Рішення

від 10.12.2024 по справі 369/8770/16-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8770/16-ц

Провадження № 2-др/369/126/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачів 1, 2 Старовойта В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяви представника відповідачів 1, 2 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 про відшкодування витрат на професійну правову допомогу понесених відповідачами 1, 2 у зв`язку з розглядом справи № 369/8770/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федоренко Олена Ігорівна, Києво-Святошинська об`єднана податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області про визнання договору дарування земельної ділянки удаваним в частині змісту правовідносин, статусу сторін та ціни об`єкта відчуженої нерухомості, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , Приватного нотаріуса Скадовського районного округу Херсонської області Гришка Сергія Миколайовича, третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_8 про поділ належних подружжю частини житлового будинку, частини земельної ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки, визнання цих частин житлового будинку та земельної ділянки сумісною власністю, витребування їх з чужого незаконного володіння та поділ між подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2024 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області ухвалено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федоренко Олена Ігорівна, Києво-Святошинська об`єднана податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області про визнання договору дарування земельної ділянки удаваним в частині змісту правовідносин, статусу сторін та ціни об`єкта відчуженої нерухомості, та позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , Приватного нотаріуса Скадовського районного округу Херсонської області Гришка Сергія Миколайовича, третя особа ОСОБА_3 , ОСОБА_8 про поділ належних подружжю частини житлового будинку, частини земельної ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу частини житлового будинку та земельної ділянки, визнання цих частин житлового будинку та земельної ділянки сумісною власністю, витребування їх з чужого незаконного володіння та поділ між подружжям, та позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 , про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частин автомобілів в порядку поділу майна подружжя, належного на праві спільної сумісної власності, відмовити в повному обсязі.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 березня 2017 року в частині накладення заборони на відчуження:

1) на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , з належними до нього господарськими спорудами.

2) на 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:01:019:5004 площею 0,0658 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою:

АДРЕСА_2 ) на 71/100 частки житлового будинку АДРЕСА_3 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами.

4) на земельну ділянку з кадастровим номером 6524710100:01:001:0904 площею 0,0232 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

01.10.2024 року адвокат Старовойт Віталій Петрович, який діє в інтересах ОСОБА_2 через канцелярію суду зареєстрував заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат пов`язаних з наданням професійної правової допомоги.

01.10.2024 року адвокат Старовойт Віталій Петрович, який діє в інтересах ОСОБА_3 через канцелярію суду зареєстрував заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат пов`язаних з наданням професійної правової допомоги.

15.11.2024 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду зареєстрував відзив на заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/8770/16, у якому просив суд у задоволенні заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовити у повному обсязі та зменшити понесені ними витрати на правову допомогу та гонорар успіху до нуля.

10.12.2024 року позивач у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяв відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу та гонорар успіху, просив суд у їх задоволенні відмовити.

10.12.2024 року представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Старовойт Віталій Петрович у судовому засіданні подані ним заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу та гонорар успіху підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Інші сторони та треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом па підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Доказами на підтвердження понесених відповідачем - ОСОБА_2 витрат на професійну правову допомогу є наступні документи: договір про надання професійної правової допомоги № 2 від 07.03.2019 року, додаток № 1 до договору від 07.03.2019 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 25.12.2019 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 28.12.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 3 від 27.12.2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 4 від 26.12.2022 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 5 від 25.12.2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 6 від 23.08.2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 7 від 18.09.2024 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 25.12.2019 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 2 від 28.12.2020 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 3 від 27.12.2021 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 4 від 26.12.2022 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 5 від 25.12.2023 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 6 від 23.08.2024 року, ордер про надання правничої допомоги серії АІ № 1000794 від 23.05.2019 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 7353/10 від 01.03.2019 року.

Доказами на підтвердження понесених відповідачем - ОСОБА_3 витрат на професійну правову допомогу є наступні документи: договір про надання професійної правової допомоги № 31 від 05.12.2023 року, додаток № 1 до договору від 05.12.2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 25.12.2023 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 2 від 23.08.2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг № 3 від 18.09.2024 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 25.12.2023 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 2 від 23.08.2024 року, ордер про надання правничої допомоги серії АІ № 1500995 від 05.12.2023 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 7353/10 від 01.03.2019 року.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст.59Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі № 199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно дозакріпленого назаконодавчому рівніпринципу співмірності,розмір витратна послугиадвоката приїхньому розподілівизначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Суд, при ухваленні рішення враховує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Також, відповідно до частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, не надання доказів не співмірності вказаних витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяв про ухвалення додаткового рішення суду та необхідність стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса б- АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_6 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок та стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса б- АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_6 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяви - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса б- АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_6 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_6 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

В решті вимог відмовити.

Додаткове рішеннясуду набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скаргивсіма учасникамисправи,якщо апеляційнускаргу небуло подано .

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено 25.12.2024 року.

Суддя А.В. Янченко