Ухвала

від 24.12.2024 по справі 210/202/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/202/24

Провадження № 1-кс/210/1972/24

24 грудня 2024 року Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022041720000413 від 25 травня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022041720000413 від 25 травня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255 ч. 1, ст. 28 ч. 4, ст. 190, ч. 4, ст. 15 ч. 2, ст. 28 ч. 4, ст. 190 ч. 4, ст. 28 ч. 4 ст. 209 ч. 3 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255 ч. 2, ст. 28 ч. 4 ст. 190 ч. 4, ст. 15 ч. 2, ст. 28 ч. 4 ст. 190 ч. 4 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.255 ч.2, ст.28 ч. 4 ст.190 ч. 4, ст.28 ч.4 ст.209 ч. 3 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.255 ч.2, ст.28 ч.4 ст.190 ч.4 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.255 ч.2, ст.28 ч.4 ст.190 ч.4 КК України.

В обґрунтування заяви адвокат зазначила, що дії судді ОСОБА_6 свідчать про її прихильність до обвинувачення та упереджене ставлення, обвинувальний нахил відносно обвинувачених у справі, небажання розглядати справу належним чином, з`ясовувати та встановлювати всі істотні обставини справи. Вважає, що суддя ОСОБА_6 має особисту зацікавленість у даному проваджені, а також наявні й інші обставини, які викликають сумнів у її неупередженості.

Захисник вважає, що оскільки ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.10.2024 року продовжено обвинуваченим строк тримання під вартою з правом внесення застави, яку не було визначено суддею ОСОБА_6 при винесенні ухвали від 16.09.2024 року, то дії ОСОБА_6 свідчать про допущення нею істотних та умисних порушень процесуального закону.

Також захисник зазначила, що суддя ОСОБА_6 при дослідженні письмових матеріалів справи, свідомо порушувала порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримала заяву про відвід судді ОСОБА_6 , просила задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 , зазначив, що заява необґрунтована і будь-яких упереджених дій зі сторони судді ОСОБА_6 не вбачає.

Вивчивши мотиви заяви заявника про відвід судді ОСОБА_6 , дослідивши матеріали судового провадження суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисникабо представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьоюp:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_229/ed_2016_02_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#229" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">статті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Незалежність судді є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Реалізація гарантій незалежності здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина (ст.ст.3,8,55 Конституції України.

Відповідно до положеннястатті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Суддя під час здійснення судочинства зобов`язаний бути неупередженим та незалежним, керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.

Як визначено вст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу судді, тому незгода з процесуальними рішеннями судді, ухваленим суддею у рамках провадження, що ним розглядається, не є підставою для відводу судді. Судове рішення може бути оскаржено до суду вищої інстанції у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, Європейським судом з прав людини у п.66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенкопроти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див.,зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N255, с.12, п.27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с.794, п.38).

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п.43).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Підсумовуючи вказане, суд наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи, але вмотивованість заяви про відвід судді (самовідвід) є процесуальним обов`язком, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.

Слід зауважити, що можливі особисті мотиви і уподобання захисника ОСОБА_3 в даному випадку жодним чином не можуть впливати на прийняття рішень судом, і відтак враховуватися під час прийняття рішення по заявленому відводу.

Так, за жодних обставин незгода захисника із тим чи іншим процесуальним рішенням судді, не може бути підставою для відводу від розгляду кримінального провадження.

Заявником не наведено підстав для відводу судді, щопередбачені ст.ст.75,76КПК України, які би у свою чергу свідчили про упередженість та необ`єктивність судді.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. ст.ст.1,8,9,76, 82,369,371,372 КПК України,Конституцією України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_6 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022041720000413 від 25 травня 2022 року залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 24 грудня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1