протиправними діями відповідача, приниженні честі та людської гідності, переслідуванні та залякуванні неіснуючими боргами, перебування у постійному стресі та необхідності витрачання часу для звернення за захистом свої порушених прав. Завдана моральна шкода полягає у погіршенні стану здоров`я, понесенні витрат на додаткове лікування, оскільки позивачі є особами з інвалідністю та людьми похилого віку. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що тривале невиконання відповідачем рішень суду внесло негативні зміни у їх звичний спосіб життя.

Під час розгляду справи, було допитано в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтвердили доводи позовної заяви під час допиту.

Статтею 23 ЦК України, передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост.1167ЦК України,моральна шкода,завдана фізичнійабо юридичнійособі неправомірнимирішеннями,діями чибездіяльністю,відшкодовується особою,яка їїзавдала,за наявностіїї вини,крім випадків,встановлених частиноюдругою цієїстатті. Моральнашкода відшкодовуєтьсянезалежно відвини органудержавної влади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим,органу місцевогосамоврядування,фізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала: 1)якщо шкодизавдано каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`яабо смертюфізичної особивнаслідок діїджерела підвищеноїнебезпеки; 2)якщо шкодизавдано фізичнійособі внаслідокїї незаконногозасудження,незаконного притягненнядо кримінальноївідповідальності,незаконного застосуваннязапобіжного заходу,незаконного затримання,незаконного накладенняадміністративного стягненняу виглядіарешту абовиправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з пунктом 3постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. З урахуванням положень ст. 23 ЦК України при визначені розміру компенсації моральної шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2020 року у справі № 455/1076/16-ц).

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків.

Позивачі просять стягнути з відповідача компенсацію за завдану їм моральну шкоду у розмірі 500000 гривень, тобто по 250000 гривень на користь кожного.

Під час розгляду справи встановлено, що у зв`язку із нарахуванням відповідачем заборгованості за фактично відсутні послуги, позивачам було завдано моральних страждань та негативних явищ, заподіяних незаконними діями відповідача. Зокрема, очевидним є те, що тривале невиконання рішення суду та продовження відображення боргу за неіснуючими послугами вплинуло на моральний та фізичний стан ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Отже, наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів позивачів про спричинення їм моральної шкоди. З матеріалів справи достовірно встановлено, що дійсно позивачам довелось прикладати зусиль для відновлення своїх порушених прав, шляхом звернення до суду із позовом.

Наведене вище, а також обставини встановлені в ході розгляду справи, свідчать про спричинення моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізичні особи зазнала у зв`язку із перебуванням у стані стресу та зміні звичного ритму життя. Внаслідок наведених дій відповідача у житті відповідачів з`явилися негативні явища, пов`язані із необхідністю відновлення своїх порушених прав, що очевидно вплинуло на їх повсякденне життя і є прямим наслідком дій відповідача. Також, очевидним для суду є те, що такі дії відповідача протягом тривалого періоду, в сукупності з необхідністю відстоювати свої права у судовому порядку, вплинули на моральний стан позивачів. При цьому, суд також враховує, що позивачі є особами з інвалідністю, що вказує на очевидне ускладнення їх повсякденного життєвого укладу внаслідок дій відповідача по нарахування заборгованості і пред`явленню претензій, адже замість того аби, у першу чергу, дбати і піклуватись про своє здоров`я, позивачі були змушені докладати додаткових зусиль та витрачати час на спростування вимог відповідача.

Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20).

При визначенні грошової компенсації моральної шкоди, суд враховує засади розумності, виваженості та справедливості, характеру правопорушення, глибини душевних страждань.

Відтак, дотримуючись засад розумності та справедливості, суд вважає за можливе визначити розмір компенсації моральної шкоди у розмірі 14000 гривень, тобто по 7000 гривень на користь кожного з позивачів.

Щодо вимоги позивачів про визнання незаконними та протиправними дії Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» щодо нарахування вигаданих боргів з водопостачання та водовідведення, чим порушено права споживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і є заподіяння моральної шкоди останнім і є заподіяння моральної шкоди, що є порушенням законних прав громадян, осіб з інвалідністю і споживачів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної позовної вимоги, з огляду на наступне. При цьому суд відзначає, що в ході розгляду справи не встановлено даних та не здобуто належних доказів з приводу того, що представник відповідача вчиняли відповідні дії по відношенню до позивачів саме як до осіб з інвалідністю, тобто не здобуто належних даних про те, що дії відповідача мають дискримінаційний характер.

Крім того, оцінюючи доходи позивачів щодо розповсюдження інформації щодо вигаданих боргів, суд виходить з того, що надсилання повідомлення конкретному адресату засобами поштового зв`язку не можна віднести до категорії публічного поширення інформації. Разом з тим, зважаючи на характер відносин між позивачем і відповідачем, зокрема різне розуміння та тлумачення певних фактів, суд вважає за доцільне звернути увагу сторін на можливість налагодження комунікації у максимально прийнятний у цій ситуації спосіб, зокрема розглянути питання надсилання повідомлень засобами електронної пошти, рекомендованою кореспонденцією тощо.

Як було зазначено вище, постановою Апеляційного суду Львівської області 18.04.2018 у справі № 461/12597/15, вже було надано оцінку протиправності діям ЛМКП «Айсберг» щодо нарахування заборгованості з водопостачання та водовідведення, а тому дана вимога може свідчити про фактичний новий перегляд та переоцінку рішення суду яке набрало законної сили. Окрім того, враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, що само по собі вже свідчить про наявність порушення відповідачем прав позивачів та відсутністю в його діях абсолютної правомірності, оскільки спричинення особі моральних страждань є наслідком його негативних дій.

Позовна вимога про зобов`язання Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» здійснювати діяльність, яка завдає шкоду як майну, так і здоров`ю позивачів, проводити будь-які нарахування без передбаченого відповідно до норм законодавства України договору, відповідно до ст. 1164 ЦК України, також задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Так,нормами ст.1164ЦК Українивстановлено,що уразі неусуненнязагрози життю,здоров`ю,майну фізичноїособи абомайну юридичноїособи заінтересованаособа маєправо вимагати: 1)вжиття невідкладнихзаходів щодоусунення загрози; 2)відшкодування завданоїшкоди; 3) заборони діяльності, яка створює загрозу.

З оглядуна те, що відповідачем у березні 2023 було анульовано заборгованість позивачів, правові підстави для задоволенняпозову в цій частині відсутні.

Також суд відхиляє доводи позивачів в частині надання представником відповідача не засвідчених належним чином додатків, а також ненаданні належних документів на підтвердження права представництва. Як вбачається з матеріалів справи, усі докази представником позивача було подано до суду в електронній формі та скріплено (підписано) ЕЦП, а отже такі пройшли електронну ідентифікацію. Зважаючи на наявність відомостей щодо особи, а саме директора ЛМКП «Айсберг» ? Р.М. Горошко, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Наведене цілком узгоджується з висновками Верховного суду, сформованими у постанові від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову ? на відповідача; уразі відмовив позові ? на позивача; у разі часткового задоволення позову ? на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України встановлено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачі, відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», є звільненими від сплати судового збору, то з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі140 гривень, тобто пропорційно до розміру задоволених вимог позивачів.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на користь ОСОБА_1 компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 7000 гривень.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на користь ОСОБА_2 компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 7000 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» в дохід держави судовий збір у розмірі140 гривень.

Решта судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ? ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

представник позивача адвокат Назаркевич Сергій Михайлович

(79000, м. Львів, вул. Липинського, буд. 36, оф. 3)

позивач ? ОСОБА_2

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 )

відповідач ? Львівське міське комунальне підприємство

по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг»

(79007, м. Львів, пр. Свободи, 39; ЄДРПОУ: 20772578)

Повнийтекстрішенняскладено20 грудня 2024року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький