Ухвала

від 25.09.2013 по справі 644/6192/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р.Справа № 644/6192/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013р. по справі № 644/6192/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації

про призначення, нарахування та виплату недоотриманої соціальної допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, у якому просив суд зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити недоотриману суму щорічної виплати на оздоровлення за 2013 рік в сумі 5735 грн.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.13 року задоволено позов.

Визнано протиправною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у здійсненні призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у відповідності до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік ОСОБА_1, інваліда 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та провести виплати з урахуванням виплаченої суми за цей рік.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою МСЕК № 018410.

Позивач перебуває на обліку в Головному управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.

Згідно ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, передбачена щорічна допомога на оздоровлення в тому числі інвалідам 2 групи в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», відповідно до прикінцевих положень якого у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Судова колегія звертає увагу не те, що зазначені норми Закону не визнані неконституційними.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Отже, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлений розмір допомоги на оздоровлення.

Колегія суддів вважає, що Головним управлінням праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації правомірно здійснено виплату допомоги на оздоровлення як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, інваліду ІІ групи відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності здійснення виплати допомоги на оздоровлення як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС з урахуванням наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, передбачена щорічна допомога на оздоровлення в тому числі інвалідам 2 групи в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», відповідно до прикінцевих положень якого, у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Судова колегія звертає увагу не те, що зазначені норми Закону не визнані неконституційними.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Отже, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначена постанова КМУ станом на час нарахування допомоги та її виплати є діючою та не скасована в установленому законом порядку.

Колегія суддів вважає, що Головним управлінням праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації правомірно здійснено виплату допомоги на оздоровлення як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, інваліду ІІ групи відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.07.2013р. по справі № 644/6192/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П’янова Я.В. Чалий І.С.