Ухвала

від 25.12.2024 по справі 496/1678/24

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1678/24

Провадження № 2/144/244/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2024 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

за участю секретаря судового засідання секретаря Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеської області, про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком та визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеської області, про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком та визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком, відповідно до якого просить встановити факт самостійного виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позов вмотивований тим, що 09 квітня 2013 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_2 , під час перебування в шлюбі, у них народився син ОСОБА_3 . Восени 2015 року, ОСОБА_2 покинула свого малолітнього сина та поїхала до своєї матері на Вінничину з іншим чоловіком. Відповідач за весь час жодного разу не поцікавилась дитиною, належним чином, не приймає участі у виховані та утриманні дитини та самоусунулась від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, станом на 05 березня 2024 року ОСОБА_3 проживає з батьком та перебуває на його утриманні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лимарева Н.А. в судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи знаходиться заява відповідно до якої представник просить проводити розгляд справи за відсутності заявника та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду заяву відповідно до якої просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи, Орган опікита піклуваннявиконавчого комітетуБіляївської міськоїради Одеськоїобласті в судове засідання не з`явився, направив клопотання з проханням проводити розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування, при винесенні рішення по справі просить врахувати висновок затверджений рішенням виконавчого комітету №125 від 14.11.2024 Біляївської міської ради Одеської області.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст.4ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Цивільний процесуальнийкодекс України в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (ч.1 ст.161 СК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2ст.255ЦПК України -суд закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

У своїй постанові від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першоїстатті 255 ЦПК Українивстановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено наступне.

Сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25.09.2019 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 який зареєстрованого 09 квітня 2013 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №63 (а.с.15-17).

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із сином ОСОБА_3 (а.с.18). Даний факт визнається сторонами.

Рішенням виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеського району Одеської області №215 від 14.11.2024, відповідно дост.161 Сімейного кодексу України, п.72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, орган опіки та піклування виконавчого комітету вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.140-141).

Позивачем не викладено обставин та відсутнє обґрунтування того, що між подружжям існує спір щодо визначення місця проживання дитини, зважаючи на те, що дитина проживає із позивачем, між сторонами на даний час спору щодо місця проживання їх дитини немає, відповідачка ОСОБА_2 не заперечує, щоб її малолітній син і надалі проживав з батьком, перешкод у цьому позивачу не чинить.

Будь-яких підстав вважати, що право батька дитини на визначення місця проживання сина із ним, не визнається, заперечується матір`ю дитини чи будь-ким наразі немає, докази про таке відсутні. Міркування позивача про протилежне ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях.

Суд вирішує спір, що реально виник, і не робить припущень щодо обставин і фактів, які ще не виникли, та не регулює правовідносин щодо обставин проживання дитини, які не існують. За відсутності реального спору щодо місця проживання дитини не вимагається підтвердження судом факту наявності в одного з батьків права на визначення місця проживання дітей, визнання такого права тощо, для цього відсутні процесуально-правові підстави. Звернення до суду по вирішення спору, якого в дійсності не існує, з метою розгляду судом питання, вирішення якого передбачене, можливе позасудовим порядком і така можливість не втрачена, не є належним і добросовісним способом реалізації цивільних (сімейних) і процесуальних прав.

Між сторонами відсутній предмет спору в частині визначення місця проживання їх спільного сина, на що вказують наступні обставини:

- спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалий час з осені 2015 року мешкає разом з батьком (позивачем), вказану обставину позивач та відповідачка визнають і не оспорюють;

- відповідачка зазначає про відсутність у неї будь-яких претензій або спорів з приводу місця проживання сина;

- матеріали справи не містять жодних доказів, що відповідачка будь-яким чином раніше оспорювала можливість проживання дитини разом з батьком, створювала перешкоди для цього або вчиняла передбачені або не передбачені законом дії, направлені на зміну місця проживання малолітнього;

- виконавчим комітетом Біляївської міської ради Одеського району Одеської області прийнято рішення №215 від 14.11.2024, яким вирішено визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 біля батька ОСОБА_1 . Вказане рішення станом на момент розгляду справи судом не змінено та не скасовано, є обов`язковим для виконання, що дає підстави стверджувати, що питання місця проживання дитини було врегульоване позасудово під час розгляду справи судом.

Отже, суд переконався у тому, що правовідносини, які склалися між сторонами щодо визначення місця проживання їх дитини ґрунтуються на їх спільній згоді.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконливого висновку, що між сторонами фактично відсутній предмет спору щодо визначення місця проживання їх спільної дитини, що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.

Як наслідок, права, свободи чи інтереси позивача ОСОБА_1 , щодо визначення місця проживання їх дитини не є порушеними, невизнаними або оспорюваними, а тому вони і не потребують здійснення ефективного судового захисту.

Будь-який цивільно-правовий спір передбачає наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи законного інтересу, необхідність захисту якого слугує передумовою звернення до суду. Натомість дублювання рішень органу опіки та піклування судом під час розгляду цивільного спору не відповідає завданням цивільного судочинства.

За встановлених обставин, у зв`язку з доведеною відсутністю між сторонами на час розгляду справи предмета спору, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1ст.255 ЦПК України.

Керуючись ст. 255, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Біляївської міської ради Одеської області, про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком та визначення місця проживання малолітньої дитини разом із батьком - закрити.

Ухвала суду, в силу ч. 1ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала можебути оскарженав апеляційномупорядку.Апеляційна скаргана ухвалусуду подаєтьсяпротягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення,безпосередньо доВінницького апеляційногосуду. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя