Постанова

від 26.03.2025 по справі 922/2824/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/2824/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від позивача Жилко С.Е.;

від відповідача Дзюба І.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.88Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 (суддя Добреля Н.С., повний текст складено 24.12.2024) у справі №922/2824/24

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" (далі ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ"), в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 3 388 759,41 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Клочківській, 134-Б у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 12.12.2016 за період з 01.01.2020 до 31.12.2021.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача в частині сплати орендної плати за земельну ділянку за договором оренди землі від 12.12.2016 у повному розмірі у зв`язку зі зміною з 01.01.2020 нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/2824/24 у позові відмовлено частково. Стягнуто з ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" на користь Харківської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул.Клочківській, 134-Б у м.Харкові відповідно до договору оренди землі від 12.12.2016 за період з 01.01.2020 до 31.12.2021 у розмірі 2 573 169,82 грн. та 38 597,55 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

В основу рішення покладено висновки суду про те, що відповідач у спірний період здійснював сплату орендної плати без урахування нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка застосовується з 01.01.2020. Часткова відмова в задоволенні позовних вимог мотивована обранням позивачем неправильного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як бази для обрахунку розміру належної до сплати орендної плати.

Не погодившись із означеним рішенням, ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" через підсистему «Електронний суд» 13.01.2025 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить:

- прийняти додані до скарги докази, а саме копію листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №18-28-0.233-12061/2-24 від 25.11.2024 разом із додатком - висновком державної експертизи землевпорядної документації від 05.12.2018 №3334-18, які не були предметом розгляду місцевого господарського суду, які відповідач не міг надати до суду з незалежних від нього об`єктивних обставин;

- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/2824/24 та ухвалити нове рішення, яким в позоі відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив наступне:

- у зв`язку із відсутністю позитивного висновку державної експертизи Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, рішення позивача №1474/19 від 27.02.2019 було прийняте не у спосіб та не в порядку, встановленому ч.4 ст.35 Закону України №1808-IV. Наслідком відсутності позитивного висновку державної експертизи Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 є заборона реалізації заходів, передбачених такою технічною документацією згідно з ч.5 ст.35 Закону України №1808-IV, а в межах цієї справи відповідно є неправомірним її застосування при розрахунку орендної плати;

- нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 повинна застосовуватися не з 01.01.2020, а з 01.01.2021. Оскільки рішення Харківської міської ради №1908/19, яким затверджено порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, прийняте 18.12.2019, то з урахуванням положень п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України (далі ПК України) його норми застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто з 01.01.2021. Суд першої інстанції не встановив дату офіційного оприлюднення рішення Харківської міської ради №1474/19 від 27.02.2019, яка мала відбутись до 15.07.2019 згідно з приписами п.271.2 ст.271 ПК України. Наслідком недотримання радою вимоги щодо офіційного оприлюднення рішення щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок до 15 липня року є неможливість застосування такого рішення у плановому періоді, яким у даному спорі є 2020 рік;

- Господарський суд Харківської області безпідставно відхилив заперечення відповідача в частині обов`язковості укладення додаткової угоди до спірного договору в частині зміни розміру орендної плати. Харківською міською радою, як суб`єктом владних повноважень, рішенням №1908/19 від 18.12.2019 запроваджено порядок внесення змін до договорів оренди землі у зв`язку зі зміною нормативно грошової оцінки одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018, а саме для договорів, які укладені до прийняття рішення №1554/19 від 17.04.2019 і які не відповідають типовій формі договору, затвердженій цим рішенням, підставою для зміни орендної плати є відповідна додаткова угода до договору оренди землі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.

Після отримання через підсистему «Електронний суд» від ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" заяви про усунення недоліків (вх.1021 від 22.01.2025), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/2824/24. Встановлено строк по 17.02.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 18.03.2025 о 09:30год.

Через підсистему «Електронний суд» 18.02.2025 від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.2153; документ сформовано в підсистемі «Електронний суд» 17.02.2025, тобто у межах встановленого судом строку), згідно з прохальною частиною якого заявник просить апеляційну скаргу ТОВ «АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ» на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/2824/24 залишити без задоволення, рішення без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначає наступне:

- оскільки рішення Харківської міської ради №1474/19 від 27.02.2019, яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, оприлюднено на офіційному інтернет сайті та розташовано в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради до 15.07.2019, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період) 2020 рік, то відповідно до ст.271 ПК України Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020;

- згідно з висновком державної експертизи землевпорядної документації за результатами розгляду Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 повернуто на доопрацювання як таку, що не повною мірою відповідає вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам. За результатами розгляду технічної документації зауваження, викладені у висновку державної експертизи №3334-18 від 05.12.2018, усунуто (враховано), про що свідчить відмітка на висновку державної землевпорядної документації. Отже, як убачається з листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №18-280.233-12061/2-24 від 25.11.2024, Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 пройшла обов`язкову експертизу;

- з моменту початку застосування відповідно до п.271.2 ст.271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22).

Від ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" 05.03.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі на відзив позивача (вх.2844).

Судова колегія звертає увагу, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2025, зокрема, встановлено сторонам строк по 17.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань.

Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відтак, керуючись ст.ст.118, 119 ГПК України, приймаючи до уваги подання додаткових пояснень поза межами встановленого судом процесуального строку та відсутність клопотання відповідача про продовження такого строку, поданого до закінчення цього строку, судова колегія залишила без розгляду подані відповідачем додаткові пояснення.

У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 18.03.2025 з`явилися представники сторін. Представник відповідача підтримав заявлене за змістом апеляційної скарги клопотання про долучення до матеріалів справи доказів - копії листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №18-28-0.233-12061/2-24 від 25.11.2024 разом із додатком - висновком державної експертизи землевпорядної документації №3334-18 від 05.12.2018. Представник позивача проти задоволення означеного клопотання не заперечував.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування клопотання про долучення доказів відповідач зазначає наступне. Відповідач вчиняв заходи для отримання у позивача висновку держаної експертизи Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 шляхом направлення адвокатського запиту 16.10.2024, однак листом від 04.11.2024 позивач відповідну інформацію та копію висновку не надав. 15.10.2024 відповідач подав до Господарського суду Харківської області клопотання про витребування у позивача доказів вчинення дій з проведення державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, а саме просив витребувати позитивний висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Однак ухвалою суду першої інстанції від 05.11.2024 клопотання про витребування залишено без розгляду. 16.12.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідач отримав від позивача копію листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №18-28-0.233-12061/2-24 від 25.11.2024 разом із додатком висновком державної експертизи землевпорядної документації №3334-18 від 05.12.2018.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що надані апелянтом докази є важливими для встановлення обставин розглядуваної справи, враховуючи, що обидві сторони посилаються на означені докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, з метою забезпечення повноти встановлення обставин справи, Східний апеляційний господарський суд задовольнив клопотання ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" про долучення доказів.

Крім того у судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник позивача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

З метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності судова колегія оголосила перерву в судовому засіданні до 26.03.2025 о 12:00год. без оформлення окремого документа, про що зазначено в протоколі судового засідання.

25.03.2025 від ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" через підсистему «Електронний суд» отримано додаткові пояснення у справі (вх.3810).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 26.03.2025, за участі представників сторін, керуючись ст.ст.118, 119 ГПК України, приймаючи до уваги подання відповідачем додаткових пояснень (вх.3810 від 25.03.2025) поза межами встановленого судом в ухвалі від 27.01.2025 процесуального строку та відсутність клопотання відповідача про продовження такого строку, поданого до закінчення цього строку, судова колегія залишила без розгляду подані відповідачем додаткові пояснення.

Представники сторін підтримали позицію, викладену в попередньому судовому засіданні.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

12.12.2016 між Харківською міською радою (орендодавець) та ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" (орендар) був укладений договір оренди землі (далі - договір), за умовами п.1 якого орендодавець на підставі рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 №262/16 "Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів" надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м.Харків, вул.Клочківська, 134-Б.

В оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 6310136300:04:018:0063), загальною площею 1,0038 га (далі - земельна ділянка) (п.2 договору).

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля (п.3 договору).

Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом (вих.№97-20.08-2-1529/32-16 від 30.09.2016) становить 11 221 380,00 грн.

При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до п.8 договору останній укладений строком до 31.12.2021. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.

За умовами п.9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №956/16 від 20.10.2016 становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 336 641,40 грн.; розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить 28 053,45 грн.

Пунктом 11 договору погоджено, що орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частинами щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або в строки визначені чинним законодавством.

Згідно з п.13 договору розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.28 договору орендодавець, зокрема, у разі ухилення орендаря від перерахунку орендної плати при настанні умов, передбачених пунктом 13 договору, має право звернутися до суду для визнання додаткової угоди до договору укладеним у зміненій редакції.

За умовами п.31 договору орендар зобов`язаний, зокрема, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутися до орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку (п.36 договору).

Відповідно до п.42 договору останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками обох сторін.

Як убачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №77739909 від 04.01.2017 право оренди на земельну ділянку було зареєстроване за ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" 20.12.2016, номер запису про інше речове право 18482660.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1474/19 від 27.02.2019 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Головне управління ДПС у Харківській області листом №7785/5/20-40-04-02-12 від 11.04.2024 надало Харківській міський раді інформацію щодо сплати ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" плати за землю за період з 2019 до 2023. Так, за 2019 рік ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" задекларовано до сплати земельний податок у розмірі 356 839,88 грн.; за 11 місяців 2020 року 327 103,22 грн.; за 2021 рік 356 839,88 грн.; за січень-лютий 2022 року 311 549,06 грн.; за травень-грудень 2023 року 1 404 233,81 грн. За даними інтегрованої картки платника ІТС «Податковий блок» задекларовані підприємством податкові зобов`язання по орендній платі за 2019 2021 роки, січень-лютий 2022 року, 2023 рік ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" сплачено.

За твердженнями позивача, з моменту застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються права та обов`язки сторін договору в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Відтак, починаючи з 01.01.2020 ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" повинно було сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою в новому розмірі з урахуванням зміни нормативної грошової оцінки. Оскільки земельна ділянка в період з 01.01.2020 до 31.12.2021 використовувалися відповідачем без належної сплати орендної плати в новому розмірі, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та стягнення недоплаченої орендної плати.

Судова колегія враховує наступне.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Харківської міської ради до ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 12.12.2016, яка виникла за період з 01.01.2020 до 31.12.2021.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

У силу приписів ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною 1 ст.93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.21 означеного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 3 ст.22 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Відповідно до п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПК України).

Як зазначалося вище за текстом постанови, 12.12.2016 між сторонами був укладений договір, за умовами якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Клочківська, 134-Б. Означений договір підписаний сторонами та скріплений печатками. Доказів визнання договору недійсним, зміни або розірвання вказаного договору матеріали справи не містять.

Станом на момент підписання договору, з огляду на умови п.9 договору, розмір орендної плати за земельну ділянку становив 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складав 336 641,40 грн. на рік, або 28 053,45 грн. на місяць.

Відповідно до приписів п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.п.289.1, 289.2 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паї), на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Відтак, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Пунктом 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни нормативної грошової оцінки.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1474/19 від 27.02.2019 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Означене рішення оприлюднено на офіційному інтернет сайті Харківської міської ради та розташоване в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради.

Сторонами в п.31 договору погоджено, що орендодавець зобов`язаний, зокрема, в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки в місячний термін звернутися до орендодавця щодо перерахунку розміру орендної плати.

Відповідних доказів звернення орендодавця до орендаря матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Харківською міською радою до позовної заяви додано Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9942030372024 від 20.06.2024, згідно з яким нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 94 169 028,51 грн.

Відповідно до інформації, яка розміщена офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (п.289.2 ст.289 ПК України). Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2021 рік - 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік - 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); 2023 рік - 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

З метою самостійного обчислення розміру орендної плати за період 2020-2021 роки, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2020-2021 роки, як основи для визначення розміру орендної плати, позивачем був поділений розмір нормативної грошової оцінки (94 169 028,51 грн.) на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки. За розрахунком позивача нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в 2020-2021 роках становила 70 829 609,67 грн.

Натомість, відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4058/176-20 від 03.09.2020 та №4614/176-20 від 19.11.2020, згідно з якими нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 56 645 442,00 грн.

Враховуючи принцип «належного урядування», судова колегія погоджується з висновком Господарського суду Харківської області про те, що Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4058/176-20 від 03.09.2020 та №4614/176-20 від 19.11.2020, які були надані ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" за його зверненням до Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, та в яких була зазначена нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в розмірі 56 645 442,00 грн., є належними та допустимими у розумінні норм ГПК України доказами розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в період з 01.01.2020 до 31.12.2021.

Згідно зі здійсненими місцевим господарським судом розрахунками, проведеними з урахуванням нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки в розмірі 56 645 442,00 грн., розмір орендної плати за 11 місяців 2020 року (оскільки згідно з п.52-4 підрозділу 10 розділу XX ПК України не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності) становить 1 557 749,66 грн. та за 2021 рік становить 1 699 363,26 грн. Апеляційна скарга відповідача не містить доводів на спростування правильності проведених судом першої інстанції розрахунків.

Згідно з інформацією, викладеною в наявному в матеріалах справи листі Головного управління ДПС у Харківській області №7785/5/20-40-04-02-12 від 11.04.2024, ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" задекларовано до сплати земельний податок за 11 місяців 2020 року 327 103,22 грн. та за 2021 рік 356 839,88 грн. Задекларовані підприємством податкові зобов`язання сплачено.

Тобто, сплата земельного податку за спірну земельну ділянку здійснювалася відповідачем у 2020-2021 роках без урахування нового розміру нормативної грошової оцінки землі. Заборгованість з орендної плати за земельну ділянку за період 01.01.2020-31.12.2021 становить 2 573 169,82 грн. Доказів на підтвердження повної сплати означеної заборгованості відповідачем до матеріалів справи не надано, на наявність таких доказів відповідач за змістом апеляційної скарги також не посилається.

За змістом апеляційної скарги ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" наполягає на обов`язковості укладення додаткової угоди до спірного договору в частині зміни розміру орендної плати.

Надаючи оцінку означеним доводам скаржника, судова колегія зазначає, що відповідно до абз.2 п.9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №956/16 від 20.10.2016 становить 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 336 641,40 грн.

Відтак, як правильно виснував місцевий господарський суд, розмір орендної плати в договорі сторонами визначено саме у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки, що узгоджується з положеннями ст.288 ПК України.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 (на яку обґрунтовано послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні), правовідносини з оренди землі державної та комунальної власності мають особливості, які зумовлені наявністю імперативних елементів у таких правовідносинах. За змістом приписів Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", ПК України зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати. З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 ст.271 ПК України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

Апелянт посилається на те, що Харківська міська рада в рішенні №1908/19 від 18.12.2019 «Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018» встановила, що зміни до договорів оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі, крім тих договорів оренди землі, що укладені за типовою формою, затвердженою рішенням 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 17.04.2019 №1554/19 «Про затвердження Положення про оренду землі в м.Харкові».

Разом з тим, вказані обставини не спростовують обов`язку орендаря сплачувати, відповідно до приписів законодавства, орендну плату на підставі зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що у зв`язку із відсутністю позитивного висновку державної експертизи Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, рішення позивача №1474/19 від 27.02.2019 прийняте не у спосіб та не в порядку, встановленому ч.4 ст.35 Закону України №1808-IV. Наслідком відсутності позитивного висновку державної експертизи Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 є заборона реалізації заходів, передбачених такою технічною документацією згідно з ч.5 ст.35 Закону України №1808-IV, а в межах цієї справи, відповідно, є неправомірним її застосування при розрахунку орендної плати.

Спростовуючи означені доводи, Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення визначає Закон України №1808-IV від 17.06.2004 "Про державну експертизу землевпорядної документації", чинний станом на момент прийняття рішення Харківської міської ради №1474/19 від 27.02.2019 «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018».

Відповідно до ст.1 означеного Закону державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Згідно зі ст.6 Закону України №1808-IV від 17.06.2004 об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру.

Обов`язковій державній експертизі підлягає, зокрема, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").

Положеннями статті 32 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що державна експертиза проводиться шляхом розгляду документації та матеріалів, а за необхідності - шляхом проведення обстежень у натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються:

- питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень;

- відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства;

- еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативному впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Відповідно до приписів ст.35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи (ч.1).

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об`єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки (ч.2).

Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок (ч.3).

Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч.4).

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється (ч.5).

З огляду на наведені положення законодавства, Східний апеляційний господарський суд погоджується з доводами відповідача про те, що рішення органу місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути прийняте лише за умови наявності позитивного висновку державної експертизи такої землевпорядної документації.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на наявний в матеріалах справи лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №18-28-0.233-12061/2-24 від 25.11.2024 (долучений судом апеляційної інстанції до матеріалів справи за клопотанням скаржника) (т.2 а.с.40), з якого вбачається наступне. Відповідно до журналу обліку (реєстрації) об`єктів державної експертизи землевпорядної документації за 2018 рік технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова розроблена Державним підприємством «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», 20.11.2018 надійшла до Держгеокадастру для проведення обов`язкової державної експертизи та зареєстрована за №3334-18. За результатами розгляду технічної документації Держгеокадастром надано висновок державної експертизи землевпорядної документації №3334-18 від 05.12.2018. За підсумковою оцінкою технічну документацію повернуто на доопрацювання як таку, що не повною мірою відповідає вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам. Технічна документація 11.12.2018 надійшла до Держгеокадастру для здійснення контролю за усуненням зауважень, викладених у висновку державної експертизи. За результатами розгляду технічної документації зауваження, викладені у висновку державної експертизи №3334-18 від 05.12.2018 усунуто (враховано), про що свідчить відмітка на висновку державної землевпорядної документації, а саме підпис заступника начальника Управління державної експертизи начальника відділу державної експертизи Лахматової О.В., штамп «ДЕРЖГЕОКАДАСТР Зауваження враховано» та печатка Держгеокадастру «Для довідок».

До означеного листа Держгеокадастру додано Висновок державної експертизи землевпорядної документації №3334-18 від 05.12.2018 (т.2 а.с.42), на якому наявний штамп «ДЕРЖГЕОКАДАСТР Зауваження враховано» та печатка Держгеокадастру «Для довідок».

Означене цілком відповідає приписам пп.3.5.3, 3.5.9 п.3.5 глави 3 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 за №1618/10217.

Так, підпунктом 3.5.3 Методики передбачено, що об`єкт експертизи, який повернуто на доопрацювання, оцінюється позитивно та погоджується після внесення змін і доповнень до нього в порядку, передбаченому цією Методикою, з урахуванням зауважень та пропозицій, зазначених у висновку державної експертизи.

Згідно з пп.3.5.9 контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники територіальних органів Держгеокадастру. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника територіального органу Держгеокадастру, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Відтак, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність позитивного висновку державної експертизи щодо об`єкта обов`язкової державної експертизи - Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 (після усунення недоліків цієї документації).

Судова колегія звертає увагу на те, що предметом розгляду у справі №922/2824/24 не є обставини дотримання/недотримання Держгеокадастром, як уповноваженим органом, який до того ж не залучений до участі у справі, положень законодавства при наданні позитивного висновку за результатами оцінки документації з нормативної грошової оцінки земель.

Крім того як обґрунтовано зауважив Господарський суд Харківської області в оскаржуваному рішенні, рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1474/19 від 27.02.2019, яким затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, є чинним, доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять. Натомість, відповідач, посилаючись на те, що означене рішення ради прийняте не у спосіб та не в порядку, встановленому ч.4 ст.35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", не надав доказів звернення з відповідним позовом до суду. У свою чергу, судова колегія не встановила порушень положень ст.35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Судова колегія, разом з іншим, звертає увагу, що відповідач, заперечуючи проти правильності обрахунку розміру позовних вимог, надав до матеріалів справи Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4058/176-20 від 03.09.2020 та №4614/176-20 від 19.11.2020, сформовані на підставі Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Означене свідчить про непослідовність та суперечливість доводів та поведінки відповідача.

Безпідставними, за висновками судової колегії, є посилання апелянта на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 10.11.2022 у справі №815/1138/16.

Так, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №916/1828/22, від 03.10.2023 у справі №911/1212/22, від 03.10.2023 у справі №922/3953/21, від 03.10.2023 у справі №922/1653/21.

Так, у межах адміністративної справи №815/1138/16, на яку посилається апелянт, предметом розгляду були вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аероклуб «Одеса» до Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, Біляївської районної ради Одеської області, відділу містобудування та архітектури Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Управління Держгеокадастру у Біляївському районі Одеської області про:

визнання протиправним висновку Управління розвитку інфраструктури, містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 12.11.2013 №1192 про погодження проектної документації із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району;

визнання протиправним висновку управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області від 05.12.2014 №01-05-14/13401 про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області;

визнання протиправним висновку державної експертизи землевпорядної документації від 16.02.2015 №1, затвердженого заступником начальника Головного управління Держземагенства в Одеській області про повернення на доопрацювання проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства;

визнання протиправним та скасування рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 11.12.2014 №490/Р-ХХХХІІ-VІ «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне», яким погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне із додатковим включенням у межі селища 108,847га землі та запропоновано Біляївській районній раді затвердити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж та встановити площу с.Набережне 159,5507га, вирішено вилучити із загальної площі 0,2508га, що знаходяться в оренді ТОВ «Аероклуб «Одеса» та 0,3544га ріллі державної власності;

визнання протиправним та скасування рішення Біляївської районної ради від 10.07.2015 №45/753-VІ, яким затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Набережне на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області із збільшенням загальної площі території населеного пункту з 51,3088га до 159,5507га за рахунок включення в межі селища Набережне прилеглих територій за межами існуючого населеного пункту на території Августівської сільської ради.

Натомість у межах розглядуваної справи №922/2824/24 предметом розгляду є вимоги Харківської міської ради до ТОВ "АВАНТАЖ-ПРОПЕРТІ" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі від 12.12.2016 за період з 01.01.2020 до 31.12.2021.

Крім того різними є встановлені судами у межах справи №922/2824/24 та справи №815/1138/16 обставини.

Проаналізувавши правовідносини у справі №815/1138/16, на яку посилається апелянт, та правовідносини у розглядуваній справі №922/2824/24, судова колегія не встановила їх подібності.

Заперечуючи проти рішення суду першої інстанції, відповідач, разом з іншим, в апеляційній скарзі посилається на те, що нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 повинна застосовуватися не з 01.01.2020, а з 01.01.2021. Відповідач стверджує, що оскільки рішення Харківської міської ради №1908/19, яким затверджено порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, прийняте 18.12.2019, то з урахуванням положень п.271.2 ст.271 ПК України його норми застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто з 01.01.2021.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п.271.2 ст.271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішенням 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1908/19 від 18.12.2019, на яке посилається апелянт, було затверджено Порядок впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.

Натомість, сама технічна документації була затверджена на підставі рішення 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1474/19 від 27.02.2019 (означене рішення оприлюднено на офіційному інтернет сайті Харківської міської ради та розташоване в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради) та застосовується з 01.01.2020, що відповідає приписам п.271.2 ст.271 ПК України. Доказів оприлюднення рішення ради пізніше 15.07.2019 відповідачем до матеріалів справи не надано.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/2824/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 07.04.2025.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова