Ухвала

від 11.11.2024 по справі 461/10077/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10077/23

Провадження № 2/461/489/24

УХВАЛА

11.11.2024 року місто Львів

Галицький районний судм. Львова у складі: головуючого судді Стрельбицький В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Стрельбицького Віталія Вікторовича у цивільній справі № 461/10077/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,

встановив:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває на розгляді цивільна справа №461/10077/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди.

06.11.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Стрельбицького Віталія Вікторовича, яку позивач обґрунтовує тим, що суддя поводиться упереджено, зокрема вказує, що під час судового засідання, яке відбулось 04.11.2024, суддею було порушено процедуру проведення такого, оскільки не було встановлено факту відсутності ОСОБА_1 , що останній вважає порушенням доступу до правосуддя. Також, позивач не погоджується зі змістом долучених до матеріалів справи письмових доповнень Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг», оскільки вважає такі безпідставними та необгрунтованими.

Дослідивши заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді є необґрунтованим, оскільки не узгоджується із положеннями ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, статтями 36, 37 ЦПК України передбачено чіткий та виключний перелік підстав з яких може бути заявлено самовідвід, відвід судді.

Частиною1 статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частиною 2 вищевказаної статті, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка стосується недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Відповідно до частин 1, 3, 11 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

З аналізу змісту поданої позивачем заяви про відвід встановлено, що ОСОБА_1 фактично не згідний зі змістом долучених судом до матеріалів справи додаткових письмових пояснень відповідача, а також вважає неналежним порядок проведення судового засідання застосований судом. Водночас, посилання позивача на долучення до матеріалів справи за його відсутності поданих пояснень жодним чином не вказує на упередженість суду до позивача та не свідчать про наперед сформовану позицію суду. Більше того, як вбачається з протоколу судового засідання № 3575039 від 04.11.2024, наявного у матеріалах справи, а саме у томі 2 аркуш справи 76-77, клопотання ОСОБА_1 було задоволено та оголошено перерву у судовому засіданні, при цьому жодного дослідження доказів за відсутності позивача не відбулось та останній не позбавлений права висловити свої заперечення, у тому числі щодо поданого доказу у наступному судовому засіданні.

Варто також відзначити, що позивач вказуючи на те, що вважає наведений документ безпідставним та необґрунтованим, залишає поза увагою той факт, що без долучення такого документу до матеріалів справи, він не мав би можливості з ним ознайомитись, а тому суд, з метою забезпечення повноти судового розгляду та рівності учасників процесу, долучив такий документ до матеріалів справи задля того аби усі сторони мали рівні можливості щодо висловлення своєї позиції під час розгляду справи, тим більше, що відповідно до ст. 43 ЦПК, учасники справи, до яких належить як позивач, так і відповідач, мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Не можна залишити поза увагою і те, що вказуючи на упередженість суду та неналежну процедуру застосовану під час судового розгляду, позивач фактично не наводить жодної норми процесуального закону, яка була, на його думку, не дотримана судом. Водночас, суд неодноразово наголошував, зокрема під час розгляду заяв і клопотань позивачів у цій справі, що він не має наміру надавати перевагу будь-якому доказу до ухвалення рішення у справі, адже усі докази оцінюються у сукупності з точки зору належності та допустимості, а жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Таким чином, заявником не наведено законних підстав для відводу суду.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів», визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Тобто, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Наявність безсторонності відповідно до п. l cт. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Аналіз матеріалів справи в сукупності з заявленим відводом свідчать, що заява про відвід судді не містить жодної об`єктивної підстави, яка б свідчила про необхідність відведення судді та не відповідає меті цивільного судочинства, оскільки в основу її покладені припущення щодо упередженості та необ`єктивності складу суду. Крім того, суд наголошує, що законодавчо наділяючи учасника справи широким обсягом процесуальних прав, зокрема, у даному випадку, правом на відвід судді, закон наголошує на недопустимість зловживання таким, оскільки необґрунтований відвід суперечить завданню цивільного судочинства та свідчить про неповагу до правосуддя.

Беручи до уваги те, що наступне судове засідання у справі призначено на 26.11.2024, а заява про відвід судді Гурином Віктором Омеляновичем подано до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, матеріали цивільної справи слід передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Стрельбицького Віталія Вікторовича у цивільній справі № 461/10077/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, визнати необґрунтованою.

Матеріали цивільної справи № 461/10077/23 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Стрельбицький