Ухвала

від 23.12.2024 по справі 1540/4322/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

Київ

справа № 1540/4322/18

адміністративне провадження № К/990/47645/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС України в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №1540/4322/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Головного управління ДПС України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС України в Одеській області (далі - скаржник, ГУ ДПС) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2018.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.09.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору, а також надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наведенням інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними.

Апеляційний суд встановив, що вперше подану 08.01.2019 апеляційну скаргу було залишено без руху і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати оригінал документу про сплату судового збору). Ухвалою від 26.03.2019 апеляційний суд апеляційну скаргу повернув заявнику з підстав невиконання вимог ухвали суду. Вдруге скаржник подав апеляційну скаргу 04.12.2019.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що станом на 12.11.2024 вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржник не виконав, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт не надав. З цих підстав суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки цей суд не надав оцінку обставинам, які стали перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку з інтервалами часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою. Скаржник вважає, що вчиняв усі залежні від нього дії для оскарження рішення суду першої інстанції. В найкоротший строк після отримання бюджетних асигнувань задля сплати судового збору контролюючий орган здійснив повторне звернення до суду, усунувши недоліки попередньо поданої апеляційної скарги. Водночас, повернення первісної апеляційної скарги було безпідставним, а повторне звернення відбулось у найкоротший розумний строк. Також висловлює незгоду з висновком суду щодо неповажності такої причини пропуску строку як введення воєнного стану.

Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку суд визнав неповажними, а на пропозицію суду ГУ ДПС не подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наведенням інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Відповідно, є підстави вважати, що обґрунтування незгоди із ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.11.2024 наводиться безвідносно до висновків апеляційного суду, які стали підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Доводів про те, що на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2024 ГУ ДПС подало відповідну заяву, касаційна скарга не містить. Натомість, згідно з інформацією електронної справи, яка формувалась судом апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2024 (яку ГУ ДПС отримало 16.09.2024 в електронний кабінет) від ГУ ДПС не надходило жодних заяв/клопотань. Також не відповідають дійсності доводи скаржника про те, що під час повторного звернення судовий збір було сплачено, адже однією із підстав для залишення вдруге поданої апеляційної скарги без руху була також відсутність доказів сплати судового збору.

За встановленими у цій справі обставинами, повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося більше ніж через вісім місяців з дня повернення вперше поданої апеляційної скарги, що не може бути визнано розумним та оптимальним строком для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою. Загальний строк, що минув з дня ухвалення рішення суду першої інстанції і до моменту повторного подання апеляційної скарги, яка відповідала вимогам КАС України, минув рік, що значно виходить за межі встановленого строку на апеляційне оскарження. Причин, які позбавляли ГУ ДПС можливості звернутися з апеляційною скаргою повторно у більш стислі строки скаржник не зазначає, натомість посилається на відсутність коштів.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду, у яких суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку, якщо повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося у найкоротший строк після повернення попередньо поданої апеляційної скарги та з усуненням виявленого недоліку, який став підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не стосується обставин, які мали місце у цій справі (повторне звернення відбулося більше ніж через вісім місяців після повернення попередньої апеляційної скарги і без усунення виявленого недоліку).

Крім того, необґрунтованими є доводи скаржника, пов`язані із введенням воєнного стану, адже рішення суду першої інстанції ухвалене 04.12.2018, а повторна апеляційна скарга подана 04.12.2019, тобто обставини пропуску строку виникли до дня запровадження в Україні воєнного стану. Доводів (з належним їх обґрунтуванням), що обставина введення воєнного стану вплинула на можливість виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 12.09.2024, в тому числі, шляхом направлення на адресу суду вмотивованого клопотання про поновлення строку, касаційна скарга не містить.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними, а на пропозицію суду ГУ ДПС не подало відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наведенням інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС України в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 у справі №1540/4322/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" до Головного управління ДПС України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.В. Хохуляк В.П. Юрченко