Ухвала

від 12.12.2024 по справі 361/1889/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1889/19 провадження № 2/361/27/24

12.12.2024

У Х В А Л А

«12»грудня 2024року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань Бас Я.В.,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання представникавідповідача ОСОБА_1 адвокатаСича ОлександраЮрійовича прозупинення провадженняу справі№ 361/1889/19 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» та ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та відновлення запису в Реєстрі прав власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 361/1889/19.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня

2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (суддя Сердинський В.С.).

Ухвалою суду від 07 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада

2023 року дану справу прийнято до провадження та призначено судове засідання (суддя Василишин В.О.).

26 листопада 2024 року до суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сича О.Ю. про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення військового стану в Україні, або перебування ОСОБА_1 у складі полку поліції особливого призначення Департаменту патрульної поліції, що виконує бойові завдання.

Вислухавши позицію учасника справи присутнього у судовому засіданні, перевіривши клопотання та його доводи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу цього (далі ЦПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Разом з тим, сам по собі факт перебування учасника справи на військовій службі, у складі Збройних Сил України, не є достатнім для зупинення провадження у справі. Практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан, дислокації її в зоні бойових дій тощо.

Із поданої представником відповідача довідки № 16594/41/54/03-2024 від

08 листопада 2024 року, виданої Департаментом патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05 березня 2022 року до цього часу проходить службу в поліції та з 02 вересня 2024 року призначений на посаду інспектора роти № 1 батальйону полку поліції особливого призначення патрульної поліції (стрелецький) («Хижак-1») Департаменту патрульної поліції. З 20 жовтня 2024 року по теперішній час перебуває у відрядженні в районі проведення активних бойових дій та бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

В окремому дорученні Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.

Пунктом 3цього окремогодоручення установлено,що підтвердженнямбезпосередньої участівідряджених військовослужбовціву бойовихдіях абозаходах єдовідка керівникаоргану військовогоуправління,штабу угрупованнявійськ,штабу тактичноїгрупи,до якихдля виконаннязавдань відрядженийвійськовослужбовець,яка видаєтьсяна підставітаких документів: - бойовий наказ (бойове розпорядження);- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); - рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З наведеного слідує, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі № 560/3145/23.

Враховуючи вищевикладене, сторона відповідача не надала суду достовірних та достатніх доказів на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Відповідач ОСОБА_1 скористався своїм правом щодо надання йому правової допомоги і його інтереси у вказаній справі представляє адвокат Сич О.Ю.

Згідно з частиною першою статті 64ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

З огляду на викладені обставини, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 251, 253, 260, 353 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сича Олександра Юрійовича про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала за змістом статті 353 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя В.О.Василишин