Рішення
від 01.10.2024 по справі 910/10971/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2024Справа № 910/10971/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/10971/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна»

до Акціонерного товариства «Укргазвидобування»

та Компанії «Vorex LLC»

про визнання недійсним результатів відкритих торгів, визнання недійсним договору та визнання укладеним договору

Представники учасників справи:

від позивача: Козарь Ю.І., Пилипенко А.В., Почекай М.В.;

від відповідача-1: Скопич Ю.В.;

від відповідача-2: Панчишин А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - відповідач) про визнання недійсними результатів відкритих торгів, укладеного договору поставки та визнання укладеним договору поставки з позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» №1178 від 12.10.2022 безпідставно допустив Компанію VOREX LLC до участі у закупівлі №23Т-086_44160000-9, яка була визнана переможцем торгів, чим порушено права позивача щодо добросовісної конкуренції між учасниками, так як тендерна пропозиція Компанії VOREX LLC не відповідала вимогам тендерної документації замовника.

При цьому, одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Укргазвидобування» здійснювати будь-які дії щодо виконання договору поставки трубної продукції №UGV371/30-23, що був укладений 23.06.2023 відповідно процедури закупівлі №UA-2023-03-14-001098-а, предмет закупівлі: №23Т-086_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні 339,72мм (13 3/8 дюйм) з муфтовим різьбовим з`єднанням Buttress; труби обсадні, безшовні 244,48мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу «Преміум»), ідентифікатор закупівлі № UA-2023-03-14-001098-а до моменту набрання рішенням суду законної сили у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/10971/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 22.08.2023.

17.08.2023 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Укргазвидобування» надійшов відзив на позову заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову та вказав, що доводи позивача про невідповідність наданої Компанією «Vorex LLC» тендерної пропозиції в межах відкритих торгів щодо предмета закупівлі №23Т-086_44160000-9 не відповідають дійсності, подані документи повністю відповідають вимогам спеціалізованого законодавства та умовам Тендерної документації, а тому правових підстав для дискваліфікації пропозиції Компанії «Vorex LLC» на підставі пунктів 39, 40, 41 постанови Кабінету Міністрів України №1178 та положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 12.10.2022 не було. Крім того, відповідач наголосив на відсутності в цілому порушеного права позивача та як наслідок обрання останнім не ефективного способу захисту, що може слугувати самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Того ж дня, до відділу діловодства суду від Акціонерного товариства «Укргазвидобування» надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Компанії «Vorex LLC», оскільки в разі задоволення позовних вимог у цій справі, рішення суду буде впливати на права та обов`язки останнього, крім того, матеріальні правовідносини між АТ «Укргазвидобування», як замовником, та Компанію «Vorex LLC», як переможцем, оскаржуваної процедури закупівлі, зазнають певних змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено до участі у справі Компанію «Vorex LLC» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання у справі на 26.09.2023.

26.09.2023 року до відділу діловодства суду від Компанії «Vorex LLC» надійшли пояснення по суті спору, в яких третя особа просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову, з огляду на те, що подана третьою особою документація в підтвердження позицій №3 і №4 у повній мірі відповідає вимогам АРІ 5СТ, як це і вимагалося відповідачем у додатку №3 до Тендерної документації, при цьому, різьбове з`єднання, що пропонується пройшло випробування ISO 13679:2002 у відповідності до вимог додатку №3, крім того, виконання Компанією «Vorex LLC» вимог спеціалізованого законодавства в сфері подання документів для участі у тендерній закупівлі також підтверджується рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №6295-р/пк-пз від 10.05.2023 яким у задоволенні скарги ТОВ «Інтерпайп Україна» відмовлено. Поміж тим, долученні до тендерної документації третьої особи іноземні листи переведені на українську мову, як то передбачено вимогами законодавства, а посилання на підроблення листа-відгуку ТОВ «Полтавська бурова компанія» №288 від 21.03.2023 не відповідають дійсності та спростовуються висновком судового експерта Гуць К.В. від 06.06.2023 №23/4 КТ-31. У свою чергу, посилання позивача на відсутність кваліфікованого електронного підпису на тендерній документації Компанії «Vorex LLC» спростовуються тим, що компанія не є резидентом України, у неї відсутній ЄДРПОУ, а тому можливості одержати кваліфікований електронний підпис немає, однак така обставина не може слугувати підставою для неприйняття поданих компанією документів у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі».

26.09.2023 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Укргазвидобування» здійснювати будь-які дії щодо виконання договору поставки трубної продукції (графік поставки) №UGV371/30-23, що був укладений 23.06.2023 відповідно процедури закупівлі №UA-2023-03-14-001098-а, предмет закупівлі: 23Т-086_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні 339,72мм (13 3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням Buttress; труби обсадні, безшовні 244,48мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу "Преміум"), ідентифікатор закупівлі №UA-2023-03-14-001098-а до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

У судовому засіданні 26.09.2023 оголошено перерву до 17.10.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про забезпечення позову відмовлено.

13.10.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» надійшли письмові пояснення, в яких позивач додатково наголосив на тому, що умови тендеру містять фактично дискримінаційні умови в частині визначення ціни тендерної пропозиції для учасників резидентів України, так пропозиція нерезидента України в іноземній валюті повинна бути розрахована в гривні з урахуванням офіційного курсу НБУ, однак при здійсненні фактичних розрахунків за виконання умов укладеного за наслідками тендеру договору застосовується комерційно/міжбанківський курс валют, що, у свою чергу, гарантує підвищення фактичної вартості тендерної пропозиції, за таких умов, запропонована тендерна пропозиція Компанією «Vorex LLC» в гривні з урахуванням офіційного курсу НБУ, при фактичному розрахунку за виконання умов договору по комерційно/міжбанківському курсу валют значно перевищуватиме запропоновану ціну тендерної пропозиції позивача і відповідно положення тендерної документації носять завідомо дискримінаційний характер по відношенню до резидентів України. Разом з тим, укладений між відповідачем та третьою особою договір за наслідками проведеної тендерної закупівлі є нікчемним в силу положень статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки його умови не відповідають приписам статті 41 Закону в частині, що стосується поставки товару, який має відмінні технічні характеристики від того, що був предметом закупівлі по тендеру №UA-2023-03-14-001098-а.

17.10.2024 року через відділ діловодства суду від Компанії «Vorex LLC» надійшли додаткові пояснення щодо позовних вимог, в яких третя особа наголосила на послідовному слідуванні умов тендерної документації та укладені договору на підставі та у відповідності до встановлених вимог такої документації і її додатків, а товар, який є предметом договору, відповідає усім необхідним вимогам і його відповідність підтверджується, в тому числі, сертифікатами інспекції та звітом випробування з`єднань осадних труб згідно ISO 13679:2002 CAL IV.

Також, 17.10.2023 року через відділ діловодства суду від Компанії «Vorex LLC» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, вказану заяву мотивує тим, що згідно інформації розміщеної у засобах масової інформації одна із компаній групи «Інтерпай» продовжує здійснювати господарську діяльність на території Російської Федерації після повномасштабного вторгнення Росії на територію України і така компанія отримує прибуток у Російській Федерації та сплачує відповідні податки, за наведеного слідує, що в цілому компанії групи «Інтерпай» намагаються зірвати плани щодо нарощування українського газу шляхом системного подання позовних заяв ТОВ «Інтерпай Україна» та ТОВ «Інтерпай Ніко Тьюб», метою яких є унеможливлення побудови енергетичної незалежності України, що повністю відповідає інтересам Російської Федерації, а тому існують підстави передбачені ч. 2 ст. 235 ГПК України для закриття провадження у справі, оскільки у даній справі відсутній предмет спору.

У судовому засіданні 17.10.2023 оголошено перерву до 07.11.2023.

02.11.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в яких позивач наголошує, що за своєю суттю закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору можливе лише якщо між сторонами у справі не залишилося неврегульованих питань, а оскільки між позивачем та відповідачем не врегульовано будь-яких питань, що стосуються предмету спору, то підстав для закриття провадження у справі немає. При цьому, зазначає, що посилання третьої особи на інформацію розміщену у засобах масової інформації є недоцільним так як такі компрометуючі статті були замовлені недоброчесними конкурентами позивача і така інформація в статтях неодноразово спростовувалась керівництвом компанія в засобах масової інформації. Водночас, позивач зауважив, що жодного відношення до компанії, яка здійснює діяльність на території Російської Федерації після 24.02.2022 не має, оскільки з моменту повномасштабного вторгнення позивач припинив будь-яку бізнес-діяльність на території Росії.

07.11.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» надійшли пояснення щодо позовних вимог, в яких позивач додатково вказав, що згідно умов укладеного між відповідачем та третьою особою договору за наслідками проведеної тендерної закупівлі, строк його виконання 120 днів з моменту укладення, отже, з огляду на дату підписання договору 23.06.2023, строк виконання договору сплинув 21.10.2023, однак згідно відомостей із веб-сайту prozorro.gov інформація щодо виконання умов спірного договору Компанією «Vorex LLC» станом на 06.11.2023 відсутня, що свідчить про порушення зобов`язання по поставці узгодженого товару і ставить під сумнів дійсність укладеного правочину та проведеної тендерної процедури.

У судовому засіданні 07.11.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні клопотання Компанії «Vorex LLC» про закриття провадження у справі, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська бурова компанія» надати суду належним чином засвідчені копії листа-відгука №228 від 21.03.2023, листа №605 від 26.05.2023 ТОВ «Полтавська бурова компанія» за підписом директора Сергія Жеребко і письмові пояснення щодо обставин, які викладені у вищевказаних листах та відкладення підготовчого засідання у справі на 28.11.2023.

Так, однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є гарантування права на судовий захист.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У постанові від 28.10.2020 у справі №9901/153/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право».

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивач, звертаючись до суду, зазначив спірні правовідносини з приводу яких виник спір, визначив предмет позову, вказавши вимоги, які просить суд задовольнити за результатами розгляду справи та вказав підстави позову, якими обґрунтовуються вимоги.

Слід зазначити, що обґрунтованість предмету позову, вираженого у позовних вимогах та наявність обставин порушення прав та законних інтересів позивача або правомірність їх невизнання - встановлюється судом за результатами розгляду справи по суті.

У даному випадку, предметом спору є оскарження процедури тендерної закупівлі, визнання недійсним правочину за наслідками тендеру та визнання укладеним договору з позивачем, який на момент розгляду справи існує та не припинив своє існування.

Будь-якого врегулювання питань, пов`язаних із предметом спору у даній справі між позивачем та відповідачем не відбувалося, доказів зворотного матеріали справи не містять, а учасниками справи суду не надано, в тому відсутні підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю спору.

Розміщення інформації у засобах масової інформації про обставини здійснення господарської діяльності на території Російської Федерації, нібито пов`язаної з позивачем компанією, не є юридично значимою підставою для закриття провадження у справі відповідно до приписів статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Вказана стаття передбачає вичерпний перелік підстав для закриття провадження, які мають базуватися на об`єктивних та юридично доведених фактах, що свідчать про відсутність спору між сторонами або неможливість його вирішення в господарському суді.

До того ж положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості припинення провадження у справі з підстави розповсюдження інформації, яка, можливо, носить негативний характер стосовно учасника справи, у даному випадку, позивача. Такі аргументи третьої особи не можуть бути належним доказом ані відсутності предмета спору, ані інших обставин, які визначені законом як підстави для закриття провадження. Наявність чи відсутність спору між сторонами визначається виключно виходячи з фактичних правовідносин, що є предметом судового розгляду.

З огляду на наведене, правові підстави для закриття провадження у справі №910/10971/23 в силу присів Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Разом з тим, суд з метою дотримання рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, дійшов висновку про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська бурова компанія» надати суду належним чином засвідчені копії листа-відгука №228 від 21.03.2023, листа №605 від 26.05.2023 ТОВ «Полтавська бурова компанія» за підписом директора Сергія Жеребко та письмові пояснення щодо обставин, які викладені у вищевказаних листах

Так, відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу, змагальність сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції сторони діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.

Звертаючись до усталеної практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 23.06.1993 у справі «Руіз-Матеос проти Іспанії»).

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993р., серія A, N274, с. 19, §33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, §38).

Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №912/2007/18.

Враховуючи вищевикладене, керуючись принципами господарського судочинства з урахуванням конвенційного права кожного на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська бурова компанія» надати суду належним чином засвідчені копії листа-відгука №228 від 21.03.2023, листа №605 від 26.05.2023 ТОВ «Полтавська бурова компанія» за підписом директора Сергія Жеребко та письмові пояснення щодо обставин, які викладені у вищевказаних листах, з огляду на наявність між учасниками справи протирічь в частині, що стосується виданих ТОВ «Полтавська бурова компанія» листів.

22.11.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська бурова компанія» надійшов лист на виконання вимог ухвали суду постановленої за наслідками судового засідання від 07.11.2023.

28.11.2024 року через відділ діловодства суду від Компанії «Vorex LLC» надійшли додаткові пояснення у яких третя особа вказала, що саме по собі визнання недійсним правочину, який частково виконаний не є ефективним способом захисту порушених прав позивача, оскільки згідно сталої практики Верховного Суду у подібних питаннях, заявлення стороною самостійної вимоги про визнання недійсним правочину, який частково виконаний, без вимоги про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) не призведене до відновлення порушених прав, а оскільки фактичне виконання умов спірного договору відповідачем та третьою особою було розпочато станом на момент розгляду справи №910/10971/23, заявлена позивачем вимога про визнання договору недійсним є неефективною.

28.11.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» було подано клопотання про залучення співвідповідача у справі №910/10971/23, у якій просив суд залучити в якості співвідповідача Компанію «Vorex LLC», з огляду на те, що у разі потенційного задоволення вимоги позивача про визнання недійсним договору №UGV371/30-23 від 23.06.2023 наслідки недійсності такого правочину будуть прямо впливати на права та обов`язки Компанії «Vorex LLC».

У судовому засіданні 28.11.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов`язання відповідача надати суду оригінал листа-відгуку АТ «Укргазвидобування» №30.2-017-7574 від 10.09.2018 з копіями документів, що підтверджують повноваження особи на підписання такого листа-відгуку, задоволення клопотання позивача та залучення в якості співвідповідача - Компанії «Vorex LLC» і виключення її зі складу третіх осіб та відкладення підготовчого засідання у справі на 19.12.2023.

Як уже зазначалося, одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №912/2007/18.

Враховуючи наявність між сторонами справи спору щодо дійсності листа-відгуку АТ «Укргазвидобування» №30.2-017-7574 від 10.09.2018, а також наявності у відповідної особи повноважень на його видачу та підписання, суд, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України, визнав за необхідне зобов`язати відповідача надати оригінал зазначеного листа-відгуку, з копіями документів, що підтверджують повноваження особи на підписання такого листа-відгуку.

Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до неналежного відповідача чи частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача замінювати неналежного відповідача чи залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17 та у постановах Верховного Суду від 07.11.2023 у справі №911/1317/21, від 10.10.2023 у справі №910/969/22(910/11/23) та від 12.09.2023 у справі № 914/198/23.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №902/644/18 вказано, що залучення у справі інших відповідачів (співвідповідачів) згідно з частинами 1, 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України можливі не лише на час подання позову, а й на пізніших стадіях розгляду справи - за наявності відповідного клопотання позивача.

Відповідно до частини 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Враховуючи викладене, оскільки клопотання позивача подано до закінчення підготовчого провадження та відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача та залучення Компанії «Vorex LLC» в якості співвідповідача у справі.

Водночас, оскільки суд прийшов до висновку про необхідність залучення Компанії «Vorex LLC» в якості відповідача-2, то вказане зумовлює зміну його процесуального статусу з третьої особи на відповідача-2.

18.12.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Укргазвидобування» проводити будь-які фінансові операції зі сплати коштів на користь Компанії «Vorex LLC» за оспорюваним договором поставки трубної продукції №UGV371/30-23 від 23.06.2023, укладеним між відповідачами в результаті завершення процедури закупівлі щодо 23Т-086_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні 339,72мм (13 3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з?єднанням Buttress; труби обсадні, безшовні 244,48мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу "Преміум"), ідентифікатор закупівлі №UA-2023-03-14-001098-а.

19.12.2023 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Укргазвидобування» надійшли документи на виконання вимог ухвали суду постановленої за наслідками судового засідання 28.11.2023.

Того ж дня, через відділ діловодства суду від Компанії «Vorex LLC» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, з тих же підстав, що наведені у попередніх запереченнях проти позову, водночас, наголосив на неефективності обраного позивачем способу захисту та просив суд розпочати розгляд справи №910/10971/23 спочатку.

У судовому засіданні 19.12.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання відповідача-2, викладене у відзиві на позовну заяву про розгляд справи №910/10971/23 спочатку та відкладення підготовчого засідання у справі на 09.01.2024.

Відповідно до частини 4 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У відзиві на позовну заяву відповідачем-2 було реалізоване право на подачу клопотання про початок розгляду справи №910/10971/23 спочатку.

Враховуючи реалізацію новим відповідачем передбаченого Господарським процесуальним кодексом України права на розгляд справи спочатку, суд, керуючись положеннями процесуального Закону, визнає необхідність забезпечення належної реалізації ним процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків як сторони у справі.

Надання новому відповідачу можливості для повноцінної участі у розгляді справи, включаючи заявлення заперечень, подання доказів та висловлення правової позиції, відповідає вимогам статті 2 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення сторонам права на справедливий судовий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про забезпечення позову відмовлено.

04.01.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зауважив на наявності у тендерній пропозиції Компанії «Vorex LLC» недостовірної інформації щодо можливості поставки товару у строк 120 днів та наголосив, що тендерна пропозиція переможця торгів не відповідала критерію наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, як і не відповідала критерію щодо підтвердження згоди на проведення незалежної інспекції на всіх етапах виробництва обсадної труби.

Також, 04.01.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» надійшла заява про зміну предмету позову шляхом заміни вимоги про визнання укладеним договору про поставку трубної продукції №UGV371/30-23 від 23.06.2023 року між АТ «Укргазвидобування» та ТОВ «Інтерпайп Україна» в результаті завершення закупівлі щодо 23Т-086_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні O339,72мм (13 3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням Buttress; Труби обсадні, безшовні O244,48мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу «Преміум»), ідентифікатор закупівлі № UA-2023-03-14 001098-а на іншу вимогу про застосування наслідків недійсності договору про поставку трубної продукції №UGV371/30-23 від 23.06.2023 року між АТ «Укргазвидобування» та Компанією «Vorex LLC» в результаті завершення закупівлі 23Т-086_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні O339,72мм (13 3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням Buttress; Труби обсадні, безшовні O244,48мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу «Преміум»), ідентифікатор закупівлі № UA-2023-03-14 001098-а шляхом стягнення з Компанії «Vorex LLC» на користь АТ «Укргазвидобування» суми грошових коштів, сплачених на виконання визнаного недійсним договору поставки трубної продукції UGV371/30-23 від 23.06.2023 та повернення АТ «Укргазвидобування» на користь Компанії «Vorex LLC» обсягу продукції, поставленої на виконання визнаного недійсним договору поставки трубної продукції UGV371/30-23 від 23.06.2023.

Судове засідання, призначене на 09.01.2024, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 призначено судове засідання на 01.02.2024 року.

29.01.2024 року через відділ діловодства суду від Компанії «Vorex LLC» надійшли заперечення на додаткові письмові пояснення позивача, в яких відповідач-2 наголосив, що належність чи неналежність виконання умов договору поставки трубної продукції UGV371/30-23 від 23.06.2023, укладеного за наслідками тендерної закупівлі, не є предметом спору у даній справі так як стосуються договірних відносин сторін такого договору, але навіть за умови неналежного виконання умов спірного договору це не може слугувати підставою для визнання його недійсним.

Того ж дня, через відділ діловодства суду від Компанії «Vorex LLC» надійшли заперечення на заяву позивача про зміну предмету позову, в яких відповідач-2 вказав, що подання її після шостого підготовчого засідання є нічим іншим, як зловживанням процесуальним правом, крім того, подана заява не відповідає вимогам встановленим статтями 46, 163 Господарського процесуального кодексу України та поданою заявою позивач намагається змінити не лише предмет позову, а і його підстави, з метою захисту на майбутнє ще ніким не порушеного права у потенційній (повторній/новій) тендерній закупівлі.

01.02.2024 року через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства «Укргазвидобування» надійшли заперечення щодо заяви про зміну предмету позову, у якій відповідач-1 просив суд відмовити у прийняті заяви про зміну предмету позову, оскільки подана заява суперечить змісту положень статей 46, 162 та 163 Господарського процесуального кодексу України та вказаною заявою позивач не тільки змінює предмет спору, а і наводить на його обґрунтування інакші підстави, тоді як одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 залишено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про зміну предмету позову без руху.

У судовому засіданні 01.02.2024 оголошено перерву до 08.02.2024.

На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 08.02.2024 оголошено перерву до 20.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» про зміну предмету позову повернуто заявнику, у зв`язку з не виправленням встановлених судом недоліків заяви.

У судовому засіданні 20.02.2024, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

27.06.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» надійшли письмові пояснення за наслідками підготовчого провадження, в яких позивач додатково наголосив на ефективності обраного ним способу захисту та невідповідності тендерної пропозиції відповідача-2 умовам тендерної документації.

19.09.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач просив суд виключити з позову вимоги про визнання недійсним та скасування протокольного рішення АТ «Укргазвидобування» №307 від 24.05.2023 про визнання Компанії «Vorex LLC» переможцем відкритих торгів із закупівлі №23Т-086-44130000 (ідентифікатор закупівлі: UA-2023-03-14-001098-a) та про визнання укладеним договору з позивачем, натомість доповнити позов вимогою про стягнення з відповідачів збитків, понесених ТОВ «Інтерпайп Україна» внаслідок порушення Закону України «Про публічні закупівлі» у розмірі 100677,65 грн

Також, 19.09.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» надійшло клопотання про повернення справи №910/10971/23 до стадії підготовчого провадження, необхідність у поверненні на стадію підготовчого провадження зумовлена фактичною зміною Верховним Судом практики вирішення подібних спорів.

30.09.2024 року через відділ діловодства суду від Компанії «Vorex LLC» надійшли заперечення проти заяв позивача про зміну предмету позову та про повернення на стадію підготовчого провадження, у яких відповідач-2 просив суд визнати зловживанням процесуальними правами дії позивача, повернути без розгляду заяву про зміну предмету позову та застосувати до позивача заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 30280,00 грн.

У судовому засіданні 01.10.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову в задоволенні заяви позивача про повернення на стадію підготовчого провадження, відмову в задоволенні клопотання позивача про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу, залишення без розгляду заяви позивача про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд зазначає, що зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 922/4278/21, від 27.07.2023 у справі № 910/12713/22.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі № 905/945/18, від 16.10.2019 у справі № 906/936/18 та від 06.05.2021 у справі № 910/6116/20).

У даному випадку, подання позивачем заяви про повернення на стадію підготовчого провадження та заяви про зміну предмету позову не має систематичного характеру, а є реалізацією передбачених законом процесуальних прав.

Згідно процесуального Закону, зловживання процесуальними правами передбачає свідоме використання процесуальних можливостей для створення перешкод судовому розгляду або затягування процесу. У даному ж випадку, суд не вбачає у поданих позивачем заявах ознак таких дій, оскільки їх подання, навіть за відсутності належної правової підстави, є фактичним проявом вибору процесуальної стратегії, що перебуває у межах повноважень позивача і подання зазначених заяв не може бути розцінено судом як порушення норм процесуального законодавства, принципів добросовісності, що свідчили б про зловживання заявником процесуальними правами, а тому такі заяви підлягають розгляду відповідно до встановлених законом процедур, а їхній зміст має бути оцінений судом виключно з точки зору законності та доцільності в рамках вирішення спору.

Так, однією зі стадій розгляду справи є підготовче провадження, завданням якого, серед іншого, є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів (стаття 177 Господарського процесуального кодексу України).

Процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic, заява N 47273/99, § 50-51, 69); «Волчі проти Франції» (Walchli v. France, заява N 35787/03, § 29).

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.09.2019 року у справі №9802/271/18, від 16.02.2021 року у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 року у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021 року у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Отже, суд може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, однак підстави для цього мають бути винятковими і вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

У даному клопотанні, як підставу для повернення на стадію підготовчого провадження, позивач зазначає про необхідність змінити предмет позову, приведення його у відповідність до актуальної судової практики, з огляду на зміну висновків Верховного Суду у подібних спорах.

Втім, наведені позивачем обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, не є винятковою обставиною, яка б свідчила про наявність виключних підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

Зміна висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, хоч і є важливою обставиною для врахування при здійсненні правосуддя, однак вона не може слугувати виключною підставою для повернення справи на стадію підготовчого провадження. У відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження є стадією судового процесу, спрямованою на визначення предмета спору, кола доказів і процесуальних дій, необхідних для розгляду справи по суті, і завершується після виконання цих завдань. Зміна судової практики не впливає на вже завершені процесуальні дії та не створює нових процесуальних прав для сторін.

Суд розглядає справу на підставі закону, враховуючи правові позиції Верховного Суду, однак ці позиції є орієнтиром для забезпечення єдності судової практики, а не безумовною підставою для зміни стадій при розгляді справи. Зміна правових висновків Верховного Суду не є тією безумовною обставиною для необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, що відповідає принципам правової визначеності та стабільності судового процесу, які є невід`ємними елементами справедливого судочинства.

З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про повернення на стадію підготовчого провадження.

Разом з цим, оскільки приписи частини 3 статті статі 46 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що право позивача на зміну предмета або підстав позову можливо лише на стадії підготовчого провадження, а заява про зміну предмету позову подана на стадії розгляду справи №910/10971/23 по суті, вказана заява позивача є такою, що подана поза межами встановленого на це процесуальним Законом періоду, а тому вона підлягає залишенню без розгляду.

У судовому засіданні 01.10.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити; представники відповідачів заперечили проти позовних вимог, просили відмовити.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 01.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (далі - замовником, товариство) 14.03.2023 було опубліковано оголошення (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-14-001098-a) про проведення відкритих торгів за № UA-2023-03-14-001098-a, якими передбачено закупівлю товариством: магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні Ш339,72мм (13 3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням Buttress; Труби обсадні, безшовні Ш244,48мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу «Преміум».

Очікувана вартість предмета закупівлі: 559320300,00 грн. Критерієм вибору переможця є ціна 100%

Рішенням уповноваженої особи замовника від 22.03.2023, оформленого протоколом №201 затверджено тендерну документацію (нова редакція) по предмету закупівлі: Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні Ш339,72мм (13 3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням Buttress; Труби обсадні, безшовні Ш244,48мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу «Преміум») (номер процедури закупівлі: 23Т-086) (далі - Тендерна документація).

Пункту 4.4 розділу І Тендерної документації визначено строк поставки товару: поставка згідно графіку. Протягом 120 календарних днів з дати укладання договору про закупівлю, але не пізніше 30.09.2023 р. Дострокова поставка дозволена Даний строк поставки (надання послуг, виконання робіт) буде зазначатись в договорі про закупівлю. Зазначена дата поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) є орієнтовною, визначена розрахунковим методом та несе інформативний характер та не має жодних юридичних наслідків. Дана дата може не зазначатися в договорі про закупівлю.

Пунктом 11 розділу І Тендерної документації визначено, що тендерні пропозиції готуються українською мовою. Допускається подання документів у складі тендерної пропозиції іншою ніж українська мова з обов`язковим наданням перекладу таких документів на українську мову (подання перекладу свіфт-повідомлення банку-гаранта не є обов`язковим). Переклад документів повинен бути завірений організацією, яка здійснювала переклад. Тексти повинні бути автентичними, визначальним є текст, викладений українською мовою. Відповідальність за достовірність перекладу несе учасник. Дана вимога не відноситься до власних назв та/або загальноприйнятих визначень, термінів, малюнків, креслень тощо.

Замовником встановлюються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством відповідно до додатку №1 цієї тендерної документації.

Для об`єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об`єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 44 Особливостей (пункт 3 розділ ІІІ Тендерної документації).

Пунктом 3 розділу V Тендерної документації визначено випадки, за наявності яких замовник відхиляє тендерні пропозиції учасників. Зокрема, але не виключно, такими випадками є невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

У пункті 4 розділі V Тендерної документації встановлені опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Зокрема, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції. Формальною вважається помилка, якщо у складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.

Додатком №1 до Тендерної документації замовник визначив кваліфікаційні критерії та інші вимоги до учасників закупівель.

Зокрема, замовник до учасників процедури закупівлі пред`явив вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). Задля цього, учасник тендеру має подати 3 (три) документа: скан-копія довідки в довільній формі про виконання аналогічного договору на постачання обсадних труб згідно предмету закупівлі із зазначенням назви, ЄДРПОУ, адреси та контактного телефону замовника; скан-копію договору, що вказаний учасником в довідці про виконання аналогічного договору. При цьому такий договір може надаватись без зазначення вартісних показників чи інших даних, які можуть бути визначені учасником як комерційна таємниця, без персональних даних (у відповідності до вимог Закону України «Про захист персональних даних»), які можуть бути належним чином заретушовані; скан-копію листа-відгука від замовника, для якого виконувався аналогічний договір, що підтверджує досвід виконання аналогічного договору, наведеного учасником в довідці.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій у торгах брали участь такі юридичні особи: Компанія «Vorex LLC», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтосервіс».

30.03.2023 о 15 год. 00 хв. замовник здійснив розкриття тендерних пропозицій по предмету закупівлі UA-2023-03-14-001098-a та встановив відповідність Компанії «Vorex LLC» як такої, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, встановлені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (протокол розкриття від 30.03.2023).

У подальшому, рішенням уповноваженої особи Акціонерного товариства «Укргазвидобування», оформленого протоколом від 25.04.2023 №307, визначено переможця процедури відкритих торгів учасника - Компанію «Vorex LLC» та прийнято рішення про намір укласти з ним договір з ціною тендерної пропозиції 525761082,00 грн.

23.06.2023 року між Акціонерним товариством «Укргазвидобування», як замовником/покупець, та Компанією «Vorex LLC», як постачальником, було укладено договір поставки трубної продукції (графік поставки) №UGV371/30-23 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві труби обсадні, безшовні діаметром 339,72 мм (13 3/8 дюймів) з муфтою різьбовим з`єднанням Buttres; труби обсадні, безшовні діаметром 244,48 мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу «Преміум» (далі - товар), зазначений в специфікації/-ях, що додається/ються до договору і є його невід`ємною/-ими частиною/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна товару вказується в специфікації/-ях в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом відповідно до чинного законодавства України далі нерезидент в Україні).

Згідно пункту 3.2 договору загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/-ях до цього договору та становить до 11973080,00 дол. США (включно). У вартість товару включаються: митні витрати, понесені постачальником при митному оформленні товару у пункті відправки (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні); витрати на пакування та навантаження; транспортні витрати відповідно до умов поставки, що зазначені у специфікації / -ях доданого договору; витрати на отримання дозвільної документації (у випадку, якщо така вимагається); витрати пов`язані з отриманням сертифікату походження товару (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні); витрати пов`язані з проведенням інспекції процесу виробництва та якості товару (застосовується у випадку, якщо така інспекція проводиться за рахунок постачальника).

Сторони також мають право погодити зміну ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку, шляхом укладання додаткової угоди до договору (пункт 3.2.1 договору).

Не погодившись із рішенням замовника після розкриття тендерної пропозиції учасників справи (протоколом від 25.04.2023 №307), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» звернулося до Антимонопольного комітету (Постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель) зі скаргою на рішення замовника, у якій просило зобов`язати замовника скасувати рішення про визнання переможця процедури закупівлі

Рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №6295-р/пк-пз від 10.05.2023 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна».

Відтак, посилаючись на те, що під час проведення процедури розгляду та оцінки тендерних пропозицій Акціонерним товариством «Укргазвидобування» допущено порушення чинного законодавства в частині об`єктивного їх розгляду, оскільки при аналізі та врахуванні наданих Компанією «Vorex LLC» документів та положень Тендерної документації вбачається ряд порушень, які повинні були б зумовити обставини відхилення такої пропозиції, однак відповідач-1 в порушення умов Тендерної документації та приписів Закону України «Про публічні закупівлі» не встановив відповідних порушень та прийняв тендерну пропозицію відповідача-2, що вплинуло на об`єктивність прийнятого рішення і визначення переможцем відкритих торгів та, у свою чергу, перешкодило розгляду тендерної пропозиції позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» звернулось до суду з даним позовом.

При цьому, на думку позивача, подана відповідачем-2 тендерна пропозиція не відповідає предмету закупівлі, умовам Тендерної документації та Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідачем-2 було порушено умови додатку №3.1 Тендерної документації в частині, що стосується не надання документів на підтвердження відповідності пропозиції еквіваленту товару технічним умовам запрошуваного відповідачем-1 товару та відповідність такого товару якісному стандарту, крім того подані Компанією «Vorex LLC» документи у тендерній пропозиції не підписані КЕП; не долучено належним чином заповненого опитувальника контрагента-юридичної особи, а долучені документи на іноземній мові не містять належного перекладу на українську мову; надані гарантійні листи відповідачем-2 не містять конкретних обсягів та строків поставки та наданий лист-відгук ТОВ «Полтавська Бурова Компанія» №228 від 21.03.2023 є фіктивним, неправдивим та незаконним, що в сукупності свідчить про недотримання відповідачем-2 вимог до умов тендерної закупівлі і відповідно його пропозиція мала бути відхилена.

Враховуючи наявні порушення, позивач з метою належного захисту власних прав та законних інтересів, просить визнати недійсним результати проведених відкритих торгів за ідентифікатором закупівлі №UA-2023-03-14-001098-a, визнати недійсним та скасувати рішення АТ «Укргазвидобування» оформлене протоколом №307 від 25.04.2023, визнати недійсним договір про поставку трубної продукції №№UGV371/30-23 від 23.06.2023, укладений між АТ «Укргазвидобування» та Компанією «Vorex LLC» та визнати укладеним договір про поставку трубної продукції №№UGV371/30-23 від 23.06.2023 між АТ «Укргазвидобування» та ТОВ «Інтерпайп Україна».

У свою чергу, Акціонерне товариство «Укргазвидобування» заперечило проти задоволення позову наголошуючи на тому, що доводи позивача про невідповідність наданої Компанією «Vorex LLC» тендерної пропозиції в межах відкритих торгів щодо предмета закупівлі №23Т-086_44160000-9 не відповідають дійсності, подані документи відповідали вимогам спеціалізованого законодавства та умовам Тендерної документації, правових підстав для дискваліфікації пропозиції Компанії «Vorex LLC» на підставі пунктів 39, 40, 41 постанови Кабінету Міністрів України №1178 та положень Закону України «Про публічні закупівлі» від 12.10.2022 не було.

При цьому, відповідач наголосив на відсутності в цілому порушеного права позивача та як наслідок обрання останнім не ефективного способу захисту, що може слугувати самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Компанія «Vorex LLC» заперечила проти позову посилаючись на те, що подані документи у тендерній пропозиції та товар у позиціях №3 і №4 у повній мірі відповідає вимогам АРІ 5СТ, як це і вимагалося відповідачем у додатку №3 до Тендерної документації, при цьому, різьбове з`єднання, що пропонується пройшло випробування ISO 13679:2002, у відповідності до вимог додатку №3, крім того виконання Компанією «Vorex LLC» вимог спеціалізованого законодавства в сфері подання документів для участі у тендерних закупівлях також підтверджується рішенням Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №6295-р/пк-пз від 10.05.2023, яким у задоволенні скарги ТОВ «Інтерпайп Україна» відмовлено. Поміж тим, зауважує, що долучені до тендерної пропозиції іноземні листи переведені на українську мову, як то передбачено вимогами законодавства, а посилання на підроблення листа-відгуку ТОВ «Полтавська бурова компанія» №288 від 21.03.2023 не відповідають дійсності та спростовуються висновком судового експерта Гуць К.В. від 06.06.2023 №23/4 КТ-31, у свою чергу, посилання позивача на відсутність кваліфікованого електронного підпису на тендерній документації Компанії «Vorex LLC» спростовуються тим, що компанія не є резидентом України, у неї відсутній ЄДРПОУ, тому можливості одержати кваліфікований електронний підпис немає, втім така обставина не може слугувати підставою для неприйняття поданих компанією документів у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом №307 від 25.04.2023 визначення переможця відкритих торгів, визнання недійсним договору, який укладено з переможцем таких торгів та визнання укладеним договору з позивачем.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодесу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. При цьому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен визначити позовні вимоги таким чином, щоб у разі їх задоволення судом відбувся захист, визнання та поновлення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави і територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.08.2023 у справі № 924/1288/21 сформувала правовий висновок про те, що якщо публічна закупівля завершується оформленням відповідного господарського договору, то оскаржити можна такий договір, а вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту. При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

У свою чергу, обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2022 у справі №910/12525/20).

Як вбачається з обставин справи та змісту позовних вимог, за наслідками проведення процедури спірної публічної закупівлі між Компанією «Vorex LLC» та АТ «Укргазвидобування» укладено договір.

Відтак, оскільки процедура закупівлі завершилася укладенням відповідного договору поставки, вимога позивача про визнання недійсним рішення замовника не є ефективним способом захисту, адже воно вичерпало свою дію фактом його виконання (укладенням договору) та не призведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №910/10968/23.

За таких обставин, оскільки позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення визначення переможця відкритих торгів не призведе до поновлення майнових прав позивача, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту, наявна підстава для відмови в позові в даній частині.

Водночас, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Отже, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та / або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та / або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права / інтересу. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний закон визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вимога про визнання правочину недійсним може бути пред`явлена особами, визначеними у Цивільного кодексу України та інших законодавчих актах, що встановлюють оспорюваність правочинів, а саме: однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною (не стороною правочину), тобто особою, чиї права та / або охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

При цьому, положення Цивільного кодексу України не дають визначення поняття «заінтересована особа». Зазначене поняття є оціночним, а тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись у кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом. Суди мають надати обґрунтовану оцінку доводам позивача про те, в чому саме полягає заінтересованість позивача щодо спірного правочину, які права та / або інтереси позивача (не сторони договору) порушує оспорюваний ним правочин.

Схожа правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 та від 02.09.2022 у справі № 916/144/17.

Отже, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. У свою чергу, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

При цьому, вирішуючи спір про визнання правочину (господарського договору) недійсним, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг (з урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення відкритих торгів) вбачається, що оформлення за їх результатом договору про закупівлю є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України «Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Як вбачається зі змісту позову, фактичними обставинами, що стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» до суду є: порушення відповідачем-1 чинного законодавства в частині об`єктивного розгляду при аналізі та врахуванні наданих Компанією «Vorex LLC» документів та положень тендерної документації, що вплинуло на об`єктивність прийнятого рішення і визначення переможцем відкритих торгів Компанії «Vorex LLC», що, у свою чергу, перешкодило розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Інтерпайп Україна»; порушення відповідачем-1 норм Закону України «Про публічні закупівлі», пунктів 28, 31, 42, 44 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», положень Тендерної документації щодо відхилення тендерної пропозиції Компанії «Vorex LLC» так як тендерна пропозиція відповідача-2 не відповідала кваліфікаційному критерію щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); невідповідність тендерної пропозиція Компанії «Vorex LLC» умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації і мала бути відхилена відповідачем-1 на виконання пп. 2 п. 41 Особливостей постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»; невідповідність тендерної документації Компанії «Vorex LLC» умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації і повинна була бути відхилена відповідачем на виконання пп. 1 п. 41 Особливостей постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

При цьому, щодо порушеного права саме позивача в розумінні статті 4 Господарського процесуального кодексу України, останній зазначив лише, що прийняте АТ «Укргазвидобування» рішення про визначення переможця торгів, оформлене протокол визначення переможця відкритих торгів № 307 від 25.04.2023, унеможливило подальшу участь ТОВ «Інтерпайп Україна» у відкритих торгах, що порушило права та законні інтереси позивача.

Як зазначає позивач, укладений за наслідком завершення тендерної процедури, відповідно повідомлення про намір укласти договір про закупівлю договір між АТ «Укргазвидобування» та Компанією «Vorex LLC», де постачальник зобов`язується поставити покупцеві труби Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні Ш339,72мм (13 3/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням Buttress; Труби обсадні, безшовні Ш244,48мм (9 5/8 дюймів) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу «Преміум», а покупець, в свою чергу, зобов`язується оплатити за поставлену продукцію порушує законні права не лише ТОВ «Інтерпайп Україна», а і держави в цілому, оскільки укладений з порушенням вимог тендерної процедури, недотримання принципів добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників та рівного ставлення до них.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Водночас, спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Таким чином, з огляду на положення процесуального закону, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладених в позові вимог.

Із статті 6 Конвенції вбачається, що доступ до правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому ефективним слід розуміти спосіб, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При зверненні до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 19 лютого 2009 рокуу справі «Марченко М. В. проти України», заява № 4063/04) у контексті забезпечення права на доступ до правосуддя можна зробити висновок, що для його реалізації на національному рівні необхідна наявність спору щодо «права» як такого, що визнане у внутрішньому законодавстві; мова повинна йти про реальний та серйозний спір; він повинен стосуватися як самого права, так і його різновидів або моделей застосування; предмет провадження повинен напряму стосуватися відповідного права цивільного характеру.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (інтересу), а таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, суд першочергово перевіряє, чи були порушені права позивача, яким способом вони мають бути поновлені і чи є відповідні позовні вимоги у справі (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19).

У даному спорі, дослідивши документи тендерної документації, а також звіту про результати проведення процедури закупівлі № UA-2023-03-14-001098-a від 26.06.2023 (який є загальнодоступним за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-03-14-001098-a) вбачається, що кількість учасників закупівлі визначено - три. При цьому, зазначено, що Компанія «Vorex LLC» із ціновою пропозицією 525761046,67 грн відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Тоді як тендерна документація Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» із ціновою пропозицією 530874216,00 грн - не розглядалась, як і тендерна документація ТОВ «Нафтосервіс» із ціновою пропозицією 559320300,00 грн.

Отже, хоч позивач і брав участь у тендерній закупівлі та формально (лише за ціновою пропозицією) був визначений як учасник № 2 у звіті за результатами проведення процедури закупівлі № UA-2023-03-14-001098-a, його тендерна документація не розглядалась на предмет відповідності кваліфікаційним критеріям згідно зі статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та наявності або відсутності обставин, установлених статті 17 вказаного Закону.

Таким чином, позивач, який фактично реалізував своє право на участь у тендері та який не є учасником, який зайняв друге місце, з урахуванням обставин того, що його документація взагалі не розглядалась, звернувся за захистом потенційного свого права на майбутнє, або ж як він сам зазначив держави чи інших учасників у частині забезпечення права на справедливу участь у закупівлях.

Під час розгляду справи, судом в контексті з`ясування порушеного права позивача неодноразово ставилось питання щодо того, яке саме право позивач у даному спорі захищає.

У своїх письмових поясненнях від 27.06.2024, позивач наголосив на тому, що ефективний захист його, як учасника публічних закупівель, полягає у тому. що б не допустити з боку відповідачів в майбутньому порушень, які будуть встановлені у рішенні суду у цій справі (коли один порушує, а інший не помічає порушень) та не допустити використання відповідачем-2 оскаржуваного договору як «аналогічного» в майбутніх закупівлях так як такі дії суперечать принципу добросовісної конкуренції, закріпленому ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Водночас, ефективний захист, на думку позивача, реалізується в тому числі, через можливість брати участь у подальших публічних закупівлях на засадах справедливості і добросовісності, з урахуванням і недопущенням порушень, які будуть встановленні судовим рішенням у цій справі, і недопущенням використання відповідачем-2 в майбутніх закупівлях договору, укладеного за результатами оскаржуваної закупівлі, як такого, що підлягає визнанню недійсним.

Отже, позивачем самостійно підтверджено подання позову у даній справі на захист його «потенційних прав» на майбутнє, а також на сприяння проведенню нової закупівлі.

У даному контексті суд зазначає, що звернення позивача до суду з позовом повинно бути зумовлено захистом конкретного порушеного його права, а не абстрактного чи інтересу на майбутнє. Хоча в даному аспекті у позивача, як учасника тендеру, є законний інтерес, тобто певне прагненням, наміри, мета, потреба чи необхідність, які мотивують до вчинення певних дії, зокрема і ті, які здійснюються завдяки праву. Інтерес є тим, що передує дії (вчинкам особи), але ними не є, тому право не може регулювати інтереси.

Вказані поняття не є тотожними, а тому зазначаючи про законний інтерес, в даному випадку відсутні підстави для висновку про наявність порушеного права позивача (яке б підлягало захисту шляхом подання та задоволення такого позову) в розумінні статті 4 Господарського процесуального кодекс України.

У даному випадку, позивач, з урахуванням ймовірного «потенційного інтересу» до результатів проведення публічної закупівлі, як учасник таких закупівель, звертаючись з позовом фактично не захищає жодного свого права або інтересу, оскільки його тендерна документація не розглядалась і навіть у разі задоволення позову, позивач не стане автоматично переможцем тендеру, а лише фактично створить перешкоди у виконанні оскаржуваного договору.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та / або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19.

Згідно з принципами захисту прав та інтересів, закріпленими в Конституції України, Цивільному кодексі України та Законі України «Про публічні закупівлі», звернення до суду за захистом має бути обґрунтованим існуванням фактичного або потенційного порушення прав чи законних інтересів позивача. Утім, у даній справі встановлено, що порушення прав позивача відсутнє, а обставини, викладені у позові, не містять належного підтвердження протиправності дій чи рішень відповідачів.

Участь у процедурі публічної закупівлі є актом реалізації потенційного права на укладення договору, яке виникає лише за умов, визначених законодавством, включаючи принцип економічної доцільності. У випадку, якщо пропозиція учасника тендеру не визнана найбільш економічно вигідною, такий учасник не може претендувати на перегляд інших пропозицій у спосіб, який порушує встановлений порядок. Як наслідок, система публічних закупівель передбачає послідовний розгляд пропозицій, починаючи з найбільш економічно вигідної. Відсутність переходу до розгляду наступних пропозицій не є порушенням права інших учасників, оскільки це є прямим наслідком принципів, закладених у відповідне правове регулювання.

У даному спорі, правова позиція позивача фактично зводиться до того, що недосягнення бажаного результату (перемоги у тендері) саме собою є підставою для судового захисту.

Втім, звернення до суду можливе виключно за наявності порушеного права або інтересу, що підтверджується відповідними доказами. Тендерна процедура, яка дотримується встановлених законом правил і не містить ознак дискримінаційного чи незаконного характеру, не може бути визнана такою, що порушує права позивача лише через те, що його пропозиція не була розглянута.

При цьому, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна», реалізувало своє право на оскарження процедури тендерної закупівлі у порядку, передбаченому чинним законодавством, шляхом подання скарги до Антимонопольного комітету України. Однак, рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №6295-р/пк-пз від 10.05.2023 було відмовлено у задоволенні скарги з підстав того, що під час розгляду скарги не було виявлено порушень законодавства з боку учасників тендерної процедури, які могли б стати підставою для задоволення вимог скаржника.

Рішення Антимонопольного комітету України, як спеціалізованого органу з контролю за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель, є чинним та таким, що прийняте в межах його компетенції, з дотриманням відповідної процедури, має презумпцію правомірності. Відсутність встановлених порушень у тендерній процедурі свідчить про необґрунтованість доводів позивача щодо недотримання іншими учасниками вимог Тендерної документації, постанови Кабінету Міністрів України №1178 та Закону України «Про публічні закупівлі".

З огляду на вищевикладене, суд відхиляє доводи позивача з посиланням на порушення його прав в розумінні статті 4 Господарського процесуального кодексу України через невідповідність поданої відповідачем-2 тендерної документації кваліфікаційним критеріям, оскільки поданий у даній справі позов не сприятиме захисту потенційно порушених прав або інтересу позивача і свідчить про неефективність обраного способу захисту.

При цьому, щодо вимоги позивача про визнання укладеним договору поставки трубної продукції №UGV371/30-23 від 23.06.2023 з відповідачем-1, суд зазначає, що така вимога позивача можлива лише за умов одночасного дотримання двох передумов: перемоги тендерної пропозиції позивача у процедурі публічної закупівлі та визнання недійсним договору, укладеного за результатами цієї ж закупівлі між відповідачем-1 та відповідачем-2.

Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає правові підстави для задоволення заявленої вимоги про визнання договору поставки трубної продукції №UGV371/30-23 від 23.06.2023 укладеним.

Підстави для визнання договору укладеним повинні базуватися виключно на доведеному порушенні процедури тендерної закупівлі, що зумовило неправомірне укладення договору з іншою стороною. Водночас у межах цієї справи, судом не було встановлено, що пропозиція позивача мала бути визнана переможною у тендерній процедурі, або що договір між відповідачем-1 та відповідачем-2 порушує законодавство чи права позивача. Таким чином, один із ключових факторів, необхідних для задоволення заявленої позивачем вимоги, є відсутнім.

Отже, вимога позивача про визнання договору укладеним із відповідачем-1 є необґрунтованою так як не доведено порушення, яке могло б стати підставою для втручання у чинні договірні відносини між відповідачами, відтак зважаючи на відсутність одного з визначальних факторів, суд вважає, що права позивача у заявлений спосіб захисту не підлягають відновленню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували його позовні вимоги.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог так як, виходячи з вищевикладеного, обраний спосіб захисту не відповідає меті та завданням правосуддя.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Україна» до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Компанії «Vorex LLC» про визнання недійсним результатів відкритих торгів, визнання недійсним договору та визнання укладеним договору відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс рішення складено та підписано 24.12.2024.

СуддяТ.В. Васильченко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення01.10.2024
Оприлюднено26.12.2024
Номер документу124018524
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —910/10971/23

Рішення від 01.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 16.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 04.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 04.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 04.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 04.12.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 29.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 25.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

Ухвала від 19.08.2024

Господарське

Господарський суд міста Києва

Васильченко Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні