Рішення

від 13.12.2024 по справі 554/15675/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 13.12.2024Справа № 554/15675/22 Провадження № 2/554/1765/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2024р. м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Харківська гімназія №127 Харківської міської ради» про зобов`язання здійснити виправлення в трудовій книжці, витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила зобов?язати Комунальний заклад «Харківська гімназія №127 Харківської міської ради» (КодЕДРПОУ 21234699,місцезнаходження:Україна,61039,Харківська обл.,місто Харків, вул.Семінарська,будинок 63А)внести змінидо трудовоїкнижки ОСОБА_1 ,а саме:внести записпро недійсністьзапису за№39від 01вересня 2022року про«звільнення зпосади вчителяанглійської мовиу зв?язкуіз закінченнямстроку трудовогодоговору ст.36 КЗпП України. В.о. директора ХЗОШ №127 О.Ш. Білецька. Наказ №49-к від

01.09.2022р.» Зобов?язати Комунальний заклад «Харківська гімназія №127 Харківської міської ради» (КодЕДРПОУ 21234699,місцезнаходження:Україна,61039,Харківська обл.,місто Харків, вул.Семінарська,будинок 63А)внести записдо трудовоїкнижки ОСОБА_1 прозміну датизвільнення надату фактичногоотримання трудовоїкнижки тапідстави такоїзміни (наказ, розпорядження). Стягнути з Комунального закладу«Харківська гімназія№127Харківської міськоїради»(КодЕДРПОУ 21234699,місцезнаходження:Україна,61039,Харківська обл.,місто Харків, вул.Семінарська,будинок 63А)на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2022 року по дату фактичного отримання трудової книжки.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до наказу № 80-К від 31.08.2021 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 01 вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №127 імені Г.К. Жукова Харківської міської ради Харківської області на посаду вчителя англійської мови на підставі заяви від 31 серпня 2021 року.

01 вересня 2021 року до трудової книжки був зроблений запис № 38 «Прийнято на посаду вчителя англійської мови на умовах строкового трудового договору. Наказ № 80-к від 31.08.2021».

У серпні 2022 року в процесі спілкування із заступником директора школи позивачу було повідомлено про те, що роботодавець має наміри продовжити співпрацю на наступний навчальний рік, у зв?язку із чим вона може готувати подальші навчальні плани для учнів, а також її було направлено на двотижневі курси підвищення кваліфікації, які вона проходила в період своєї відпустки.

З 29 серпня 2022 року по 07 вересня 2022 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні. У кінці серпня із нею зв?язався вже інший заступник директора та повідомив, що продовжувати співпрацю на наступний навчальний рік із нею вже не планують.

В подальшому, у вересні 2022 року позивачка зателефонувала секретарю, щоб з?ясувати де її документи та хто керує школою. 30 вересня 2022 року у мобільний застосунок «Viber» позивачці надійшло повідомлення від в.о. директора, що відповідно до наказу №49-к від 01 вересня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з 01 вересня 2022 року з посади вчителя англійської мови за угодою сторін на підставі заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2022 року за ст.36 КЗпП України. Однак, 31 серпня 2022 року, знаходячись на лікарняному ніякої заяви про звільнення за угодою сторін вона не писала.

Відповідно до надісланої у повідомленні через мобільний застосунок «Viber» фото-копії запису у трудовій книжці за № 39 ОСОБА_1 «Звільнена з посади вчителя англійської мови у зв?язку із закінченням строку трудового договору ст.36 КЗпП України. В.о. директора ХЗОШ №127 О.Ш. Білецька. Наказ №49-к від 01.09.2022р.»

Після перегляду фотокопій наказу та трудової, надісланих у повідомленні, 30 вересня 2022 року, позивачка відповіла секретарю, написавши свої коментарі з приводу невідповідності зазначених причин звільнення у наказі про звільнення і зробленому запису у її трудовій книжці, з проханням виправити допущені порушення та повернути їй трудову книжку, розмовляла із останньою по телефону і просила надіслати їй документи поштою, на що відповіді так і не отримала. Більше на зв?язок з позивачкою ніхто не виходив. Щодо звільнення вбачаються протиріччя між інформацією зазначеною у наказі про звільнення та записом зробленим у трудовій книжці.

Окрім того, у вересні 2022 року відповідачем був проведений з позивачем розрахунок, однак, в якому обсязі та чи врахована виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, їй достеменно не відомо, оскільки із нарахуваннями її ознайомлено не було. Працівниками відповідача лише надіслано у мобільний застосунок «Viber» фотокопії наказу про звільнення та запису у трудовій книжці, однак трудової книжки не видано (не надіслано) і до цього часу.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 04 січня 2023 року цивільну справу передано на розгляду до Московського районного суду м. Харкова.

13.02.2023 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова цивільну справу передано на розгляду до Октябрського районного суду м. Полтава.

20.06.2023 року постановою Полтавського апеляційного суду ухвалу від 04.01.2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Октябрського районного суду м. Полтава.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

22.08.2023 року від відповідача надійшла заява про заміну відповідача, так як відповідач змінив назву.

02.05.2024 року від позивача надійшла заява про долучення доказів по справі.

20.06.2024 року від відповідача надійшов відзив в обґрунтуванні якого вказували, що трудова книжка повернути позивачу, а тому відсутній предмет спору та просять закрити провадження по справі. Щодо отримання трудової книжки пояснюють, що дійсно, відповідно до Наказу №80-К від 31.08.2021 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 01.09.2021 по 31.08.2022 року до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №127 імені Г.К. Жукова Харківської міської ради Харківської області на посаду вчителя англійської мови на підставі заяви ОСОБА_1 від 31.08.2021 року. Позивача було прийнято на роботу на підставі строкового договору, який був чинний до 31.08.2022 року. Наказом №49-к від 31.08.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади вчителя англійської мови у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Позивач до позову не надала жодного доказу, що внаслідок неотримання нею трудової книжки вона мала перепони щодо працевлаштування на іншу роботу або звернення для постановки на облік у центр зайнятості. Перехід на облік трудової діяльності в електронній формі та скасування обов`язковості паперових трудових книжок стартувало завдяки Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 05.02.2021 року № 1217-IX, який набрав чинності 10.06.2021 року. В тому числі даним законом у КЗпП України внесені зміни, зокрема в статті 235 у частині п`ятій слова "трудової книжки" замінені словами "копії наказу (розпорядження) про звільнення". Тобто відсутність паперової трудової книжки ніяким чином не могло завадити позивачу стати на облік у центр зайнятості або влаштуватися на іншу роботу.

Позивач в своєму позові зазначає, що просила надіслати трудову книжку поштою, однак на адресу навчального закладу не надходило письмової згоди ОСОБА_1 , щодо направлення їй трудової книжки засобами поштового зв`язку. Жодного доказу про з цього приводу позивачем не надано.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на працівників передбачено, що власник абоуповноважений ниморган зобов`язанийвидати працівнику йоготрудову книжкув деньзвільнення звнесеним донеї записомпро звільнення;при затримцівидачі трудовоїкнижки звини власникаабо уповноваженогоним органупрацівникові сплачуєтьсясередній заробітокза весьчас вимушеного прогулу;днем звільненняв такомуразі вважаєтьсядень видачітрудової книжки.

Відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. Таким чином,вказана нормадопускає можливість(ане обов`язок)пересилання трудової книжкина адресупрацівника поштою. Відповідно довищезазначеному пункту4.2Інструкції про порядокведення трудовихкнижок,відповідач направивна адресупозивача лист від 31.08.2022року №01-32/52із вказівкоюпро необхідністьотримання трудової книжки. Також листом від 30.12.2022 року №01-32/117 було повторно запропоновано позивачу отримати трудову книжку.

Однак позивач на дані листи не відреагувала та не прибула для отримання документів, письмової згоди для направлення трудової книжки поштою не надавала. Позов є необґрунтованим, оскільки відповідач вжив всі необхідні дії.

24.06.2024 року від позивачки надійшла відповідь на відзив, в обґрунтуванні якого вказували, що відзив відповідача подано з порушенням строку і підлягає поверненню. Всі твердження відповідача не відповідають дійсності. Трудова книжка отримана позивачем 11.03.2024 року, що підтверджується книгою обліку трудових книжок і вкладишів до них працівників Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №127 ім. Г.К.Жукова, копії якої як позивачем так і представником відповідача були надані до суду. Однак, з фотокопії представника відповідача не можливо встановити останню цифру дати року отримання трудової книжки ОСОБА_1 , проте, з фотокопії позивача чітко вбачається дата отримання 11.03.2024 р. Надане до суду повідомлення «Про необхідність отримання трудової книжки» від 31.08.2022№ 01-32/52 не містить доказів на підтвердження того, що воно взагалі було направлено позивачу. Просила витребувати з відповідача - Харківської гімназії № 127 Харківської міської ради відомості (довідку з інформацією) щодо сум нарахованого доходу, заборгованості з заробітної плати, середньомісячного, середньоденного та середньогодинного заробітку ОСОБА_1 , визначені за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, з врахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995

року №100.

Ухвалою суду від 08.08.2024 року витребувано у відповідача - відомості (довідку з інформацією) щодо сум нарахованого доходу, заборгованості із заробітної плати, середньомісячного, середньоденного та середньогодинного заробітку ОСОБА_1 визначені за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, з врахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Ухвалою суду від 08.08.2024 року замінено по цивільній справі за ОСОБА_1 до Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 127 імені Г.К. Жукова Харківської міської ради Харківської області про зобов`язання здійснити виправлення в трудовій книжці, витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні - неналежного відповідача з Харківської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 127 імені Г.К.Жукова Харківської міської ради Харківської області на належного відповідача Комунальний заклад "Харківська гімназія №126 Харківської міської ради", а також витребувано у відповідача відомості (довідку з інформацією) щодо сум нарахованого доходу, заборгованості із заробітньої плати, середньомісячного, середньоденного та середньогодинного заробітку ОСОБА_1 визначені за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, з врахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Представник позивача надала заяву про прискорення розгляду справи, просила позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

13.12.2024 року на виконання ухвали представником відповідача надійшла довідка про виплату заробітної плати.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу №80-К від 31.08.2021 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 01.09.2021 по 31.08.2022 року до Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №127 імені Г.К. Жукова Харківської міської ради Харківської області на посаду вчителя англійської мови на підставі заяви ОСОБА_1 від 31.08.2021 року. Позивача було прийнято на роботу на підставі строкового договору, який був чинний до 31.08.2022 року.

Відповідно до ст.23 КЗПП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Наказом №49-к від 31.08.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади вчителя англійської мови у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

До суду надано копію наказу №49-к від 31.08.2022 року де ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя англійської мови у зв`язку із закінченням строку трудового договору та трудову книжку де 29.01.2022 року зроблено запис «Звільнена з посади вчителя англійської мови у зв?язку із закінченням строку трудового договору ст.36 КЗпП України».

Згідно п.2 ст.36 КЗПП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

З 29 серпня 2022 року по 07 вересня 2022 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуть на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно до положень статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника. Частиною 5 статті 235 КЗпП України визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За змістом зазначеної норми закону середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові, якщо така затримка призвела до вимушеного прогулу працівника, тобто затримка видачі трудової книжки перешкодила його працевлаштуванню.

Отже, для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Трудова книжка отримана позивачем 11.03.2024 року, що підтверджується книгою обліку трудових книжок і вкладишів до них працівників Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №127 ім. Г.К.Жукова.

ОСОБА_1 просила надіслати трудову книжку поштою.

На адресу навчального закладу не надходило письмової згоди ОСОБА_1 , щодо направлення їй трудової книжки засобами поштового зв`язку.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на працівників передбачено, що власник абоуповноважений ниморган зобов`язанийвидати працівнику йоготрудову книжкув деньзвільнення звнесеним донеї записомпро звільнення;при затримцівидачі трудовоїкнижки звини власникаабо уповноваженогоним органупрацівникові сплачуєтьсясередній заробітокза весьчас вимушеного прогулу;днем звільненняв такомуразі вважаєтьсядень видачітрудової книжки.

Відповідно до пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Відповідно довищезазначеному пункту4.2Інструкції про порядокведення трудовихкнижок,відповідач направивна адресупозивача лист від 31.08.2022року №01-32/52із вказівкоюпро необхідністьотримання трудової книжки (копія конверту).

Також листом від 30.12.2022 року №01-32/117 було повторно запропоновано позивачу отримати трудову книжку (копія конверту).

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. Таким чином,вказана нормадопускає можливість(ане обов`язок)пересилання трудової книжкина адресупрацівника поштою.

Однак позивач на дані листи не відреагувала та не прибула для отримання документів, письмової згоди для направлення трудової книжки поштою не надавала.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2022 року по дату фактичного отримання трудової книжки.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно положень статті 115 КЗпП України та статті 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

У вересні 2022 року відповідачем був проведений із позивачем розрахунок (підтверджує сама позивачка у позові).

У довідці, яку надав представник відповідача, відображено всі фактично виплачені суми заборгованості по заробітній платі (сюди входить відпускні, індексація, матеріальна допомога, оплата простою, заробітня плата, надбавки).

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2020 року у справі № 266/6853/18 (провадження № 61-9549св19) зроблено висновок, що «згідно положень статей 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум».

Відповідно до статей 77,78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування та докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач належними та допустимими доказами не довів факт несвоєчасного розрахунку при звільненні, відповідач у свою чергу надав суду докази, які свідчать про отримання трудової книжки.

Оцінюючи доводи позивача про порушення строків виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності, суд виходить з наступного.

Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), застраховані особи зобов`язані: надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону та своєчасно повідомляти страхувальника та страховика про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 30 цього Закону, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Виходячи з вищевикладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід віднести за його рахунок. Відомостей про понесення сторонами інших судових витрат сторонами не надано.

Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Харківська гімназія №127 Харківської міської ради» про зобов`язання здійснити виправлення в трудовій книжці, витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Комунальний заклад «Харківська гімназія №127 Харківської міської ради», код ЄДРПОУ 21234699, адреса:61039, м.Харків, вул. Семінарська, буд.63А.

Суддя : В.М.Бугрій