Рішення

від 17.12.2024 по справі 922/2824/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024м. ХарківСправа № 922/2824/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" про стягнення коштів

за участю представників:

позивача Жилко С.Е.

відповідача Дзюба І.М.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3.388.759,41 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Клочківській, 134-Б у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 12.12.2016 за період з 01.01.2020 до 31.12.2021.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині сплати орендної плати за земельну ділянку за Договором оренди землі від 12.12.2016 в повному розмірі у зв`язку зі зміною з 01.01.2020 нормативної грошової оцінки такої ділянки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2024 у справі №922/2824/24 позовну заяву Харківської міської ради залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2824/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.09.2024 у справі №922/2824/24 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 у справі №922/2824/24 клопотання ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" про витребування залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2024 закрито підготовче провадження у справі №922/2824/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні по суті від 19.11.2024 у справі №922/2824/24 була оголошена перерва на 17.12.2024 об 11:00 год.

Присутній у судовому засіданні по суті 17.12.2024 представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні по суті 17.12.2024 проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні повністю з підстав, наведених у відзиві та запереченнях.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" (орендар) був укладений Договір оренди землі від 12.12.2016 (надалі - Договір). Згідно з його умовами орендодавець на підставі рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" від 06.07.2016 №262/16 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, вул. Клочківська, 134-Б.

Згідно з пунктом 2 Договору в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:04:018:0063), загальною площею 1,0038 га (далі - Земельна ділянка).

Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом становить 11.221.380,00 грн.

Договір укладений строком до 31.12.2021. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням (пункт 8 Договору).

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком від 20.10.2016 №956/16 становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 336.641,40 грн; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить 28.053,45 грн.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки визначенні чинним законодавством.

Пунктом 13 Договору погоджено, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки.

У відповідності до пункту 28 Договору орендодавець має право вимагати, зокрема, в разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, орендодавець має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору укладеним у зміненій редакції.

Орендодавець зобов`язаний, зокрема, в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутися до орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати (підпункт "в" пункту 31 Договору).

Згідно з пунктом 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

Право оренди на Земельну ділянку було зареєстровано за відповідачем 20.12.2016 за №18482660, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.01.2017 №77739909.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Листом від 11.04.2024 №7785/5/20-40-04-02-12 Головне управління ДПС у Харківській області надало Харківській міський раді інформацію щодо сплати ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" плати за землю за період з 2019 до 2023. Так, за 2019 рік ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" задекларовано до сплати земельний податок у розмірі 356.839,88 грн; за 11 місяців 2020 року - 327.103,22 грн; за 2021 рік - 356.839,88 грн; за січень-лютий 2022 - 311.549,06 грн; за травень-грудень 2023 - 1.404.233,81 грн.

Позивач зазначає, що з моменту застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються права та обов`язки сторін Договору в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Відтак, починаючи з 01.01.2020 ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" повинно було сплачувати орендну плату за користування Земельною ділянкою в новому розміру з урахуванням зміни нормативно грошової оцінки. Оскільки Земельна ділянка в період з 01.01.2020 до 31.12.2021 використовувалися відповідачем без належної сплати орендної плати в новому розміру, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення недоплаченої орендної плати.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що ні в Типовому договорі оренди, ні в передбаченому Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженому рішенням від 19.12.2012 №960/12, ані в спірного Договорі не визначено іншого порядку перегляду розміру орендної плати у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі, ніж як у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Крім того, зазначає, що позивач безпідставно обґрунтовує свій позов тим, що у спірних правовідносинах орендна плата визначена у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, що не відповідає дійсності. А отже, посилання Харківської міської ради на висновок Великої Палата Верховного Суду, викладений у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22, є неправомірним, оскільки в спірному Договорі розмір орендної плати не визначається у відсотковому відношенні від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а визначається у грошовому виразі на рік та на місяць, як договірна вартість. Таким чином, до моменту внесення змін до Договору, відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому чинним Договором. Окрім цього, зазначена позивачем у позові нормативна грошова оцінка Земельної ділянки за 2020 - 2021 роки в сумі 70.829.609,67 грн на рік не підтверджена належними доказами, а тому не може бути підставою для перегляду орендної плати по Договору.

Також відповідач зазначає, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 вводиться в дію не з 01.01.2020, а повинна застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто не раніше 01.01.2021, а тому нарахування орендної плати в збільшеному розмірі за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 є безпідставним.

Крім того, відповідач стверджує, що затверджена Харківською міською радою нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 мала пройти обов`язкову державну експертизу та отримати позитивний висновок. Натомість, з рішення №1474/19 не вбачається, що позивач отримав висновок державної експертизи "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.201". А отже, Харківська міська рада не мала законних підстав для затвердження нової технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Харкова.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Податковим кодексом України.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Слід відзначити, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). У зв`язку з вказаним та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 Податкового кодексу України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного Господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Як визначено статтею 93 Земельного кодексу України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений Договір за умовами якого позивач на підставі рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" від 06.07.2016 №262/16 надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, вул. Клочківська, 134-Б.

Вказаний Договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного Договору сторонами суду не надано, а матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання спірного Договору, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них, а також договору оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Пунктом "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Враховуючи умови Договору (пункт 9), ставка орендної плати за Земельну ділянку становила 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складала 336.641,40 грн станом на момент підписання Договору.

З приводу розрахунку заборгованості з орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у період з 01.01.2020 до 31.12.2021, а також заперечень відповідача, пов`язаних з неправомірним визначенням позивачем оновленого розміру орендної плати в цей період, суд зазначає наступне.

За імперативними приписами пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Враховуючи викладене, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19).

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до вказаних вище вимог чинного законодавства, з метою самостійного обчислення розміру орендної плати за 2020-2021 роки позивачем був отриманий Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2024 №НВ-994203037272024, в якому було зазначено нормативну грошову оцінку спірної Земельної ділянки в розмірі 94.169.028,51 грн.

З положень статті 289 Податкового кодексу України вбачається, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок. Кумулятивно - шляхом перемноження коефіцієнтів.

Згідно з інформацією, яка розміщена офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1,15, 2023 рік - 1,051.

Оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2024 №НВ-994203037272024 був отриманий Харківською міською радою в 2024 році, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020-2021 роки позивачем був поділений розмір НГО (94.164.028,51 грн) на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки. За розрахунком позивача нормативна грошова оцінка спірної Земельної ділянки в 2020-2021 роках становила 70.829.609,67 грн.

Під час розгляду даної справи було з`ясовано наявність спору між сторонами щодо розміру нормативної грошової оцінки спірної Земельної ділянки у 2020-2021 роках, а саме: позивач вважає вірною - 70.829.609,67 грн, виходячи з якої позивачем був зроблений розрахунок заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.12.2021 (т. I, арк. 25), а відповідач вважає вірною нормативну грошову оцінку в сумі 56.645.442,00 грн, яка підтверджена Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.09.2020 №4058/176-20 та від 19.11.2020 №4614/176-20, які долучені до відзиву на позовну заяву.

Надаючи оцінку вказаним вище обставинам, суд, керуючись положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, виходив з того, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Отже, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

У рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. На них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. Дії або рішення суб`єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються). Правомірне очікування виникає в особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб`єкта владних повноважень в особи наявне розумне сподівання, що стосовно неї суб`єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.

Отже, принцип "належного урядування" покладає обов`язок на орган діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, суд відзначає, що Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.09.2020 №4058/176-20 та від 19.11.2020 №4614/176-20, які були надані відповідачу за його зверненням до уповноваженого органу (Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин), та в яких була зазначена нормативна грошова оцінка спірної Земельної ділянки в розмірі 56.645.442,00 грн є належними та допустимими доказами розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки станом на 2020-2021 роки та в період з 01.01.2020 до 31.12.2021.

Отже, заперечення відповідача в частині неправомірності застосованого позивачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 70.829.609,67 грн за період її користування з 01.01.2020 до 31.12.2021, визнаються судом правомірними та такими, що підтверджені належними доказами.

Враховуючи вказане, розрахунок заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.12.2021, здійснений позивачем, визнається судом необґрунтованим. Натомість, правильним розрахунком розміру орендної плати за 2020 рік (11 місяців) є 1.557.749,66 грн та за 2021 рік - 1.699.363,26 грн.

Слід відзначити, що в матеріалах справи наявний лист Головного управління ДПС у Харківській області від 11.04.2024 №7785/5/20-40-04-02-12, адресований Харківській міський раді, в якому зазначено, що ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" задекларовано до сплати земельний податок за 11 місяців 2020 року в розмірі 327.103,22 грн та за 2021 рік у розмірі 356.839,88 грн. Тобто сплата земельного податку за спірну Земельну ділянку здійснювалася відповідачем у 2020-2021 роках без врахування нового розміру нормативної грошової оцінки землі, що є порушенням підпункту "в" пункту 31 Договору (орендодавець зобов`язаний, зокрема, в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутися до орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати).

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац 2 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, із системного аналізу приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов`язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.

Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Враховуючи викладене, з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23).

Суд відзначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 був конкретизований висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Враховуючи викладене, судом відхиляться заперечення відповідача в частині обов`язковості укладення додаткової угоди до спірного Договору в частині зміни розміру орендної плати.

Суд зазначає, що за користування спірною Земельною ділянкою в період з 01.01.2020 до 31.12.2021 розрахунок річної орендної плати підлягає здійсненню наступним чином: 56.645.442,00 грн х 3% = 1.699.363,26 грн за рік, при цьому у 2020 році підлягала сплаті орендна плата за 11 місяців у розмірі 1.557.749,66 грн, оскільки згідно з пунктом 52-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому, є помилковим посилання відповідача на те, що у спірному Договорі розмір орендної плати встановлений у грошовому виразі, а не у відсотковому, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, оскільки згідно з абзацом 2 пункту 9 Договору розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком від 20.10.2016 №956/16 становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 336.641,40 грн. А отже, визначення розміру орендної плати в спірному Договорі визначено саме у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, що відповідає положенням статті 288 Податкового кодексу України.

Окрім цього, з постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 (пункт 15) вбачається, що в Договорі, котрий був предметом розгляду у справі №914/2848/22, сторонами було погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі десять відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік, тобто 6.100,00 грн за рік. А отже встановлення розміру орендної плати як у справі №914/2848/22 так і в даній справі є ідентичним.

Судом встановлено, що за користування спірною Земельною ділянкою в 2020 році відповідачем сплачено 327.103,22 грн та в 2021 році сплачено 356.839,88 грн, а отже заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.12.2021 становить 2.573.169,82 грн (3.257.112,92 грн - 683.943,10 грн).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повної сплати відповідачем орендної плати за період з 01.01.2020 до 31.12.2021 у залишковій сумі 2.573.169,82 грн відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності вказаного боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Суд відхиляє посилання відповідача про наявність передплати зі сплати орендної плати в розмірі 1.404.235,62 грн, про що свідчить Витяг з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з пунктом 54.1. статті 51 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Так, згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, кошти, які сплачені ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ", крім тих, які були ним задекларовані до сплати за відповідні періоди, вважаються помилково та/або надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями, а отже не можуть бути належним доказом підтверджуючим сплату орендної плати за спірний період, оскільки заявлена до стягнення позивачем заборгованість стосується періоду 2020-2021 років, натомість згідно з Витягом з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом передплата в сумі 1.404.235,62 грн стосується за період з 01.01.2024 до 01.08.2024.

Згідно з приписами пункту 87.1. статті 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.

А отже, у випадку наявності заборгованості зі сплати орендної плати, відповідач не позбавлений права на підставі відповідної заяви звернутися до відповідного контролюючого органу з метою зарахування надміру сплачених сум для погашення податкового боргу.

Окрім цього є безпідставними твердження відповідача про те, що нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 повинна застосовуватися не з 01.01.2020, а з 01.01.2021.

Згідно з пунктом 271.2. статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

В даному випадку зазначаючи про застосування з 01.01.2021 нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 відповідач посилається на рішення 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 №1908/19, яким було затверджено Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Натомість, цим рішенням Харківської міської ради був затверджений порядку впровадження такої нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Сама технічна документації була затверджена на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 та застосовується з 01.01.2020, що відповідає приписам пункту 271.2. статті 271 Податкового кодексу України.

Окрім цього, суд зазначає, що правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", який був чинний станом на момент прийняття рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19.

Згідно зі статтею вказаного Закону державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру (стаття 6 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

Відповідно до статті 32 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:

- питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень ;

- відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;

- еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативному впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється (частина п`ята статті 35).

Враховуючи вищевказані положення, суд зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути прийняте лише за умови наявності позитивного висновку державної експертизи такої землевпорядної документації.

Суд зазначає, що рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19, яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, станом на дату розгляду справи є чинним, доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять, а відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, твердження відповідача про те, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 не містить позитивного висновку державної експертизи, а отже не може застосовуватися є надуманими та безпідставними.

При цьому, суд звертає увагу, що надані відповідачем Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.09.2020 №4058/176-20 та від 19.11.2020 №4614/176-20 створені на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, що виключає наявність негативного висновку землевпорядної документації.

З урахуванням викладеного, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позову заяву та запереченнях, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, правових позицій Верховного Суду та фактичних обставинах справи, а по суті являють собою їх довільне тлумачення, спрямоване на виправдання ухилення від виконання своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати в новому розмірі, у зв`язку із затвердженням нової нормативної грошової оцінки землі.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази сплати ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" орендної плати в повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою відповідно до Договору за період з 01.01.2020 до 31.12.2021 є частково обґрунтованою та підлягає задоволенню в розмірі 2.573.169,82 грн. В іншій частині стягнення заборгованості в розмірі 815.589,59 грн позовна вимога є безпідставною, недоведеною та такою, що не підлягає задоволенню.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 38.597,55 грн покладаються на відповідача, в іншій частині (12.233,84 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" (Україна, 61058, Харківська обл., м. Харків, вул. Культури, буд. 20-В, код ЄДРПОУ 37092322) на користь Харківської міської ради (Україна, 61003, Харківська обл., м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Клочківській, 134-Б у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 12.12.2016 за період з 01.01.2020 до 31.12.2021 у розмірі 2.573.169,82 грн та 38.597,55 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" грудня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля