Рішення

від 03.12.2024 по справі 640/5026/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/5026/19

н/п 2/953/29/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, -

установив:

06 березня 2019 року ОСОБА_1 (далі: позивач) звернувся до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (далі: відповідач-1), ОСОБА_2 (далі: відповідач-2) з позовом про виключення з актового запису №836, складеного 11.12.2012 Червонозаводським відділом ДРАЦС реєстраційної служби ХМУЮ про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомостей про нього як батька дитини.

В обґрунтування заявленої позовної вимоги позивач зазначив, що 04.02.2008 він зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , однак сумісно із останньою не проживав. Десь на весні 2012 йому зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила про вагітність від свого співмешканця та бажання розлучитись. Вони звернулись до органу ДРАЦ із заявами про розлучення, проте їм було відмовлено із-за вагітності ОСОБА_4 . Таким чином, при народженні ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 його зазначено батьком.

Відповідач-1 проти задоволення позову заперечував посилаючись на ч.1 ст.59 ЦПК України, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.04.2019 №219 «Про встановлення опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, призначення осіб їх опікунами», відповідно до змісту якого, опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначений ОСОБА_2 .

Відповідач-2, обізнаний про наявність спору в суді, відзив на позовну заяву не подавав.

До судового засідання учасники справи, свідки, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Причину неявки не сповістили.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на неявку відповідача до судового засідання, не подання відзиву на позовну заяву, відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.12.2012 Червонозаводським ВДРАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 19.01.2018 Харківським міським ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

18.12.2018 рішенням Ленінського районного суду м. Харкова позивач позбавлений батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті аліменти на користь дитини у розмірі частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.10.2018 і до досягнення дитиною повноліття.

10.04.2019 рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.04.2019 №219 «Про встановлення опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, призначення осіб їх опікунами» відповідач-2 призначений опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновує:

Відповідно до ст.122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Згідно зі ст.133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Порядок та підстави оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини передбачений положення ст.136 СК України.

Частиною 1 ст.136 СК України передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до ст.ст. 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до ч.2 ст.136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Згідно з ч.3 ст.136 СК України оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Приписами ч.5 ст.136 СК України визначено, що не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до ч.1 ст.123 цього Кодексу.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення, що визначено ст.89 ЦПК України.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч.1 ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Реєстрація народження дитини ОСОБА_3 проведена у відповідності до ст.122 СК України.

Позивач має право в такому випадку звернутися до суду із позовом про оспорювання батьківства та виключення відомостей про нього, як про батька дитини з актового запису, і це його право будь - якими строками в силу приписів ст.136 СК України не обмежене.

Згідно з ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

26.02.2024ухвалою Київськогорайонного судум.Харкова усправі призначенасудово-генетичнаекспертиза,проведення якоїдоручене експертамКиївського міськогоклінічного бюросудово-медичноїекспертизи. Сторонам роз`яснені наслідки ухилення від участі в експертизі передбачені ст.109 ЦПК України.

Судом вживались заходи з метою належного та своєчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судово-генетичної експертизи шляхом направлення на їх адреси відповідних повідомлень.

Отже, сторони належним чином повідомлялись про дату та час проведення експертизи, про наслідки неявки для її проведення та ухилення від її виконання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Таким чином, сторонам достовірно відомо про хід розгляду справи та факт призначення експертизи, обов`язок з`явитись для проведення експертизи до експертної установи та обов`язок відповідача, з яким проживає дитина, забезпечити присутність дитини.

Відповідач із клопотанням про відкладення проведення експертизи за наявності обставин, які перешкоджають прибуттю до експертної установи, не звертався, належних та допустимих доказів неможливості прибуття до експертної установи на відібрання зразків для проведення експертизи в час, визначений експертом, суду не надав.

25.06.2024 до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення судово-генетичної експертизи за не явки сторін для відбору зразків крові.

Таким чином, призначена у справі судово-генетична експертиза не проведена через ухилення відповідача від явки з дитиною на експертизу. За відсутності в експерта можливості здійснення забору біологічного матеріалу відповідача та дитини, проведення генетичної експертизи неможливе.

Частинами 1-3 ст.102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Разом з тим, всупереч вищевказаних правових норм, відповідач-2 знаючи про наслідки її неявки на експертизу, жодного разу до експертної установи з дитиною не з`явився, проігнорувавши виклики про необхідність прибуття для відібрання біологічних зразків, в результаті чого, відповідні біологічні зразки відібрано не було, що унеможливило проведення призначеної судом експертизи.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків, які передбачені ст. 109 ЦПК України.

Одночасно, суд нагадує, що відповідно до норм ст. 12, ст. 43 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. При цьому учасники справи повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки.

Добросовісність у таких випадках означає прагнення особи сумлінно використовувати права та забезпечити виконання обов`язків. Отже, законодавець, через наскрізний у цивільному праві принцип добросовісності, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої права та виконувати обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями або бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

Стосовно справ про визнання батьківства, то добросовісне використання їх учасниками своїх процесуальних прав та виконання відповідних обов`язків не лише відповідає інтересам сторін, а й має особливо важливе значення з огляду на те, що визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, зокрема права знати своїх батьків, спілкуватися з ними та отримувати їхнє піклування.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач-1, як опікуном ОСОБА_3 , ухиляється від участі в експертизі та наданні експертам відповідних біологічних зразків, а тому, відповідно до положень ст.109 ЦПК України суд визнає доведеним факт відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною ОСОБА_3 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для виключення з актового запису №836, складеного 11.12.2012 Червонозаводським відділом ДРАЦС реєстраційної служби ХМУЮ про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомостей про позивача як батька дитини.

Крім того, враховуючи положення ч.1 ст.59 ЦПК України, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.04.2019 №219 «Про встановлення опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, призначення осіб їх опікунами», відповідно до змісту якого, опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено ОСОБА_2 , Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради є неналежним відповідачем.

З урахування вищевикладеного позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

При зверненні до суду зданим позовом позивачем сплачений судовий збір в сумі 768, 40 грн., який підлягає стягненню з відповідача-2 на користь позивача.

Відповідно та ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, - задовольнити частково.

Вилучити з актового запису №836, складеного 11.12.2012 Червонозаводським ВДРАЦС реєстраційної служби ХМУЮ запис про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишивши інші відомості без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач-1: Департамент служб у правах дітей Харківської міської ради (ЄДРПОУ 26489104, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 55).

Відповідач-2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Повне рішення складено 13.12.2024.

Суддя Н.В.Єфіменко