Постанова

від 23.12.2024 по справі 646/3258/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 646/3258/19

провадження № 22-ц/818/3592/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів колегії Маміна О.В., Пилипчук Н.П.,

сторони справи:

позивач- ОСОБА_1

відповідачі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА», директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМОФОН-УА» Філатов Д.М., Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи Плюс», директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські домофонні системи плюс» Велика Оксана Михайлівна, ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 травня 2023 року постановлену у складі судді Блага І.С.,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про роз`яснення ухвали Червонозаводського суду м.Харкова від 02.05.2023.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.05.2023 у справі № 646/3258/19 повернуто заявниці без розгляду, оскільки вона викладена російською мовою.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відмова судом в Україні в прийнятті до розгляду в порядку цивільного судочинства позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, викладених на російській мові, рівнозначне забороні на використання в Україні російської мови для складання таких процесуальних документів, тобто є прямим порушенням ч.3 ст.10 Конституції України, дискримінацією за мовною ознакою, порушенням конституційного права людини та основних свобод за ознакою мови, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), порушенням права на справедливий суд, порушенням права та ефективний спосіб правового захисту в державній установі.

Апелянт також зазначила, що для заяв про роз?яснення судових рішень ЦПК України встановлений порядок їх розгляду спеціальною нормою - ст.271 ЦПК України, яка не містить мовних вимог до заяв про роз?яснення та це цілком зрозуміло, оскільки така вимога суперечила б ч. 3 ст.10 4.4.1, 2 ст.24 Конституції України та принципу верховенства права. Крім того, ст. 271 ЦПК України передбачено, що за заявою про роз?яснення суд або роз?яснює судове рішення, або відмовляє заявнику в такому роз?ясненні. А суддя прийняла ухвалу про повернення мені заяви про роз?яснення, що само по собі є підставою для скасування такого непередбаченого законом судового рішення, оскільки відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі та у межах повноважень та засобом, які передбачені Конституцією та законами України, а суддя поверненням заяви про роз?яснення створила нову норму, тобто прецедент, при цьому не будучі законотворцем. Також в доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що оскаржувана ухвала повинна бути скасована на підставі того, що прийнята незаконним складом суду, оскільки заява про роз?яснення ухвали про повернення позовної заяви була розподілена в автоматичному режимі судді, яка не була суддею у справі та не виносила ухвалу від 02.05.2023.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідностатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1 - 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що з заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона викладена російською мовою, а тому вона підлягає поверненню, колегія суддів погоджується з даними висновками з огляду на наступне:

Відповідно до частини першої статті 10Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно частини 1 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч.3 ст.9 ЦПК України).

За приписами ч.4 ст.9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостоюстатті 13 Закону України " Про забезпечення функціонування української мови як державної "органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20.

Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою зазначені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно достаттею 124 Конституції УкраїниКонституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно доКонституціїі законів України. Таким чином,Основним Законом Українизакладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованоюЗаконом України від 15 травня 2003 року N 802-IV.

Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин"передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно достатті 2 цього Законупоширюються положення Хартії.

Слід зазначити, що у постановах від 19 грудня 2019 року у справі №520/6952/19 та від 14 травня 2020 року у справі №826/7282/17 Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною мовою, тобто українською мовою.

Крім того, згідно ізрішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року №2-р/2018у справі № 1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратив чинністьЗакон України "Про засади державної мовної політики" від 03 липня 2012 року № 5029-VIзі змінами.

У разі, якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населенняЗаконом України "Про безоплатну правову допомогу"гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі №160/27610/21.

Згідно з частиною третьоюстатті 182 ЦПК Українизаяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Загальнівимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, викладені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертоїстаття 183 ЦПК Українисуд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Оскільки заява ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали була подана без додержання вимогст.183 ЦПК України, суд обґрунтовано повернув її заявнику без розгляду.

Водночас колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом були порушені норми процесуального права в частині визначення складу суду для розгляду заяви про роз`яснення судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

За змістомпунктів 1 3ст.14ЦПК України1.у судахфункціонує Єдинасудова інформаційно-комунікаційнасистема. Позовніта іншізаяви,скарги таінші передбаченізаконом процесуальнідокументи,що подаютьсядо судуі можутьбути предметомсудового розгляду,в порядкуїх надходженняпідлягають обов`язковійреєстрації вЄдиній судовійінформаційно-комунікаційнійсистемі вдень надходженнядокументів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно п. 2.3.44. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради Суддів України № 25 від 02.04.2015 у відповідній редакції ( надалі Положення) судові справи, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору передаються раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу).

У разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбаченихпідпунктами 2.3.44 - 2.3.46пункту 2.3 цього Положення, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за правилами, визначеними Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду ( пункт 2.3.47. Положення).

Відповідно до п. 2.1.11 Засад використання автоматизованої системи документообігу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2015 року № 20 у редакції, що діяла станом на 25.05.2023 у разі відсутності судді та надходженні до суду заяв в порядку виконання судових рішень, роз`яснення рішення суду, виправлення описок чи арефметичних помилок у судовому рішенні тощо розподіляти їх між усіма суддями за допомогою КП «Д-3».

Згідно даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023 заяву ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення у дійсній цивільній справі було розподілено судді Благій І.С., оскільки суддя Клімова С.В. була виключена із розподілу зв`язку із відпусткою тривалістю 14 і більше днів ( т. 1 а.с. 230).

За таких обставин визначення судді для розгляду заяву ОСОБА_3 про роз`яснення судового рішення у дійсній цивільній справі здійснено відповідно до вимог закону.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 257, 368, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбаченихстаттею 389 Цивільного процесуального кодексу Українибезпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 грудня 2024 року.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді Н.П. Пилипчук

О.В. Маміна