ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №953/10581/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/1434/24 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: запобіжний захід
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-за участю секретаря ОСОБА_5 ,
-прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
-підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові, в режимі відеоконференції, матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року,-
УСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого ХРУП №1 ГУНП в Харківській області про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) на строк до 16 січня 2025 року.
Цією ж ухвалою, покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не виїздити за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області закордонний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор послався на наявність ризиків переховування підозрюваного від правоохоронних органів та суду, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення. На думку прокурора жоден із більш м`яких запобіжних заходів не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного та захисника які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на інших учасників провадження, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.259 КК України, за який останньому може бути призначено максимальне покарання 6 років позбавлення волі.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Однак, відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту для запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України, враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, наявності ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також враховуючи, що останній раніше не судимий.
З огляду на зазначене, колегія суддів не приймає доводи прокурора про те, що слідчий суддя не прийняв до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки наявність зазначених ризиків була врахована слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.
Інших доводів на підтвердження недостатності застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою прокурором в апеляційній скарзі не доведено, а тому висновки слідчого судді про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є обґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж той який зазначений у клопотання слідчого.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 та відсутності підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124056221 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів домашній арешт |
Кримінальне
Харківський апеляційний суд
Люшня А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні