Ухвала

від 19.12.2024 по справі 644/6192/13-а

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

19.12.2024

Справа № 644/ 6192 /13-а

н/п 6-а/644/ 2 /24

У Х В А Л А

іменем України

19 грудня 2024 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сітало А.К.,

за участю секретаря - Трач М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, Державна казначейська служба України про заміну способу порядку виконання рішення,

В С Т А Н О В И В :

Міністерство юстиції України в особі представника - Назаровець А.Т. звернулося до суду із вказаною заявою, в якій представник заявника просить змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа виданого 14.06.2017 року у справі № 644/6192/13-а Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, яким зобов`язано Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік ОСОБА_2 , інваліда 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, та провести виплати з урахуванням виплаченої суми за цей рік, з урахуванням ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.10.2019 року по справі № 644/6192/13-а про заміну стягувача у виконавчому провадженні шляхом стягнення із Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 03491286, адреса: 61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошових коштів у сумі 5615,00 гривень.

В обґрунтування заяви зазначено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 61095065 з примусового виконання виконавчого листа № 644/6192/13-а, виданого 14.06.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова, яким зобов`язано Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік ОСОБА_2 , інваліда 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, та провести виплати з урахуванням виплаченої суми за цей рік.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.10.2019 року по справі № 644/6192/13-а, замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013 року по справі № 644/6192/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення, нарахування та виплату недоотриманої соціальної допомоги, замість вибулої сторони - позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його правонаступником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою суду поновлено строк пред`явлення виконавчого листа, виданого на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013 року по адміністративній справі №644/6192/13-а.

Відповідно до статей 3, 4, 24 27 Закону України «Про виконавче провадження» 31.01.2020 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно листа боржника від 10.05.2024 року № 01-22/05/03/4331 наданого на вимогу головного державного виконавця А. Назаровця від 29.04.2024 №20.1/61095065/10/24 щодо виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі № 644/6192/13-а, яким зобов`язано Департамент соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік ОСОБА_2 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, особи з інвалідністю 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, та провести виплати з урахуванням виплаченої суми за цей рік його дружині ОСОБА_1 , у зв`язку зі смертю позивача, повідомлено, що відповідно до Положення про Департамент у новій редакції, затвердженого розпорядженням голови Харківської обласної військової адміністрації від 14.06.2023 № 266 В, Департамент безпосередньо не здійснює призначення, нарахування та виплату компенсацій та допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Разом з тим, на виконання судового рішення, Департаментом проведено відповідний розрахунок. Розмір допомоги склав 5 615,00 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 (зі змінами) (далі - Порядок), з метою виконання рішення суду в частині виплати нарахованої ОСОБА_2 допомоги його дружині ОСОБА_1 , за дорученням Департаменту (лист від 30.08.2021 № 01- 29/05/01/8889) 04.10.2021 управлінням соціального захисту адміністрації Індустріального району Харківської міської ради при формуванні потреби у бюджетних коштах на забезпечення виконання судових рішень враховано зазначену виплату. Також повідомлено, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 05.12.2022 №4575/0/2-22/44 Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації щомісячно до 10 числа поточного місяця надається узагальнена інформація щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувана за бюджетною програмою 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду».

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Відповідно до статті 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Абзацом десятим пункту 25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми

З огляду на зазначене, рішення Орджонікідзевського районногосуду м.Харкова від29.07.2013року у справі № 644/6192/13-а можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетної програми 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду».

На підставі викладеного, заявник зазначає, що виникла необхідність у заміні способу порядку виконання рішення суду.

Від Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в особі представника Подобайло Т.О. через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про заміну способу порядку виконання рішення суду у справі № 644/6291/13-а.

В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до Положення про Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у новій редакції, затвердженого розпорядженням начальника Харківської обласної військової адміністрації від 04.07.2024 № 468 В, Департамент безпосередньо не здійснює, та не здійснював на момент виникнення спірних правовідносин, призначення, нарахування та виплату компенсацій та допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що на виконання судового рішення, Департаментом проведено відповідний розрахунок. Розмір допомоги склав 5 615,00 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 902 (зі змінами) (далі Порядок), з метою виконання рішення суду в частині виплати нарахованої ОСОБА_2 допомоги його дружині ОСОБА_1 , за дорученням Департаменту (лист від 30.08.2021 № 01-29/05/01/8889) 04.10.2021 управлінням соціального захисту адміністрації Індустріального району Харківської міської ради при формуванні потреби у бюджетних коштах на забезпечення виконання судових рішень враховано зазначену виплату.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 05.12.2022 №4575/0/2-22/44 Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації щомісячно до 10 числа поточного місяця надається узагальнена інформація щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача за бюджетною програмою 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду».

Таким чином, виплату допомоги ОСОБА_1 у розмірі 5 615,00 грн. буде здійснено після надходження з державного бюджету коштів на ці цілі з дотриманням пріоритетності їх спрямування відповідно до пункту 5 Порядку.

Способом відновлення порушеного права Позивачки у цій справі судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії (здійснити перерахунок), а стягнення конкретних сум невиплаченої допомоги не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, у зв`язку з чим, вважаємо, що заміна способу та порядку виконання рішення, який просить Заявник не можливе, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 644/6192/13-а. Крім цього, грошові кошти, які належать стягувачу, не є власністю Департаменту та не знаходяться на його рахунках.

Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (Департаменту) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Таким чином, виконання рішення суду по справі № 644/6192/13-а залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою вважаємо безпідставними аргументи заявника, наведені в заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 644/6192/13-а.

Аналогічні висновки містяться в постанові Касаційного адміністративного суду від 24.07.2023 по справі № 420/6671/18.

У зв`язку з викладеним вище зазначено, що Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації відповідно до вимог статті 19 Конституції України, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного вище, представник Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації вважає заяву безпідставною і необґрунтованою та просить відмовити у задоволенні заяви. Розгляд справи проводити без участі представника Департаменту.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши заяву про заміну способу порядку виконання рішення суду та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.07.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова винесено постанову у справі № 644/6192/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення, нарахування та виплату недоотриманої соціальної допомоги.

Вказаною постановою визнано протиправною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у здійсненні призначення, нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік ОСОБА_2 , інваліда 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, та провести виплати з урахуванням виплаченої суми за цей рік.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року постанову суду першої інстанції залишено без змін. Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013 року набрала законної сили 02.10.2013 року.

На підставі постанови суду, яка набрала законної сили, стягувачу ОСОБА_2 02.10.2013 року видано виконавчий лист для пред`явлення до примусового виконання.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.03.2017 року, видано дублікат виконавчого листа відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013 року по адміністративній справі № 644/6192/13-а. Дублікат виконавчого листа отримано стягувачем ОСОБА_2 14.06.2017 року.

З відповіді Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори за № 3930/02-14 від 29.08.2019 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа № 395/2018. Станом на 29.08.2019 року єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.11.2018 року за р № 2-844 Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно. Діти спадкодавця: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від спадщини відмовились.

Ухвалою суду від 29.10.2019 року по справі № 644/ 6192/13-а (провадження 6/644/37/19) задоволено заяву ОСОБА_1 задоволено та замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013 року по справі № 644/6192/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення, нарахування та виплату недоотриманої соціальної допомоги, замість вибулої сторони позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його правонаступником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою суду поновлено строк пред`явлення виконавчого листа виданого на підставі постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013 року. Ухвала набрала законної сили 15.11.2019 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України;судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у Постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у Постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а.

Даючи оцінку доводам заяви Міністерства юстиції України про заміну способу порядку виконання рішення, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою длявстановлення абозміни способуабо порядкувиконання,відстрочення чирозстрочення виконаннясудового рішенняє обставини,що істотноускладнюють виконаннярішення абороблять йогонеможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.

Також встановлено, що відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати суму перерахованої пенсії, відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013 року у справі № 644/ 6192/13-а.

Виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду по справі № 644/6192/13-а залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання.

Представником Міністерства юстиції України в заяві про заміну способу порядку виконання рішення не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення у справі№ 644/6192/13-а та не вказано, які обставини ускладнюють виконання рішення суду, враховуючи, що боржник не відмовляється виконувати рішення, на виконання рішення суду.

Суд зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

У Постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у Постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.

Окрім того, Верховним Судом у Постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов`язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у Постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.

Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який зазначений в заяві, адже запропонований спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 644/ 6192/13-а.

При цьому суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 902, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2021.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі № 644/6192/13-а залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості стягувачу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи наведені заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 644/6192/13-а.

При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право стягувача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.

Також суд звертає увагу, що КАС України передбачені додаткові процесуальні механізми, які спрямовані на гарантування реалізації положень статті 129-1 Конституції України, згідно з якими судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у порядку статей 382, 383 КАС України.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висноку, що заява Міністерства юстиції України про заміну способу порядку виконання рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 248, 294-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Міністерства юстиції України про заміну способу порядку виконання рішення суду залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам по справі для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний тест ухвали складено 24.12.2024 року.

Суддя: А. К. Сітало