Рішення

від 21.11.2024 по справі 910/13047/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/13047/23Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Калашнік Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» про розподіл судових витрат у справі №910/13047/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп»

про стягнення 264162,51 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Саєнко І.М.:

від відповідача: Дробот Н.В..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» про стягнення 125772,78 грн курсової різниці вартості товару, 7178,44 грн 3% річних, 74373,77 грн інфляційних втрат та 56837,52 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення своїх зобов`язань за договором №CG/071-21 про закупівлю товару від 07.04.2021 несвоєчасно здійснив оплату поставленого товару та не сплатив курсову різницю вартості товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 відкрито провадження у справі №910/13047/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 постановлено здійснювати розгляду справи №910/13047/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» про стягнення 264162,51 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» 3% річних у розмірі 7100,22 грн, пеню у розмірі 51491,13 грн та судовий збір у розмірі 878,87 грн.

23.07.2024 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат у якій заявник просить вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат.

08.08.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у яких відповідач заперечив проти задоволення заяви позивача та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі так як заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними зі складністю справи, даний спір є звичайним розрахунковим спором, а сама по собі справа не обтяжена значною кількістю доказів. При цьому, відповідач вважає, що витрати пов`язані з поштовим пересиланням заяв можна було б уникнути, адже положення чинного Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість направлення процесуальних документів за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» безпосередньо до суду та сторін, у той же час відповідач заперечив проти покладення на нього витрат, пов`язаних з відрядженням представника позивача на судові засідання до міста Києва, у зв`язку з їх недоведеністю.

19.08.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» надійшли заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у яких позивач наголосив, що обов`язок доведення не співмірності судових витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а з огляду на те, що відповідач до заперечень не надав жодного доказу в доведення не співмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд, з урахуванням принципу диспозитивності та змагальності, не має права зменшувати заявлені витрати.

У судових засіданнях, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви, зокрема, до 21.11.2024.

21.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» надійшли додаткові пояснення у справі, у якій відповідач звернув увагу суду про наявність ряду подібних спорів за позовом ТОВ «Рім-2000», предметом яких є вимоги аналогічні тим, що заявлені у даній справі.

У судовому засіданні 21.11.2024 представник позивача подану заяву про розподіл судових витрат підтримав, просив задовольнити, представник відповідача заперечив проти її задоволення з підстав наведених у запереченнях.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити питання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі №910/13047/23 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги, оскільки представник позивача скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

В поданій заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані з відрядженням та поштові витрати у загальному розмірі 115202,49 грн.

За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані копії договору про надання професійної правничої допомоги в господарському процесі №2/23 від 27.06.2023 (далі - договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» (далі - замовник/клієнт) та Адвокатським бюро «Саєнко і партнери» (далі - виконавець); детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу адвокатом Саєнко Іваном Максимовичем (за період з 21.06.2023 по 17.05.2024) від 17.05.2024; акт виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу від 17.05.2024; рахунок на оплату №13 від 03.08.2023; платіжна інструкція в національній валюті №17023 від 04.08.2023; наказ АБ «Саєнко і партнери» №2 від 02.01.2023; розпорядження №2 від 02.01.2023 «Про Порядок встановлення та обчислення базового розміру гонорару та доплат при погодинній формі винагороди (оплати) адвокатів, що здійснюють адвокатську діяльність в організаційно-правовій формі адвокатського бюро «Саєнко і партнери»; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №0610 від 16.10.1995 та ордер на надання правничої (правової) допомоги, серії АЕ №1148742 від 27.06.2023.

За умови пункту 1.1 договору надання правової допомоги в господарському процесі з питання стягнення заборгованості, що утворилася у відповідності до договору №CG/071-21 про закупівлю товару від 07 квітня 2021 р. (далі по тексту - «договір №CG/071-21»), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «PIM-2000» (далі по тексту - ТОВ «PIM-2000») та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ГРУП» (далі по тексту - ТОВ «КОРУМ ГРУП»).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони погодили обов`язки замовника, а саме: «Замовник» зобов`язується надати «Виконавцю» необхідні документи і всю вичерпну інформацію стосовно предмету «Договору». Видати на ім`я «Виконавця» доручення на представництво інтересів «Замовника» в процесі надання правової допомоги, вчасно повідомляти «Виконавця» про всі суттєві зміни, пов`язані з предметом «Договору», а також про переписку з відповідачем, судами і зазначену в пунктах 4.3.3 та 4.4.3. цього «Договору». «Замовник» зобов`язується на умовах цього «Договору» вчасно і у повному обсязі оплатити правову допомогу та всі додаткові витрати, пов`язані з її наданням.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що «Виконавець» зобов`язується надати правову допомогу в господарському процесі з питання стягнення заборгованості, що утворилася у відповідності до Договору №CG/071-21 про закупівлю товару від 07 квітня 2021 р., укладеного між ТОВ «PIM-2000» та «ТОВ «КОРУМ ГРУП». «Виконавець» приймає на себе обов`язки по наданню правової допомоги в господарському процесі на стадіях: представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій. «Виконавець» зобов`язується, в досягнення гіпотетичного результату, якого бажає «Замовник», старанно виконувати обов`язки, покладені на нього умовами цього «Договору». Надання професійної правової допомоги в господарському процесі «Виконавцем» покладено на керуючого Адвокатським бюро «Саєнко і партнери» адвоката Саєнко Івана Максимовича, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №0610, виданого 16.10.1995 р. Дніпропетровською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, в подальшому іменованого «Представник виконавця». Супроводження та представництво інтересів «Замовника» в господарському процесі, пов`язаного з судами першої, апеляційної і касаційної інстанцій, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності, в громадських та державних органах «Представник виконавця» здійснює на підставі цього «Договору» та ордера на надання правничої (правової) допомоги, Серія АЕ №1148742 від 27 червня 2023 р., виданого Адвокатським бюро «Саєнко і партнери». З метою виконання вищезазначених цілей.

Перелік загальних видів надання правової допомоги, передбачених умовами цього «Договору», визначено пунктом 3.2 договору, а саме: надання правової інформації, правий аналіз джерел стосовно господарського спору (договорів, первинних документів бухгалтерського обліку господарських операцій, судових рішень, наказів, інших необхідних документів і т.п.), усного і письмового консультування з правових питань, які відносяться до предмету цього «Договору» та роз`яснень з правових питань; аналіз законодавчої бази; аналітичного визначення відповідності наданих джерел та доказової бази, наявних у «Замовника», з чинною законодавчою базою в аспекті співвідношення та застосування їх до спірних правовідносин і перспективи господарського процесу; збір доказів, документів, які відносяться до даного предмету господарського спору; складання і виготовлення необхідних процесуальних та інших документів правового характеру: претензії, позовної заяви (ст. 162 ГПК України), відповіді на відзив (ст. 166 ГПК України), заяв процесуального характеру (ст.169 ГПК України) різного роду розрахунків до позовної заяви, заяв, запитів, актів, листів, клопотань і інших документів у міру виникнення такої необхідності, апеляційної й касаційної скарг (ст., ст. 258, 290 ГПК України) та/або відзивів на них (ст., ст. 263,295 ГПК України) (за необхідності) і т.п.; надання консультацій і роз`яснень з правових питань та процесуальних особливостей захисту і представництва інтересів «Замовника» на досудовій стадії врегулювання господарського спору. у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення господарського судочинства - за необхідності, а також на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності, в громадських та державних органах; представництво інтересів та правовий супровід «Замовника» у відповідності до змісту доручення на представництво його в процесі надання правової допомоги.

За умовами пункту 3.3 договору перелік надання конкретних видів правової допомоги, що надаються «Виконавцем», залежить від відповідної процесуальної стадії господарського процесу, зазначених в п., п. 4.2.1, 4.3.1. та 4.4.1. цього «Договору»: досудове врегулювання господарського спору (при умові, якщо «Договором №CG/071-21», передбачений такий захід врегулювання господарського спору) та в господарському процесі, пов`язаного з судами: першої інстанції - Господарському суді м. Києва (п. 4.2.1); апеляційної інстанції - Північному апеляційному господарському суді (п.4.3.1); касаційної інстанції - Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (п. 4.4.1); не менше чим двогодинна (2-х годинна) підготовка до кожного судового засідання.

Умовами пункту 4.1.1 договору сторони погодили, що при визначенні порядку обчислення та нарахування розміру вартості оплати надання професійної правової допомоги в господарському процесі «Сторони», керуються приписами ч. 2 ст. 30 ЗУ №5076-VI від 05.07.2012 р. «Сторони» дійшли взаємної згоди та спільно погодили погодинну та фіксовану форми порядку обчислення і оплати розміру вартості правової допомоги. При встановленні розміру вартості правової допомоги «Сторони», керуються приписами ч. 3 ст. 30 ЗУ №5076-VI від 05.07.2012 р. та взаємно і виважено врахували складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан «Замовника» (сторони договору) та всі інші істотні обставини, пов`язані з наданням правової допомоги в даному господарському процесі. При визначенні обґрунтованості розміру вартості правової допомоги «Сторони» до уваги взяли наступні фактори: обсяг часу і робіт (наданих послуг), що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності справи та новизни правових питань, що стосуються доручення; ціну позову та значення справи для «Замовника» в тому числі впливом вирішення справи для його репутації; необхідність здійснення математичних розрахунків неустойки: пені, штрафу; інших розрахунків: процентів річних, інфляційних втрат, подвійної облікової ставки НБУ, курсової різниці тощо (за необхідності); необхідність досвіду для успішного завершення справи; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідності виїзду у відрядження; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає «Замовник»; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає «Замовник»; вимоги «Замовника» стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з «Замовником»; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката; адміністрування: ведення обліку обсягу наданих «Виконавцем» (адвокатом) послуг, виконаних відповідних робіт та витраченого часу на виконання умов цього «Договору» (додаток №1), технічні роботи тощо. Жодний з наведених факторів не має самодостатнього значення, «Сторони» взаємно та виважено врахували їх у сукупному взаємозв`язку стосовно до обставин господарського процесу з питання стягнення заборгованості, що утворилась у відповідності Договору №CG/071-21 про закупівлю товару від 07 квітня 2021 р., укладеного між ТОВ «РІМ-2000» та ТОВ «КОРУМ ГРУП».

Відповідно до пункту 4.1.2 договору вартість правової допомоги в господарському процесі на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов`язаного з судом першої інстанції визначається прогресивною процентною ставкою яка коливається від 20% до 30% від переліку складових для обчислення розрахунку розміру її вартості в господарському процесі з питання стягнення заборгованості ТОВ «PIM-2000» з «ТОВ «КОРУМ ГРУП». Для «Сторін» нижня і верхня межі зазначеної прогресивної процентної ставки є непорушними. Кінцева (договірна) прогресивна процентна ставка взаємно погоджується «Сторонами». У випадку недосягнення згоди між «Сторонами» по визначенню кінцевої (договірної) прогресивної процентної ставки, за основу береться середня величина між нижньою і верхньою її межами, тобто 25%. Тільки у виняткових випадках «Виконавець» може відійти від розміру середньої прогресивної процентної ставки у сторону її зменшення. На свій розсуд, з метою підвищення матеріальної мотивації «Виконавця», «Замовник» може відійти від верхньої межі розміру прогресивної процентної ставки у сторону її збільшення до 100% і вище.

Розрахунок розміру вартості правової допомоги у господарському процесі на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов`язаного з судом першої інстанції: у відповідності до приписів ст.628 ЦК України «Сторони» взаємно погодили перелік складових для обчислення розрахунку розміру вартості правової допомоги у господарському процесі на стадії суду першої інстанції та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, який складається з: суми курсової різниці; суми трьох відсотків річних; суми інфляційних втрат у відповідності індексу інфляції; суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та суми судових витрат (судового збору). «Сторони», у відповідності до приписів ст.628 ЦК України, взаємно визначили і погодили прогресивну процентну ставку в розмірі 25% від переліку складових для обчислення розрахунку розміру вартості правової допомоги у господарському процесі на стадії представництва в суді тa іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов`язаного з судом першої інстанції. На момент укладання цього «Договору», сума складових для обчислення розрахунку розміру вартості правової допомоги в господарському процесі на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов`язаного з судом першої інстанції становить 268 124, 68 грн. і складається з: суми курсової різниці 125772,78 грн; суми трьох відсотків річних в розмірі 7178,44 грн; суми інфляційних втрат у відповідності індексу інфляції 74373,77 грн; суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення 56837,52 грн; суми судових витрат: (судового збору) 3962,47 грн (з розрахунку: 125772, 78 + 7178,44 + 74373, 77 + 56837, 52 + 3962, 47 = 268124,98 грн). Відповідно, прогресивна процентна ставка при фіксованому розмірі її обчислення в розмірі 25% від переліку складових для обчислення розрахунку розміру вартості правової допомоги в господарському процесі на стадії досудового врегулювання господарського спору та господарського процесу, пов`язаного з судом першої інстанції становить: 67031,24 грн. (з розрахунку: 268124,98 х 25% = 67031,24 грн.). У відповідності приписів п. 4 ч. 4 ст. 137 ГПК України - розмір витрат на послуги адвоката має бути співмірним із: ціною позову. Зазначена вартість правової допомоги у господарському процесі не перевищує ціни позову (ціна позову становить: 264162,51 грн), що свідчить про її співмірність та співрозмірність, так як у відповідності до приписів п. 6.5 постанови Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. неспівмірною є сума, що перевищує розмір ціни позову (пункт 4.1.3 договору).

Згідно пункту 4.2.1 договору на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов`язаного з судом першої інстанції надаються наступні види правової допомоги: а) правовий аналіз визначення судової перспективи предмету «Договору» в господарському процесі; б) правовий аналіз джерел доказової бази, наявної у «Замовника» (договорів, первинних документів бухгалтерського обліку господарських операцій, судових рішень, наказів, інших необхідних документів і т.п.) стосовно предмету «Договору»; в) правовий аналіз чинної законодавчо-правової бази та судової практики стосовно предмету «Договору»; г) правовий аналітично-порівняльний аналіз джерел доказової бази, наявної у «Замовника» (договорів, первинних документів бухгалтерського обліку господарських операцій, судових рішень, наказів, інших необхідних документів і т.п.) з чинною законодавчо-правовою базою та судовою практикою стосовно предмету цього «Договору» з метою визначення відповідності джерел доказової бази, наявної у «Замовника», чинній законодавчо-правовій базі та судовій практиці стосовно предмету «Договору» та можливості їх використання і застосування на стадії суду першої інстанції; д) надання з правових питань: усної і/або письмової правової інформації, роз?яснень, консультацій, що відносяться до предмету «Договору»; е) правовий супровід даного предмету Договору»; є) збір необхідних процесуальних доказів та документів, які відносяться до предмету «Договору»; ж) складання і виготовлення необхідних процесуальних документів: претензій, позовної заяви з додатками та розрахунками до неї, документів, що додаються до позовної заяви (ст.164 ГПК України), відповіді на відзив (ст.166 ГПК України), заяв з процесуальних питань (ст.169 ГПК України), різного роду актів, листів, заяв, скарг, запитів, клопотань і інших документів правового змісту в міру виникнення необхідності стосовно предмету «Договору»; з) надання консультацій з процесуальних особливостей захисту і представництва інтересів «Замовника», в міру виникнення такої необхідності, на стадії досудового врегулювання господарського спору та господарського суду першої інстанції; і) представництво інтересів, правовий супровід та участь, в міру виникнення необхідності, в судових засіданнях суду першої інстанції - в господарському суді м. Києва, в об`ємі повноважень, зазначених в змісті довіреності, наданої «Замовником»; ї) адміністрування: ведення обліку обсягу виконаних робіт і кількості витраченого часу, використаного на виконання умов цього «Договору» (Додаток №l), технічні роботи тощо. Види правової допомоги в господарському процесі, перераховані в підпунктах «а», «б», «в», «г», «е», «є», «з» та «і» «Договору» «Виконавцем» здійснюється в усній формі, перераховані в підпункті «ж» вчиняються виключно в письмовій формі, перераховані в підпункті «д», «ї» в усній формі, а в міру виникнення необхідності - письмовій.

Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що за надання правової допомоги на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов`язаного з судом першої інстанції «Замовник» оплачує «Виконавцю» прогресивну процентну ставку в розмірі 25% від суми складових для обчислення розрахунку розміру вартості правової допомоги в господарському процесі, яка на момент укладання цього «Договору» становить 67 031, 24 грн. Зазначену суму «Замовник» зобов`язаний перерахувати на розрахунковий або картковий рахунок «Виконавця», або видати готівкою протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього Договору або отримання письмової вимоги останнього. За позитивний результат по справі, досягнутий в господарському процесі за надання професійної правової допомоги «Замовник» здійснює додаткову оплату в наступних розмірах: 30% від присуджених судом сум: курсової різниці, трьох відсотків річних, інфляційних втрат у відповідності індексу інфляції, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та суми судових витрат; 75% від присудженої судом суми витрат на професійну правничу (правову) допомогу. Додаткова оплата здійснюється за результатами розгляду справи, яку «Замовник» зобов`язаний перерахувати на розрахунковий або картковий рахунок «Виконавця», або видати готівкою протягом трьох календарних днів з моменту отримання усної чи письмової вимоги останнього. Позитивним результатом по справі, досягнутий в господарському процесі за надання професійної правової допомоги, є задоволена рішенням суду першої, апеляційної або касаційної інстанції сума позовних вимог.

Відповідно до пункту 4.7 договору у випадку виїзду «Виконавця» за межі м. Дніпро з метою виконання предмету цього «Договору», «Замовник» оплачує «Виконавцю» проїзд, проживання та інші витрати відповідно до Наказу №5 Адвокатського бюро «Саєнко і партнери» від 02.01.2023 р. «Про відрядні витрати адвокатів, що здійснюють адвокатську діяльність в організаційно-правовій формі Адвокатського бюро «Саєнко і партнери», (далі по тексту - «Наказ №5»). Розрахунок витрат, пов`язаних з виїздом за межі м. Дніпро, з метою виконання предмету цього «Договору», здійснюються «Виконавцем» відповідно «Звіту про відрядження». Витрати, пов`язані з виїздом за межі м. Дніпро, з метою виконання предмету цього «Договору», «Замовник» зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок «Виконавця» протягом трьох банківських днів з моменту письмової вимоги останнього. Названі витрати не входять до обсягу вартості правової допомоги, зазначеної в п., п. 4.2.2, 4.3.2 та 4.4.2 даного «Договору» і є додатковими витратами, що пов`язані з наданням правової допомоги в господарському процесі та відшкодовуються «Замовником» у збільшеному розмірі на 43% від їх загальної суми (за винятком добових).

Цей «Договір» набуває чинності з моменту його укладення «Сторонами». Умови цього «Договору» застосовуються до відносин між «Сторонами», які виникли до його укладення (частина 3 ст. 631 ЦК України), а саме з 01 січня 2023 р.). Строк закінчення дії цього «Договору» визначається моментом повної оплати «Замовником» виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу та додаткових витрат, пов?язаних з наданням «Виконавцем» правової допомоги, передбачених п.,п. 2.1.3, 4.2.2, 4.3.2, 4.4.2, 4.5, 4.7 та 4.8 цього «Договору». У разі якщо «Замовником» розрахунки не будуть проведені у повному обсязі, цей «Договір» зберігає свою силу в частині проведення розрахунків та відповідальності до моменту завершення всіх розрахунків з «Виконавцем» (пункт 8.1, 8.2 та 8.3 договору).

17.05.2024 року Адвокатським об`єднанням «Саєнко і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рім-200» було підписано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу адвокатом Саєнко Іваном Максимовичем (за період з 21.06.2023 по 17.05.2024), який є додатком №1 до договору (далі - детальний опис / додаток №1), за умовами якого адвокатом було виконано роботи (витрачено часу):

- ознайомлення та правовий аналіз документів, наданих «Замовником» з метою визначення судової перспективи предмету спору в господарському процесі (Договір поставки №510 від 01.12.2020 р. з додатками та специфікаціями) - 02.00 год.;

- складання, комп`ютерний набір та виготовлення персоніфікованого Договору про надання професійної правової допомоги в господарському процесі №2/23 - 06.00 год.;

- аналітично-правовий аналіз документів, матеріалів інших джерел доказової бази (первинних документів бухгалтерського обліку господарських операцій, інших необхідних документів і т.п.) з метою складання позовної заяви - 02.00 год.;

- пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у аналогічних спірних правовідносинах - 03.40 год.;

- правовий аналіз чинної законодавчо-правової бази стосовно предмету спору в господарському процесі положення якого підлягають до застосуванню в спірних правовідносин - 02.00 год.;

- правовий аналітично-порівняльний аналіз документів, наданих «Замовником» з метою визначення судової перспективи предмету спору в господарському процесі; документів, матеріалів та інших джерел доказової бази (первинних документів бухгалтерського обліку господарських операцій, інших необхідних документів і т.п.) з актуальною судовою практикою з питань аналогічних спірних правовідносин та чинною законодавчо-правовою базою стосовно предмету господарського спору з метою визначення їх взаємовідповідності та встановлення можливості використання і застосування на стадії суду першої інстанції - 01.20 год.;

- складання, комп`ютерний набір та виготовлення позовної заяви (з математичними розрахунками 3% річних, інфляційних втрат про стягнення заборгованості, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 09.00 год.;

- формування та виготовлення квитанції про сплату судового збору - 00.20 год.;

- виготовлення копії позовної заяви та формування пакету документів, доданих до неї, на адресу відповідача - 02.40 год.;

- виготовлення позовної заяви та формування пакету документів, доданих до неї, на адресу господарського суду м. Києва - 02.40 год.;

- складання, комп`ютерний набір та виготовлення листа про направлення додаткових угод - 01.00 год.;

- правовий аналіз відзиву на позовну заяву - 01.30 год.;

- складання, комп`ютерний набір та виготовлення відповіді на відзив - 05.00 год.;

- правовий аналіз заперечень (на відповідь на відзив) - 01.30 год.;

- складання, комп`ютерний набір та виготовлення заяви стосовно заперечення (на відповідь на відзив) відповідача - 03.00 год.;

- правовий аналіз клопотання відповідача від 11.12.2023 р. про відкладення перенесення розгляду справи - 00.30 год.;

- правовий аналіз додаткових пояснень у справі від 09.05.2024 р. про відкладення перенесення розгляду справи - 00.40 год.;

- правовий аналіз зустрічної позовної заяви про стягнення неустойки по справі від 03.11.2023 р. про відкладення перенесення розгляду справи - 01.10 год.;

- складання, комп`ютерний набір та виготовлення відзиву на зустрічну позовну заяву від 07.11.2023 р. - 03.20 год.;

- правовий аналіз апеляційної скарги від 24.10.2023 р. - 01.30 год.;

- складання комп`ютерний набір детального опису робіт (наданих послуг), витраченого часу адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність в організаційно-правовій формі адвокатського бюро «Саєнко і партнери» на виконання умов цього «Договору» - 02.00 год.;

- представництво інтересів, правовий супровід та участь в судових засіданнях суду першої інстанції (4-и засідання) - 01.20 год.;

- не менше чим двогодинна (2-х годинна) підготовка до кожного судового засідання - 08.00 год.;

- підготовка заяви щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог та доданих до неї документів - 05.00 год.

Всього попередньо (орієнтовано): 66.10 год.

17.05.2024 року Адвокатським об`єднанням «Саєнко і партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» було підписано акт виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу (далі - акт / додаток №2), у якому сторони погодили, що відповідно до детального опису виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу адвокатом Саєнко Іваном Максимовичем, що здійснює адвокатську діяльність в організаційно-правовій формі адвокатського бюро «Саєнко і партнери» на виконання умов Договору на надання професійної правової допомоги в господарському процесі №2/23 від 27 червня 2023 р. (за період часу з 21.06.2023 р. по 17.05.2024 р.). ТОВ «Корум Груп). Справа №910/113047/23 (м. Київ. Господарський суд м. Києві. Суддя Васильченко Т.В.). за період часу з 21.06.2023 р. по 17.05.2024 р. включно, в об`ємі 66 годин 10 хвилин погодинного розміру обчислення вартості правничої допомоги адвоката Саєнко Івана Максимовича, що здійснює адвокатську діяльність в організаційно - правовій формі Адвокатського бюро «Саєнко і партнери» «Виконавцем» здано, а «Замовником» прийнято в повному обсязі. Згідно до розрахунку, встановленого Наказом №2 Адвокатського бюро «Саєнко і Партнери» від 02.01.2023 р. «Про затвердження Розпорядження №2 «Про «Порядок встановлення та обчислення розміру гонорару при погодинній формі винагороди (оплати) адвокатів, що здійснюють адвокатську діяльність в організаційно - правовій формі Адвокатського бюро «Саєнко і партнери», вартість погодинної форми оплати зазначеного об`єму правничої допомоги адвоката Саєнко Івана Максимовича, що здійснює адвокатську діяльність в організаційно - правовій формі Адвокатського бюро «Саєнко і партнери» становить суму в розмірі 96742 (дев`яносто шість тисяч сімсот сорок дві) грн. 94 коп. У відповідності до п.4.2.2. «Договору», «Замовником» - ТОВ «PIM-2000» на поточний рахунок «Виконавця» - Адвокатське бюро «Саєнко і партнери» платіжною інструкцією в національній валюті від 04 серпня 2023 р. №17023 сплачено 67031 (шістдесят сім тисяч тридцять одна) грн. 24 коп.

У підтвердження понесених поштових витрат позивачем надано накладну АТ «Укрпошта» №4912702100678 від 05.08.2023, фіскальний чек на суму 43,00 грн та опис вкладення у цінний лист №4912702100678 від 05.08.2023; накладну АТ «Укрпошта» №4912702102395 від 14.08.2023, фіскальний чек на суму 43,00 грн та опис вкладення у цінний лист від 14.08.2023; накладну АТ «Укрпошта» №4900001943974 від 05.09.2023, фіскальний чек на суму 43,00 грн та опис вкладення у цінний лист №4900001943974 від 05.09.2023; накладну АТ «Укрпошта» №4900001944067 від 05.09.2023, фіскальний чек на суму 50,00 грн та опис вкладення у цінний лист від 05.09.2023; накладну АТ «Укрпошта» №9030002274794 від 06.11.2023, фіскальний чек на суму 43,00 грн та опис вкладення у цінний лист від 06.11.2023; накладну АТ «Укрпошта» №9030002274808 від 06.11.2023, фіскальний чек на суму 43,00 грн та опис вкладення у цінний лист від 06.11.2023; накладну АТ «Укрпошта» №9020207791303 від 08.11.2023, фіскальний чек на суму 45,00 грн та опис вкладення у цінний лист №9020207791303 від 08.11.2023; накладну АТ «Укрпошта» №9020207791273 від 08.11.2023, фіскальний чек на суму 43,00 грн та опис вкладення у цінний лист №9020207791303 від 08.11.2023; накладну АТ «Укрпошта» №4912702157149 від 22.11.2023, фіскальний чек на суму 43,00 грн та опис вкладення у цінний лист від 22.11.2023; накладну АТ «Укрпошта» №4912702157238 від 22.11.2023, фіскальний чек на суму 43,00 грн та опис вкладення у цінний лист від 22.11.2023;

У свою чергу, на підтвердження витрат пов`язаних з відрядженням (компенсації витрат адвоката) позивачем подано наказ АБ «Саєнко і партнери» №13 від 10.12.2023, посвідчення про відрядження від 13.12.2023, рахунку на оплату №18 від 15.12.2023 на суму 4052,04 грн, платіжну інструкцію в національній валюті №18177 від 15.12.2023 на суму 4052,04 грн, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 17.12.2023; наказ АБ «Саєнко і партнери» №3 від 20.01.2024, посвідчення про відрядження від 02.02.2024, рахунку на оплату №3 від 05.02.2023 на суму 4497,89 грн, платіжну інструкцію в національній валюті №18509 від 07.02.2024 на суму 4497,89 грн, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 09.02.2024; наказ АБ «Саєнко і партнери» №8 від 24.02.2024, посвідчення про відрядження від 28.02.2024, рахунку на оплату №5 від 29.02.2024 на суму 4277,79 грн, платіжну інструкцію в національній валюті №18647 від 01.03.2024 на суму 4288,79 грн, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 05.03.2024; наказ АБ «Саєнко і партнери» №15 від 10.05.2024, посвідчення про відрядження від 15.05.2024, рахунку на оплату №6 від 16.05.2024 на суму 5081,83 грн, платіжну інструкцію в національній валюті №19237 від 17.05.2024 на суму 5081,83 грн, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 17.05.2024 та наказ АБ «Саєнко і партнери» №5 від 01.01.2024.

З урахуванням наданих доказів, позивач вказує, що поніс витрати у загальному розмірі 115202,49 грн, з яких: 96742,94 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 439,00 грн - поштові витрати та 18020,55 грн - витрати пов`язанні з відрядженням адвоката.

Судом встановлено, що Саєнко Іван Максимович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

В той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п.2 ч.5 ст.129 ГПК України).

Суд враховує, що даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договорів регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а тому дана справа є звичайним розрахунковим спором.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат через призму приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких послуг як «ознайомлення та правовий аналіз документів - 02.00 год.», «аналітично-правовий аналіз документів - 02.00 год.», «пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у аналогічних спірних правовідносинах - 03.40 год.», «правовий аналіз чинної законодавчо-правової бази стосовно предмету спору - 02.00 год.», «правовий аналітично-порівняльний аналіз документів, наданих «Замовником» з метою визначення судової перспективи предмету спору в господарському процесі - 01.20 год.», «формування та виготовлення квитанції про сплату судового збору - 00.20 год.», «виготовлення копії позовної заяви та формування пакету документів, доданих до неї, на адресу відповідача - 02.40 год.», «виготовлення позовної заяви та формування пакету документів, доданих до неї, на адресу господарського суду м. Києва - 02.40 год.» та «складання, комп`ютерний набір та виготовлення листа про направлення додаткових угод - 01.00 год.» не може бути виділено в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою для подання позовної заяви до суду та здійснення представництва, захисту інтересів клієнта у справі, а відтак цілком поглинається послугою «складання, комп`ютерний набір та виготовлення позовної заяви (з математичними розрахунками 3% річних, інфляційних втрат про стягнення заборгованості, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 09.00 год.» у даній справі.

Правнича допомога є комплексною діяльністю, спрямованою на захист прав та законних інтересів замовника шляхом застосування спеціальних юридичних знань. Відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність включає підготовку процесуальних документів, представництво інтересів клієнта в судах, а також надання інших видів правової допомоги.

Виокремлення окремих етапів підготовки процесуальних документів, таких як аналіз документів, формування пакету додатків чи виготовлення квитанцій, в самостійні види послуг, є несумісним із сутністю професійної правничої діяльності.

Розгляд окремих дій, пов`язаних із складанням позовної заяви, як самостійних видів правничої допомоги, виявляє надмірний формалізм та фрагментацію єдиного процесу, адже підготовка позовної заяви є багатоступеневим процесом, що включає аналіз правової бази, актуальної судової практики та інших матеріалів, а тому переривання цього процесу шляхом виокремлення окремих його етапів знижує ефективність правничої допомоги та суперечить меті забезпечення належного захисту інтересів клієнта.

Крім того, поділ процесу підготовки позову на вузькі, ізольовані етапи не відповідає принципам господарського судочинства закріплених у Господарському процесуальному кодексі України, які передбачають здійснення правничої діяльності з урахуванням принципу розумності та доцільності судових витрат.

За таких умов деталізоване розмежування послуг суперечить ідеї єдності правової допомоги, яка передбачає комплексний підхід до вирішення спору, а не акцент на виконанні окремих технічних дій, які не мають самостійного юридичного значення без урахування загального контексту справи.

Таку ж аналогію слід застосовувати і до послуги адвоката пов`язаних із аналізом поданих відповідачем заяв по суті спору та складення на них відповідей, передбачених процесуальним законом, адже сама по собі послуга з правового аналізу отриманої заяви немає самостійного підґрунтя без надання та складення щодо неї пояснень та/або заперечень.

Поміж тим, не може бути видом правничої допомоги «складання, комп`ютерний набір та виготовлення персоніфікованого Договору про надання професійної правової допомоги в господарському процесі №2/23№», оскільки за своє суттю укладення договору про надання професійної правничої допомоги є ключовою передумовою для надання значимих юридичних послуг в цілому, і не може в подальшому виокремлюватися у вид правничої допомоги, як такий, що підлягає відшкодуванню з відповідача в межах розгляду справи.

Не є обґрунтованим і включення послуги з «підготовки заяви щодо вирішення питання про відшкодування судових витрат після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог та доданих до неї документів - 05.00 год.», оскільки заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню, що відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Окрім того, не може бути враховано судом і надання адвокатом послуг з аналізу з зустрічної позовної заяви та складення відзиву на нього, адже ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» було повернуто, що свідчить про відсутність потреби у її аналізі та у складенні відзиву на неї.

Здійснивши сукупний аналіз наданих адвокатом документів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що значна частина послуг, перелічені у детальному описі, є невід`ємними складовими основних юридичних послуг, що визначені у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки виконуються у межах комплексного підходу до надання правничої допомоги, відтак їх виокремлення у самостійні види послуг суперечить сутності адвокатської діяльності та призводить до необґрунтованого їх збільшення.

Виділення окремих технічних та підготовчих дій у комплексі правничої допомоги штучно роздрібнює єдиний процес надання адвокатської допомоги, втім, на переконання суду, не може стати підставою для невиправданого збільшення витрат, оскільки це порушує принцип розумності витрат, закріплений у процесуальному законодавстві.

Суд підкреслює, що правнича допомога повинна оцінюватися в цілому, з урахуванням її кінцевого результату та реального внеску у забезпечення захисту інтересів клієнта.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати на правничу допомогу мають бути необхідними та розумними, деталізація окремих дій адвоката не повинна використовуватися як підстава для обґрунтування завищення розміру таких витрат.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, ціни позову, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, користуючись певною можливістю розсуду при розподілі витрат на правничу допомогу та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для зменшення такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 18000,00 грн, в решті заявлених вимог в частині витрат на правову допомогу слід відмовити, у зв`язку з її явною необґрунтованістю.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду

Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви про розподіл судових витрат у справі, останній просить суд стягнути з відповідача витрати пов`язані з поштовим пересиланням у загальному розмірі 439,00 грн та витрати пов`язанні з відрядженням адвоката 18020,55 грн.

З системного аналізу положень Господарського процесуального кодексу України вбачається, що будь-які дії учасника господарської справи, пов`язані із її розглядом судом - в т.ч. явка в судове засідання, участь у судовому засіданні відправлення документів є процесуальною дією в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, а відтак і витрати понесені такою стороною, відносяться до складу судових витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на відрядження своїх працівників (добові), транспортні витрати та витрати на відправку кореспонденції, є такими, що пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, та правомірно заявлені позивачем на підставі п. 4 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Розмір витрат, пов`язаних з поштовим пересиланням, є доведеними належними доказами, а тому вони підлягають задоволенню з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, оскільки позовні вимоги у справі №910/8811/18 задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з поштовим пересиланням у розмірі 97,37 грн, в решті вимог в цій частині слід відмовити.

У той же час, суд вважає необґрунтованим заявлений до стягнення розмір витрат, пов`язаних з відрядженням адвоката, у зв`язку з його недоведеністю.

Хоч витрати, пов`язані з відрядженням адвоката для представництва інтересів клієнта в іншому населеному пункті, згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, належать до складу судових витрат, водночас їх відшкодування вимагає належного підтвердження фактичного понесення таких витрат.

У такому випадку забезпечується принцип невідворотності витрат, який передбачає необхідність подання доказів, які беззаперечно доводять, що витрати мали місце, а їх обсяг відповідає фактичним обставинам.

Суд встановив, що надані позивачем документи містять інформацію про виділення та перерахунок коштів адвокату, однак вони не підтверджують їх фактичного використання для забезпечення відрядження.

Зокрема, позивачем не надано доказів, які б свідчили про придбання квитків для проїзду до іншого міста, оплату проживання у готелі чи інших витрат, пов`язаних з перебуванням адвоката у відрядженні, у розумінні статей 76, 77, 78, 79 та 91 Господарського процесуального кодексу України, а надані позивачем документи на підтвердження витрат пов`язаних з відрядженням адвоката не можуть бути визнані належними та допустимими доказами їх фактичного понесення у заявленому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутність документального підтвердження фактичного понесення витрат на відрядження адвоката унеможливлює їх включення до складу судових витрат, які підлягають відшкодуванню, при цьому виділення коштів адвокату, як таке не є свідченням реального здійснення витрат на відрядження, якщо не підтверджено відповідними доказами, а тому заявлена сума витрат пов`язаних з відрядження не підлягає задоволенню, оскільки є недоведеною в розумінні положень процесуального Закону.

Керуючись статтями 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» про розподіл судових витрат у справі №910/13047/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Груп» (01033, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 29, ідентифікаційний код 37296011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» (49600, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, корп. 12, ідентифікаційний код 30695862) витрати на професійну правничу допомогу та поштові витрати у розмірі 18097 (вісімнадцять тисяч дев`яносто сім) грн 37 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рім-2000» про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.12.2024.

СуддяТ.В. Васильченко